Ухвала суду № 136439285, 11.05.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

11 травня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/4922/26

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бевза В.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кобеляцької міської ради від 18.06.2021 у частині надання спірних земельних ділянок.

Ухвалою суду від 29 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху. Постановлено протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали суду усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду: уточненої позовної заяви із зазначенням визначених у п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України відомостей про відповідача та уточненого предмету позову, відповідно до мотивувальної частини ухвали суду; доказу надсилання до електронного кабінету відповідача позовної заяви та доданих до неї матеріалів; копії паспорту та/або довідки про присвоєння ідентифікаційного номера позивача; витягу із Реєстру територіальної громади щодо підтвердження зареєстрованого місяці проживання позивача; заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом за період з 18.06.2021 по 22.10.2025 та докази поважності причин пропуску строку звернення до суду; документа про сплату судового збору в розмірі 1064,96 грн.

04.05.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої додана уточнена позовна заява, заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, доказ сплати судового збору.

Згідно з пунктами 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Щодо строку звернення до суду.

Позивач оскаржує рішення ради, яке є індивідуальним актом.

Строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частин 1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

В обумовленому аспекті день, коли особа дізналася про порушення свого права, це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Отже, законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Порівняльний аналіз словоформ "дізналася" і "повинна була дізнатися" дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Верховний Суд неодноразово вказував (зокрема, у постановах від 15.04.2020 року у справі №15/2973/18, від 22.04.2020 року у справі №811/1664/18), що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Наведеними положеннями КАС України окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.

Суд звертає увагу й на висновки Великої Палати Верховного Суду у питанні поновлення строків (від 28 липня 2022 року у справі №9901/611/19), за якими поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, рішення від 22 жовтня 1996 року, справа Девеер проти Бельгії, рішення від 27 лютого 1980 року).

За змістом частини першої статті 121 КАС України пропущений процесуальний строк, встановлений законом, суд може поновити за заявою учасника справи, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд звертає увагу, що особа подаючи клопотання про поновлення строку самостійно визначає причини з яких він пропущений та який він вважає пропущеним, а суд приймаючи рішення надає оцінку наявності та поважності зазначених позивачем причин.

У своїй заяві про поновлення строку звернення до суду з даним позовом позивач зазначив, що про існування зазначеного рішення та фактичну передачу земель у приватну власність позивачу та іншим мешканцям села стало відомо лише у березніквітні 2024 року, коли на територію заплави річки Оріль прибула сільськогосподарська техніка з метою розорювання земель.

За результатами звернень відкрите кримінальне провадження № 42024172070000027 за ознаками ст. 367 КК України.

Позивач обґрунтовано очікував, що у межах цього кримінального провадження буде надана належна правова оцінка зазначеним обставинам.

30.06.2025 кримінальне провадження закрите, повідомлення про його закриття від 05.07.2025 № 1411772025 не вручене заявнику, що позбавило можливості своєчасно оскаржити відповідне рішення. Після закриття кримінального провадження стало очевидним, що ефективний захист порушених прав можливий виключно у судовому порядку. До даної заяви позивачем не надані докази.

Натомість, до позовної заяви та уточненої позовної заяви позивачем додано лист № 031-19/1120 від 09.04.2024 "Копія рішення сесії" Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області, у якому зазначено, що позивач звернувся із електронним зверненням щодо надання копії рішення про надання земельних ділянок на території Кобеляцької міської ради за межами с. Придніпрянське, проте надати копію рішення не видалось можливим через вилучення оригіналу відповідного документа під час проведення слідчих дій - обшуку.

Також, відповідно до листа Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області від 29.03.2024, наданого позивачу, на підставі рішення Кобеляцької міської ради земельну ділянку на земельні ділянки та передані у приватну власність громадянам України.

Отже, у даній справі, позивач «повинен був дізнатися» про порушення його прав саме від листа Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області від 29.03.2024, на який посилається позивач щодо підстав, коли йому стало відомо про порушення його права, тобто моментом коли «повинен був дізнатися» про порушення його прав у цьому спорі є 29.03.2024, оскільки позивач самостійно визнає, що про існування зазначеного рішення та фактичну передачу земель у приватну власність позивачу та іншим мешканцям села стало відомо лише у березніквітні 2024 року, коли на територію заплави річки Оріль прибула сільськогосподарська техніка з метою розорювання земель.

Так, звертаючись із вимогами у даній справі позивач прохав суд визнати протиправним та скасувати рішення Кобеляцької міської ради від 18.06.2021 у частині надання спірних земельних ділянок.

Предметом публічно-правового спору у цій справі є акт індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень - рішення Кобеляцької міської ради від 18.06.2021 у частині надання спірних земельних ділянок, оскільки, як зазначив позивач у позовній заяві, відповідно до оспорюваного рішення було передано у приватну власність земельні ділянки (39 шт.), які сформовані із земельної ділянки кадастровий номер 5321886000:00:002:0011.

