Ухвала суду № 136455711, 11.05.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1875/26

Провадження № 2/307/895/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11 травня 2026 року м. Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сас Л.Р., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Усть Чорнянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про визнання права власності,

в с т а н о в и л а:

Представник ОСОБА_2 07 травня 2026 року від імені позивача ОСОБА_1 пред`явив до Усть Чорнянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області позов про визнання права приватної власності на тбудинок АДРЕСА_1 .

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 та ст. 177 ЦПК України.

1. Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за йог наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Як вбачається із позовної заяви, така подана через підсистему «Електронний суд» представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Мельником П.П.

Відповідно до пункту 2 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін та інших учасників справи.

Як убачається із позовної заяви, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС відповідача Усть Чорнянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області дана заява не містить; відповідні відповіді з електронного кабінету в "Електронний суд" ЄСІТС про наявність зареєстрованих електронних кабінетів ЄСІТС або їх відсутність до позовної заяви не додано.

Так, згідно з ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

2. Крім цього, згідно ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Однак, всупереч вищезазначеній вимозі, представником позивача до позовної заяви долучені письмові документи (докази), які жодним чином не засвідчені.

Вказуючи на належність засвідчення копії суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів «Згідно з оригіналом», назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).

Додані представником позивача до позовної заяви документи, всупереч вимогам ч. 2 ст. 95 ЦПК України, не засвідчені належним чином.

Враховуючи, що подані до заяви документи не є оригіналами та як копії належним чином не засвідчені, а саме не містять: відмітку «З оригіналом згідно»; особистого підпису особи, яка засвідчує копії; ініціали та прізвище, дату засвідчення копії, такі документи не можуть підтверджувати дійсні факти, зафіксовані в їх оригіналах, що нівелює їх доказову силу, а у разі відсутності у заявника оригіналів таких документів - зазначити про наявність у іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких долучено/має бути долучено до заяви.

3. Відповідно до п. 3) ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Суд також звертає увагу на те, що у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю цього майна. При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості.

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність»на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт (акт про оцінку майна).

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України (ч. 1ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно.

Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

За приписами абз.3 п.1 розділу ІІІ Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України 17.05.2018 № 658, строк дії звіту про оцінку не може перевищувати шість місяців з дати оцінки, що зазначається в такому звіті.

Тягар доказування вартості майна несе позивач.

Однак, ні позивач, ні його представник в порушення вимог п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України не надали суду звіт про оцінку майна відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору, а також кваліфікаційного свідоцтва оцінювача, що в свою чергу унеможливлює перевірку судом правильності визначення розміру судового збору, належного до сплати відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при цьому суд не наділений правом визначати ціну позову, у зв`язку з чим позивач повинен надати суду оцінку (висновок про вартість) майна на день подачі позову та у разі необхідності, доплатити судовий збір за позовні вимоги майнового характеру.

4. Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, представник позивача адвокат Мельник П.П. попередньо визначив ціну позову у сумі 150 000,00 грн. з наступним стягненням недоплаченого або поверненням переплаченого судового збору.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за такий обов`язок покладається на позивача.

Щодо визначення вартості нерухомого майна то дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до п. 9) ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить, зокрема, фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна. Крім цього, визначення ціни позову є обов`язком позивача.

У той час суд повинен перевірити дійсну вартість майна, що є предметом спору, та вирішити питання про стягнення недоплаченого або повернення переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, визначеної попередньо позивачем.

Оскільки, позовна заява та інші документи не містять об`єктивної інформації про вартість спірного майна (орієнтовної ціни позову), суд позбавлений можливості визначити ціну позову та, відповідно, точний розмір судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 176 ЦПК України, абзацу 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 328 грн.

Згідно з п. п.1 п. 1) ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 16 640,00 грн.).

Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1 200,00 грн., однак враховуючи, що суду не надано звіт про оцінку майна, що в свою чергу унеможливлює перевірку судом правильності визначення розміру судового збору, у зв`язку з чим позивач повинен надати суду оцінку (висновок про вартість) майна на день подачі позову та у разі необхідності, доплатити судовий збір за позовні вимоги майнового характеру.

У разі, якщо позивач не зможе визначити ціну позову самостійно, вона буде визначена судом у розмірі максимальної ставки судового збору за подачу позовної заяви майнового характеру фізичною особою.

Відтак, керуючись ч. 4 ст. 134 та ч. 2 ст. 176 ЦПК України, слід попередньо визначити суму судового збору, яку має сплатити позивач на рівні максимального судового збору за вимогою майнового характеру, тобто у розмірі 16 640,00 грн.

Таким чином, позивачу необхідно у позовній заяві зазначити відповідну ціну позову, яка визначається дійсною вартістю нерухомого майна; докази на підтвердження ціни позову (висновок суб`єкта оціночної діяльності) та доплатини, у випадку недопласти судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 16 640,00 грн.).

Судовий збір повинен бути сплачений за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Закарпатській області/Тячівська тг /22030101, код ЄДРПОУ 37975895; рахунок отримувача: UA528999980313151206000007373; банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч. 3 ст. 185 цього Кодексу якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. ст. 185, 258 - 261 ЦПК України,

п о с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 до Усть Чорнянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про визнання права власності - залишити без руху, про що повідомити позивача та його представника адвоката Мельника П.П. і встановити позивачу та його представнику строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків заяви.

Роз`яснити позивачу та його представнику, що у випадку не усунення недоліків у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і їм повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя Л.Р.Сас