Рішення № 136432577, 12.05.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 травня 2026 рокуСправа № 495/1435/26 Номер провадження 2/495/1936/2026

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Волкової Ю.Ф.,

із участю секретаря судового засідання Мартиненко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

датою ухвалення судового рішення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п`ятої статті 268 ЦПК України).

24.02.2026 представник АТ "Акцент-Банк" звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 12024,35 грн.

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1.1. ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору Б/Н та отримання кредитної картки. На підставі Анкети-Заяви відповідачу було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно з умовами кредитного договору.

19.09.2025 будучи клієнтом Банку відповідач уклав з АТ «А-Банк» кредитний договір № АВН0СТ155101758272765760.

Відповідно до умов кредитного договору відповідачу було надано кредит в розмірі 10000.00 грн., строком на 12 місяців (тобто до 18.09.2026 року) зі сплатою процентів у розмірі 85.00% щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн.

Станом на 24.02.2026 року заборгованість відповідача за даним кредитним договором складала суму в розмірі 12024.35 грн., яка складається з: 8859.25 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 2949.09 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 216.01 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.

1.2. Відповідач правом подачі відзиву не скористався.

2. Рух справи у суді

Ухвалою від 27.02.2025 вказану позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

09.03.2026 представник позивача подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 13.03.2026 було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

3. Заяви, клопотання учасників процесу та насідки їх вирішення; порядок судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи здійснювати у його відсутність.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки.

Неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, підстав для відкладення розгляду справи відповідно до статті 223 ЦПК не встановлено; розгляд справи здійснено за відсутності сторін.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв`язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК України).

4. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору Б/Н та отримання кредитної картки. На підставі Анкети-Заяви відповідачу було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно з умовами кредитного договору.

19.09.2025 будучи клієнтом Банку відповідач уклав з АТ «А-Банк» кредитний договір № АВН0СТ155101758272765760.

Відповідно до умов кредитного договору відповідачу було надано кредит в розмірі 10000.00 грн., строком на 12 місяців (тобто до 18.09.2026 року) зі сплатою процентів у розмірі 85.00% щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн.

Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами банківських послуг, Тарифами, які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.

Відповідно до п. 11 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» та/або Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» У випадку порушення Клієнтом зобов`язань із погашення Заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.

Судом встановлено, що позивач виконав прийняті на себе зобов`язання в повному обсязі, надав кредитні кошти ОСОБА_1 у відповідності до умов кредитного договору б/н від 19.09.2025, що підтверджується меморіальний ордер № TR.49710752.35211.5962.

З наданого АТ «АКЦЕНТ-БАНК» розрахунку заборгованості за договором станом на 24.02.2026 року заборгованість відповідача за даним кредитним договором складала суму в розмірі 12024.35 грн., яка складається з: 8859.25 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 2949.09 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 216.01 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.

Відповідач наявної заборгованості не заперечень, доказів на спростування таких обставин суду не надав.

5. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до частини першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець, в даному випадку АТ «А-Банк».

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, в зв`язку з чим станом на станом на 24.02.2026 виникла заборгованість у сумі 12024,35 грн.

Підписуючи вказану заяву-анкету відповідач погодився, що відповідно до статті 634 ЦК України в повному обсязі приєднався до Умов та правил надання банківських послуг АТ «А-Банк», які розміщенні на офіційному сайті банку і мережі інтернет за адресою www.a-bank.com.ua та погодилась з тим, що анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг становлять договір банківського обслуговування, примірник якого вона отримала шляхом самостійного роздрукування. Зобов`язалась виконувати вимоги Умов та Правил банківських послуг, а також самостійно знайомитися з їх змінами на сайті А-Банка www.a-bank.com.ua.

Наявність заборгованості та її розмір підтверджують первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту; досліджена і оцінена судом у сукупності з іншими доказами.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 12024,35 грн.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення штрафу у сумі 216,01 грн суд зазначає таке.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який станом на час розгляду цієї справи продовжено та не припинено.

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22 зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи, що на час розгляду цієї справи в Україні діє воєнний стан, стягнення неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитними договорами виключається.

У даному випадку суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).

Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.

Зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Цивільного кодексу України.

В позовній заяві у частині мотивів про стягнення штрафів позивач посилається на положення п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з пунктом 6 згаданого вище Закону у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Зазначені положення не суперечать та не йдуть у розріз з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки стосувалися періоду, протягом якого на території України був введений карантин, а отже такі були прийняті з урахуванням інших обставин.

Однак, як положення пункту 6, так і пункту 18 встановлюють заборону на нарахування пені за кредитними зобов`язаннями, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги про те, що неустойка не застосовується до кредитів, які укладені з 24 січня 2024 року, є помилковими та зводяться до неправильного трактування скаржником норм закону.

Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 2940 грн задоволенню не підлягають.

За таких обставин справи, які підтверджуються належними, допустимими, достатніми доказами, відповідно до зазначених норм матеріального права, виходячи із характеру спірних правовідносин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за договором № АВН0СТ155101758272765760 є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню частково в частині стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 11808,34 грн.

6. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги, було задоволено на 98,20 % то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір судовий збір в розмірі 2614,5 грн (2662,40 грн*98,20%/100%).

Керуючись статтями 525, 526, 530, 615, 626, 628, 629, 638, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-289, 354 ЦПК України

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101758272765760 у сумі 11808 грн 34 коп (одинадцять тисяч вісімсот вісім грн 34 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2614 грн 50 коп. (дві тисячі шістсот чотирнадцять грн 50 коп).

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Дата складення повного судового рішення 12.05.2026.

Повне найменування сторін:

позивач Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ: 14360080; адреса місцезнаходження: 49074, вулиця Батумська, 11, місто Дніпро, Дніпропетровська область;

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Ю.Ф. Волкова