Рішення № 136439121, 12.05.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/4056/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:

- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо помилкового нарахування в період часу з 01.06.2025 по 31.08.2026 пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 з розміру щомісячної пенсії померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 , станом на 2018 рік в сумі 4923,58 грн;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити нарахування та перерахунок в період часу з 01.06.2025 по 31.08.2026 пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 з розрахунку актуального (останнього) розміру щомісячної пенсії померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 в сумі 19445,98 грн.

Позов обґрунтований тим, що 13.06.2025 ОСОБА_1 , як особа, що продовжує своє навчання у Військово-юридичному інституті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого на стаціонарній (денній) форм, звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області з заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника, відповідно до п. «б» ст. 36 Закону № 2262-XII. 01.12.2025 він отримав протокол за пенсійною справою № 1603026991 (МВС) від 01.12.2025. Відповідно до отриманого протоколу позивачу стало відомо про те, що йому нарахована з 01.06.2025 по 31.08.2026 та виплачується пенсія в разі втрати годувальника з розміру пенсії померлого батька, яка останньому була призначена ще у 2018 році. При цьому розмір пенсії ОСОБА_2 на дату його смерті складав 19445,98 гривень з урахуванням двох судових рішень, зокрема: рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 у справі № 440/10833/22 та рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.10.2023 у справі № 440/12153/23.

Позивач вважає, що відповідачем порушено його законні права та інтереси, як особи, що продовжує своє навчання на стаціонарній (денній) формі. В наслідок таких неправомірних дій, відповідачем неправильно здійснений розрахунок при призначенні позивачу пенсії в разі втрати годувальника, відповідно до п. «б» ст. 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, що виражається в значному заниженні розрахунку та подальшої виплати розміру суми відповідної пенсії. Крім того, Відповідач протиправно в позасудовому порядку відмовився виправити допущену ним помилку щодо здійсненого розрахунку призначеної Позивачу пенсії, а від так ОСОБА_1 може захистити свої порушені права та інтереси лише шляхом подачі відповідного позову до суду про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.

01.06.2025 позивачу призначено пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" як члену сім`ї померлого ОСОБА_2 , у розмірі 30% грошового забезпечення з урахуванням щомісячної доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" у розмірі 2000,00 грн.

Згідно листа ГУ ПФУ в Полтавській області від 29.12.2025 позивачу повідомлено, що ОСОБА_1 пенсію в разі втрати годувальника призначено згідно Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб(далі -Закон №2262) з 01.06.2025 згідно довідки про грошове забезпечення годувальника станом на 01.01.2018.Розрахунок основного розміру пенсії проведений на рівні 30% грошового забезпечення і складає 1477,07 грн. (4923,58 грн. х 30%). Рішенням суду у справі № 440/10833/22 від 20.02.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зобов`язано здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області від 25.11.2022 №33/37-4/1698. Вищезазначене рішення суду не містить зобов`язань про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , тому підстави для призначення пенсії згідно вказаної довідки відсутні.

Відповідно до листа ГУ ПФУ в Полтавській області від 26.01.2026 позивачу повідомлено, що ОСОБА_2 було призначено пенсію згідно Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) за вислугу років. У зв`язку зі смертю пенсіонера, його пенсійна справа №1603006360 має статус «закрита» (витяг з підсистеми «ПВП ДКГ» ІКІС ПФУ додається). Розмір пенсії пенсіонера ОСОБА_2 у квітні та травні 2025 року складав 19445,98 грн. Пенсія була перерахована на особовий рахунок пенсіонера, відкритий в АТ «Ощадний банк». Після визнання протиправними та скасування пункту 3 Постанови №103 інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсій не приймалося. Пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_3 призначено з 01.06.2025 по довідці грошового забезпечення станом на 01.01.2018.

Вважаючи, що відповідач протиправно нараховував з 01.06.2025 по 31.08.2026 пенсію в разі втрати годувальника з розміру щомісячної пенсії померлого батька ОСОБА_2 , станом на 2018 рік в сумі 4923,58 грн, а не в сумі 19445,98 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі-Закон № 2262-ХІІ).

Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Статтею 29 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати.

Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процитована норма статті 43 Закону міститься в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Такий висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Згідно із пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (надалі - Порядок № 45), пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 3 якої встановлено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Постановою №103 внесено зміни до пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008, згідно з якими пункт 5 викладено у такій редакції: "Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням (абз. 1). Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 р. проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту (абз. 2)".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45. Отже, зміни, внесені постановою 103, до пункту 5 Порядку № 45, що стосувалися обмеження складових грошового забезпечення для перерахунку пенсії, втратили чинність з 05.03.2019.

Також, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 по справі №826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

Таким чином з 19.11.2019 пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 втратив чинність, а інші нормативні акти, які б надалі обмежували склад та розмір грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ для обчислення та перерахунку пенсії відсутні.

Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема, ГУ ПФУ в Полтавській області у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 та 3 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.

Пунктом 4 Порядку № 45 встановлено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

11 листопада 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №988, яка набрала чинності 02 грудня 2015 року, якою затверджено схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3 - 10. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі по тексту - Наказ №260).

Виходячи із системного аналізу статтей 43, 51 та 63 Закону №2262-ХІІ, беручи до уваги те, що пункт 3 Постанови №103, що стосується перерахунку розміру грошового забезпечення особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), визнано протиправним та скасовано рішенням суду у справі №826/12704/18, яке набрало законної сили 19.11.2019, з 01.12.2019 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) позивач має право на перерахунок пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 988, наказом № 260 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ. Підставою для перерахунку пенсії осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення, встановлених законодавством для поліцейських, або введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Такий висновок суду відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у рішенні від 17.12.2019 у справі №160/8324/19, що залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020.

