Ухвала суду № 136431357, 08.05.2026, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа № 601/3211/25

Провадження № 1-кс/601/5/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2026 року місто Кременець

Слідчий суддя Кременецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременець клопотання старшого слідчого СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Дмитрівка Болградського району Одеської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, одруженого, на утриманні перебуває малолітня дитина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснює постійний догляд за матір`ю ОСОБА_8 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185, КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12025211010000429 від 25.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

В подальшому, дію воєнного стану було неодноразово продовжено, який триває і на даний час.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову вчинив умисний корисливий злочин за наступних обставин.

Так, 25.10.2025 близько 00 год. 20 хв. за невстановлених досудовим розслідуванням обставин ОСОБА_5 перебував поблизу магазину «Автотовари», що по вулиці Київська, 56, у м. Кременець Тернопільської області.

У цей момент у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 25.10.2025 о 00 год. 28 хв., усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, знаючи, що його дії є таємними для інших осіб, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, шляхом відтиску пластикового вікна із тильної сторони магазину, з метою таємного викрадення чужого майна, незаконно проник у приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що за адресою: АДРЕСА_3 , та належить ПП ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителю АДРЕСА_4 , звідки викрав грошові кошти в сумі 70 000 гривень, що належать ПП ОСОБА_9 , та металевий сейф, у якому знаходилися грошові кошти в сумі 50 000 долларів США, що в перерахунку на Національну валюту України становить 2 094 850 гривень, та належить ПП ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителю АДРЕСА_5 .

Далі ОСОБА_5 із викраденими грошовими коштами покинув місце скоєння злочину, розпорядившись ними на власний розсуд, спричинивши своїми умисними діями, потерпілому ОСОБА_9 шкоду на суму 70 000 гривень, на суму 2 094 850 гривень, тобто шкоду в особливо великих розмірах на загальну суму 2164 850 ( два мільйони сто шістдесят чотири тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень.

17.12.2025 року повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України ОСОБА_5 вручено його дружині ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у зв`язку із тим, що останній був відсутній за місцем проживання та місце його знаходження органу досудового розслідування невідоме.

23 грудня 2025 року підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук у кримінальному провадженні № 12025211010000429 від 25.10.2025 року, відкритому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання продовженню вчинення ним злочинної діяльності, його спробам переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді під вартою до ОСОБА_5 є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, а також встановлено обставини, які виправдовують даний запобіжний захід та підтверджують наявність зазначених ризиків.

Розгляд клопотання розпочатий за минуванням трьох годин з часу вручення підозрюваному ОСОБА_12 копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

В судовому засіданні прокурор підтримав вимоги клопотання, посилаючись на зазначені в клопотанні слідчого підстави, просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Інший запобіжний захід в цьому кримінальному провадженні не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував відносно задоволення клопотання, посилаючись на недоведеність наведених слідчим у клопотанні ризиків, пояснив, що ОСОБА_12 не переховуватиметься від слідства, суду та забезпечить належну процесуальну поведінку. Крім того, ОСОБА_5 одружений, має неповнолітню дитину, постійно проживає з матір`ю інвалідом ІІІ групи, за якою здійснює постійний догляд. За наведеного захисник вважав можливим та достатнім застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника ОСОБА_4 ..

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання документи, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого, з таких підстав.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Запобіжні заходи під час досудового розслідування можуть застосовуватися до особи, яка набула процесуального статусу підозрюваного.

Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру; особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення; або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Слідчий суддя встановив, що Кременецьким РВП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025211010000429 від 25.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.

17.12.2025 року повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України ОСОБА_5 вручено його дружині ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у зв`язку із тим, що останній був відсутній за місцем проживання та місце його знаходження органу досудового розслідування невідоме.

23 грудня 2025 року підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук у кримінальному провадженні № 12025211010000429 від 25.10.2025 року, відкритому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

30.12.2025 ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області надано дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_5 для розгляду клопотання про тримання під вартою.

07.05.2026 о 17 год. 20 хв. згідно ст.209 КПК України затримано ОСОБА_5 .

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

За відсутності заперечень щодо процесуального статусу підозрюваного при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:

-чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;

-чи наявні ризики кримінального провадження;

-чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження;

-індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.

Отже, при вирішенні поставленого питання слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених критеріїв в їх взаємозв`язку.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі Murrаy v.United Kingdom , 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану.

Долучені до клопотання матеріали свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.5 ст.185 КК України, а саме це підтверджує: витяг з ЄРДР №12025211010000429 від 25.10.2025; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25.10.2025; протокол огляду місця події від 25.10.2025; акт про застосування службового собаки від 25.10.2025; протокол допиту потерпілого від 25.10.2025; протокол додаткового допиту потерпілого від 04.12.2025; протокол огляду місця події від 29.10.2025; протокол огляду предмета від 01.11.2025; висновок експерта № СЕ-19/120-25/15029-Д від 02.12.2025; повідомлення про підозру від 17.12.2025; постанова про оголошення розшуку підозрюваного від 23.12.2025; протокол обшуку від 17.12.2025.

Повідомлена ОСОБА_5 підозра є обґрунтованою, вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням.

Досліджені матеріали у взаємному зв`язку з обставинами кримінального правопорушення дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри.

Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Щодо ризиків кримінального провадження.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому розгляду, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

-незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні;

-перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином;

-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Серед ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України та які знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, є ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, який передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України. Санкції відповідної частин статті відносить інкримінований злочин до особливо тяжкого і передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Досудове розслідування, як процедура, пов`язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки такої особи. Адже співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його потенційного ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.

Оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

При встановленні наявності ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя враховує, що в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 викрадені грошові кошти у повному обсязі не знайдені. Крім цього, не знайдено автомобіль, на якому вчинявся даний злочин, мобільний телефон і мобільний роутер для доступу до Інтернет мережі, з яким підозрюваний був на місці вчинення кримінального правопорушення, а тому він може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

При встановленні наявності ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, тобто ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими, свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин, ризик впливу на потерпілого, свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілих, свідків та дослідження їх судом.

При цьому, є достатні підстави вважати, що перебування у статусі підозрюваного може викликати у ОСОБА_5 активні дії щодо впливу на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При встановленні наявності ризику перешкоджати кримінальному правадженню іншим чином передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя враховує те, що підозрюваний ОСОБА_5 показів у кримінальному провадженні не надавав, особи, які також можуть бути причетні до вчинення даного кримінального правопорушення, недопитані і місце їх знаходження невідоме, що може свідчити про те, що вони переховуються від органів досудового розслідування з метою уникнення дачі показів у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , і таким чином він намагається уникнути кримінальної відповідальності.

Разом з тим, слідчий суддя приходить до висновку, що існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, який також заявлений слідчим у клопотанні, не знайшов свого підтвердження за результатами розгляду цього клопотання слідчим суддею.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання про наявність чотирьох ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності додаткові обставини, відповідно до ст. 178 КПК України.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу враховує такі обставини:

- надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.185 КК України;

- інкриміноване кримінальне правопорушення КК України відноситься до особливо тяжкого і у разі визнання підозрюваного винуватим йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років;

- станом на сьогоднішній день ОСОБА_5 виповнилося 36 повних років;

- підозрюваний одружений, на утриманні має неповнолітню дитину, проживає з матір`ю інвалідом ІІІ групи, за якою здійснюється постійний догляд;

- відомостей про майновий стан підозрюваного слідчому судді не надано;

- підозрюваний ОСОБА_5 раніше не судимий.

Щодо застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту.

Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Санкція ч. 5 ст.185 КК України, яка інкримінується ОСОБА_5 , передбачає покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років, що обумовлює можливість застосування запобіжного заходу взяття під варту.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про те, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що слідчий та прокурор в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного ОСОБА_5 на свободу.

Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу

Згідно ч. 1 ст. 176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м`якого (особисте зобов`язання) до найбільш суворого (тримання під вартою).

В свою чергу, тримання під вартою по встановленій ч. 1 ст. 176 КПК України ієрархії тяжкості запобіжних заходів є найбільш суворим заходом. За встановлених обставин слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При прийнятті рішення слідчий суддя також враховує, що відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ( Летельє проти Франції ).

При цьому слідчий суддя, враховує, що Європейський суд з прав людини у справі Ілійков проти Болгарії зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі Летельє проти Франції вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Даний вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про особу підозрюваного ОСОБА_5 та тяжкості пред`явленої йому підозри, зможе у повній мірі забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та унеможливить настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Будь-яких обставин, які б свідчили про неможливість перебування ОСОБА_5 під вартою не наведено, будь-яких медичних висновків, які б засвідчували факт неможливості тримання ОСОБА_5 під вартою за станом здоров`я, слідчому судді не надано.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

У зв`язку з цим слідчий суддя враховує, мотив та спосіб ймовірного вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого, погоджене прокурором, необхідно задовольнити і застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Розмір застави.

За змістом ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Згідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя відповідно до ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя вважає безпідставним клопотання захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, у зв`язку із чим в його задоволенні слід відмовити.

За таких обставин, клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відмовити.

Клопотання старшого слідчого СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 23 год. 59 хв. 04 липня 2026 року.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов`язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA738201720355269001500003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_5 у справі №601/3211/25; провадження №1-кс/601/5/2026 згідно ухвали слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 08.05.2026.

У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їх викликом, вимогою за визначеною ними періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

Термін дії ухвали та обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 год. 59 хв. 04 липня 2026 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та проголошено 11.05.2026 о 12 год. 00хв.

Слідчий суддя: ОСОБА_1