Рішення № 136457117, 12.05.2026, Новоушицький районний суд Хмельницької області

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 676/382/26

2/680/280/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,

з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,

учасники справи:

позивач АТ «СЕНС БАНК»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

У січні 2026 року Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» (далі АТ «СЕНС БАНК») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 18 лютого 2022 року АТ «Альфа Банк» (який 12 серпня 2022 року перейменовано на АТ «СЕНС БАНК») та ОСОБА_1 шляхом підписання оферти та акцепту уклали угоду про надання кредиту № 591082307.

Відповідно до умов кредитного договору банк надав кредит на суму 47 200 грн, процентна ставка 18,99% річних, строк кредиту 24 місяці, дата повернення кредиту 18 лютого 2024 року, розмір мінімального щомісячного платежу 3 677,06 грн.

Сторони також узгодили, що всі відносини між позичальником та банком, що не врегульовані Угодою, регулюються Договором про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», і є невід`ємною частиною Угоди та діюча редакція якого розміщена на сайті Банку: www.alfabank.ua.

Банк свої зобов`язання виконав надав відповідачу кредит, проте ОСОБА_1 свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором в повному обсязі не виконувала, на вимоги банку не реагувала, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 91 321,25 грн, з яких: 42 225,74 грн кредит, 16 645,51 грн відсотки, 32 450,00 грн комісія.

З урахуванням викладеного, АТ «СЕНС БАНК» просило стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за договором, а також судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7768,72 грн.

Представник позивача АТ «СЕНС БАНК» - адвокат Лойфер А.Е. у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов, заяви про розгляд справи у її відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подала. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлена шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. Судова повістка вручена відповідачу.

Вказані обставини та норми статті 223 ЦПК України вказують на наявність підстав для розгляду справи без участі сторін та ухвалення заочного рішення, про що суд 12 травня 2026 року постановив ухвалу.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 лютого 2026 року справу передано за підсудністю до Новоушицького районного суду Хмельницької області.

19 березня 2026 року прийнято до свого провадження позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

14 квітня 2026 року розгляд справи відкладено на іншу дату у зв`язку із неявкою відповідача у судове засідання.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

18 лютого 2022 року між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 , шляхом підписання оферти на укладення угоди про надання споживчого кредиту , акцепту публічної пропозиції на укладання угоди АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, укладено угоду про надання споживчого кредиту №591082307 від 18 лютого 2022 року (далі Угода) (арк. спр10-11, 13).

Відповідно до умов Угоди, визначено тип кредиту «кредит готівкою», сума кредиту 47 200 грн, процентна ставка 18,99%, тип ставки - фіксована. Строк кредиту 24 місяці.

Дата повернення кредиту 18 лютого 2024 року. Для повернення заборгованості за Угодою використовується рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Банку ЄДРПОУ 23494714 (п. 2 Угоди).

Кредит надається позичальнику для власних потреб. Розмір 40 000 гривні, спосіб видачі - переказ коштів на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в ПУАТ «КБ «АКОРДБАНК». Оплата страхового платежу в розмірі 7 200, 00грн згідно з умовами комплексного Договору добровільного страхування ризиків Позичальника №006 (п. 3 Угоди).

Під час користування кредитом позичальник пропонує Банку надавати послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та Договором, за надання яких пропоную встановити комісійну винагороду, а саме: (а) за надання Кредиту 0, 00% від суми кредиту, зазначеної в цій Оферті на укладення Угоди; (б) за обслуговування (управління) кредиту 2,75% від суми кредиту, зазначеної в цій Оферті без ПДВ. Комісійна винагорода може бути змінена в порядку, передбаченому умовами Договору та сплачується згідно діючих Тарифів Банку. Тарифи є невід`ємною частиною Договору та розміщені на сайті Банку: www.alfabank.ua (п. 1 Угоди).

Додатком №1 до Угоди про надання кредиту №591082307 від 18 лютого 2022 року сторонами погоджено Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супровідних послуг (арк. спр.12).

Видача кредитних коштів в сумі 47 200 грн на рахунок ОСОБА_1 підтверджується меморіальним ордером № 946477188 від 18 лютого 2022 року (арк. спр.9).

Також між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування життя позичальника АТ «Альфа-Банк» № 006.591082307.111 (арк. спр.16).

11 листопада 2025 року відповідачу позивач надіслав досудову вимогу про погашення заборгованості у розмірі 91 321,25 протягом 30 календарних днів з моменту її отримання (арк. спр. 46).

АТ «Альфа - Банк» перейменовано на АТ «СЕНС БАНК», про що свідчить статут (арк. спр. 21-23).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Суд установив, що між відповідачем ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» було укладено договір про надання споживчого кредиту №591082307 від 18 лютого 2022 року.

Відповідно до умов договору банк надав відповідачу кошти в сумі 47 200 грн строком на 24 місяці, тобто до 18 лютого 2024 року, а остання зобов`язався повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними, розмір яких визначений договором.

18 лютого 2022 року кредитні кошти були перераховані відповідачу, про що свідчить меморіальний ордер, виписки по особовому рахунку (арк.спр. 29-45).

Отже, факт отримання відповідачем коштів у АТ «Альфа-Банк» суд вважає доведеним.

Надана позивачем виписка по особовому рахунку ОСОБА_1 підтверджує отримання та користування відповідачем кредитними коштами, а тому в останньої виник обов`язок щодо повернення позивачу наданих кредитних коштів (тіла кредиту) та плати за користування кредитними коштами (відсотків).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом (арк. спр. 13) та виписки по особовому рахунку з кредитною карткою (арк. спр. 29-44) заборгованість відповідача за період з 18 лютого 2022 року до 18 травня 2024 року становить 91 321,25 грн, з яких 42 225,74 грн заборгованість за кредитом, 16 645,51 грн заборгованість за відсотками, 32 450,00 грн заборгованість за комісією.

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позичальника (кредитодавця) забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

За умовами кредитного договору сторони встановили строк кредитування 24 місяці, тобто до 18 лютого 2024 року.

В той же час як видно з розрахунку заборгованості позивач після 18 лютого 2024 року продовжував нараховувати проценти за користування кредитом у загальному розмірі 1998,64 грн (667,04+667,03+664,57), що не відповідає закону та суперечить умовам договору.

Відтак з відповідача підлягає стягненню заборгованість станом на 18 лютого 2024 року, а саме заборгованість за наданим кредитом - 42 225,74 грн, заборгованість за процентами 14646, 87 грн (16 645,5 1998,64).

Водночас вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією за обслуговування (управління) кредитом, задоволенню не підлягають, виходячи із наступного.

Пунктом 1 Оферти встановлено плату за обслуговування (управління) кредиту в розмірі 2,75% від суми кредиту.

Згідно додатку №1 до Угоди сторонами погоджено Графік платежів, яким зокрема встановлено щомісячний платіж за розрахунково-касове обслуговування.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Водночас Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Зважаючи на викладене, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладений після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі з подібними правовідносинами № 204/224/21 зроблено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням іповерненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково - касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Судом було встановлено, що умовами кредитного договору передбачена необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов`язані з розрахунково-касовим обслуговуванням (додаток №1 до Угоди).

При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Таким чином, враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, положення пункту 1 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Умови розділу 4 оферти та пункту 1.1 анкети-заяви, де зазначено, що всі відносини між позивачем та банком та істотні умови надання та користування кредитом, які не врегульовані угодою, пропонуються врегулювати договором, діюча редакція якого розміщена за електронною адресою www.alfabank.com.ua, суд не може розцінювати як такі, що погоджені між сторонами, оскільки за відсутності підпису відповідача на них, цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (Банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила кредитування.

Паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем 18 лютого 2022 року, в будь - якому випадку, не є складовою частиною кредитного договору, а є лише письмовою формою ознайомлення споживача до укладення договору з умовами різних видів кредитування для забезпечення йому можливості вибору серед альтернативних умов кредитування, а тому не може бути розцінений судом як частина кредитного договору, яким зафіксовані умови кредитування.

На підставі частин 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за комісією у розмірі 32 450,00 грн.

Крім того з досліджених судом розрахунку заборгованості та виписок з рахунків вбачається, що відповідач 18.04.2022, 18.05.2022, 18.07.2022 здійснила щомісячні платежі, з яких банк зарахував у рахунок сплати заборгованості за комісією у квітні 2022 року 1298 грн, у травні 2022 року 1298 грн та у червні 2022 року 1298 грн, а тому загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача, необхідно зменшити на вказану суму (3 894 грн), з огляду на відсутність підстав у позивача для стягнення комісії.

Відтак суд вважає, що позов є частково обґрунтованим, позовні вимоги частково доведеними, а тому з відповідача підлягає стягненню прострочена заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 52 978,61 грн (42 225,74 грн (заборгованість по тілу кредиту) + 14 646, 87 грн (заборгованість за процентами) - 3 894 грн (безпідставно сплачена комісія).

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 768,72 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в розмірі 2662,40 грн.

Встановлено, що правнича допомога у справі надавалася згідно з договором про надання послуг №1006 від 28.01.2025 року АО «Смарт Лекс».

Відповідно до умов договору виконавець надає юридичні послуги щодо фактичних дій пов`язаних із стягненням заборгованості з боржників замовника за кредитними договорами. Згідно з п. 3.1. Договору за надання послуг замовник сплачує на користь виконавця винагороду (гонорар) у нижченаведеному розмірі: за підготовку і подання позовної заяви до суду 375,00 грн; за отримання рішення суду -225,00 грн; комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника 7168,72 грн (91321,25 х 7,85%=7168,72 грн).

Згідно з пунктами 3.3.2., 3.3.5. цього договору винагорода виплачується адвокатові протягом 10 календарних днів від дати підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг та на підставі наданого виконавцем рахунку. Акт прийому-передачі наданих послуг підписується на підставі отриманого звіту про результати погашеної заборгованості боржників.

Позивач дійсно отримав правову допомогу в суді, оскільки ця обставина не викликає сумнівів.

Разом з цим суд зазначає, що отримання рішення суду не є правничою послугою в розумінні положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». При цьому вручення процесуальних документів у справі регламентується процесуальним законом (ст. 272 ЦПК України), є обов`язком суду та не залежить від волевиявлення чи дій представника позивача. За таких обставин підстав для стягнення 225,00 гривень за отримання рішення суду як відшкодування витрат на правничу допомогу не має.

Отже, загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача складає 4533,82 грн (375 грн + 4158,82 грн (52 978,61 грн х 7,85%).

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі N 904/1907/15).

Враховуючи часткове задоволення позову, те що позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору , відповідно до частини першої, пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1544,46 грн (52 978,61 х 100 : 91321,25 = 58,01, 2 662,40 х 58,01%= 1544,46) та 2630,07 грн витрат на професійну правничу допомогу (4533,82 х 58,01%= 2630,07) пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Частково задовольнити позов Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» прострочену заборгованість за кредитним договором №591082307 від 18 лютого 2022 рокув сумі 52 978 ( п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот сімдесят вісім ) гривень 61 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» 1544 (одну тисячу п`ятсот сорок чотири) гривні 46 коп. сплаченого судового збору та 2630 (дві тисячі шістсот тридцять) гривень 07 коп. витрат на професійну правничу допомогу, а всього - 4174 (чотири тисячі сто сімдесят чотири) гривні 53 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», адреса місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, буд. 100, м. Київ, код ЄДРПОУ - 23494714.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя А. О. Олійник