Ухвала суду № 136439223, 12.05.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 травня 2026 року м. ПолтаваСправа №440/587/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

суддів: Петрової Л.М., Ясиновського І.Г.,

розглянув матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, від імені якої діє Кабінет Міністрів України, за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державної казначейської служби України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна, від імені якої діє Кабінет Міністрів України, у якому просив стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної в результаті прийняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта (пункт 2 постанови від 12.05.2023 №481), що був визнаний протиправним та скасований, шляхом безспірного списання коштів в розмірі 425525,96 грн з відповідного рахунку Державної казначейської служби України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, а її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 02.04.2026 суд постановив ухвалу (без оформлення окремого документа), занесену до протоколу судового засідання №6185413, якою визначив порядок дослідження доказів у справі, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті колегією у складі трьох суддів.

У постанові від 05.10.2022 Верховний Суд у справі №204/6085/20 сформував висновок про те, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими.

У постанові Верховного Суду від 12.01.2022 у справі №234/11607/20 зроблено висновок, що під час застосування процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Колегія суддів зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

Колегія суддів враховує, що у поданій до суду позовній заяві ОСОБА_1 наполягає на стягненні на його користь з відповідного рахунку ДКСУ шляхом безспірного списання коштів в розмірі 425525,96 грн, як матеріальної шкоди, заподіяної в результаті прийняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта (пункт 2 постанови від 12.05.2023 №481), що був визнаний протиправним та скасований судом.

За обставин спору позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 30.03.2022 по 20.12.2024.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 20.05.2023 по 20.12.2024 проводив нарахування та сплату позивачу грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з урахуванням змін, внесених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704".

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

З урахуванням наведеного, позивач вважав, що внаслідок застосування під час обчислення його грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по 20.12.2024 приписів пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 йому завдано матеріальну шкоду у розмірі недоплаченої суми грошового забезпечення.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово послідовно зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах [див. постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11 (пункти 6.21, 6.22), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 26), від 18 березня 2020 року у справі № 553/2759/18 (пункт 35), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 80), від 20 липня 2022 року у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 12 липня 2023 року у справі № 757/31372/18-ц (пункт 37)].

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган [див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року в справі № 905/1907/21 (пункти 8.5, 8.6), від 08 серпня 2023 року в справі № 910/5880/21 (пункти 34, 35)].

У цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді. У справах про відшкодування шкоди державою вона бере участь як відповідач через той орган, діяннями якого завдано шкоду. Хоча наявність такого органу для того, щоб заявити відповідний позов до держави, не є обов`язковою. Участь у вказаних справах Державної казначейської служби України чи її територіальних органів не є необхідною. До такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц та від 14 січня 2026 року у справі 465/5323/15, від 11 березня 2026 року у справі № 757/38039/17-ц.

З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що належним відповідачем у справі за позов ОСОБА_1 має бути ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому позивач проходив військову службу.

Беручи до уваги необхідність залучення до участі у справі співвідповідача, з метою справедливого та неупередженого вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність повернення до стадії розгляду справи у підготовчому провадженні.

За приписами статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

За таких обставин, колегія суддів вважає за доцільне залучити до участі у справі в якості другого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З огляду на залучення до участі у справі другого відповідача та наявність у нього права на подання відзиву на позов, колегія суддів вважає за необхідне відкласти підготовче засідання на іншу дату.

Керуючись статтями 4, 48, 159, 162, 179, 180, 181, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Повернутись до стадії розгляду справи у підготовчому провадженні.

Залучити до участі у справі ІНФОРМАЦІЯ_1 , як другого відповідача.

Визначити співвідповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву разом з доказами в його обґрунтування протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали.

Підготовче засідання відкласти до 11:00 04 червня 2026 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується.

Головуючий суддя Олександр КУКОБА

суддя Ліма ПЕТРОВА

суддя Іван ЯСИНОВСЬКИЙ