Рішення № 136430927, 11.05.2026, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/1148/23

Провадження № 2/488/98/26 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

11.05.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді - Селіщевої Л.І.,

за участю секретаря судового засідання - Гейко І.О.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради та КП СКП «Гуртожиток», третя особа: Служба у справах дітей Миколаївської міської ради, про захист порушених прав на житло, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Качана Р.Ю., звернулася до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що вона з 05.04.2005 року зареєстрована та постійно проживає у кімнаті АДРЕСА_1 , який перебуває на балансі СКП «Гуртожиток».

До спірного житлового приміщення вона була вселена на підставі ордера, виданого за погодженням з адміністрацією Корабельного району Миколаївської міської ради.

Разом із позивачкою у вказаному приміщенні зареєстровані та проживають її діти: повнолітній ОСОБА_2 (зареєстрований з 08.01.2002) та неповнолітній ОСОБА_3 (зареєстрований з 17.09.2010).

Позивачка зазначає, що вона та члени її сім`ї тривалий час (понад 15 років) користуються житлом, належним чином виконують обов`язки зі сплати комунальних послуг та не мають іншого власного житла.

На теперішній час позивачка має намір реалізувати право на приватизацію займаного житлового приміщення, однак відповідачі відмовляються оформити необхідні документи, зокрема укласти договір найму та видати документи, необхідні для приватизації кімнати, у зв`язку з чим не визнають за позивачем та членами її сім`ї право користування спірним приміщенням.

Такі дії відповідачів позивач вважає протиправними та такими, що перешкоджають реалізації її конституційного права на житло та права на приватизацію, передбаченого Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

Посилаючись на викладене, позивачка просить суд визнати за нею право постійного користування кімнатою АДРЕСА_1 , право на її приватизацію та зобов`язати КП «СКП «Гуртожиток» укласти договір найму зазначеного житлового приміщення.

12.05.2023 року ухвалою судді відкрите провадження по справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Одночасно, в ухвалі роз`яснено відповідачам, що вони мають право подати до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також мають право подати до суду заперечення протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідачам була направлена ухвала про відкриття провадження, у встановлений в ухвалі строк, представник Миколаївської міської ради надав відзив на позовну заяву в якому заперечував проти задоволення позову та просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

У своєму відзиві відповідач посилався на те, що чинним законодавством України не передбачено такого способу захисту цивільних прав, як визнання права постійного користування житловим приміщенням, а позивачем не доведено факту порушення її права користування спірною кімнатою. Щодо підстав приватизації, відповідач зазначив, що право на приватизацію виникає лише за умови підтвердження законності вселення до гуртожитку, проте позивачем не надано належних і допустимих доказів (зокрема, ордера на жиле приміщення або договору найму), а сама лише реєстрація місця проживання не є достатньою підставою для набуття права користування житлом.

Щодо дискреційних повноважень, відповідач вважає, що суд не наділений повноваженнями підміняти собою орган місцевого самоврядування у питаннях, що належать до його виключної компетенції, як прийняття рішень про приватизацію чи укладення договорів найму.

Крім того, представник міської ради вказав, що Миколаївська міська рада є неналежним відповідачем, оскільки повноваження щодо безпосереднього управління житловим фондом та укладення договорів найму покладені на відповідні виконавчі органи або балансоутримувачів.

Представник КП СКП «Гуртожиток» відзиву та клопотань до суду не надав, в судове засідання не з`явився, хоча судом про дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у справі поштове повідомлення, доказів про поважність причин неявки суду не надав.

Представник третьої особи - Служба у справах дітей Миколаївської міської ради надав заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

За такого, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, визначений законом.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав є визнання права. При цьому перелік способів захисту, визначений зазначеною нормою, не є вичерпним, а суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, встановленим договором або законом.

Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17, відповідно до якої спосіб захисту має бути ефективним та відповідати змісту порушеного права і характеру його порушення.

Судовим розглядом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 тривалий час, з 2005 року зареєстрована та фактично проживає у кімнаті АДРЕСА_1 , користується спірним житловим приміщенням як місцем постійного проживання, несе витрати, пов`язані з його утриманням та оплатою житлово-комунальних послуг.

Разом із тим матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та балансоутримувачем гуртожитку КП СКП «Гуртожиток» договір найму житлового приміщення у встановленому законом порядку укладений не був, що фактично унеможливлює реалізацію позивачем житлових прав, у тому числі права на подальше вирішення питання щодо приватизації займаного житлового приміщення.

Відповідно до положень Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», Положення про гуртожитки та статей 810-813 ЦК України користування житловим приміщенням у гуртожитку здійснюється на підставі договору найму (оренди) житла, а особи, які проживають у гуртожитку, зобов`язані укласти відповідний договір та сплачувати плату за користування житлом і комунальні послуги.

Правовідносини між мешканцем гуртожитку та власником (балансоутримувачем) житлового приміщення є договірними, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 404/6748/15-ц.

Відповідно до статей 638, 640, 641, 642, 649 ЦК України у випадках, коли укладення договору є обов`язковим на підставі закону, спір щодо ухилення від його укладення може бути вирішений судом.

Таким чином, оцінюючи заявлені позовні вимоги, суд виходить із того, що фактично позивачка звернулася до суду за захистом свого права користування житловим приміщенням та права на належне оформлення договірних відносин щодо користування кімнатою у гуртожитку.

Разом із тим вимога про визнання за позивачкою права на постійне користування житловим приміщенням, на думку суду, не підлягає задоволенню, оскільки чинним законодавством не передбачено такого способу захисту цивільного права, як визнання права постійного користування житловим приміщенням у гуртожитку.

Також суд дійшов висновку про передчасність позовних вимог щодо визнання за нею права на приватизацію спірного житлового приміщення, оскільки реалізація такого права здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», за наявності передбачених законом підстав, після подання необхідного пареліку документів та прийняття відповідного рішення уповноваженим органом.

При цьому матеріали справи не містять доказів звернення позивачки до уповноваженого органу із заявою про приватизацію та прийняття рішення про відмову у такій приватизації.

Водночас суд вважає обґрунтованими вимоги позивача у частині зобов`язання КП «СКП «Гуртожиток» укласти з нею договір найму житлового приміщення, оскільки фактичне проживання позивача у спірній кімнаті, реєстрація місця проживання, користування житлом та несення витрат на його утримання свідчать про фактичне існування між сторонами житлових правовідносин, які відповідно до вимог закону мають бути належним чином оформлені.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, статтями 16, 626, 638, 649, 810-820 ЦК України, Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Доказів, які спростовують висновки суду, судовим розглядом не здобуто.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 272, 354 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право користування житловим приміщенням кімнатою АДРЕСА_1 .

Зобов`язати КП «СКП «Гуртожиток» укласти з ОСОБА_1 договір найму житлового приміщення кімнати АДРЕСА_1 у порядку та на умовах, передбачених чинним законодавством України.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Миколаївська міська рада, адреса 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20 ЄДРПОУ 26565573.

Відповідач: КП СКП „ГУРТОЖИТОК, адреса 54006, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Маршала Василевського, будинок 55-А, ЄДРПОУ 34437926

Третя особа: Служба у справах дітей Миколаївської міської ради, адреса 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20 ЄДРПОУ 26565573.

Суддя Л.І. Селіщева