Однак до моменту отримання належної довідки від уповноваженого органу у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

При цьому, слід звернути увагу, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а.

Право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №988 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, виникає з 01.12.2019.

Приписами п. "б" ч. 1 ст. 36 Закону № 2262-ХП встановлено, що пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах: б) сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 був військовим пенсіонером та отримував пенсію за вислугу років у відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та перебував на обліку у ГУ ПФУ в Полтавській області.

ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" складено довідку № 33/37-4/1698 від 25.11.2022 про розмір грошового забезпечення позивача станом на листопад 2019 року відповідно до Постанови №988 за прирівняною посадою поліцейського та надіслано цю довідку до ГУ ПФУ в Полтавській області для перерахунку основного розміру пенсії позивача.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 у справі №440/10833/22 позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні з 01 грудня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" № 33/37-4/1698 від 25 листопада 2022 року про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського станом на листопад 2019 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області про розмір грошового забезпечення № 33/37-4/1698 від 25 листопада 2022 року за прирівняною посадою поліцейського у розмірі 76 % грошового забезпечення, а також провести виплату з урахуванням раніше сплачених сум.

Відтак, останнім актуальним документом, який визначає розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 для обрахунку пенсії, є довідка Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" № 33/37-4/1698 від 25.11.2022 року про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського станом на листопад 2019 року.

Вказана довідка була наявна у відповідача станом на день призначення пенсії позивачу, та саме за нею здійснювався останній перерахунок пенсії померлого батька позивача ОСОБА_2 .

Суд зазначає, що пенсійний орган має виходити з останнього документу про розмір грошового забезпечення, виданого уповноваженим органом, за яким визначено пенсію померлому годувальнику.

01.06.2025 позивачу призначено пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", як члену сім`ї померлого ОСОБА_2 , у розмірі 30% грошового забезпечення згідно довідки УМВС України в Полтавській області від 21.03.2018 №4/1698 про грошове забезпечення годувальника станом на 01.01.2018.

Таким чином, відповідачем протиправно призначено пенсію позивачу, розмір якої обраховано з довідки станом на 01.01.2018, а не з актуальної довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 №33/37-4/1698 від 25.11.2022, яку визначено рішенням суду від 20.02.2023 у справі №440/10833/22, яке набрало законної сили.

З наведеного вище вбачається, що відповідачем вчинені протиправні дії, які полягають у здійсненні нарахування пенсії позивачу у разі втрати годувальника з 01.06.2025 у розмірі 30 % грошового забезпечення, визначеного у довідці станом на 01.01.2018 (4923,58 грн), а не з грошового забезпечення померлого батька позивача, визначеного у довідці №33/37-4/1698 від 25.11.2022 про грошове забезпечення, виданої уповноваженим органом.

Водночас, при вирішенні позовних вимог у частині перерахунку та виплати пенсії з 01.06.2025 з урахуванням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.10.2023 у справі № 440/12153/23, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Тобто, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.10.2023 у справі № 440/12153/23 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_2 , передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", починаючи з 01.05.2023. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", починаючи з 01.05.2023, за вирахуванням фактично виплачених сум.

Як встановлено з протоколу про призначення позивачу пенсії у разі втрати годувальника, позивачу з 01.06.2025 призначено пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" як члену сім`ї померлого ОСОБА_2 , у розмірі 30% грошового забезпечення з урахуванням щомісячної доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" у розмірі 2000,00 грн.

Беручи до уваги те, що призначення пенсії позивачу з 01.06.2025 здійснено з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, суд доходить висновку, що на час розгляду цієї справи права позивача у цій частині позовних вимог не порушені. При цьому суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому. З огляду на це, суд дійшов висновку про відмову у позові в частині вказаних позовних вимог.

Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

З огляду на те, що позовні вимоги викладені таким чином, що не дають змоги захистити правові інтереси позивача у повній мірі, тому суд вважає, що для повного і ефективного забезпечення захисту його прав необхідно вийти за межі позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як роз`яснив Верховний Суд України у п. 3 постанови Пленуму N 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення», вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього слідує, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Беручи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у здійсненні розрахунку пенсії ОСОБА_1 у разі втрати годувальника з 01.06.2025 з грошового забезпечення годувальника ОСОБА_2 станом на 01.01.2018, зазначеного в довідці УМВС в Полтавській області №4/1698 від 21.03.2018 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату з 01.06.2025 пенсії у разі втрати годувальника ОСОБА_1 , виходячи з відповідних сум грошового забезпечення його годувальника ОСОБА_2 , зазначених в довідці Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" № 33/37-4/1698 від 25.11.2022 про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського станом на листопад 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 665,60 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до суду ордер про надання позивачу правової допомоги адвокатом Будігою О.В.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем до позовної заяви не надано доказів понесення витрат на правову допомогу, таким чином, підстави для їх стягнення з відповідача відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо здійснення розрахунку пенсії ОСОБА_1 у разі втрати годувальника з 01.06.2025 з грошового забезпечення годувальника ОСОБА_2 станом на 01.01.2018, зазначеного в довідці УМВС в Полтавській області №4/1698 від 21.03.2018.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату з 01.06.2025 пенсії у разі втрати годувальника ОСОБА_1 , виходячи з відповідних сум грошового забезпечення його годувальника ОСОБА_2 , зазначених в довідці Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" № 33/37-4/1698 від 25.11.2022 про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського станом на листопад 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва