Рішення № 136435696, 12.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 рокуСправа №160/37379/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Горбалінського В.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» (51323, Дніпропетровська область, с. Новов`язівське, вул. Центральна, 19, прим.19-Б, код ЄДРПОУ 30155244) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними та скасування постанов,

УСТАНОВИВ:

30.12.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» до Державної служби України з безпеки на транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, в якій позивач просить, з урахуванням уточнених позовних вимог:

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті №009865 від 17.12.2025 року про застосування адміністративно-господарського штрафу до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН»;

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті №009866 від 17.12.2025 року про застосування адміністративно-господарського штрафу до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час складання вищевказаних актів водіями зазначалось інспектору, що ними не порушувались правила дорожнього руху, оскільки ділянка дороги, на якій проводилась перевірка, є коротким проміжком дороги, який з`єднує основний маршрут слідкування по дорозі з допустимим навантаженням. З`їзд з основної дороги на проміжок де зафіксовано порушення не був обладнаний забороненими знаками, що зафіксовано водіями відеозйомкою ділянки дороги. На підставі зазначеного позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

05.09.2025 року Державною службою України з безпеки на транспорті надано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що перевіркою зафіксовано перевищення вагових параметрів транспортного засобу позивача шляхом проведення документального вагового контролю відповідно до вимог підпункту 5-1 пункту 1 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007. Під час проведення документального габаритно-вагового контролю встановлено, що маса транспортного засобу з вантажем становить 40,7 т, що перевищує нормативно визначені 24 т на 16,7 т, що у відсотковому відношенні складає 69,58 %. Під час проведення документального габаритно-вагового контролю встановлено, що маса транспортного засобу з вантажем становить 40,36 т, що перевищує нормативно визначені 24 т на 16,35 т, що у відсотковому відношенні складає 68,125 %. За результатом проведення габаритно-вагового контролю інспектором складено Акти № ОАВ 003731 та ОАВ 003732 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 21.10.2025. Зважаючи на виявлені порушення було складено акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № ОАР 047832 та № ОАР 047831 від 21.10.2025 року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАН» (ЄДРПОУ 30155244) зареєстроване 24.01.2000 року, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид економічної діяльності позивача за КВЕД: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.46 Розведення свиней; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 Післяурожайна діяльність; 10.11 Виробництво м`яса; 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 47.81 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Згідно із направленнями від 17.10.2025 року №ОАР047831 та ЕНР 000114 співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) транспортних засобів додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт та стандартів щодо перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, габаритно-ваговий контроль.

Під час проведення рейдової перевірки встановлено, що під час перевезення вантажу автомобілем DAF XF460FT, д.н.з. НОМЕР_1 , напівпричепом DL-НПС, д.н.з. НОМЕР_2 , допущено порушення п.22.5 ПКМУ 1306-2001, ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» при здійсненні вантажних перевезень згідно ТТН №106 від 20.10.2025 (соняшник) загальна маса складає 40,7 т., при допустимо можливих 24.0 т. Перевицення складає 69,58%, Наказ МТЗУ №340 від 07.06.2010. Місце перевірки АД/11-12/Суми-Полтава, км. 130.

За результатами перевірки було складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.10.2025 року №ОАРО47832, у якому зафіксовано, що під час перевірки виявлено порушення: а саме перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм на 30 %.

Також, під час проведення рейдової перевірки встановлено, що під час перевезення вантажу автомобілем DAF XF460FT, д.н.з. НОМЕР_3 , напівприченом DL-НПС, д.н.з. НОМЕР_2 , допущено порушення п. 22.5 ПКМУ 1306-2001, ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» при здійсненні вантажних перевезень згідно ТТН №107 від 20.10.2025 (соняшник) загальна маса складає 40,36 т., при допустимо можливих 24.07 т. Перевищення складає 16,35 т., що у відсотковому відношенні складає 68,125%, Наказ МТЗУ №340 від 07.06.2010. Місце перевірки АД/11-12/Суми-Полтава, км. 130.

За результатами перевірки було складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.10.2025 року №ОАРО47831, у якому зафіксовано, що під час перевірки виявлено порушення: а саме перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм на 30 %.

Позивачу засобами направлені повідомлення від 12.11.2025 року та 02.12.2025 року про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт в приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області.

17.12.2025 року Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Приватним підприємством «Транс Логістик» складено постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів:

- №009865 про застосування адміністративно-господарського штрафу до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» у розмірі 51000,00 грн;

- №009866 про застосування адміністративно-господарського штрафу до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» у розмірі 51000,00 грн.

Не погодившись із зазначеними постановами про застосування адміністративно-господарських штрафів, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11 лютого 2015 року затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Підпунктами 2, 15, 27, 54, 58, 62 пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 8 Положення).

Згідно з пунктом 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 №1567 (далі - Порядок № 1567) органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Отже, відповідач під час здійснення своїх повноважень діє як суб`єкт владних повноважень, якому надані правомочності щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частина перша статті 48 Закону № 2344-III зобов`язує автомобільних перевізників, водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Частиною четвертою статті 48 Закону № 2344-III визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30) передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 4 Правил № 30 рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879.

Так, у розумінні підпункту 4 пункту 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до пункту 6 вказаного Порядку габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль (пункт 16 Порядку №879).

За змістом пункту 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Як зазначалося, під час перевезення вантажу автомобілем DAF XF460FT, д.н.з. НОМЕР_1 , напівпричепом DL-НПС, д.н.з. НОМЕР_2 , допущено порушення п.22.5 ПКМУ 1306-2001, ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» при здійсненні вантажних перевезень згідно ТТН №106 від 20.10.2025 (соняшник) загальна маса складає 40,7 т., при допустимо можливих 24.0 т. Перевицення складає 69,58%; під час перевезення вантажу автомобілем DAF XF460FT, д.н.з. НОМЕР_3 , напівприченом DL-НПС, д.н.з. НОМЕР_2 , допущено порушення п. 22.5 ПКМУ 1306-2001, ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» При здійсненні вантажних перевезень згідно ТТН №107 від 20.10.2025 (соняшник) загальна маса складає 40,36 т., при допустимо можливих 24.07 т. Перевищення складає 16,35 т., що у відсотковому відношенні складає 68,125%.

Отже, суть порушення, встановленого рейдовою перевіркою при здійсненні документального габаритно-вагового контролю у спірних правовідносинах, полягає у перевищенні встановлених законодавством габаритно-вагових норм на 30 %.

Як зазначалось вище, статтею 48 Закону № 2344-III передбачено обов`язковість у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень отримання дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами.

Відповідно до абзацу чотирнадцятого частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до позивача оскаржуваною постановою застосовано адміністративно-господарський штраф, зокрема перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач не погоджується із застосуванням до нього адміністративно-господарського штрафу. Вказує, що, оскільки ділянка дороги на якій проводилась перевірка є коротким проміжком дороги, який з`єднує основний маршрут слідкування по дорозі з допустимим навантаженням. З`їзд з основної дороги на проміжок де зафіксовано порушення не був обладнаний забороненими знаками, що зафіксовано водіями відеозйомкою ділянки дороги.

Втім, суд не погоджується із такими твердженнями позивача, з огляду на таке.

Перелік автомобільних доріг загального користування державного значення, затверджено постановою Кабінету Міністріву України від 15 грудня 2023 року за № 1318, до якого включено автомобільну дорогу Н-12 Суми - Полтава.

Необізнаність водія та автомобільного перевізника з вимогами п.22.5 ПДР України щодо нормативно дозволеної маси транспортного засобу з вантажем, з якою можна рухатися дорогою місцевого значення, не звільняє їх від обов`язку дотримуватися вказаної норми.

Перевізник завчасно знав маршрут руху, що підтверджується наданими під час перевірок товарно-транспортними накладними, а отже повинен був врахувати габаритно-вагові норми, встановлені для тієї чи іншої ділянки дороги і, відповідно, перевозити ту масу вантажу, яка не спричинить руйнування доріг загального користування.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що на дорозі не встановлено дорожнього знаку, який забороняє рух транспортних засобів із перевищенням 24т., адже така обставина не змінює значення дороги (загального користування державного значення).

При цьому, суд окремо зазначає, що Закон № 2344-III та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України № 363 від 14.10.1997, зареєстровані в Міністерстві юстиції України за № 128/2568 від 20.02.1998, визначають товарно-транспортну накладну обов`язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільнім транспортом.

Так, пунктом 11.1 Правил передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Факт перевищення транспортним засобом вагових параметрів встановлений відповідачем на підставі документів, наданих водіями транспортних засобів, зокрема, товарно-транспортними накладними.

Достовірність даних, зазначених у товарно-транспортних накладних, позивачем не заперечується та не спростовується матеріалами справи.

Отже, вказані товарно-транспортні накладні є належним документом, на підставі якого посадовими особами Укртрансбезпеки було здійснено документальний габаритно-ваговий контроль.

Крім того, суд вказує, що у своєму позові позивач не заперечує перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, а лише вказує на процедурні порушення під час проведення відповідачем рейдової перевірки.

Поряд з цим, при вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)

Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст. 139 КАС України не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» (51323, Дніпропетровська область, с. Новов`язівське, вул. Центральна, 19, прим.19-Б, код ЄДРПОУ 30155244) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними та скасування постанов відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський