Ухвала суду № 136452290, 11.05.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 759/16931/24

Провадження №2/367/139/2026

УХВАЛА

Іменем України

06 травня 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Ткаченко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Лебідь Є.І.,

представника позивача Остащенко О.М.

представника відповідача Клименка Є.Г.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ГЕФЕСТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2024 року до Ірпінського міського суду Київської області за підсудністю із Святошинського районного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ГЕФЕСТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2024 визначено головуючим суддю Лещенко О.В.

31.01.2025 ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Лещенко О.В. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Наказом голови суду від 03.12.2025 року № 53/К суддю Лещенко О.В. 04.12.2025 року відраховано зі штату Ірпінського міського суду Київської області у зв`язку із закінченням строку відрядження.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Ірпінського міського суду Київської області від 14 січня 2026 року №112 справу №36716931/24 передано на повторний автоматизований розподіл.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14.01.2026 року зазначену цивільну справу передано для розгляду судді Ткаченко М.О.

Ухвалою суду від 19.01.2026 вказану позовну заяву після відкриття провадження було залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків, зазначених в мотивувальні частині ухвали, терміном п`ять днів з дня вручення копії ухвали.

Ухвалою суду від 09.02.2026 позовну заяву прийнято до провадження, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою суду від 04.03.2026 повторно витребувано докази у зв`язку із невиконанням попередньої ухвали в частині витребування доказів.

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача адвокат Клименка Є.Г. підтримав свою заяву про закриття провадження у справі від 10.07.2025, яка не була вирішена попереднім складом суду.

В обгрунтування заяви зазначив, що ТОВ «ФК Гефест» вже зверталося до ОСОБА_1 з позовом про стягнення заборгованості за «тілом» кредиту, яка виникла на підставі Договору про надання споживчого кредиту №11125036000 від 05.03.2007р., в сумі 2 292 121,53 гривень, і рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 05 липня 2022 року у справі №759/13355/20, яке набрало законної сили 04.08.2022 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Як зазначено в рішенні Святошинського районного суду м. Києва від 05 липня 2022 року у справі №759/13355/20, позивач вказував в позовній заяві, що розмір заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11125036000 від 05.03.2007 складає 2 292 121, 53 грн., в якості доказу саме такої суми заборгованості надав витяг з додатку №1 до договору №1517/к купівлі продажу прав вимоги від 14.06.2019 року. Згідно з витягом з додатку №1 до договору №1517/К від 14.06.2019 року розмір заборгованості, який відступлено позивачу, складає 6 278 379,92 гривень, з 2 292 121,53 гривень складає кредит, а 3 986 258,38 гривень - відсотки, які відповідачі не повернули банку.

Таким чином, у справі № 759/13355/20 ТОВ «ФК Гефест» висувало вимогу про стягнення заборгованості за «тілом» кредиту за Договором про надання споживчого кредиту №11125036000 від 05.03.2007 повністю, в сумі 2 292 121,53 гривень.

У даній справі №759/16931/24 ТОВ «ФК Гефест» висуває вимогу про стягнення заборгованості за «тілом» кредиту за Договором про надання споживчого кредиту №11125036000 від 05.03.2007 в сумі 32 416,55 доларів США, тобто, ті самі позовні вимоги, які вже були предметом судового розгляду у справі №759/13355/20 та по яким наявне рішення суду, що набрало законної сили, про відмову в задоволенні позовних вимог.

Отже, спір в даній справі №759/16931/24 виник між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що і в справі №759/13355/20. Представник відповідача наполягав на розгляді вказаної заяви саме у підготовчому судовому засіданні.

Представник позивача заперечувала проти задоволення вказаного клопотання та закриття провадження у справі, про що подано до суду письмові заперечення. Так, вказувала, що предметом спору в справі, що розглядалась Святошинським районним судом м. Києва №759/13355/20 була сума боргу в розмірі 2292121,53 гривень, яка є тілом кредиту.

Даним позовом стягуються щомісячні платежі за процентами в межах строку позовної давності в розмірі 32 416,55 доларів США.

Предмет і підстави позовної заяви, що розглядається в даній справі не є тотожними справі №759/13355/20, що розглядалась Святошинським районним судом м. Києва.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи у межах вирішуваного питання, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Тлумачення змісту пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України свідчить про те, що підставою для ухвалення судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі №320/9224/17 (провадження №14-225цс19) зазначила, що згідно із пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі.

Згідно із постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі №761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року (пункт 3 частини першої статті 255 ЦПК України у чинній редакції) зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили. За змістом наведеної норми, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.

У процесуальному законодавстві закріплена конструкція позовного провадження як певна процедура розгляду і вирішення цивільних справ зі спорів про право цивільне.

Позовному провадженню притаманна позовна форма як модельна, узагальнююча конструкція процедури позовного провадження. Для неї характерні такі ознаки, як наявність матеріально-правової вимоги, яка випливає із порушеного або оспорюваного права сторони і яка підлягає в силу закону розгляду в певному порядку, встановленому законом; наявність спору про суб`єктивне право; наявність двох сторін із протилежними інтересами, які наділені законом певними правомочностями щодо захисту своїх прав, свобод чи інтересів у суді.

Цивільні процесуальні правовідносини персоніфікують учасників цивільного судочинства, визначають їхні права і обов`язки відповідно до процесуальних функцій і гарантії забезпечення справедливого судочинства.

Отже, провадження цивільного процесу - це специфічна модель розгляду цивільної справи, що відбиває предметну характеристику цивільного судочинства з точки зору матеріально-правової природи справ, що розглядаються, специфіку доказування фактів як юридично-фактологічної основи справи та результатів розгляду справи, які відбиваються у процесуальних актах - певного роду документах.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд має ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права.

Матеріально-правова вимога позивача повинна спиратися на підставу позову. Підставою позову визнають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Цими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто такі факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин (постанова Верховного Суду від 06 липня 2022 року у справі № 932/15395/19-ц, провадження № 61-20127св21).

Отже, суд закриває провадження у справі, якщо у позовах, які розглядались судами, одночасно збігаються сторони, предмет та підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Враховуючи наведене, у справі №759/13355/20 за позовом «ФК ГЕФЕСТ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11125036000 у розмірі 2292121,53 грн та цій справі №759/16931/24 за позовом «ФК ГЕФЕСТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11125036000 у розмірі 32416,55 доларів США за період з 05.04.2017 по 05.03.2022, є відмінними (нетотожними) як склад учасників цивільного процесу так і предмет позову.

Враховуючи викладене, підстави для закриття провадження по справі відсутні, а тому суд відмовляє в задоволенні клопотання.

Керуючись ст. 251, 252, 259-261ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника відповідача про закриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ГЕФЕСТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено11.05.2026.

Суддя М.О. Ткаченко