Відповідно до отриманих відомостей на запит суду про земельні ділянки, які зазначені у додатках до позовної заяви, то в Державному земельному кадастрі наявні відомості тільки стосовно наступних ділянок: 5321886000:00:002:0355; 5321886000:00:002:0342; 5321886000:00:002:0366; 5321886000:00:002:0347; 5321886000:00:002:0371; 5321886000:00:002:0372; 5321886000:00:002:0343; 5321886000:00:002:0349; 5321886000:00:002:0383, 5321886000:00:002:0375.

Зазначені земельні ділянки розташовані на території Кобеляцької міської ради, а не на території с. Придніпрянське.

Щодо інших земельних ділянок, то відомості в Державному земельному кадастрі відсутні, як і щодо поділеної земельної ділянки 5321886000:00:002:0011.

Повертаючись до питання дотримання строку звернення до суду, то суд встановив, що пізніше від квітня 2024 року позивач мав можливість дізнатися та повинен був дізнатися про можливе порушення його права та про наявність спірного рішення як такого.

При цьому, суд звертає увагу, що в заяві про поновлення строку звернення до суду позивач жодним чином не посилається на існування у нього будь-яких перешкод оскаржити рішення ради до того, як подана заява про вчинення кримінального правопорушення на початку квітня 2024 року, так і під час досудового розслідування кримінального провадження № 42024172070000027 від 03.04.2024.

У позивача існувала фактична і реальна можливість звернутися до суду для оскарження рішення упродовж всього часу досудового розслідування кримінального провадження №42024172070000027 від 03.04.2024 за ознаками ст. 367 КК України.

Досудове розслідування кримінального провадження № 42024172070000027 від 03.04.2024 жодним чином не позбавляло позивача упродовж двох років звернутись до суду за захистом свого права.

Закриття кримінального провадження № 42024172070000027 від 03.04.2024 не є новим моментом, від якого позивач повинен дізнатися про порушення свого права, а є одним із результатів його дій, які вчинені для захисту свого права із квітня 2024 року.

Позивач додав до позовної заяви та уточненої позовної заяви відповідь Першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури на звернення позивача від 18.03.2026, у якій вказано про відсутність підстав для здійснення представництва прокурором інтересів держави при передачі земельних ділянок у приватну власність.

Існування кримінального провадження № 42024172070000027 від 03.04.2024 за ознаками статті 367 КК України лише підтверджує обставину, що позивач упродовж двох років не вчиняв жодних дій для захисту своїх прав.

Окрім того, позивачем не наведено жодних обставин, які існували в період з 29.03.2024 дати листа Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області, і перешкоджали позивачу звернутися за захистом своїх прав в судовому порядку.

Очікування результатів кримінального провадження № 42024172070000027 від 03.04.2024 не є пререшкодами, а пасивною поведінкою позивача щодо захисту своїх прав.

Суд зазначає, що враховуючи доводи позовної заяви, заяви про поновлення строку звернення до суду, позивач міг дізнатися про порушення свого права із 29.03.2024, проте до суду звернувся більше ніж через два роки.

Відповідно, наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини, як очікування результатів кримінального провадження чи не отримання копії рішення ради, не чинили об`єктивних перешкод для реалізації останнім права на звернення до суду в межах строку, встановленого КАС України, та мати можливість бути обізнаним про порушення свого права.

Позивачем не наведені достатні та переконливі аргументи на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду протягом встановленого законом строку, не надано відповідних доказів на підтвердження причин поважності пропуску строку звернення до суду, починаючи із 29.03.2024.

Триваюча пасивна поведінка позивача, з урахуванням наявної у нього можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів, не свідчить про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду, як і очікування щодо результатів кримінального провадження.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду, відповідно до вимог КАС України, визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Аналогічна позиція викладена у постанові КАС ВС від 05 вересня 2025 року у справі №580/2282/23.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у складі Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt, згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

Звернувшись до суду з цим позовом 23.04.2026, позивач пропустив визначений КАС України шестимісячний строк звернення до суду в частині вимог за період з 18.06.2021 по 22.10.2025, оскільки про порушення свого права позивач міг дізнатись із 29.03.2024.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Також п.9 ч.4 ст.169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.123 КАС України визначено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду протягом встановленого законом строку їх оскарження, а наведені позивачем обставини не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду, а тому заява про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню, а позовна заява підлягає поверненню позивачеві.

Керуючись ст. ст. 123, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , 39282, с. Придніпрянське, Полтавський район, Полтавська область) до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала, а саме - позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Роз`яснити позивачу, що для повернення судового збору необхідно подати відповідну заяву чи клопотання до суду.

Копію ухвали направити особі, яка її подала, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення цієї ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Бевза