Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 638/14879/23
Провадження № 6/638/560/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Семіряд І.В.,
за участю секретарів Дудка Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України Пархоменко Наталії Вікторівни про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у виїзді за межі України,-
ВСТАНОВИВ :
Державний виконавець звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду. В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження №80804341, до складу якого входять три виконавчих провадження, а саме з виконання судового наказу №638/14879/23 від 21.12.2023 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Національного банку України заборгованості з оплати житлово комунальних послуг у розмірі 4361,49 грн; з виконання судового наказу №638/12824/24 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 18811,36 грн; з виконання судового наказу №638/12708/25 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 13226,77 грн. Боржнику на праві власності належить земельна ділянка площею 7,2484 га, державним виконавцем прийнято постанову про арешт земельної ділянки. Транспортні засобі за ОСОБА_1 не зареєстровані, пенсію, заробітну плату не отримує, іншого права власності за боржником не зареєстровано. Виконавцем на адресу боржника надсилалися виклики, за якими остання не з`являлася. ОСОБА_1 кошти за рішенням суду не сплачує. У зв`язку з чим державний виконавець просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до виконання зобов`язань, покладених на неї по зведеному виконавчому провадженню.
Державний виконавець у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив.
Від представника стягувача Національний банк України Донченко О.Г. надійшла заява про розгляд подання державного виконавця без участі представника НБУ.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 441 ЦПК України інші сторони та заінтересовані особи не повідомлялись про розгляд подання.
Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного:
Судом встановлено, що на виконанні Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження №80804341 з з виконання судового наказу №638/14879/23 від 21.12.2023 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Національного банку України заборгованості з оплати житлово комунальних послуг у розмірі 4361,49 грн; з виконання судового наказу №638/12824/24 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 18811,36 грн; з виконання судового наказу №638/12708/25 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 13226,77 грн. Стягувачем у вказаних виконавчих провадженнях є Національний банк України.
В межах виконавчого провадження з виконання судового наказу №638/14879/23 державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1
30.10.205 за дорученням Шевченківського ВДВС головним державним виконавцем Богодухівського ВДВС у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції описано майно боржника ОСОБА_1 , а саме земельна ділянка площею 7,2484 га, кадастровий номер 6320882500:01:002:0365 місце знаходження Харківська обл., Богодухівський район, Забродівська сільська рада, цільове призначення: товарно сількогосподарського виробництва.
З відповіді Державної податкової служби України від 20.04.2026 вбачається, що інформація про податкового агента ОСОБА_1 та суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб податковим агентом, та або/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, і суми утриманого ними податку, а також суму річного доходу , задекларованого фізичною особою у податковій декларації про майновий стан і доходи, в Державному реєстрі відсутня.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.
Пунктом 2 ст. 6 цього Закону передбачено як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов`язань, але лише до моменту виконання зобов`язань, або забезпечення заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
Згідно п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язання за рішенням.
Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання".
За правилами ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Тобто, постанова про відкриття виконавчого провадження повинна бути направлена стороні виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням.
Проте, державний виконавець не надає доказів того, що постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена рекомендованим поштовим відправленням боржнику. Більш того, державним виконавцем взагалі не надано доказів того, що постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена боржнику.
Отже, державним виконавцем не надано доказів того, що боржнику взагалі відомо про відкриття виконавчого провадження.
Як на підставу вимог подання про заборону виїзду за межі України боржнику ОСОБА_1 , державний виконавець посилався на те, що боржник не виконує рішення суду у справі, ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення.
Відповідно до п.18 ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішення.
Таким чином зміст норм зазначеного Закону передбачає юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за умови доведеності ухилення від їх виконання.
«Ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» та у п. 18 ч. 3ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження», означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. Це є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань покладених на нього рішенням є оціночним поняттям.
Задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.
З аналізу приписівст.76 ЦПК України у системному зв`язку з п.18 ч.3ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що на державного виконавця покладено обов`язок надання доказів стосовно наявності навмисного чи іншого свідомого ухилення боржника від виконання обов`язків за рішенням суду, та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку , запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Аналізуючи наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, та має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.
Державним виконавцем будь-яких доказів, що свідчать про навмисне чи інше свідоме ухилення боржника від виконання обов`язків, покладених на нього рішенням суду, до суду надано не було.
Доказів того, що ОСОБА_1 має намір виїхати за межі України також державним виконавцем не надано.
Таким чином, державним виконавцем не доведено факту ухилення боржника від виконання рішення суду.
Згідно частини 3 статті 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні подання.
Керуючись Конституцією України, ст. 441 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні подання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України Пархоменко Наталії Вікторівни про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у виїзді за межі України- відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 15-денний строк з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя - І.В. СЕМІРЯД
Судове рішення № 136443499, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 11.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 638/14879/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: