Ухвала суду № 136431202, 12.05.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/4142/26 12.05.2026

н\п 1-кс/490/2052/2026

УКРАЇНА

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ 02892528

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС СВ УСБУ в Херсонській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Херсонської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Іванівка, Генічеського району, Херсонської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, за наступних обставин.

Так, 24 лютого 2022 року президент рф публічно оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України і в той же день військовослужбовці зс рф шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення для держави і у такий спосіб здійснили тимчасову окупацію частини території України.

24 лютого 2022 року указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану, строк дії якого в подальшому у встановленому законом порядку продовжено.

Таким чином, у період з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 по цей час на всій території України введено та діє правовий режим воєнного стану, що пов`язано із розв`язанням рф військової агресії проти України та веденням повномасштабних бойових дій на території України.

ОСОБА_6 який проживав в цей період у смт Іванівка Генічеського району Херсонської області, за вищевказаних обставин опинився на тимчасово окупованій території України, розумів зміст загальновідомих подій, про те що збройні формування РФ, шляхом вчинення воєнного нападу 24.02.2022 захопили Генічеський район Херсонської області, а також, що всупереч законному порядку встановленому Конституцією України та іншими чинними нормативно-правовими актами, на тимчасово окупованій території Херсонської області, державою-агресором цілеспрямовано створена підпорядкована, керована та фінансована російською федерацією окупаційна адміністрація «Военно-гражданская администрация Херсонской области», в яку входили органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованою територією України, з метою подальшого збройного утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом території. Незважаючи на вказані факти, усвідомлюючи, що Україна є унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, знаходячись на території Генічеського району Херсонської області вчинив умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди національним інтересам Україні, шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, а саме її збройним формуванням, за наступних обставин.

У період з березня по листопад 2022 року ОСОБА_6 , будучи громадянином України та особою, позитивно налаштованою до представників держави-агресора, підтримуючи військову агресію рф проти України, перебуваючи на території тимчасово окупованих смт Іванівка, с. Широка Балка, с. Новомиколаївка, с. Шотівка Генічеського району Херсонської області, діючи з прямим умислом, вчинив дії, спрямовані на допомогу збройним формуванням держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом підтримки рішень та дій держави-агресора щодо утвердження та встановлення окупаційної влади, у тому числі збройних формувань ЗС РФ на території Генічеського району Херсонської області, керував процесами діяльності збройних формувань рф, у тому числі щодо акумуляції матеріальних ресурсів приватних підприємств, розташованих на території Генічеського району, підшукування, збору, зберігання, передання, перевезення матеріальних ресурсів представникам збройним формуванням держави-агресора.

Так, ОСОБА_6 , будучи керівником у Фермерського господарства "ТАВРІЯ-ЛАН" (юридична адреса: 75401, Херсонська обл., Генічеський р-н, смт Іванівка, вул. Українська, буд. 25, кв. 7), основним видом діяльності якого є основний вид діяльності пов`язаний із сільським господарством, у березні 2022 року (більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено) на території Генічеського району Херсонської області, усвідомлюючи, що держава-агресор та збройні формування держави-агресора вчиняють дії, які завдають шкоду Україні, пішов на добровільну співпрацю з представниками держави-агресора та з метою незаконного збору і передачі збройним формуванням державі-агресору матеріальних ресурсів України налагодив контакти із представниками збройних формувань держави-агресора, які переміщувались на автомобілях з маркуванням латинською буквою «Z», що є офіційним маркуванням збройних формувань держави-агресора, та забезпечив розташування техніки збройних формувань рф на території власного господарства.

У період часу з травня по листопад 2022 року, більш точний час та місце вчинення злочину органами досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 добровільно, без будь-якого фізичного чи психічного примусу, діючи умисно, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, співпрацюючи, та за допомогою представників збройних формувань держави-агресора заволодів технікою, худобою та зерном Фермерського господарства «Руга один» та Фермерське господарство «ДЕЛЬФІН» незаконно вилучивши у володільців, а також сприяв передачі матеріальних ресурсів комунальних та приватних підприємств Генічеського району невстановленим в ході досудового розслідування представникам збройних формуванні держави агресора для облаштування блокпостів та позицій збройних формувань рф на території Генічеського району Херсонської області, а також сприяв заселенню солдатів рф у покинуті через окупацію будинки жителів Генічеського району.

Таким чином, ОСОБА_6 перебуваючи у тимчасово окупованому збройними силами держави-агресора Генічеського району Херсонської області, діючи з прямим умислом у період часу з березня по листопад 2022 року в порушення норм чинного законодавства України, Закону України «Про Національну безпеку України», добровільно вчиняв дії спрямовані на допомогу державі-агресора з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів збройним формуванням держави- агресора.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України пособництво державі-агресору, тобто у вчинені умисних дій, спрямованих на допомогу збройним формуванням вчинені громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів збройним формуванням.

Посилаючись на те, що останнім відомим місцем знаходження підозрюваного ОСОБА_6 , відповідно до оперативної інформації та допитів свідків, є тимчасово окупована територія України, а саме: смт. Іванівка, Генічеського району, Херсонської області, яке перебуває під тимчасовим контролем військ рф, враховуючи, що ОСОБА_6 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, вказане свідчить про його можливість виїхати як до території держави-агресора, так і через її кордон, в іншу країну Європи та світу, оскільки він вчинив злочин проти основ національної безпеки України, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, в умовах воєнного стану, на тимчасово окупованій зс рф частині території України Херсонської області, а саме у смт. Іванівка, Генічеського району, Херсонської області, а в подальшому переховується на окупованій території та за її межами на території держави-агресора, окрім того, ОСОБА_6 , зможе вжити заходів щоб свідки не надавали проти нього свідчення та/ або надали спотворенні, крім того підозрюваний ОСОБА_6 продовжує вчиняти колабораційну діяльність та пособництво державі - агресору, тобто продовжує вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, в якому підозрюється, починаючи з періоду повномасштабного вторгнення військ рф, без будь-якого примусу, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи свій злочинний умисел та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, діючи на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, вчинив злочин проти основ національної безпеки України, а також проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, продовжує перебувати на тимчасово окупованій території України, де співпрацює з представниками окупаційної влади, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просить про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав у ньому викладених, просив про його задоволення.

Захисник підозрюваного у судовому засіданніпроти задоволення клопотання не заперечувала.

Вивчивши доводи клопотання, вислухавши доводи прокурора на його підтримку, думку захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

28.03.2026 р. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України, про що у загальнодержавному засобі масової інформації газеті «Урядовий кур`єр»,а також на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора розміщено відповідне повідомлення в порядку ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України.

Вказаний факт підтверджений прокурором у судовому засіданні документально.

Підозрюваний ОСОБА_6 будучи викликаним до органу досудового розслідування шляхом публікацій в засобах масової інформації - газеті «Урядовий кур`єр» та на веб-сайті Офісу Генерального прокурора повісток про виклик на 01.04.2026, 02.04.2026, 03.04.2026 до слідчого не з`явився, не повідомивши про причини неявки, що в тому числі свідчить про переховування від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

У зв`язку з неприбуттям підозрюваного ОСОБА_6 на неодноразові виклики до органу досудового розслідування, переховуванням з метою ухилення від кримінальної відповідальності, постановою слідчого від 08.04.2026 р. ОСОБА_6 оголошено у розшук.

Матеріалами клопотання підтверджується, що на даний час підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій ЗС РФ частині території Херсонської області, де продовжує вчиняти злочинні дії.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні, № 22024230000000089 від 19.02.2024 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, на даний час триває.

Згідно до ч. 7ст. 42 КПК України, підозрюваний зобов`язаний, в тому числі прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

За правилами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ч. 1 ст. 183 КПК України, визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього кодексу, крім випадків, передбачених п.п.6,7ст. 176 КПК України.

Ст. 193 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 1ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченомуст.ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим кодексом для вручення повідомлень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.

В ч. 1ст. 135 КПК України передбачено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Відповідно до ч. 2ст. 135 КПК України у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

У судовому засіданні встановлено, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 особисто вручено не було, оскільки останній перебуває на даний час на непідконтрольній території України.

На виклики слідчого підозрюваний не з`явився, не повідомляючи про причини неявки, що свідчить про його ухилення від кримінальної відповідальності.

У судовому засіданні прокурором доведено, що ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, оскільки органом досудового розслідування вжито всіх можливих заходів для вручення йому повідомлення про підозру у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України, підтверджується даними: протоколів допиту свідків: ОСОБА_7 від 29.02.2024, ОСОБА_8 від 29.02.2024; ОСОБА_9 02.08.2024; протоколів допиту потерпілих: ОСОБА_10 від 26.03.2025; ОСОБА_11 від 26.03.2025; протоколів оглядів: від 10.07.2024 огляд публікації телеграм каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де фіксується текст «вдячності адміністрації іванівського муніципального округу рф ОСОБА_6 ; від 11.07.2024 інформації на сайті «ЕГРЮЛ» відносно ОСОБА_6 ; від 29.07.2024 огляд публікації телеграм каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », де фіксується текст «серед головних колаборантів в Іванівці Генічеського району ОСОБА_12 »; від 01.08.2024 огляд публікації телеграм каналу «Зрадники - Горностаївка, ОСОБА_13 , Іванівка», де викладена інформація щодо співпраці ОСОБА_14 з окупантами; від 05.09.2024 огляд публікації телеграм каналу «Каховка chat», де викладена інформація щодо співпраці ОСОБА_14 з окупантами; експертиз: від 05.05.2025 судової транспортно - товарознавчої експертизи за результатом якої встановлено, що середня ринкова ціна комбайну зернозбирального марки «Дон-1500», заводський номер НОМЕР_1 станом на 01.09.2022 складала 142983,23 грн; від 24.04.2025 судової транспортно - товарознавчої експертизи за результатом якої встановлено, що середня ринкова ціна комбайну зернозбирального марки «Дон-1500», заводський номер НОМЕР_2 , станом на 01.09.2022 складала 647264,22 грн; від 01.05.2025 судової транспортно - товарознавчої експертизи за результатом якої встановлено, що визначити середню ринкову ціну комбайну тиквозбирального «КЕ 2000 MOTY», заводський номер 4900, станом на 01.09.2022 не надається можливим; від 24.04.2025 судової транспортно - товарознавчої експертизи за результатом якої встановлено, що ринкова вартість сівалки марки «СЗТ-3,6А», станом на 01.09.2022 могла становити 119042,86 грн; від 24.04.2025 судової транспортно - товарознавчої експертизи за результатом якої встановлено, що середня ринкова ціна продажу трактора колісного марки «Беларус 82.1», заводський номер НОМЕР_3 , станом на 01.09.2022 складала 525991,41 грн; від 30.04.2025 судової транспортно - товарознавчої експертизи за результатом якої встановлено, що середня ринкова ціна продажу трактора колісного марки «Беларус 82.1», номерний знак НОМЕР_4 , станом на 01.09.2022 складала 612926,96 грн; від 02.05.2025 судової транспортно - товарознавчої експертизи за результатом якої встановлено, що середня ринкова ціна продажу трактора колісного марки «Беларус 892», номерний знак НОМЕР_5 , станом на 01.09.2022 складала 657090,78 грн; від 30.05.2025 судової транспортно - товарознавчої експертизи за результатом якої встановлено, що ринкова вартість плуга марки «ПЛН-5-35», заводський номер 4856, станом на 01.09.2022 складала 22172,76 грн; від 29.05.2025 судової транспортно - товарознавчої експертизи за результатом якої встановлено, що ринкова вартість культиватора марки «КПС 4,2», заводський номер 812, станом на 01.09.2022 складала 37839,36 грн; від 30.05.2025 судової транспортно - товарознавчої експертизи за результатом якої встановлено, що ринкова вартість борони марки «БДТ-7», заводський номер 11241, станом на 01.09.2022 складала 97516,27 грн; від 29.05.2025 судової транспортно - товарознавчої експертизи за результатом якої встановлено, що ринкова вартість культиватора марки «КПС 4,2», заводський номер НОМЕР_6 , станом на 01.09.2022 складала 37839,36 грн.

Так, нормами чинного КПК України не визначене поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, п. 34).

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення є оціночним поняттями.

Досліджені у судовому засіданні дані є достатньо вагомими у своїй сукупності для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.111-2 КК України.

Матеріали кримінального провадження також містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.

Так, підозрюваний ОСОБА_6 який обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, що згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, санкцією за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, постійно перебуває на території Херсонської області,тісно взаємодіє з представниками окупаційної влади, збройних сил держави-агресора,та будучи місцевим мешканцем має реальну можливість впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, які вже допитані та підлягають допиту під час подальшого досудового розслідування та безпосередньо у судовому засіданні, крім того, продовжує вчиняти інкриміноване йому кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111-2 КК України, шляхом умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво) та окупаційній адміністрації держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора та окупаційній адміністрації держави-агресора.

Підозрюваний ОСОБА_6 неодноразово не з`являвся за викликами до слідчого.

Вказане дає обґрунтовані підстави вважати, що існує ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, вчинення інших кримінальних правопорушень.

З урахуванням наведеного, вагомості досліджених у судовому засіданні даних про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, тяжкість покарання, що може бути призначене підозрюваному в разі притягнення до кримінальної відповідальності, особу підозрюваного, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні найбільш суспільно небезпечного злочину, характеру та способу ймовірно вчиненого кримінального правопорушення проти держави Україна, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і саме така міра запобіжного заходу, як тримання під вартою, є обґрунтованою.

Застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Також, відповідно до положень ст.ст. 183,193,194 КПК України, згідно з якими при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається та у разі наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу вирішуватиметься остаточно вже після його затримання та доставки до суду, тому строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, триває до його затримання та доставки до суду і не обмежується строком, встановленим ч.1 ст. 197 КПК України, підозрюваному ОСОБА_6 , відносно якого необхідно обрати запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою без визначення строку дії такого запобіжного заходу, розмір застави слідчим суддею не визначається.

Обставини, визначені ч. 2 ст. 183 КПК України, які б унеможливлювали застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , відсутні.

З урахуванням наведеного, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 376 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання - задовольнити.

Обрати підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення строку дії такого запобіжного заходу та розміру застави.

Після затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніш як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1