Рішення № 136441748, 07.05.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1400/25

Номер провадження 2/350/79/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -

установив:

І. Стислий виклад позиції позивачки та заперечень відповідача.

Представник позивачки адвокат Мельник Богдан Михайлович, діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, у якому просив ухвалити рішення, яким стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн щомісячно на період навчання, починаючи з дня подання позовної заяви по 01 липня 2028 року, стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу та допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивачки зазначив, що ОСОБА_1 з відповідачем ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з 2001 року по 2017 рік. Від даного шлюбу сторони мають двох дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка після розірвання шлюбу сторін проживає разом із матір`ю та перебуває на її утриманні. Дочка ОСОБА_6 після досягнення повноліття продовжила навчання з метою здобуття вищої освіти та для розвитку своїх здібностей поступила до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу за спеціальністю 05 «Маркетинг» для здобуття освітнього ступеня бакалавра заочної форми навчання строком до 01 липня 2028 року, що підтверджується договором №МКРз-25-К007-Н від 04 серпня 2025 року. У зв`язку із продовженням навчання дочка потребує постійної матеріальної допомоги, оскільки самостійного достатнього доходу не має, а навчання пов`язане зі значними витратами.

Зокрема, представник позивачки вказував, що під час проходження сесій дочка змушена періодично проживати за місцем знаходження навчального закладу, у зв`язку із чим необхідно нести витрати на винаймання житла, оплату проїзду до місця навчання та у зворотному напрямку, придбання навчальних матеріалів, забезпечення належних умов проживання, харчування, а також придбання одягу, взуття та інших речей першої необхідності. Крім цього, згідно договору №МРКз-25-К007 про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців загальна вартість навчання за весь період становить 114000 грн, що також потребує значних матеріальних витрат. Всі витрати, пов`язані із забезпеченням навчання та належного утримання дочки, фактично несе позивачка самостійно, оскільки відповідач добровільної матеріальної допомоги у достатньому розмірі не надає.

Відповідач є фізично здоровою, працездатною особою, має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дочки, оскільки працює та отримує дохід, інших утриманців не має, а тому може брати участь у забезпеченні дочки під час її навчання. З урахуванням віку дочки, необхідності забезпечення її належного фізичного, інтелектуального та духовного розвитку, витрат на оплату навчання, проживання, проїзду, харчування, придбання одягу, взуття та навчальних матеріалів представник позивачки просив ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача аліменти на утримання повнолітньої дочки у розмірі 5000 грн щомісячно на період навчання, починаючи з дня подання позовної заяви по 01 липня 2028 року.

Крім цього, представник позивачки просив стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн та допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

У судове засідання позивачка не прибула.

Представник позивачки адвокат Мельник Б.М. подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

У судове засідання відповідач не прибув.

Представник відповідача - адвокат Родіков І.С. подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнав частково та просив визначити розмір аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, у сумі 2500 грн щомісячно.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 03.10.2025 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 05.03.2026 провадження у даній справі було зупинено у зв`язку з проходженням відповідачем військової служби.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 02.04.2026 провадження у справі було відновлено та призначено справу до судового розгляду.

ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу сторін повнолітня дочка проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні, що сторонами у справі не заперечувалося.

Після досягнення повноліття ОСОБА_4 продовжила навчання у Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу за спеціальністю 05 «Маркетинг» для здобуття освітнього ступеня бакалавра за заочною формою навчання, що підтверджено копією договору №МКРз-25-К007-Н від 04 серпня 2025 року. Навчання є платним та пов`язане із необхідністю несення значних матеріальних витрат. Загальна вартість навчання за весь період становить 114000 грн.

Крім безпосередньої оплати навчання, повнолітня дочка сторін потребує додаткових витрат, пов`язаних із проходженням навчального процесу, зокрема витрат на проїзд до місця навчання та у зворотному напрямку, проживання під час проходження сесій, придбання навчальних матеріалів, забезпечення належних умов проживання, харчування, а також придбання одягу, взуття та інших речей першої необхідності.

Відповідач змінив прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », що підтверджується наявним у матеріалах справи свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_1 , виданим 12 червня 2018 року Рожнятівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, відповідно до якого після державної реєстрації зміни імені відповідачу присвоєно прізвище « ОСОБА_8 » замість « ОСОБА_7 ».

У зв`язку із наведеним суд зазначає, що відповідач у даній справі є однією і тією ж особою - ОСОБА_9 , який до зміни прізвища значився як ОСОБА_3 .

Відповідач є працездатною особою та має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дочки.

При цьому суд враховує, що представник відповідача щодо самого обов`язку відповідача брати участь в утриманні повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, не заперечував, а спір між сторонами фактично стосувався лише визначення розміру аліментів, які підлягають стягненню на її утримання.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини щодо обов`язку батька брати участь у матеріальному утриманні повнолітньої дочки, яка після досягнення повноліття продовжує навчання та у зв`язку із цим потребує матеріальної допомоги.

IV. Норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування та висновки суду.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак ( ст.6 ЦПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Верховний Суд неодноразово в усталеній практиці наголошує на тому, що відповідно до положень статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй «Про права дитини», яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Згідно із статтею 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частинами 2 і 3 ст. 150 СК України встановлено обов`язок батьків піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку із цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Таким чином, обов`язок батьків щодо утримання повнолітніх дочки чи сина, які продовжують навчання, виникає за наявності сукупності таких обставин, як продовження навчання після досягнення повноліття, потреба дочки чи сина у матеріальній допомозі та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачкою та її представником у ході розгляду справи не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач має реальну можливість сплачувати аліменти у заявленому розмірі 5000 грн щомісячно на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.

Разом з тим суд враховує, що повнолітня дочка сторін продовжує навчання та у зв`язку із цим потребує матеріальної допомоги, а також те, що обов`язок щодо утримання дитини є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, потреби повнолітньої дочки, пов`язані із продовженням навчання, оплатою навчання, проживанням, проїздом, харчуванням та іншими необхідними витратами, а також виходячи із принципів розумності, справедливості та співмірності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 (три тисячі) гривень щомісячно на період навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Розподіл судових витрат.

Згідно ст.141 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд приходить до висновку, що судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір у розмірі 1331 грн 20 коп., від сплати якого позивачка була звільнена при пред`явленні позову.

Крім цього, відповідно до ст.137 та ч.3 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн, понесення яких підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією №017 від 30 вересня 2025 року.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , жительки АДРЕСА_2 , аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка продовжує навчання, у розмірі 3000 (три тисячі) гривень щомісячно, починаючи з 02 жовтня 2025 року і до закінчення навчання або до досягнення нею двадцяти трьох років, залежно від того, яка з цих обставин настане першою.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Виконання даного рішення у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 копійок (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106).

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11.05.2026.

Суддя: