Рішення № 136454536, 12.05.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/14882/25

Провадження № 2/638/2389/26

РІШЕННЯ

Іменем України

12 травня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Смирнова В.А.

за участі секретаря судового засідання Євженко О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до Шевченківського районного суду м. Харкова із позовною заявою до ОСОБА_1 , відповідно до якої просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 101437643 від 09.06.2021 у розмірі 17 600 грн. Також просить стягнути судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 8 000 грн.

Позовна заява мотивована тим, що позивач отримав права вимоги відповідно до договорів факторингу за кредитним договором № 101437643, зобов`язання за якими відповідач належним чином не виконував, через що у нього утворилась заборгованість спочатку перед первісним кредитором, а потім перед позивачем. У свою чергу кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем укладений в електронній формі з використанням електронного підпису (одноразовий ідентифікатор). Первісний кредитор виконав свої зобов`язання перед відповідачем надавши останнього кредит.

06.08.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволені позову.

Відзив мотивований тим, що такий позов вже подавався до суду, однак був повернутий ухвалою суду; позов подано після спливу строку позовної давності; відсутні належні докази укладення кредитного договору; не доведено, що саме відповідач отримав кошти за кредитним договором; відповідача не повідомлено про зміну кредитора; відсутні оригінали доказів; завищена вартість правничої допомоги; відповідач є внутрішньо переміщеною особою та не має стабільного доходу.

06.08.2025 відповідачем подано клопотання про визнання доказу, а саме кредитного договору недопустимим, неналежним та недостовірним виключивши такий з числа доказів, оскільки кредитний договір надано у вигляді документу на іноземній мові поганого друку, при якому частина такс те зовсім відсутня. Також просить визнати недопустимим, неналежним та недостовірним виписку про рух коштів виключивши таку з числа доказів.

06.08.2025 від відповідача надійшли додаткові пояснення.

07.08.2025 від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності як підставу для відмови у позові.

Ухвалою Шевченіквського районного суду м. Харкова від 13 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання.

09.09.2025 від відповідача надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою Шевченіквського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2025 року залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан». Витребувано у АТ КБ «Приватбанк» інформацію: чи належить банківська карта з прихованим номером № НОМЕР_1 ОСОБА_1 ; чи була успішною транзакція від 09.06.2021 на банківську картку № НОМЕР_1 в сумі 4000 грн з призначенням платежу «Кошти згідно договору №101437643». Якщо так, то: чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 ; чи проводилась верифікація особи власника банківської карти № НОМЕР_1 . Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» належним чином засвідчений договір про споживчий кредит №101437643 від 09.06.2021 з усіма технічними атрибутами та доказами ідентифікації відповідача, зокрема Лог (журнал) інформаційно-телекомунікаційної системи (ІТС) Товариства за 09.06.2021 року, що містить: номер мобільного телефону, на який було надіслано SMS-ідентифікатор (код) для підписання (акцепту) договору, з метою встановлення, чи не використовувався для підпису номер 0668704528; IP-адресу пристрою, з якого було здійснено акцепт, та відомості про геолокацію цього пристрою; договір відступлення прав вимоги №79-МЛ/Т від 27.01.2022 року з усіма додатками (зокрема, з реєстром або актом приймання-передачі), що підтверджують перехід права вимоги саме за кредитним договором №101437643 від 09.06.2021 року; докази належного повідомлення (копія рекомендованого листа з описом вкладення) Відповідача ОСОБА_1 про відступлення права вимоги.

24.11.2025 та 26.11.2025 від позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на виконання ухвали суду від 12 листопада 2025 року надішли витребувані докази в електронній формі та у паперовому вигляді.

25.11.2025 від відповідача надійшли додаткові пояснення.

У додаткових поясненнях та клопотанні про визнання доказу недопустимими, неналежними та недостовірними від 25.11.2025 просив призначити судово-технічну експертизу електронних доказів за рахунок позивача.

Згідно ч.1, 4, 5 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Відповідно до п. п. 1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» звернута увага судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.

Таким чином, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Суд не вбачає потреби для проведення судово-технічну експертизу електронних доказів, атому клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

Крім того, суд звертає увагу, що експертиза проводиться за рахунок сторони, яка заявила клопотання про проведення такої експертизи.

10.04.2026 від АТ КБ «Приват Банк» на виконання ухвали суду від 12 листопада 2025 року надійшла витребувана інформація.

14.04.2026 від відповідача надійшли додаткові пояснення.

У додаткових поясненнях від 14.04.2026 відповідач просив стягнути з позивача моральну шкоду у розмірі 5 000 гривень.

При цьому, така вимога є позовною вимогою. У свою чергу, суд 13.08.2025 відкриваючи провадження у вказані справі роз`яснював право відповідача на подання зустрічної позовної заяви у строк для подання відзиву, однак відповідач вказаним правом не скористався, а тому суд не розглядає вимогу відповідача про стягнення моральної шкоди.

У судове засідання представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника.

У судове засідання відповідач та його представник, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутності не подавали.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи належне повідомлення сторін про судове засідання, наявність в матеріалах справи достатніх даних про права і взаємовідносини сторін, суд вирішує слухати справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що 09.06.2021 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Мілоан» договір про споживчий кредит № 101437643 (далі договір), відповідно до якого Кредитодавець зобов?язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п. 1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов?язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов?язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов?язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов?язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Відповідно до п.п. 1.2 1.7 сума (загальний розмір) кредиту становить 4000.00 грн. у валюті: Українські гривні. Кредит надається строком на 30 днів з 09.06.2021 (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 09.07.2021. Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 1600.00 грн. в грошовому виразі та 5,569.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 5600.00 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов?язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п. 1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань. Комісія за надання кредиту: 400.00 грн., яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 1200.00 грн., які нараховуються за ставкою 1.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.л.2,2,2.3 цього Договору.

Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п. 2.1). Плата за кредитом: Позичальник сплачує Кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2. Договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4. У випадку якщо Позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2 або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п. 2.3 Договору (2.2.1). Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору (п.2.2.2). Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов?язань Позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах Позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника (п.2.2.3). У разі прострочення Позичальником зобов?язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитувания, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв?язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов?язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п. 1.6 Договору в якості процентів за порушення грошового зобов?язання, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 Договору. Обов?язок Позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог Кредитодавця (п. 4.2).

Відповідно до платіжного доручення № 28549966 від 09.06.2021 ТОВ «Мілоан» на картку НОМЕР_1 (отримувач: ОСОБА_1 ) було перерахована сума у розмірі 4 000 грн. Призначення платежу: кошти згідно договору 101437643.

З відповіді АТ КБ «Приват Банк» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Повідомлено, що по рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) було зараховано 4 000 гривень за період 09.06.2021.

27 січня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги №79-МЛ/Т (далі договір відступлення прав вимоги), відповідно до якого на умовах встановлених цим Договором Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату: а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Рестрі Боржників укладеними між Кредитором і Боржниками (Портфель Заборгованості) (п.1.1). Внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором. Новий Кредитор заміняє Кредитора у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості та відповідно вказаних у Реєстрі Боржників. та набуває прав грошових вимог Кредитора за дими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов?язань Боржників за Кредитними договорами (п.1.2).

Відповідно до п.п. 6.1, 6.2.1, 6.2.3, 6.2.4 Договору відступлення прав вимоги у відповідності до умов цього договору кредитор передає (відступає) новому кредитору права вимоги до боржників які виникли у кредитора внаслідок укладення з боржниками кредитних договорів та надання кредитором боржникам кредитних коштів, та які входять до портфелю заборгованості. За цим Договором Кредитор передає, а Новий Кредитор приймає Права Вимоги в розмірі Портфеля Заборгованості. Права Вимоги переходять до Нового Кредитора у день здійснення фінансування (оплати) на користь Кредитора у повному обсязі в сумі, вказаній в п. 7.1, цього Договору, після чого Новий Кредитор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення Права Вимоги здійснюється шляхом підписання Акту приймання-передачі Реєстру Боржників (Додаток №2) відповідно до п. 8,3.2. Договору. Відступлення Права Вимоги за цим Договором здійснюється без згоди Боржників.

27.01.2022 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підписали акт приймання-передачі Реєстру боржників від 27.01.2022 до Договору відступлення прав вимоги.

Згідно з платіжним дорученням № 65564 від 27.01.2022 ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перерахувало на рахунок ТОВ «Мілоан» грошові кошти у розмірі 2348126,09 гривень. Призначення платежу: плата за відступлення права вимоги зг. дог. Відступлення прав вимоги №79-МЛ/Т від 27/01/2022.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги від 27.01.2022 до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 у загальному розмірі 17 600 грн, з яких 4000 грн сума виданого кредиту, 13 200 грн залишок по відсоткам, 400 грн залишок по комісії.

ТОВ «Мілоан» направляло на адресу ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права вимоги від 27.01.2022, в якому повідомлено про відступлення прав вимоги ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за кредитним договором 101437643 від 09.06.2021. Також ОСОБА_2 було повідомлено про розмір заборгованості останнього за вказаним кредитним договором.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направляло на адресу відповідача досудову вимоги від 07.07.2025 №5467/992, в якій повідомляло останнього про відступлення прав вимоги ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», а також вимога містила прохання про погашення заборгованості за кредитним договором № 101437643 від 09.06.2021 у розмірі 17 600 грн.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем вбачається, що заборгованість Асєєва складає 17 600 грн, з яких 4000 грн наданий кредит, 400 грн комісія, 13 200 грн нараховані відсотки.

Щодо укладення кредитного договору

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Положеннями ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 сформував висновок, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 уклав кредитний договір № 101437643 від 09.06.2021, шляхом підписання останнього електронним підписом (одноразовим ідентифікатором W36216), чим підтвердив свою згоду на укладення договору та погодився з усіма його умовами, що підтверджує факт досягнення сторонами згоди щодо істотних умов правочинів, як того вимагають положення статті 638 ЦК України.

Укладення договору в електронній формі саме відповідачем, підтверджується довідкою про ідентифікацію ТОВ «Мілоан», з якою вбачається, що ОСОБА_1 , з яким укладено кредитний договір ідентифікований ТОВ «Мілоан»; довідкою по заяві кредит 101437643, з якої вбачається процес оформлення та розгляду заяви на кредит, прийняття рішення по заяві 101437643 (верифікаційні дзвінки); інформацією з електронного файлу (LogFile застосуваня коду)щодо підтвердження підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір у формі електронного правочину № 101437643 від 09.06.2021; хронологією вчинення дій щодо укладення кредитного договору у формі електронного правочину № 101437643 від 09.06.2021.

Окрім того, в кредитному договорі та в анкеті-заяві на кредит № 101437643 від 09.06.2021зазначено адресу ОСОБА_1 , його податковий номер, дані паспорту, телефон, котрі належать останньому.

Зазначені докази у сукупності на думку суду є підтвердженням здійснення саме ОСОБА_1 процедури ідентифікації та підписання кредитного договору в розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію».

Щодо надання кредиту

Так, у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15).

Позивачем надано платіжне доручення № 28549966 від 09.06.2021, з якого вбачається, що ТОВ «Мілоан» перерахувало на картку НОМЕР_1 (отримувач: ОСОБА_1 ) грошові кошти у розмірі 4 000 грн (Призначення платежу: кошти згідно договору 101437643).

У свою чергу, з відповіді АТ КБ «Приват Банк» вбачається, що повний номером картки є НОМЕР_2 , рахунком до якого є НОМЕР_3 , зазначена картка емітована на ім`я ОСОБА_1 . Також банк підтвердив зарахування грошових коштів у розмірі 4 000 грн09.06.2021.

