Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 163/2801/25
Провадження № 2/163/187/26
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
( З А О Ч Н Е )
22 квітня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Шеремети С.А.
з участю секретаря Голядинець О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ТОВ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в :
У позовній заяві представник позивача просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача 24 170,00 гривень заборгованості за кредитним договором № 8398529 від 19.10.2024 року та додатковою угодою від 28.10.2024 року.
Вимоги обґрунтовано тим, що указаний кредитний договір та додаткова угода був укладені між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію». За умовами договору та додаткової угоди відповідачу наданий кредит в сумі 5000,00 грн та 2000,00 гривень на 360 днів під 1,00% в день. Право вимоги за цим договором перейшло до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» на підставі укладеного із ТОВ "Авентус Україна" договору факторингу №01.02-15/25 від 26.06.2025. Відповідач не виконувала належним чином свого грошового зобов`язання через що порушила умови договору та додаткової угоди та вимоги законодавства, у зв`язку із чим на день подання цього позову у неї утворилась заборгованість в загальній сумі 24 170,00 грн, з яких: 7000,00 грн - основна сума боргу, 8 120,00 грн відсотки, неустойка - 9050,00 гривень на дату відступлення права вимоги.
Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 31 грудня 2025 року, розгляд позову постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У зв`язку з поверненням адресованого відповідачу поштового відправлення з копією вказаної ухвали суду та матеріалами позову без вручення за закінченням строку зберігання, ухвалою від 03 березня 2026 року судом постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання сторони не з`явились.
Представник позивача у позовній заяві одночасно просила розглянути справу за її відсутності та висловив згоду на ухвалення заочного рішення.
Відповідач про розгляд справи по суті неодноразово повідомлялась у встановленому законом порядку, у тому числі, шляхом публікації судового оголошення на офіційному сайті судової влади, однак в судові засідання не з`явилась, відзиву на позов не подала, про причини неможливості розгляду справи за її відсутності не сповістила.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі № 911/3142/19 висловив правову позицію про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.
З огляду на викладене суд провів заочний розгляд позову відповідно до положень ст.ст.280, 281 ЦПК України.
Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.
19.10.2024 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 уклали договір № 8398529 про надання споживчого кредиту, за умовами якого відповідачу надається кредит в сумі 5 000 гривень (п.1.3. договору) у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок відповідача № НОМЕР_1 (п.2.1 договору) на строк 360 днів (п.1.3 договору) з періодичністю платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (п.1.4 договору) під стандартну процентну ставку 1,00% в день, яка застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору (п.1.5.1 договору), та знижену процентну ставку 0.95% в день, яка застосовується у випадку, якщо споживач до 18.11.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів (п.1.5.2 договору).
У додатку № 1 до договору наведений графік платежів за період з 19.10.2024 по 14.10.2025, відповідно до якого загальна вартість кредиту становить 22 925,00 грн, з яких: сума кредиту 5 000,00 грн, відсотки 17 925,00 грн.
28.10.2024 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору № 8398529, відповідно до якої сума кредиту збільшилась на 2 000 гривень.
Договір про споживчий кредит та додаткова угода укладені відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».
Сам договір з додатковою угодою та додатки до нього відповідачем підписані електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора.
Перерахування ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» кредитних коштів в сумі 7 000 гривень на платіжну картку відповідача ОСОБА_1 підтверджується листами ТОВ «Пейтек» №20250627-1.2 від 27.06.2025, №20250627-1.2.
Відповідно до складеного ТОВ «Авентус Україна» розрахунку заборгованості станом на 25.06.2025 заборгованість відповідача за кредитним договором складає 24170,00 грн, з яких: 7000,00 грн - тіло кредиту, 10320,00 грн відсотки, 9500,00 грн штраф.
26.06.2025 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» уклали договір факторингу №01.02-15/25, відповідно до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило ТОВ «СВЕА ФІНАНС» право вимоги до боржників, зазначених у відповідному Реєстрі.
