Ухвала суду № 136430866, 08.05.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3387/26

Провадження № 1-кс/487/2096/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2026 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання прокурора Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 12.03.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42026230000000035, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор у кримінальному провадженні прокурор відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 12.03.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42026230000000035, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення в порядку, визначеному КПК України, доказами. Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки на розгляді Херсонського міського суду Херсонської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024230000000585 від 16.04.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 286 КПК України. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.08.2025 у справі №766/10820/24 до обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано примусовий привід, оскільки обвинувачений, після належного повідомлення про дату і час судового засідання, не прибув 05.08.2025 для розгляду справи за викликом суду. Вказана обставина свідчить, що підозрюваний буде ухилятися у кримінальному провадженні №42026230000000035 від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду, а також може переховуватись. Враховуючи, що у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності дають можливість обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, беручи до уваги його тяжкість та специфіку, а також те, що у разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні інкримінованого злочину йому, може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, дані про особу підозрюваного, є підстави вважати, що запобіжним заходом, який здатний нівелювати ризик переховування від органів досудового розслідування та суду та забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 є саме тримання під вартою. Також, враховуючи надані під час досудового розслідування показання потерпілого ФОП ОСОБА_6 щодо вимагання підозрюваним неправомірної вигоди, існує вірогідність впливу на останнього з метою подальшого зміни показань, оскільки договори ФОП ОСОБА_6 з відповідними установами та організаціями Херсонської міської ради перебувають на виконанні. Крім цього, ОСОБА_5 використовуючи свої владні повноваження директора Департаменту інформаційних технологій Херсонської міської ради та маючи авторитет серед працівників, службових осіб Херсонської міської ради, а також установ, організацій, засновником яких є Херсонська міська рада, у тому числі має вплив на директора Херсонської централізованої бібліотечної системи Херсонської міської ради ОСОБА_7 , начальника управління культури Херсонської міської ради ОСОБА_8 , директора Херсонського закладу дошкільної освіти № 10 санаторного типу Херсонської міської ради, керуючого справами виконавчого комітету Херсонської міської ради ОСОБА_9 , директора Херсонського закладу дошкільної освіти № 18 Херсонської міської ради ОСОБА_10 , а також інших службових осіб, які на даному етапі досудового розслідування не допитані, тому є ризик впливу на них з метою надання показань в інтересах підозрюваного. Також, встановлено наявність ризику, передбаченого п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Знаходячись на свободі ОСОБА_5 може знищити чи сховати документи, які, зокрема підтверджують вчинення ним кримінального правопорушення, у тому числі договори укладені з ФОП ОСОБА_6 , які підозрюваний, згідно показань потерпілого забрав собі. Крім цього, відповідно показань потерпілого, а також протоколом огляду мобільного телефону потерпілого ОСОБА_6 підтверджено, що підозрюваний 06.05.2026, після повідомлення потерпілому вимоги перераховувати грошові кошти на банківський рахунок № НОМЕР_1 , який належить близькій особі підозрюваного ОСОБА_11 , а також після отримання неправомірної вигоди, видалив в месенджері «Телеграм» переписку з потерпілим, що свідчить про його перешкоджання встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні. При цьому надати доступ до його мобільного телефону підозрюваний відмовився. Крім того, більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки та виконання обов`язків підозрюваного ОСОБА_5 , а вільно пересуваючись підозрюваний зможе перешкоджати кримінальному провадженню й іншим чином через свої стійкі зв`язки з представниками органів влади Херсонської міської ради та місцевого самоврядування, зокрема, через зайняття вищевказаної посади.

В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, просив задовольнити.

Захисник у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора. Зазначила, що кваліфікація інкримінованих підозрюваному діянь була штучно завищена. Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні мало здійснювати СУ ГУНП в Херсонській області, а не Херсонська обласна прокуратура. Зібрані в ході досудового розслідування докази є недопустимими. Доказів на підтвердження вимагання не надано, є ознаки провокації. В повідомленні про підозру не зазначена об`єктивна сторона. З огляду на дані про особу підозрюваного просила застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою нічний домашній арешт.

Підозрюваний в судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав. Зазначив про намір працювати. Підтримав позицію свого захисника.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , яка є директором Департаменту правової політики та якості Херсоснької міської ради, пояснила, що ОСОБА_5 , на її думку, є досвідченим спеціалістом, обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою поставить під загрозу роботу Херсонської міської ради. Зазначила, що ОСОБА_5 не міг розірвати договір, укладений від імені виконавчого комітету Херсонської міської ради самостійно. Вважає його сумлінним працівником. Вказала на відсутність у підозрюваного наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026230000000035 від 12.03.2026 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

За версією сторонни обвинувачення, ОСОБА_5 , перебуваючи відповідно до розпорядженням голови Херсонської міської ради № 846-к від 28.05.2021, на посаді директора Департаменту інформаційних технологій Херсонської міської ради (Далі - Департамент), маючи відповідно до посадової інструкції наступні обов`язки: здійснює координацію, пов`язану з виконанням основних завдань високого ступеню складності (багатогалузевість, багатофункціональність, програмно-цільовий напрям діяльності), здійснює керівництво департаментом; забезпечує розвиток і впровадження сучасних інформаційних технологій у виконавчих органах Херсонської міської ради; сприяє проведенню єдиної технічної політики розвитку інформаційних технологій та електронного урядування, систем і мереж, інформаційної безпеки, а також з упровадження комп`ютерного, програмного, телекомунікаційного та методичного забезпечення функціонування інформаційно-аналітичних систем; здійснює організаційну роботу, спрямовану на реалізацію завдань, покладених на департамент у відповідній сфері управління; у процесі виконання завдань забезпечує співробітництво Департаменту з іншими виконавчими органами та виконавчим комітетом міської ради, відповідними органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами.

Також, відповідно до рішення Херсонської міської ради № 73 від 26.02.2021 затверджено положення про Департамент інформаційних технологій Херсонської міської ради (далі «Положення»), згідно якого метою діяльності Департаменту є забезпечення ефективного впровадження і функціонування сучасних інформаційних технологій у виконавчих органах Херсонської міської ради. Згідно п. 5.7 «Положення» Департамент має право надавати пропозиції керівництву Херсонської міської ради щодо фінансування проєктів та програм у частині впровадження інформаційних технологій, встановлення та модернізації комп`ютерної техніки та телекомунікаційних мереж.

Тобто ОСОБА_5 , постійно обіймаючи посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, будучи відповідно до Примітки 1 до ст. 364 КК України службовою особою, якій згідно з ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» заборонено використовувати свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості, з метою одержання неправомірної вигоди, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, шляхом вчинення послідовних, тотожних дій, вимагав та одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій місцевого самоврядування за наступних обставин.

Так, у січні 2026 року у ОСОБА_5 , виконуючи свої функції та обов`язки директора Департаменту, а саме щодо забезпечення співробітництва Департаменту з іншими виконавчими органами та виконавчим комітетом Херсонської міської ради, виник злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди від фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 , який надає послуги з обслуговування локально-обчислювальної мережі, комунікаційного обладнання Starlink та з підтримки сервісу глобальної електронної пошти, за вплив на службових осіб наступних установ: Херсонської централізованої бібліотечної системи Херсонської міської ради; управління культури Херсонської міської ради; Херсонського закладу дошкільної освіти № 10 санаторного типу Херсонської міської ради; виконавчого комітету Херсонської міської ради; Херсонського закладу дошкільної освіти № 18 Херсонської міської ради.

З метою реалізації злочинного умислу, діючи з корисливим мотивом, у кінці січня місяця 2026 року (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) перебуваючи за адресою: вул. Чорноморська, 64, м. Херсон, ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_6 та повідомив останньому, що якщо він хоче надалі укладати договори з Херсонською міською радою та установами і організаціями, засновником яких, є Херсонська міська рада, то необхідно надавати кошти ОСОБА_5 , а саме за укладення 4-х договорів щодо надання послуг з обслуговування локально-обчислювальної мережі, комунікаційного обладнання Starlink в сумі 2500 гривень щомісяця та з підтримки сервісу глобальної електронної пошти в сумі 7000 гривень щомісяця.

При цьому, в ході розмови ОСОБА_5 вказав, що при відмові ОСОБА_6 від зазначених умов, останній не зможе у подальшому виконувати та, і у подальшому укладати договори з Херсонською міською радою та установами і організаціями, засновником яких, являється Херсонська міська рада.

В подальшому, 19.01.2026, з урахуванням викладених домовленостей, між Херсонською централізованою бібліотечною системою Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 05460203) в особі директора ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_6 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 (UA-EDR)) укладено договір № 2026-3 сп, на послуги з обслуговування локально-обчислювальної мережі, комунікаційного обладнання Starlink, на загальну суму 65520 гривень.

Крім того, 20.01.2026 між управлінням культури Херсонської міської ради (ідентифікаційний код: 05533356 (UA-EDR)) в особі начальника ОСОБА_8 та ФОП ОСОБА_6 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 (UA-EDR)) укладено договір № 2-П, на послуги з обслуговування локально-обчислювальної мережі, комунікаційного обладнання Starlink, на загальну суму 65520 гривень.

Крім того, 21.01.2026 між Херсонським закладом дошкільної освіти № 10 санаторного типу Херсонської міської ради (ідентифікаційний код: 24114278 (UA-EDR) та ФОП ОСОБА_6 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 (UA-EDR) укладено договір на послуги з обслуговування локально-обчислювальної мережі, комунікаційного обладнання Starlink, на загальну суму 65520 гривень.

Крім того, 21.01.2026 між виконавчим комітетом Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 05460203) в особі керуючого справами виконавчого комітету Херсонської міської ради ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_6 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 (UA-EDR) укладено договір № 3, на послуги з підтримки сервісу глобальної електронної пошти, на загальну суму 96 000 гривень.

Крім того, 26.01.2026 між Херсонським закладом дошкільної освіти № 18 Херсонської міської ради (ідентифікаційний код: 24114352 (UA-EDR) та ФОП ОСОБА_6 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 (UA-EDR) укладено договір на послуги з обслуговування локально-обчислювальної мережі, комунікаційного обладнання Starlink, на загальну суму 65520 гривень.

Реалізуючи свій злочинний умисел 06.05.2026 ОСОБА_5 , з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вимагання, з метою одержання неправомірної вигоди, повторно повідомив свою вимогу ОСОБА_6 щодо надання неправомірної вигоди в розмірі 24 000 гривень за здійснення впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій місцевого самоврядування.

ОСОБА_6 виконуючи вимогу ОСОБА_5 з метою уникнення шкоди, пов`язаної з розірванням вищевказаних договорів, а також вкладання нових договорів, прибув до банкомату «АТ КБ Приватбанк», розташованого за адресою: м. Херсон, вулиці 49 Гвардійської дивізії, 24, та на вимогу ОСОБА_5 здійснив поповнення банківської картки № НОМЕР_1 , належної ОСОБА_11 , номер якої ОСОБА_5 надіслав 06.05.2026 в месенджері «Telegram» ОСОБА_6 , на суму 24 000 гривень, з яких на карту № НОМЕР_1 фактично надійшло 23 952 гривень та знято комісію за обслуговування переказ коштів в сумі 48 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, тобто у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди.

06.05.2026 о 15.53 год ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

07.05.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви від 17.03.2026, відповідно до якого ОСОБА_6 звернувся до Херсонської обласної прокуратури з метою прийняти заходи до директора Департаменту інформаційних технологій ХМП ОСОБА_5 , який на початку 2026 року вимагав у нього грошові кошти за сприяння в укладенні договорів з ХМР щодо надання послуг з обслуговування локально-обчислювальних мереж та комунікаційного обладнання; протоколом допиту ОСОБА_6 від 17.03.2026, який повідомив, що він є приватним підприємцем, його рід діяльності пов`язаний із наданням послуг інтернет-сервісу. Приблизно у 2023 році свідок познайомився із ОСОБА_5 , який є директором Департаменту інформаційних технологій Херсонської міської ради, та він запропонував свідку сприяти в укладені договорів із Херсонською міською радою та підпорядкованими нею установами на надання послуг локально-обчислювальних мереж та комунікаційного обладнання. На його пропозицію свідок погодився. Після чого, свідком укладено ряд договорів із Херсонською міською радою, а також із декількома її структурними підрозділами на надання послуг з обслуговування локально-обчислювальних мереж та комунікаційного обладнання. На початку 2026 року між свідком та ОСОБА_5 відбулась розмова, в якій останній повідомив свідку, що якщо і надалі свідок хоче мати комерційні стосунки із Херсонською міською радою та укладати договори із надання послуг з обслуговування локально-обчислювальних мереж та комунікаційного обладнання, то свідку необхідно надавати ОСОБА_5 неправомірну вигоду у розмірі 7000 грн за договір із Херсонською міською радою щодо надання послуг із підтримки сервісу глобальної електронної пошти та 3000 грн за договори із обслуговування терміналів «Starlink». Крім того, ОСОБА_5 зазначив, що грошові кошти потрібно передавати йому особисто готівкою чи на картковий рахунок невістки його співмешканки ОСОБА_13 - ОСОБА_11 на початку кожного місяця, після того як грошові кошти надійдуть на рахунок свідка; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_6 від 06.05.2026, відповідно до якого зафіксовано переписку в месенджері «Telegram» між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , в ході якої останній написав відправити грошові кошти на банківську карту № НОМЕР_1 ; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_6 від 07.05.2026, відповідно до якого зафіксовано, що переписку в месенджері «Telegram» між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було видалено; протоколом огляду від 06.05.2026, відповідно до якого було оглянуто грошові кошти в загальній сумі 24 000 гривень, грошовими купюрами по 1 000 гривень, в кількості 24 штук, які попередньо було відкопійовано. В подальшому вказані грошові кошти було вручено ОСОБА_6 ; протоколом огляду від 06.05.2026, відповідно до якого було оглянуто чек, який добровільно видав ОСОБА_6 . Оглядом встановлено, що ОСОБА_6 06.06.2026 о 15.12 годині здійснив переказ грошових коштів в сумі 24000 гривень (переведено 23 952 гривень, комісія склала 48 гривень) на картку № НОМЕР_3 , рахунок НОМЕР_4 , отримувач: ОСОБА_11 ; протоколом огляду від 06.05.2026, відповідно до якого на сайті «Prozorro» було оглянуто договори, а саме: між Херсонською централізованою бібліотечною системою Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 05460203) в особі директора ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_6 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 (UA-EDR)) укладено договір № 2026-3 сп від 19.01.2026, на послуги з обслуговування локально-обчислювальної мережі, комунікаційного обладнання Starlink, на загальну суму 65520 гривень; між управлінням культури Херсонської міської ради (ідентифікаційний код: 05533356 (UA-EDR)) в особі начальника ОСОБА_8 та ФОП ОСОБА_6 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 (UA-EDR)) укладено договір № 2-П від 20.01.2026, на послуги з обслуговування локально-обчислювальної мережі, комунікаційного обладнання Starlink, на загальну суму 65520 гривень; між Херсонським закладом дошкільної освіти № 10 санаторного типу Херсонської міської ради (ідентифікаційний код: 24114278 (UA-EDR)) та ФОП ОСОБА_6 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 (UA-EDR)) укладено договір від 21.01.2026 на послуги з обслуговування локально-обчислювальної мережі, комунікаційного обладнання Starlink, на загальну суму 65520 гривень; між Херсонським закладом дошкільної освіти № 18 Херсонської міської ради (ідентифікаційний код: 24114352 (UA-EDR)) та ФОП ОСОБА_6 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 (UA-EDR)) укладено договір від 26.01.2026 на послуги з обслуговування локально-обчислювальної мережі, комунікаційного обладнання Starlink, на загальну суму 65520 гривень; протоколом огляду від 07.05.2026, відповідно до якого на сайті «Prozorro» було оглянуто договір між виконавчим комітетом Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 05460203) в особі керуючого справами виконавчого комітету ХМР ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_6 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 (UA-EDR)) укладено договір № 3 від 21.01.2026, на послуги з підтримки сервісу глобальної електронної пошти, на загальну суму 96 000 гривень; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 06.05.2026, яка пояснила, що вона займає посаду директора Херсонської централізованої бібліотечної системи Херсонської міської ради. У філії на території Зеленівської селищної ради перебуває електронне комунікаційне обладнання Starlink, послуги щодо підключення вказаного обладнання надавав ФОП ОСОБА_6 , також він надає послуги з його обслуговування. Договір про обслуговування електронного комунікаційного обладнання Starlink їй на підпис надала ОСОБА_14 , яка повідомила, що вказаний договір їй особисто дав ОСОБА_15 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 06.05.2026, яка пояснила, що вона займає посаду директора Херсонського закладу дошкільної освіти № 18 Херсонської міської ради. На території вищевказаної школи наявне електронне комунікаційне обладнання Starlink, послуги з його обслуговування надає ОСОБА_6 , відповідно до договору, який їй на підпис привозив ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , яка пояснила, що вона працює на посаді начальника Управлінням культури Херсонської міської ради. У 2 організаціях підпорядкованих Управлінню наявне електронне комунікаційне обладнання Starlink. Договори щодо обслуговування вказаного обладнання готував ОСОБА_5 . Свідок особисто ОСОБА_6 не знає, це ім`я їй відоме від ОСОБА_5 , який повідомив, що ОСОБА_6 буде займатися обслуговуванням електронного комунікаційного обладнання Starlink; протоколами про результати проведення НС(Р)Д аудіо-, відео контроль особи від 13.04.2026 та 29.04.2026, відповідно до яких ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обговорюють суми неправомірної вигоди для ОСОБА_5 за підписані угоди щодо обслуговування електронного комунікаційного обладнання Starlink та щодо підписання додаткових угод; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 06.05.2026, який повідомив, що він є директором інтернет-компанії та надає послуги з інтернету для квартир та приватного сектору. Приблизно у 2023 році потерпілий познайомився із ОСОБА_16 , який являється директором якогось структурного підрозділу Херсонської міської ради. У 2025 році ОСОБА_5 запропонував потерпілому сприяти в укладені договорів із Херсонською міською радою та підпорядкованими нею установами на надання послуг локально-обчислювальних мереж та комунікаційного обладнання. На його пропозицію потерпілий погодився. Після чого, у 2025 році потерпілим укладено ряд договорів із Херсонською міською радою, а також із декількома її структурними підрозділами на надання послуг з обслуговування локально-обчислювальних мереж та комунікаційного обладнання. Приблизно у 20-25 числах січня 2026 року між потерпілим та ОСОБА_5 відбулась розмова, в якій останній повідомив, що якщо і надалі потерпілий хоче мати комерційні стосунки із Херсонською міською радою та укладати договори із надання послуг з обслуговування локально-обчислювальних мереж та комунікаційного обладнання, то потерпілому необхідно надавати ОСОБА_5 неправомірну вигоду у розмірі 2500 грн за договори із обслуговування терміналів «Starlink» та 3000 грн за договори щодо надання послуг із підтримки сервісу глобальної електронної пошти, щомісяця. У разі відмови, потерпілий не буде далі працювати по договорам що вже вкладені, і в подальшому договори з ним укладатися не будуть. Вказане потерпілого обурило, він не хотів платити гроші ОСОБА_5 . Після цього ОСОБА_5 у потерпілого запитував, чи прийшли кошти по договорам і коли він віддасть ОСОБА_5 неправомірну вигоду, на що потерпілий пояснював, що кошти списуються по кредиту, тому поки грошей немає. У звязку з вимогою ОСОБА_5 надати неправомірну вигоду, потерпілий вирішив повідомити до УСБУ в Херсонській області про вказаний злочин. В подальшому було прийнято рішення підготувати грошові кошти та зафіксувати факт передачі грошових коштів ОСОБА_5 06.05.2026 близько обіду потерпілий зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що він привіз гроші, на що ОСОБА_5 відповів, що він на нараді і щоб потерпілий відправив грошові кошти на карту. В подальшому, потерпілий грошові кошти на загальну суму 24 000 гривень, які йому надали працівники УСБУ в Херсонській області, на вимогу ОСОБА_5 через термінал відправив на банківську карту, яку йому написав ОСОБА_5 у месенджері «Телеграм».

Ці дані здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.

З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Тому доводи сторони захисту про відсутність доказів на підтвердження вини ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 199 КК України, є безпідставними.

Щодо ризиків, зазначених у клопотанні.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).

Згідно ч. 3 ст. 369-2 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.

Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Отже, з урахуванням наведених обставин обґрунтованої підозри за ч. 3 ст. 369-2 КК України, а також враховуючи тяжкість інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, слідчий суддя вважає доведеним, що з метою уникнення кримінальної відповідальності та відвернення пов`язаних з цим негативних наслідків (обмежень), підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, в тому числі шляхом виїзду до іншої країни, а тому наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також прокурором у судовому засіданні доведено існування ризику, передбаченого пунктом 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик незаконного впливу ОСОБА_5 на свідків у даному кримінальному провадженні. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з вказаними особами ОСОБА_5 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

Крім того, доведено наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику знищення, переховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Як зазначалось раніше, згідно показів потерпілого ОСОБА_6 , укладені з ним договори, підозрюваний забрав собі. Крім того, у протоколі огляду мобільного телефону ОСОБА_6 від 06.05.2026 зафіксовано переписку в месенджері «Telegram» між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , в ході якої останній написав відправити грошові кошти на банківську карту № НОМЕР_1 . Згідно протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_6 від 07.05.2026, зазначену переписку в месенджері «Telegram» між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було видалено. Зазначене у сукупності з іншими матеріалами клопотання, з урахування перебування досудового розслідування на початковому етапі, доводить існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, доведено наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: перешкоджання ОСОБА_5 кримінальному провадженню іншим чином через свої стійкі зв`язки з представниками органів влади Херсонської міської ради та місцевого самоврядування, зокрема, через зайняття ним посади директору Департаменту інформаційних технологій Херсонської міської ради.

Метою запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, в разі визнання підозрюваного винуватим йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна. Також слідчим суддею враховуються: вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_5 , який народився у 1992 році; на обліку за станом здоров`я у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, інвалідність не встановлювалась. Крім того, слідчим суддею враховуються: міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, а саме: ОСОБА_5 не одружений, дітей не має. ОСОБА_5 має вищу освіту, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за яким проживає разом з батьком 1970 року народження та матір`ю 1972 року народження. ОСОБА_5 офіційно працевлаштований, раніше не судимий, повідомлень про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення не має.

Пунктом 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 р. - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_18 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового слідства з урахуванням дати повідомлення про підозру (07.05.2026 року), оскільки слідчий в клопотанні і прокурор в судовому засіданні в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_5 на свободу.

Судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу до ОСОБА_5 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та є достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантію його належної процесуальної поведінки на даній стадії кримінального провадження, отже, підстави для обрання більш м`якого запобіжного заходу, на чому наголошувала сторона захисту, на даній стадії кримінального провадження відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 КПК України будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 ст. 183 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення. (ч. 3 ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. (ч. 7 ст. 182 КПК України).

Розмір застави, з одного боку, повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обв`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

З урахуванням конкретних обставин даного кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного ОСОБА_5 , даних про його особу та встановлених під час розгляду клопотання ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, беручи до уваги повідомлення про підозру щодо отримання неправомірної вигоди у сумі 23 952 гривень, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для визначення застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків, враховуючи характер та специфіку інкримінованих діянь, тяжкість покарання, передбаченого за вчинення тяжкого злочину, розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У разі внесення застави згідно ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також виконувати обов`язки, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 309, 376 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03.07.2026 року включно.

Визначити розмір застави, після внесення якої підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повинен бути звільнений з-під варти, в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.

У разі звільнення під заставу, зобов`язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматися від спілкування з потерпілим ОСОБА_6 , свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , та особами, які будуть допитані в якості свідків, ОСОБА_9 , ОСОБА_19 , за винятком участі у слідчих діях;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити та попередити підозрюваного, що з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

За невиконання процесуальних обов`язків, передбачених КПК України, на підозрюваного може бути накладено грошове стягнення у розмірі: від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора; від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Повний текст ухвали оголошено 12.05.2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1