Ухвала суду № 136435700, 12.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 травня 2026 року Справа №160/13491/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №160/13491/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

10.04.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі №160/13491/24, зобов`язавши відповідача подати звіт про виконання судового рішення з наданням детального розрахунку пенсії з 01.03.2024 та підтвердження нарахування та виплати індексації 2024 року в повному обсязі (3089,64 грн), без обмеження у межах максимального розміру пенсії, у тому числі без обмеження розміру збільшення в результаті підвищення пенсії, максимальним (граничним) розміром 1500 грн.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що відповідачем на виконання рішення здійснено перерахунок пенсії позивача, однак індексація за 2024 рік обмежена сумою 1500 грн, застосовано неправильну базу для розрахунку: у протоколі перерахунку пенсії за рішенням суду станом на 01.03.2024 станом на 01.12.2024 у такому вигляді індексація базового ОСНП 2024 (33926,52 * 0,0796) - 1500,00 грн, а повинно бути індексація базового ОСНП 2024 (38814,54 * 0,0796) - 3089,64 грн. Позивач вважає, що фактично змінено зміст судового рішення, рішення виконано лише формально, але не по суті.

Суд зазначає, що справа була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, сторонами у письмовому вигляді подані відповідні пояснення з приводу заявленого питання, у зв`язку з чим відсутні підстави для призначення та розгляду питання щодо судового контролю за виконанням судового рішення у судовому засіданні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/13491/24 призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

07.05.2026 до суду надійшли пояснення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на подану заяву, відповідач просив у задоволенні заяви відмовити, зазначив, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі №160/13491/24 позивачу нараховано доплату за рішенням суду за період з 01.03.2023 по 30.11.2024 в сумі 116148,42 грн. Вказує, що невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку. Постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 №127 затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік. Просить врахувати, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 по справі №160/13491/24 заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення у справі задоволено.

Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі №160/13491/24, яке набрало законної сили 18.09.2024, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.03.2023 індексації базового ОСНП 2023 з урахуванням коефіцієнту збільшення 1,1970, без обмеження у межах максимального розміру пенсії, у тому числі без обмеження розміру збільшення в результаті підвищення пенсії, максимальним (граничним) розміром 1500 грн.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.03.2024 індексації базового ОСНП 2024 з урахуванням коефіцієнту збільшення 1,0796, без обмеження у межах максимального розміру пенсії, у тому числі без обмеження розміру збільшення в результаті підвищення пенсії, максимальним (граничним) розміром 1500 грн.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.03.2023 нарахування та виплату індексації (підвищення) до пенсії ОСОБА_1 , проведеної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», із застосуванням коефіцієнта у розмірі 1,1970, в повному обсязі без обмеження у межах максимального розміру пенсії, у тому числі без обмеження розміру збільшення в результаті підвищення пенсії, максимальним (граничним) розміром 1500 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.03.2024 нарахування та виплату індексації (підвищення) до пенсії ОСОБА_1 , проведеної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,0796, в повному обсязі без обмеження у межах максимального розміру пенсії, у тому числі без обмеження розміру збільшення в результаті підвищення пенсії, максимальним (граничним) розміром 1500 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи у справі №160/13491/24, отримані позивачем 24.10.2024.

На звернення ОСОБА_1 від 17.01.2025 (вх. №2337/Ю-0400-25 від 17.01.2025) з питання пенсійного забезпечення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано лист-відповідь №8175-2337/Ю-01/8-0400/25 від 14.02.2025, яким повідомлено, зокрема, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі №160/13491/24 нараховано доплату пенсії за період з 01.03.2023 по 30.11.2024 у сумі 130455,18 грн. Також зазначено, що доплату на виконання рішень суду, буде здійснено після надходження бюджетних асигнувань, виділених на цю мету в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили.

02.10.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення у справі №160/13491/24, у якій просив змінити спосіб виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі №160/13491/24 на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області пенсійних виплат в сумі 130455,18 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 заяву ОСОБА_1 задоволено, змінено спосіб і порядок виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі №160/13491/24, стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 130455,18 грн.

Розглядаючи питання щодо наявності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі, суд зазначає наступне.

За правилами ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Наведена норма кореспондується із положеннями статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Конституційний Суд України у рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 (справа №1-26/2012) зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №1-7/2013 Конституційний Суд України у рішенні №5-рп/2013 від 26.06.2013 звернув увагу, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Таким чином, з моменту набрання законної сили судовим рішенням виникає безумовний обов`язок його виконання.

Відповідно до положень ч.ч. 4, 5 ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 373 Кодексу адміністративного судочинства України).

Одним із способів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 2 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (ч. 3 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).

Заявник, звернувшись до суду із заявою у порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, просить встановити судовий контроль та зобов`язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, вказує, що рішення виконано відповідачем у неналежний спосіб.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Однак, суд також враховує, що задля того, щоб відмовити в його встановленні, суд має перевірити належним чином доводи заявника, викладені в його заяві та навести підстави для висновку про відмову в задоволенні заяви, поданої у порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому зазначає про таке.

Згідно з ч. 1 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення дій, спрямованих на виконання рішення суду.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу судового захисту порушених прав.

Під встановленням способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Суд повторно зауважує, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 змінено спосіб і порядок виконання судового рішення у цій справі за заявою позивача із зобов`язання вчинити певні дії на стягнення нарахованої на виконання рішення суми.

У контексті наведеного, встановлення судового контролю після зміни способу виконання рішення полягатиме у зобов`язанні боржника подати звіт про виконання нового способу рішення, тоді як позивач у поданій ним заяві вказує про неправильне нарахування спірної індексації, та, заявляючи питання щодо зміни способу і порядку виконання рішення позивач фактично погодився із нарахованою на виконання рішення сумою.

Відтак, враховуючи вказані обставини, суд не бачить фактичних та правових підстав для покладення на відповідача як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов`язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у зв`язку із чим у задоволенні заяви позивача належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 14, 370, 372, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №160/13491/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський