Ухвала суду № 136438056, 12.05.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/7510/26

провадження № П/380/7587/26

УХВАЛА

З ПИТАНЬ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ ЗА ПРАВИЛАМИ ЗАГАЛЬНОГО ПОЗОВНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

12 травня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача від 08 травня 2026 року про перехід до загального позовного провадження у справі № 380/7510/26 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» про стягнення заборгованості в сумі 12 198 361,63 грн,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (позивач) до Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 12 198 361,63 грн.

Ухвалою судді від 27 квітня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.

08 травня 2026 року від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання від 08 травня 2026 року про перехід до загального позовного провадження, яке мотивоване тим, що ця адміністративна справа: не підпадає під вичерпний перелік справ незначної складності, передбачених частиною шостою статті 12 КАС України, які розглядаються за правилами спрощеного провадження; безпосередньо стосується не тільки інтересів позивача та відповідача, а також безпосередньо стосується законних прав та інтересів застрахованих осіб - пенсіонерів; обсяг доказів, наданих позивачем разом з позовною заявою, є неповним, адже до матеріалів справи не надані документи, що підтверджують сплату позивачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій; характер доказів, наданих позивачем за первісним позовом разом з позовною заявою, викликає сумнів, адже дані, що містяться у наданих розрахунках, не відповідають дійсності; розгляд вказаної справи має величезне значення зокрема для відповідача, адже дані, зазначені позивачем у позовній заяві, викликають сумнів та не відповідають дійсності, у зв`язку з чим, вказана справа потребує ретельного дослідження всіх доказів, витребування додаткових доказів та у зв`язку з чим надання пояснень сторін; справа стосується стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, - тобто 302800,00 грн, а саме предметом стягнення є сума, що становить 12 198 361,63 грн, тобто сума позову більше як у 40 разів більша за максимальну суму, коли розгляд можливий у спрощеному провадженні.

З огляду на вказане просить суд перейти до розгляду справи № 380/7510/26 за правилами загального позовного провадження з участю сторін.

Вирішуючи вказане клопотання представника відповідача, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Аналіз наведених норм права вказує, що будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, за винятком справ, зазначених у частині четвертій статті 257 КАС України. Водночас вирішуючи питання про те, за правилами якого провадження (спрощеного чи загального) здійснюватиметься розгляд конкретної справи, суд має враховувати вимоги частини третьої статті 257 КАС України.

Частиною четвертою статті 257 КАС України визначено перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Крім того, частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено перелік справ, що розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Перелік справ, які належить розглядати виключно у порядку загального позовного провадження, визначений частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України, є вичерпним, а отже, будь-які інші справи, у спорах, не встановлених цим переліком, можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.

Ця адміністративна справа, зважаючи на предмет спору, не входить до переліку справ, який визначений частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України, а тому вона може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Твердження представника відповідача про те, що ця справа повинна розглядатися у порядку загального позовного провадження, оскільки вона стосується стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (для юридичної особи), суд оцінює критично з огляду на таке.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

А згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом розгляду у цій справі є питання стягнення грошових коштів з відповідача, а не оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, тому вищевказані норми, які обмежують можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з огляду на суму грошових коштів, не є застосовними до предмета розглядуваного спору.

Щодо покликань представника відповідача на те, що розглядувана справа має величезне значення для нього, суд зазначає, що ця категорія (значення справи для сторони) є суто оціночною та в контексті вирішення питання про вид провадження справи (спрощене чи загальне) повинна враховуватися також у сукупності з іншими критеріями, які встановлені частиною третьою статті 257 КАС України. Ба більше, суд відзначає, що будь-яка справа для сторони має значення, незалежно від предмета спору та правовідносин, які в межах цієї справи виникли між сторонами.

Щодо покликань представника відповідача на те, що обсяг доказів, наданих позивачем разом з позовною заявою, є неповним, адже до матеріалів справи не надані документи, що підтверджують сплату фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, то суд відзначає, що з урахуванням приписів статті 77 КАС України відповідач вправі самостійно подати відповідні докази до суду.

Щодо покликань представника відповідача на необхідність дослідження доказів, то суд звертає увагу, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження ніяк не нівелює обов`язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи, оцінивши їх крізь призму норм права, якими врегульовані спірні правовідносини.

Крім того, суд ураховує, що практика Європейського суду з прав людини щодо гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному разі (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). А бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Тож ураховуючи те, що ця адміністративна справа відповідно до вимог частини другої статті 257 КАС України розглядається без повідомлення та виклику учасників справи, зважаючи на відсутність необхідності їх виклику для надання пояснень з огляду на предмет позову та обставини справи, підстави для задоволення клопотання представника відповідача про перехід до загального позовного провадження відсутні.

Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 262 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача від 08 травня 2026 року про перехід до загального позовного провадження у справі № 380/7510/26 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду у цій справі.

Повний текст ухвали складено 12 травня 2026 року.

Суддя Клименко О.М.