Рішення № 136458311, 15.04.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/8013/25

Провадження № 2/932/2786/25

РІШЕННЯ

Іменем України

15 квітня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді Малінова О.С., за участі секретаря Ликової А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» (ЄДРПОУ 13498568) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання згідно позовної заяви: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» до ОСОБА_1 про стягнення коштів. Просить суд, стягнути з відповідача 90 000 грн. грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави, 9988 грн. 13 коп. інфляційних втрат та 2 054 грн. 62 коп. трьох відсотків річних, та судові витрати.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у березні 2024 року ОСОБА_2 було подано позовну заяву, звернену до ПРАТ «ШУ «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, завданої нещасним випадком на виробництві та професійними захворюваннями на загальну суму 250 тис. грн. 24.05.2024 рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області по справі № 235/2042/24 позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково, стягнуто з ПРАТ «ШУ «Покровське» на користь ОСОБА_2 90 тис. грн. моральної шкоди. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ПРАТ «ШУ «Покровське» було подано апеляційну скаргу, 20.06.2024 року Дніпровським апеляційним судом постановлено ухвалу про витребування матеріалів справи. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 221, виданим Ірпінською ЦМЛ. Про смерть ОСОБА_2 ПРАТ «ШУ «Покровське» було невідомо. 25.07.2024 Дніпровським апеляційним судом було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПРАТ «ШУ «Покровське» на вищевказане рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області. 24.09.2024 постановою Дніпровського апеляційного суду за результатами перегляду рішення суду першої інстанції було відмовлено в задоволенні апеляційної скарги ПРАТ «ШУ «Покровське» та залишено в силі рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24.05.2024 по справі № 235/2042/24. При цьому, на стадії апеляційного перегляду будь-яких процесуальних дій з боку ОСОБА_2 або його представника не вчинялося На етапі апеляційного оскарження та перегляду судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції про смерть ОСОБА_2 ПРАТ «ШУ «Покровське» було невідомо. 03.10.2024 ПРАТ «ШУ «Покровське», не будучи повідомленим про смерть ОСОБА_2 виконало вищевказане судове рішення добровільно, перерахувавши стягнуту з нього суму моральної шкоди на банківські реквізити ОСОБА_2 , що підтверджується відповідною платіжною інструкцією (додається) Під час перерахування грошових коштів на банківські реквізити ОСОБА_2 . Відомості про банківський рахунок ОСОБА_2 ПРАТ «ШУ «Покровське» отримало від особи, яка за життя ОСОБА_2 була його представником в суді по справі № 235/2042/24, тобто від адвоката Трун Ольги Валентинівни. Будь-яка особа, як правонаступник ОСОБА_2 , участі у справі № 235/2042/24 не брала. Враховуючи, що на час перерахування ПРАТ «ШУ «Покровське» грошових коштів фізичної особи - отримувача коштів ОСОБА_2 наслідок його смерті як суб`єкта правовідносин не існувало, перераховані на банківській рахунок кошти не стали власністю будь-якої іншої, аніж ПРАТ «ШУ «Покровське» особи. Більш того, внаслідок того, що рішення суду про стягнення цих коштів набуло законної сили після смерті ОСОБА_3 , останній не може вважатися таким, який за життя набув право на отримання цих коштів на підставі рішення суду. В лютому 2025 до ПРАТ «ШУ «Покровське» було подано дві позовні заяви ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю ОСОБА_2 внаслідок хронічного професійного захворювання. Одна з цих позовних заяв стосується моральної шкоди, завданої їй особисто, а інша моральної шкоди, завданої їх спільним дітям. За цими позовними заявами судом було відкрито провадження по цивільним справам № 932/1871/25 та № 932/1907/25. Цим самим ОСОБА_1 підтвердила факт заволодіння відповідними грошовими коштами, власником яких ОСОБА_2 не був. ПРАТ «ШУ «Покровське» вважає, що його грошові кошти в сумі 90 000 грн., які останнє 03.10.2024 року перерахувало на банківський рахунок померлої особи, опинилися у володінні ОСОБА_1 без достатньої правової підстави. З цих же причин, вищевказані перераховані ПРАТ «ШУ «Покровське» кошти не можуть вважатися коштами, які перераховані на виконання рішення суду та на відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю, бо особи, яка згадується в рішенні суду і якій ці кошти повинні бути сплачені, на той момент вже не існувало. З вищевказаних причин вважають, що кошти в сумі 90 тис. грн. підлягають стягненню з відповідача на підставі ст. 1212 ЦК України, як отримані нею безпідставно. За таких умов, вважаємо, що Суд має стягнути з Відповідача на користь ПРАТ «ШУ «Покровське» не лише грошові кошти, набуті без достатньої правової підстави у розмірі 90 000 грн., а й 9988 грн. 13 коп. інфляційних втрат та 2 062 грн. 02 коп. трьох відсотків річних.

В судове засідання представник позивача Львов А.Л. не з`явився, надав заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутність, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 , представник відповідачки ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, про час і місце його проведення був належним чином повідомлені, надали заяву згідно якої просила відмовити позивачу у задоволенні позивних вимог, просили справу розглядати у їх відсутність, надали відзив на позовну заяву.

Відповідно відзиву на позовну вимоги, відповідач суду пояснив, що позивач свою позовну заяву по даній справі аргументує тим, що так як рішення суду про стягнення коштів на рахунок відшкодування моральної шкоди чоловіку відповідачки, ОСОБА_2 , набуло законної сили вже після його смерті, останній не може вважатися таким, що за життя набув право на отримання цих коштів на підставі рішення суду, однак, таке твердження є безпідставним та не відповідає обставинам справи виходячи з наступного, а саме: 24 травня 2024 року було ухвалено рішення по справі (235/2042/24) про стягнення з ПРАТ ШУ «Покровське» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 90 000 грн, а 07 липня 2024 року, тобто вже після ухвалення судового рішення саме на стадії апеляційного провадження, позивач помер. Отже, якщо суд першої інстанції ухвалив законне й обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи-сторони у спорі чи припинення юридичної особи-сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для його скасування в апеляційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі (частина третя статті 377 ЦПК України). Аналогічно не можна скасувати у касаційному порядку повністю чи частково із закриттям провадження у справі законне й обґрунтоване рішення суду першої або апеляційної інстанції (частина третя статті 414 ЦПК України) (Вказаний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року, справа № 264/5957/17). Постановою Дніпровського апеляційного суду, за результатами перегляду рішення суду першої інстанції по справі № 235/2042/24, відхилено апеляційну скаргу ПРАТ ШУ «Покровське» та залишено в силі рішення суду першої інстанції. Крім того, зазначає, що вказані кошти позивачем перераховано добровільно в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої чоловіку відповідачки професійним захворюванням і вона та її діти, як спадкоємці ОСОБА_2 , є власниками цих коштів. Зазначають наступне, що відповідач неодноразово підтверджувала, зокрема в заяві свідка по справах №932/1907/25 та №932/1871/25, ту обставину, що кошти, які були перераховані на рахунок її чоловіка ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої професійним захворюванням, є її власністю в порядку спадкування. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Зазначають, що кошти в розмірі 90000 грн є коштами на відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 , завданої втратою працездатності, які за рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24 травня 2024 року по справі №235/2042/24 стягнуто з ПРАТ ШУ «Покровське», позивача у даній справі. ОСОБА_2 на час ухвалення рішення був живий. Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 13 липня 2022 року по справі № 753/15095/17, якою суд скасував рішення суддів першої та апеляційної інстанції в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди та закрив провадження у цій частині, є безпідставним, оскільки такі висновки були зроблені за інших фактичних обставин справи та є нерелевантними для цієї справи з огляду на таке: «У справі, що переглядається, ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач помер, ухвалою суду першої інстанції від 05 листопада 2019 року правонаступниками у справі залучено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 , в інтересах якої діє ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10. 07 травня 2020 року суд першої інстанції ухвалив рішення про відмову у відшкодуванні моральної шкоди. Суди не врахували, що право на компенсацію моральної шкоди, що не була присуджена за життя особи, не спадкується, а тому у випадку смерті особи до ухвалення рішення про компенсацію моральної шкоди матеріального та процесуального правонаступництва за такою вимогою не відбувається» (постанова ВС від 13 липня 2022 року по справі № 753/15095/17) .

В справі № 235/2042/24 рішення суду про відшкодування моральної шкоди було ухвалено за життя позивача, ОСОБА_2 , а кошти присуджені за цим рішенням спадкуються відповідно до вимог чинного законодавства України. Крім того відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті:1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Враховуючи викладене, просять суд відмовити позивачу у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на це, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

З`ясувавши позицію представника позивача, відповідачки, представника відповідачки дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

24.05.2024 рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області по справі № 235/2042/24 позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково, стягнуто з ПРАТ «ШУ «Покровське» на користь ОСОБА_2 90 тис. грн. моральної шкоди.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ПРАТ «ШУ «Покровське» було подано апеляційну скаргу, 20.06.2024 року Дніпровським апеляційним судом постановлено ухвалу про витребування матеріалів справи.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 221, виданим Ірпінською ЦМЛ.

25.07.2024 Дніпровським апеляційним судом було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПРАТ «ШУ «Покровське» на вищевказане рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області.

24.09.2024 постановою Дніпровського апеляційного суду за результатами перегляду рішення суду першої інстанції було відмовлено в задоволенні апеляційної скарги ПРАТ «ШУ «Покровське» та залишено в силі рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24.05.2024 по справі № 235/2042/24.

03.10.2024 ПРАТ «ШУ «Покровське» виконало вищевказане судове рішення добровільно, перерахувавши стягнуту з нього суму моральної шкоди на банківські реквізити ОСОБА_2 , що підтверджується відповідною платіжною інструкцією.

Відповідачка ОСОБА_6 підтвердила (зокрема в заяві свідка по справах №932/1907/25 та №932/1871/25) ту обставину, що кошти, які були перераховані на рахунок її чоловіка ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої професійним захворюванням, є її власністю в порядку спадкування.

Відповідно ч.1 ст. 377 ЦПК України - судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Відповідно ч. 3 ст. 377 ЦПК України - якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.

Аналогічно не можна скасувати у касаційному порядку повністю чи частково із закриттям провадження у справі законне й обґрунтоване рішення суду першої або апеляційної інстанції (частина третя статті 414 ЦПК України) (Вказаний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року, справа № 264/5957/17).

Згідно Постанови Верховного Суду України від 13 липня 2022 року по справі № 753/15095/17 - право на компенсацію моральної шкоди, що не була присуджена за життя особи, не спадкується, а тому у випадку смерті особи до ухвалення рішення про компенсацію моральної шкоди матеріального та процесуального правонаступництва за такою вимогою не відбувається.

Крім того, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті:1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Оскільки рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області по справі № 235/2042/24 від 24.05.2024 року ухвалено за життя ОСОБА_7 , суд вважає, що у задоволені позовних вимог ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, в зв`язку з відмовою у позові, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76-83, 141, 200, 206, 259, 263-265, 377 ЦПК України, України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» (ЄДРПОУ 13498568) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання згідно позовної заяви: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення коштів, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 15 квітня 2026 року.

Суддя О.С.Малінов