З витягу з реєстру боржників №1 до цього договору факторингу вбачається, що до нього включена боржник ОСОБА_1 за кредитним договором № 8398529 із загальною сумою заборгованості 24170,00 грн, яка складається із суми виданого кредиту 7 000,00 грн, залишку відсотків 8120,00 грн, штрафам. пені 9 050,00 грн.
Тобто, указана сума заборгованості відповідає тій, що зазначена у складеному ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» розрахунку.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У частині 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).
Статтю 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закон) визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з ч.ч.3, 4, 6 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
За змістом ч.ч.1, 2 ст.10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Статті 512, 514 ЦК України передбачають, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно із ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Дослідженими доказами стверджено укладення відповідачем кредитного договору № 8398529 від 19.10.2024 та додаткової угоди до нього від 28.10.2024 і отримання за ними кредитних коштів в сумі 7 000 грн під відсотки, порядок нарахування яких, відсоткова ставка та терміни сплати чітко визначені умовами цього договору та угоди.
Договір та угода укладені у відповідності до вимог Закону України «Про електронну комерцію».
Після підписання договору та угоди у його сторін виникли взаємні права та обов`язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків.
Досліджені у справі докази дають достатні підстави для висновку, що свої договірні зобов`язання кредитодавець ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредит в обумовленій договором сумі.
Позивач ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права вимоги до відповідача за цим кредитним договором на підставі укладеного з первісним кредитором договору факторингу, а тому є належним позивачем.
Відповідач належним чином умов договору не виконувала, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість, що підтверджується доданим до позову розрахунком заборгованості.
Загальна сума заборгованості за цим розрахунком складає 24 170,00 грн, з яких: 7 000,00 грн - тіло кредиту, 8 120,00 грн відсотки, 9050,00 грн неустойка. За увесь період кредитування відповідач сплатила лише 2650 грн.
Заявлена до стягнення сума кредитної заборгованості по тілу кредиту та відсотках відповідає умовам кредитного договору, зокрема щодо строку кредитування та нарахованих процентів.
Стосовно заявленої до стягнення суми неустойки в розмірі 9050,00 грн, суд враховує такі законодавчі приписи.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 на території України введений воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває нині і це є загальновідомим фактом.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача суми неустойки не ґрунтується на вимогах Закону, оскільки прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання за кредитним договором відбулося у період дії на території України воєнного стану, тому заявлена вимога у цій частині задоволенню не підлягають.
При розгляді справи суд відповідно до вимог статей 10, 12, 13 ЦПК України керується принципом верховенства права та розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для вирішення справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ч.5 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.83 ЦПК України позивач повинен подати суду докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.
За змістом ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Дослідженими у справі доказами повно та об`єктивно доведено, що відповідач взятого на себе зобов`язання щодо погашення кредиту та сплати відсотків за його користування не виконала, тим самим порушила умови договору, у зв`язку із чим у неї утворилась заборгованість в загальній сумі 15 120,00 гривень (7 000,00 грн тіла кредиту + 8 120,00 грн відсотків), яка підлягає стягненню на користь позивача в примусовому порядку.
Разом з цим, не підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача неустойки в сумі 9 050,00 грн через її невідповідність вимогам закону.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог із розрахунку задоволення 62,55 % таких вимог.
Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 8398529 від 19.10.2024 та додатковою угодою до нього від 28.10.2024 в загальній сумі 15 120 (п`ятнадцять тисяч сто двадцять) гривень, яку становлять:
- 7 000 (сім тисяч) гривень заборгованості за тілом кредиту;
- 8 120 (вісім тисяч сто двадцять) гривень заборгованості по відсотках.
У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» 1 515 (одну тисячу п`ятсот п`ятнадцять) гривень 21 копійку судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Любомльським районним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Інформація про сторін:
позивач - ТОВ «СВЕА ФІНАНС»; місце знаходження - вулиця Іллінська, буд.8, місто Київ; код ЄДРПОУ 37616221;
відповідач - ОСОБА_1 ; місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Головуючий : суддя С.А.Шеремета
Судове рішення № 136446755, Любомльський районний суд Волинської області було прийнято 22.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 163/2801/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: