Рішення № 136439201, 11.05.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/3516/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/3516/26 за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

26.03.2026 адвокат Мирко Роман Олексійович, здійснюючи на підставі ордеру (серія ВІ №1371331 від 25.03.2026) представництво інтересів ОСОБА_1 , звернувся з вищезазначеним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (надалі - Шевченківський ВДВС) щодо не зняття арештів з рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритого в АТ "ОТП Банк", з рахунку № НОМЕР_2 , відкритого в АТ "Універсал Банк", та з рахунку № НОМЕР_3 , відкритого в АТ "Універсал Банк", в рамках виконавчого провадження №79725714;

- зобов`язати Шевченківський ВДВС зняти арешти з рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритого в АТ "ОТП Банк", з рахунку № НОМЕР_2 , відкритого в АТ "Універсал Банк", та з рахунку № НОМЕР_3 , відкритого в АТ "Універсал Банк", в рамках виконавчого провадження №79725714.

Мотивуючи заявлені вимоги, заявник вказує на обставини порушення прав позивача через безпідставну, як на його думку, бездіяльність відповідача щодо скасування арешту грошових коштів, які є грошовим забезпеченням (заробітною платою) позивача, а також дитячими картками його дітей.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні), витребувано докази.

03.04.2026 засобами електронного зв`язку до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача висловив свою незгоду із заявленим позовом. Пояснює, що на виконанні у Шевченківському ВДВС перебуває виконавче провадження №79725714 з примусового виконання виконавчого запису №3982, виданого 12.11.2025 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Дяченком В.А. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 472 386,00 грн. Для забезпечення виконання виконавчого документа керуючись ст.ст. 48, 56 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем 18.03.2026 винесено постанову про арешт коштів боржника. У постанові про накладення арешту на кошти зазначено про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику. На підставі заяви представника боржника Мирка Р.О. від 18.03.2026 про визначення поточного рахунку, відкритого в АТ "ОТП Банк" для здійснення видаткових операцій, державним виконавцем цього ж дня винесено відповідну постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій, яку направлено до банківської установи в порядку електронного документообігу для виконання. Представником ОСОБА_1 на електронну адресу ВДВС подано заяву про зупинення виконавчого провадження, до якої додано копію ухвали Шевченківського районного суду м. Полтави від 09.03.2026 у справі №554/2754/26, якою зупинено стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Дяченка В.А., на час розгляду цивільної справи і до набрання законної сили рішенням суду. Постановою ВДВС від 18.03.2026 виконавче провадження зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження". З огляду на це підстави для зняття арешту з майна боржника відсутні (а.с. 37-39).

Розгляд справи судом здійснюється у письмовому провадженні з урахуванням особливостей розгляду, визначених ст. 287 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

21.03.2025 між ОСОБА_2 (Позикодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено договір позики, відповідно до якого Позикодавець передав у власність Позичальникові грошові кошти у сумі 386 742,00 грн, що в еквіваленті становить 8594,00 Євро за курсом Національного Банку України на день підписання договору, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві грошові кошти в такому ж еквіваленті. Грошові кошти Позичальник отримав. Позичальник зобов`язаний повернути Позикодавцеві грошові кошти у сумі, що на момент повернення відповідно буде еквівалентом 8594,00 Євро у строк до 31.05.2025. Договір посвідчено приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Дяченком В.А., зареєстровано за №712 (зворот а.с. 14 - 15).

У зв`язку з неповерненням коштів у визначений договором строк приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Дяченко В.А. 12.11.2025 вчинила виконавчий напис №3982 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 472 386,00 грн (зворот а.с. 46 - 47).

З наявного в матеріалах адміністративної справи копії рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2026 у справі №440/539/26 (зворот а.с. 16-19) суд з`ясував, що за твердженням ОСОБА_2 вона 14.11.2025 зверталася до Шевченківського ВДВС із заявою про примусове виконання рішення на підставі виконавчого напису нотаріуса. 08.01.2026 ОСОБА_2 під час особистого візиту до відповідача отримала повідомлення державного виконавця від 02.12.2025 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання у зв`язку з тим, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні виконавчий напис на підставі нотаріально посвідченого договору позики не може бути виконано примусово. Не погодившись із повідомленням про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2026 у справі №440/539/26, яке набрало законної сили 24.02.2026, визнано протиправним та скасовано повідомлення державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві від 02.12.2025 щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання виконавчого напису №3982 виданого 12.11.2025.

У свою чергу ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Полтави з позовом до ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. За даними веб-сайту "Судова влада" та Єдиного державного реєстру судових рішень, 03.03.2026 Шевченківським районним судом м. Полтави відкрито провадження у справі №554/2754/26.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 09.03.2026 за заявою ОСОБА_1 вжито заходів забезпечення позову у справі №554/2754/26. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Дяченка Вячеслава Анатолійовича, що зареєстрований в реєстрі за №3982, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 невиплачених у строк на підставі договору позики, посвідченого 21.03.2025 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Дяченком Вячеславом Анатолійовичем, зареєстрованого в реєстрі за 712, грошові кошти у розмірі 417 756,00 грн, що в еквіваленті становить 8 594,00 Євро за курсом НБУ, штраф за несвоєчасне повернення позики у сумі 45 000,00 грн, а також витрати у сумі 9 630,00 грн, а всього - 472 386,00 грн, на час розгляду цивільної справи і до набрання законної сили рішенням суду.

Позивач стверджує, що про зміст цієї ухвали ОСОБА_2 стало відомо 10.03.2026 після надходження ухвали до її Електронного кабінету.

Незважаючи на це 13.03.2026 ОСОБА_2 звернулася до Шевченківського ВДВС із заявою про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Дяченка В.А. від 12.11.2025 №3982 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 472 386,00 грн (а.с. 44-45).

Заява надійшла до Шевченківського ВДВС 16.03.2026 за вх. №2596 (а.с. 83), а 18.03.2026 головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС Пецяк Л.В. (надалі - державний виконавець) відкрито виконавче провадження №79725714 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису нотаріуса. Цією ж постановою стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 47 238,60 грн (зворот а.с. 51 - 52).

Цього ж дня, 18.03.2026, державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 519937,60 грн (а.с. 53).

Також 18.03.2026 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника (зворот а.с. 54 - 55).

18.03.2026 до Шевченківського ВДВС засобами електронного зв`язку надійшла заява адвоката Мирка Р.О., подана в інтересах ОСОБА_1 , про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій (а.с. 57), у зв`язку з чим постановою від 18.03.2026 державним виконавцем визначено для боржника - фізичної особи ОСОБА_1 поточний рахунок, відкритий в АТ "ОТП Банк" для здійснення видаткових операцій на суму у розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року (а.с. 59).

Крім того, 18.03.2026 до Шевченківського ВДВС надійшла заява адвоката Мирка Р.О., подана в інтересах ОСОБА_1 , про зупинення вчинення виконавчих дій у рамках виконавчого провадження №79725714 та зняття арешту, накладеного на рахунки боржника, до якої додано ухвалу Шевченківського районного суду міста Полтави у справі №554/2754/26 про забезпечення позову (зворот а.с. 60 - 62).

Як наслідок 18.03.2026 державним виконавцем було винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого напису №3982, виданого 12.11.2025 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Дяченком В.А. про стягнення заборгованості в розмірі 472 386,00 грн на час розгляду цивільної справи і набрання законної сили рішенням суду (а.с. 64).

18.03.2026 адвокатом Мирко Р.О. в інтересах ОСОБА_1 до Шевченківського ВДВС було подано ще й заяву про зняття арештів з рахунків, мотивовану тим, що арешт накладено на рахунок для отримання заробітної плати, який є рахунком зі спеціальним режимом використання або звернення стягнення на які заборонено законом. Зазначив, що арештовані карткові рахунки відкриті в АТ "Універсал Банк" для дітей ОСОБА_1 . До заяви додав довідки АТ "Універсал Банк" від 23.03.2026 про наявність рахунку, а також довідку АТ "ОТП Банк" від 23.03.2026 №77988465 про те, що ОСОБА_1 має відкритий в Банку поточний (картковий) рахунок, який було відкрито в рамках реалізації зарплатного проєкту згідно з Договором про надання банківських послуг (публічний) (а.с. 65-72).

Листом від 30.03.2026 №29334 в.о. начальника Шевченківського ВДВС повідомив адвоката про те, що перелік підстав для зняття арешту з майна (коштів) визначений статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження". Зокрема частиною 2 зазначеної статті Закону передбачено, що виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно з цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону. Додав, що відповідно частини 5 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" арешт може бути знятий за рішенням суду (а.с. 73).

Позивач вважає, що арешт, накладений на кошти на поточному рахунку боржника для виплати заробітної плати підлягає зняттю на підставі частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", а тому оцінює бездіяльність відповідача з цього приводу протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Пунктом 3 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчі написи нотаріусів віднесено до виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 48 Закону №1404-VIII визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Відповідно до частин першої та другої статті 56 Закону №1404-VIII, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

При цьому пунктами 3, 14, 21 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Тобто, арешт є початковою та окремою стадією провадження щодо звернення стягнення на майно боржника і являє собою сукупність заходів, що передбачають як наслідок обмеження в праві розпорядження майном, на яке накладається арешт. При цьому виконавець за відсутності відомостей про майно, повідомлених кредитором, повинен самостійно здійснити заходи для виявлення такого майна, у тому числі грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, і перед накладенням арешту на майно (кошти) боржника повинен отримати відомості про наявність у боржника відповідного майна та коштів, зокрема щодо коштів на банківських рахунках - відомості про володільця рахунку, номеру, вид рахунку, суми коштів, що зберігаються на ньому. Саме наявність таких даних дозволяє виконавцю здійснити арешт коштів, що знаходяться на банківських рахунках відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Правовий аналіз зазначених норм дає підстави для формулювання висновку про те, що державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з`ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей вказати про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкриті після накладення арешту. Накладання арешту на суми, що перевищують суми, визначені виконавчим документом, та перевищують суми витрат виконавчого провадження, що підлягають стягненню, є незаконним.

При цьому законом забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 351 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 151 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 191 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 261 Закону України "Про теплопостачання", статті 181 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (абз. 2 ч. 2 ст. 48 Закону №1404-VIII).

Частиною другою статті 48 Закону №1404-VIII встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки дефініція норми передбачає, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом.

Подібний правовий висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №905/361/19.

Відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону №1404-VIII, стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Зазначена норма права визначає кошти, які складають заробітну плату, як особливий об`єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об`єктів для стягнення, видами боргових зобов`язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (ч. 3 ст. 68 Закону №1404-VIII).

Частинами другою та третьою статті 70 Закону №1404-VIII передбачено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Встановлення відрахувань у певному відсотковому визначенні від заробітної плати боржника покликане гарантувати людині право на своєчасне, у передбачені законом строки, одержання винагороди за працю, що становить одне з основних трудових прав людини, тому й законодавець обмежив розмір будь-яких утримань із заробітної плати, і таке обмеження є законодавчо встановленою забороною на накладення арешту на заробітну плату, що виплачена боржнику після таких утримань, або частину заробітної плати, що перевищує граничну межу таких відрахувань.

Накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання належних виплат та достойні умови життя.

26.03.2022 набрав чинності Закон України від 15.03.2022 "Про внесення змін до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон №2129-IX), яким Розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону доповнено пунктом 102, що містить, зокрема положення стосовно того, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації) та визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Абзацом 18 пункту 102 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону (який доповнено згідно із Законом України від 27.07.2022 "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану" (далі - Закон №2455-IX) встановлено, що у період дії воєнного стану приватний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи, за умови наявності об`єктивних підстав, має право своєю постановою скасувати постанову чи інший процесуальний документ (або їх частину), винесені ним у виконавчому провадженні.

Системний аналіз вказаних норм законодавства дає суду підстави для формулювання висновку про те, що для забезпечення реального виконання рішення виконавець може накладати арешт, зокрема на відкриті банківські рахунки боржника. Проте статтею 48 Закону №1404-VIII для виконавця встановлено заборону на звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, на спеціальних рахунках та на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Крім того, з набранням чинності Закону №2129-IX тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).

Враховуючи запроваджені законодавцем обмеження щодо звернення стягнення та накладення арешту, зважаючи на наявність спеціальної процедури для звернення стягнення на заробітну плату, виконавець перед накладенням арешту на банківські рахунки зобов`язаний пересвідчитись у відсутності спеціального режиму їх використання або відсутності заборон щодо арешту коштів, що знаходяться на цьому рахунку. Виокремлення таких рахунків належить до повноважень саме виконавчої служби. Без здійснення такої перевірки виконавець може своїми діями позбавити боржника права на соціальний захист, порушивши тим самим принцип співмірності заходів примусового виконання рішень, передбачений статтею 2 Закону №1404-VIII.

Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 10.09.2020 у справі №340/3042/19.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону №1404-VIII, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (абз. 2 ч. 2 ст. 59 Закону №1404-VIII).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2022 у справі №756/8815/20 сформульовано висновки про те, що передбачене абзацом 2 частини 2 статті 59 Закону №1404-VIII зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього Закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження того, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.

Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною, встановленою законом.

У випадку коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалося виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.

Суд звертає увагу на те, що постанова ВП №79725714 від 18.03.2026 про арешт коштів боржника містить відповідне застереження для банків про неможливість накладення арешту на кошти, звернення стягнення на які заборонено законом.

Як з`ясував суд у цій справі, позивач надав державному виконавцю довідку АТ "ОТП Банк" від 23.03.2026 №77988465, за змістом якої картковий рахунок № НОМЕР_1 є поточним (картковим) рахунком, який було відкрито в рамках реалізації зарплатного проєкту згідно з Договором про надання банківських послуг (публічний).

Однак у довідці не зазначено, що такий рахунок має спеціальний режим використання.

Арешт коштів, які складають заробіток позивача - боржника у виконавчому провадженні №79725714 та звернення на них стягнення унеможливлює отримання позивачем будь-якої частини заробітної плати як джерела існування та порушує його право на отримання винагороди за працю.

Доказів того, що на цей рахунок зараховувались будь-які інші кошти, які не є заробітною платою позивача, відповідачем суду не надано.

Згідно зі статтею 48 Конституції України, кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Відповідно до статті 70 Закону №1404-VIII, розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (частина перша).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.04.2022 у справі №756/8815/20 зазначила, що природа походження коштів на рахунку боржника має значення для вирішення питання про накладення чи зняття арешту на кошти на такому рахунку.

Отже, арештований картковий рахунок позивача в АТ "ОТП Банк", на який позивач отримує заробітну плату, що підтверджується відповідними доказами, є підставою зняття арешту з коштів боржника (позивача) в частині надходжень заробітної плати на вказаний банківський рахунок.

У даному випадку кошти, які отримує позивач в якості заробітку, мають особливу правову природу та захищені законодавцем від звернення на них стягнення у повному обсязі.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 128 КЗпП України, при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п`ятдесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п`ятдесят процентів заробітку.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність достатніх фактичних та юридичних підстав для зняття арешту з указаного рахунку позивача в частині надходжень заробітної плати, у зв`язку з чим позов слід задовольнити шляхом визнання протиправною бездіяльності Шевченківського ВДВС в частині невжиття заходів щодо зняття арешту з рахунку ОСОБА_1 , відкритому в АТ "ОТП Банк" за № НОМЕР_1 , в частині надходжень заробітної плати, з огляду на що суд зобов`язує відповідача в рамках виконавчого провадження №79725714 з примусового виконання виконавчого напису №3982, виданого 12.11.2025 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Дяченком В.А., зняти арешт з грошових коштів, що містяться на рахунку ОСОБА_1 , відкритому у АТ "ОТП Банк" за № НОМЕР_1 , в частині надходжень його заробітної плати.

Відтак позов у цій частині вимог слід задовольнити.

З приводу вимог щодо зняття арешту з рахунків в АТ "Універсал Банк", відкритих для зарахування коштів на дітей, то підстави для їх задоволення відсутні, оскільки сама лише наявність ухвали Шевченківського районного суду м. Полтави від 09.03.2026 у справі №554/2754/26 про зупинення стягнення не стосується арешту коштів.

В силу частини другої статті 34 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Як встановлено судом, державному виконавцю, який не є учасником справи №554/2754/26, лише 18.03.2026 стало відомо про існування ухвали Шевченківського районного суду м. Полтави від 09.03.2026 у справі №554/2754/26 про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, і в цей же день виконавець виніс постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.

Рахунки в АТ "Універсал Банк" не мають статусу зарплатних, доказів зворотнього позивач не надав, а тому підстав для зняття з них арешту немає.

Відтак позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач сплатив 1064,96 грн судового збору, з яких до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід присудити 1/2, що становить 532,48 грн.

Керуючись статтями 241-245, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 у справі №440/3516/26 - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в частині не вжиття заходів щодо зняття арешту з рахунку ОСОБА_1 , відкритому в Акціонерному товаристві "ОТП Банк" № НОМЕР_1 , в частині надходжень заробітної плати.

Зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в рамках виконавчого провадження №79725714 з примусового виконання виконавчого напису №3982, виданого 12.11.2025 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області, зняти арешт з грошових коштів, що містяться на рахунку ОСОБА_1 , відкритому в Акціонерному товаристві "ОТП Банк" № НОМЕР_1 , в частині надходжень заробітної плати.

В решті вимог - позов залишити без задоволення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України частину судових витрат, що пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 48 коп.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 34963066, пров. Стешенка, 6, м. Полтава, 36023).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання.

Суддя Є.Б. Супрун