Єдиний державний реєстр судових рішень
КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/4102/25
Провадження № 2/488/824/26 р.
РІШЕННЯ
Іменем України
12.05.2026 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючої по справі судді - Селіщевої Л.І., за участю секретаря судового засідання - Гейко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка - ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Кащенка С.О., звернулася до суду з позовом, в якому просить встановити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в три місяці з дня набрання рішенням законної сили. В обґрунтування позову позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 , що належала померлому на підставі договору купівлі-продажу від 07.12.2001 року, посвідченого державним нотаріусом П`ятої державної нотаріальної контори за реєстровим № 1-1119. За життя ОСОБА_3 склав заповіт, яким заповів належну йому квартиру АДРЕСА_1 своїй доньці ОСОБА_2 , а все інше майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, заповів в рівних частках своїм донькам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . ОСОБА_2 не прийняла спадщину та станом на сьогодні не бажає займатись цим питанням. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є його доньки: ОСОБА_4 (позивач) та ОСОБА_2 . На момент смерті ОСОБА_3 разом з ним ніхто не був зареєстрований, а відтак і ніхто не прийняв спадщину в порядку ст. 1268 ЦК України. Посилаючись на те, що спадкоємиця за заповітом - ОСОБА_2 спадщину не прийняла, на неї не претендує, не заперечує проти видачі свідоцтва про прийняття спадщини ОСОБА_1 , про що написала заяву приватному нотаріусу Миколаївського міського нотаріального округу Добриновій Л.А., також посилаючись на запровадження карантинних обмежень з березня 2020 року та в подальшому військове вторгнення рф на територію України, позивачка просить визнати поважними причини пропуску строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, та позов задовольнити.
29.09.2025 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження. В судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, представник позивачки надав заяву про розгляд справи без їх участі. Представник відповідача - Миколаївської міської ради в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, знаходить позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи із наступного. Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. За змістом ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.3 ст. 46 цього Кодексу). Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Статтями 1216-1218 ЦК визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. (ч.ч. 2,3 ст. 1223 ЦК України) Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. У частині 1 ст. 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч.1 ст. 1272 ЦК України). У частині 3 ст. 1272 ЦК України зазначено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , за життя він склав заповіт, яким заповів належну йому квартиру АДРЕСА_1 своїй доньці ОСОБА_2 , а все інше майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, заповів в рівних частках своїм донькам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Заповіт посвідчений 5-ою Миколаївською державною нотаріальною конторою 02.06.2005 року за реєстровам № 3-243. 03.09.2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Добринової Л.А. для оформлення своїх спадкових прав після смерті її батька - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , який залишив на її ім`я заповіт, посвідчений 5-ою Миколаївською державною нотаріальною конторою 02.06.2005 року за реєстровам № 3-243. 03.09.2025 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Добриновою Л.А. видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не проживала постійно та не була зареєстрована разом зі спадкодавцем, не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини у 6-місячний строк з часу відкриття спадщини, а тому вважається такою, що не прийняла спадщину, та свідоцтво про право на спадщину за законом не може бути їй видано. Позивачка пропустила встановлений строк для прийняття спадщини, у зв`язку із введеними на території України карантинними обмеженнями, військовою агресією російської федерації проти України та оголошенням по всій країні воєнного стану, тому вона вправі звернутись до суду з позовом для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини. Проаналізувавши встановлені обставини у справі, оцінивши надані в силу положень ст. 76 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивачка пропустила строк для прийняття спадщини, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємицею поважними, а позов задовольнити і визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву - задовольнити. Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 . Відповідач: Миколаївська міська рада, ЄДРПОУ 26565573, адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20. Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя Л.І. Селіщева
Судове рішення № 136430925, Корабельний районний суд м. Миколаєва було прийнято 12.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 488/4102/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: