Рішення № 136433800, 14.01.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№748/4954/24

Провадження №2-а/751/41/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Овсієнко Ю.К.,

за участю секретаря Решетник В.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області, Департамент патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення -

В С Т А Н О В И В:

До Новозаводського районного суду м. Чернігова з Чернігівського районного суду Чернігівської області передано за територіальною юрисдикцією адміністративний ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3445774 від 09.11.2024 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 09.11.2024 о 20 год 32 хв постановою поліцейського 2 взводу 3 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області, капрал поліції Шкінь Р.В. серія ЕНА № 3445774 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п.31.4.3 в) ПДР і накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн за ч.1 ст. 121 КУпАП.

Позивач вважає, що дана постанова винесена з порушенням Кодексу України про адміністративне правопорушення України, про Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 тобто працівниками поліції було складено постанову упереджено, без урахування всіх обставин справи, а саме, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, а саме ознак умислу та необережності.

Перед початком руху, ОСОБА_2 ретельно перевірила справність світлових покажчиків, габаритних вогнів та фар в режимі ближнього та дальнього світла, впевнившись у справності, почала рух. Виїжджаючи в м. Київ, позивачка проїхала блокпост на якому була поліція, однак жодний екіпаж поліції не зупинив ОСОБА_1 , що свідчить про те, що ліва фара на той час ще працювала, позивача зупинив поліцейський екіпаж, після чого поліцейський повідомив, що у неї не працює ліва фара ближнього світла, після чого перевірив документи та склав вищезазначену постанову.

ОСОБА_1 неодноразово пояснювала поліцейському, що цю несправність можна усунути на місці, змінивши лампочку, тобто дана несправність виникла раптово під час руху та усунута на місці, однак відповідачем проігноровано дане пояснення.

Крім того, недоліки в несправності автомобіля усунуті на місці шляхом заміни лампочки на лівій фарі ближнього світла не можуть бути порушенням.

Ухвалою судді від 14.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

27.01.2025 представником відповідача на адресу суду подано відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Зміст заперечень зводяться до того, що позивачем пропущений строк на оскарження постанови. Вказують, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 121 КУпАП, необхідна сукупність таких умов: непрацююча лампа лівої фари в режимі ближнього світла та темне пора доби або умови недостатньої видимості.

Факт руху з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла фар не заперечує представник позивача в позовній заяві, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 не могла побачити несправність під час руху, а отже вважає, що відсутність умислу та необережності в її діях виключає адміністративну відповідальність. Вважають твердження представника позивача щодо відсутності в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, оскільки вона не могла знати про несправність транспортного засобу рухаючись в дорозі, що на думку останнього виключає в її діях умисел, безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови, суд приходить до наступного висновку.

З постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3445774 від 09.11.2024, винесеної поліцейським 2 взводу 3 роти 1 батальйону УПП в Чернігівській області капралом поліції Шкінь Р.В., встановлено, що ОСОБА_1 09.11.2024 о 20:32 /с.Кіпті, траса М01 97 км/, керувала транспортним засобом «MITSUBISHI COLT» номерний знак НОМЕР_1 , з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби. Вказаним порушив п.31.4.3 в), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП.

Позивач посилається на ті обставини, що зазначене в постанові правопорушення можна усунути на місці, замінивши лампочку, тобто дана несправність виникла раптово під час руху та усунута на місці. А відтак складати оскаржувану постанову працівник поліції не повинен.

Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч.1 статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ч. 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України (ч.1 ст.246 КУпАП).

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

За приписами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Суд зауважує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Отже, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен довести фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справа № 463/1352/16-а.

Судом вірно встановлено, що ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП, за порушення нею вимог п.31.4.3 в) ПДР, оскільки вона в темну пору доби керувала транспортним засобом у якого не горіла лампа лівої фари в режимі ближнього світла.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі ПДР України).

Відповідно до ч.5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 1.3 ПДР визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Також, згідно п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.19.1 ПДР у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається повинні бути ввімкненні фари ближнього (дальнього) світла.

Відповідно до пп.31.4.3 п.31.4 ПДР, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, у разі, якщо: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б) порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.

Згідно з п. 31.5 ПДР, у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.

На механічному транспортному засобі, що рухається з технічними несправностями, якщо такий рух не заборонено цими Правилами, повинна бути ввімкнена аварійна світлова сигналізація (п.9.9 ПДР).

Частиною 1 статті 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.

Відповідно до відзиву відповідача, що міститься в матеріалах справи, 30-ти денний строк зберігання відеозапису з ПВ (портативний реєстратор) № 470627, що є додатком до постанови про адміністративне правопорушення і є технічним засобом за допомогою якого було здійснено відеозапис, сплив, оскільки правопорушення було вчинено 09.11.2024, представник позивача звернувся до суду 22.11.2024, проте ухвала про відкриття та матеріали справи надійшли на адресу відповідачів17.01.2025, після винесення оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим він правомірно не наданий до суду.

Як встановлено матеріалами справи, факт керування ОСОБА_1 09.11.2024 о 20 год 32 хв в с.Кіпті транспортним засобом «MITSUBISHI COLT» номерний знак НОМЕР_1 , з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби, не заперечується самим представником позивача у позовній заяві.

Аналіз вказаних положень ПДР України свідчить про те, що при тій несправності, яка була наявна у транспортному засобі позивача, остання могла продовжувати рух лише за умов дотримання вимог пунктів 9.9 і 9.11 ПДР, тобто з ввімкненою аварійною світловою сигналізацією.

Умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121 КУпАП є встановлення факту керування транспортним засобом із технічною несправністю, а саме несправним зовнішнім світловим приладом.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 по справі № 596/1639/22 (провадження № А/857/4883/23).

Як зазначалось вище, згідно з п. 31.4.3. в) ПДР, забороняється експлуатація транспортний засіб з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла. Згідно з ч. 1 ст. 121 КУпАП відповідальність передбачено за керування транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби). Тобто у даному випадку закінчений склад правопорушення настає з того моменту коли особа рухалась з технічною несправністю передбаченою п. 31.4 ПДР, не застосовуючи при цьому аварійну світлову сигналізацію.

Аналогічна позиція викладена постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.10.2019 у справі № 177/213/17 (провадження № 2-а/177/16/17).

Крім того, суд звертає увагу, що пунктом 31.5 ПДР передбачено, що у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.

Частиною 2 статті 72 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Надаючи оцінку доказам, наданим сторонами, суд вважає доведеним, всупереч положенням п. 19.1. а) ПДР України, факт руху транспортного засобу позивача в темну пору доби з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла.

Відповідно до п. 1.10. ПДР, темна пора доби це частина доби від заходу до сходу сонця; недостатня видимість це видимість дороги в напрямку руху менше 300 м у сутінках, в умовах туману, дощу, снігопаду тощо. Позивач здійснювала керування транспортним засобом з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла саме в темну пору доби, тому доводи позивача про те, що вона ретельно перевіряла справність світлових покажчиків, габаритних вогнів та фар в режимі ближнього та дальнього світла, проїхала блокпост на якому була поліція і її не зупинили, що свідчить про те, що ліва фара на той час ще працювала, суд відхиляє, як такі, що не спростовують факту вчинення нею адміністративного правопорушення, за яке її притягнуто до відповідальності.

При цьому відсутність в діях позивача прямого умислу на вчинення спірного правопорушення автоматично не свідчить про відсутність в її діях складу такого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, оскільки вина в цьому випадку може бути виражена як у формі умислу, так і у формі необережності. Також обов`язок дбати про справність транспортного засобу та відповідальність за певні недоліки його стану покладається саме на водія.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Оскільки в позові відмовлено повністю, суд покладає судові витрати, понесенні позивачем, на останню.

Керуючись ст.ст.3,4,9,72,78,241-246,255,286,293,295-297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області, Департамент патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

Відповідачі: Департамент патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, ЄДРПОУ 40108646)

Управління патрульної поліції в Чернігівській області (місцезнаходження: 14037, м. Чернігів, вул. Громадська, 66, ЄДРПОУ 40108646)

Суддя Ю.К. Овсієнко