Зазначені докази у сукупності підтверджують факт перерахування Товариством грошових коштів на рахунок відповідача, і відповідно позивач належним чином виконав своє зобов`язання перед відповідачем, надавши кредитні кошти у розпорядження останнього.

Крім того, зарахування кредиту у розмірі 4000 гривень на рахунок відповідача також підтверджує укладеність кредитного договору.

Щодо переходу права вимоги

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Судом встановлено, що відповідно до договору відступлення прав вимоги Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату: а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Рестрі Боржників укладеними між Кредитором і Боржниками (Портфель Заборгованості) (п.1.1). Внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором. Новий Кредитор заміняє Кредитора у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості та відповідно вказаних у Ресстрі Боржників та набуває прав грошових вимог Кредитора за дими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов?язань Боржників за Кредитними договорами (п.1.2).

Судом встановлено, що первісний кредитор ТОВ «Мілоан» та позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги, підписали акт приймання-передачі реєстру боржників, підписали реєстр боржників, у свою чергу позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» здійснив оплату на рахунок ТОВ «Мілоан» за договором відступлення прав вимоги, а тому, суд приходить висновку, що позивач отримав права грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами № 101437643 від 09.06.2021, а тому, з дати відступлення прав вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» стало виключним та єдиним кредитором за вказаним кредитним договором.

Крім того, з повідомлення про відступлення прав вимоги ТОВ «Мілоан» від 27.01.2022 та досудової вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» вбачається, що ОСОБА_1 було повідомлено про відступлення прав вимоги.

При цьому, суд звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року по справі № 361/2105/16-ц вказано, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Щодо нарахування відсотків за кредитом

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Як встановлено договором розмір кредиту становить 4 000 грн., строк на який наданий кредит 30 днів.

Згідно з п.п. 1.5.2, 1.6 Розділу «Предмет договору» Договору проценти за користування кредитом: 1200.00 грн., які нараховуються за ставкою 1.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.л.2,2,2.3 цього Договору.

Відповідно до п. 4.2 Розділу «Відповідальність сторін» Договору у разі прострочення Позичальником зобов?язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитувания, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв?язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов?язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п. 1.6 Договору в якості процентів за порушення грошового зобов?язання, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 Договору.

Згідно з наданим розрахунком заборгованості за кредитним договором № 101437643 від 09.06.2021, наданим позивачем заборгованість ОСОБА_1 становить 17 600 грн., з яких 4000 грн. наданий кредит, 13 200 грн. нараховані відсотки, 400 грн комісія за надання кредиту.

Суд встановив, що відсотки, які заявлені позивачем нараховувалися відповідно до умов Кредитного договору, зокрема протягом 30 днів (строк кредитування) відсотки нараховувалися за ставкою 1%, що склали 1200 грн. (4000 грн. Х 1% Х 30 днів) та протягом 60 днів (поза межами строку кредитування, як міра відповідальності, відповідно до ст. 625 ЦК України) відсотки нараховувалися за ставкою 5%, що склали 12 000 грн. (4000 грн. Х 5% Х 60 днів). Всього заборгованість відповідача складає 17 600 грн. (4 000 грн тіло кредиту + 1 200 грн. - відсотки, нараховані у межах строку кредитування 30 днів + 12 000 грн. відсотки, нараховані поза межами строку кредитування, як міра відповідальності, відповідно до ст. 625 ЦК України + 400 грн. комісія за надання кредиту).

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до відповідно до п. 128 постанови Великої Палати Верховного суду у справі № 910/4518/16 від 05.04.2023 можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Проаналізувавши умови Договору, суд приходить висновку, що розділ «Предмет договру» та «Умови виконання» регулюють саме правомірну поведінку сторони (межі строку кредитування), а Розділ «ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН» у свою чергу регулює неправомірну поведінку сторони (поза межами строку кредитування).

Суд враховує, що п. 1.5.2 Договору, яким сторони погодили нарахування відсотків, зокрема у розмірі 1%, знаходиться у Розділі, який регулює порядок нарахування відсотків у межах строку кредитування, в даному випадку 30 днів, у свою чергу п. 4.2 Договору, яким сторони погодили нарахування відсотків, зокрема у розмірі 5% (відсилка до розміру, передбаченому у п. 1.6), знаходиться у Розділі, який регулює порядок нарахування відсотків поза межах строку кредитування, як міру відповідальності.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що умови кредитного договору є зрозумілими та чіткими, сторони (первісний кредитор та відповідач), укладаючи кредитний договір встановили нарахування процентів, як за правомірне користування кредитом, так і за користування кредитом поза межах строку кредитування, як міру відповідальності.

У свою чергу, надані позивачем докази є належними, допустимими і не викликають у суду будь яких сумнівів щодо їх достовірності.

Крім того, суд зауважує, що зважаючи на вимоги статей 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. В матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували укладеність кредитного договору, не виконання первісним кредитором зобов`язань щодо не надання кредиту, також відстуні докази спростування поданого позивачем розрахунок заборгованості за вищевказаним договором. Також враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, суд приходить до висновку, що зроблені позивачем розрахунки заборгованості є обгрунтованими, та підстав їм не довіряти у суду не має.

Щодо строку позовної давності

Згідно із Законом України № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 12, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із наступними змінами і доповненнями), установлено з 12.03.2020 року на всій території України карантин, дію якого неодноразово було продовжено, останній раз термін дії карантину було продовжено на всій території України до 30.06.2023 року. Законом України № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії». Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, запроваджено в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24.02.2022 року, дія якого неодноразово продовжувалася. Воєнний стан, який запроваджено в Україні 24.02.2022 року, наразі не припинено та не скасовано. З 30.01.2024 року, перебіг позовної давності призупинявся на період дії воєнного стану. Зокрема, Законом України № 3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» було змінено п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України: «19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». 14.05.2025 року Верховна Рада України ухвалила Закон № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», яким було виключено положення про зупинення перебігу строків позовної давності на період дії воєнного стану (п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України). Вказаний Закон набрав чинності з 04.09.2025 року (через три місяці з дати опублікування). Тобто, із 04.09.2025 року було поновлено відлік строку позовної давності.

Тобто, строк позовної давності для звернення з цим позовом не був пропущений позивачем станом на час звернення до суду 04.08.2025.

Суд, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до ст. 89 ЦПК України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підставдля стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитними договорами у розмірі 17 600 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Щодо стягнення судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Крім того, позивач просить стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 8 000 грн. Відповідач у свою чергу заперечує проти стягнення витрат на правову допомогу.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу до позовної заяви додав (в копіях):

- договір про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025, укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та АО «Апологет»;

- акт №629 наданих послуг від 06.07.2025, в якому зазначено сума послуг відповідно до договору у розмірі 8 000 грн.

- детальний опис наданих послуг до акт №629 наданих послуг від 06.07.2025, в якому зазначено які послуги були надані та який час було витрачено на кожну з послуг.

Правила розподілу судових витрат унормовано статтею 141 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 27 Закону № 5076-VI до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Відповідно до ст. 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Таку правову позицію виклала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Відповідач зазначив, що витрати на правничу допомогу є завищеними.

Суд враховує, заяву відповідача, а також те, що розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу є непропорційним до предмету спору, справа, що розглядається не є складною (предметом є стягнення кредитної заборгованості, яка не потребує формування складної правової позиції). А тому заявлена до стягнення сума витрат на правову допомогу визнається судом непропорційною до предмету спору, що, враховуючи дані, конкретні обставини справи, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 5 000 грн.

Крім того, враховуючи те, що позовні вимоги повністю задоволені, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження юридичної особи: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, 4й поверх) заборгованість за Кредитним договором № 101437643 в сумі 17 600 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження юридичної особи: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, 4й поверх) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять два) гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження юридичної особи: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп.. 28, 4й поверх.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя В.А. Смирнов