Рішення № 136428575, 12.05.2026, Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/1434/25

2/152/243/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 травня 2026 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого Войнаровського І.В.,

за участі:

секретаря Дроган Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ; державного нотаріуса Шаргородської державної нотаріальної контори Вінницької області Хлапоніна Олега Олександровича, про визнання права власності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області,

у с т а н о в и в:

21 жовтня 2025 року адвокат Москалик Т.В. звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 ; державного нотаріуса Шаргородської державної нотаріальної контори Вінницької області Хлапоніна Олега Олександровича, про визнання права власності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (спадкова справа № 1059/908), отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 7280. Спадкове майно, на яке було видане свідоцтво про право на спадщину за законом від 13 листопада 2008 року, складалося із земельної ділянки площею 1,7704 га, розташованої на території Садковецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області, переданої для ведення товарного - сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН №00945, виданого виконкомом Садковецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області 05 травня 2003 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 7, кадастровий номер 0525387500:01:001:0007. 06 липня 2011 року на підставі зазначеного свідоцтва позивачка отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 513939, який підтверджує, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,7704 га кадастровий номер 0525387500:01:001:0007, яка розташована у Вінницькій області, Шаргородському районі, Садковецька сільська рада (за межами населеного пункту), цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У плані меж земельної ділянки зазначений опис меж: А до Б - землі сільської ради, Б до В землі ОСОБА_4 , В до А - землі ОСОБА_5 . Дата державної реєстрації зазначеної земельної ділянки згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 513939 від 06 липня 2011 року 24 жовтня 2011 року. Зазначена земельна ділянка тривалий через перебувала в оренді Приватного підприємства Агрофірма «Джерело». ОСОБА_3 укладав договір оренди зазначеної земельної ділянки 18 червня 2007 року строком на 10 років. Позивачка, як новий власник земельної ділянки, уклала 30 березня 2018 року з ПП Агрофірма «Джерело» договір оренди землі, а саме земельної ділянки площею 1,7704 га кадастровий номер 0525387500:01:001:0007, строк на 10 років. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з договором становить 69169,18 грн. Також зазначена нормативна грошова оцінка вказана в інформаційних довідках Опендатабот, виходячи з розміру орендної плати в сумі 6916,92 грн (10 % від нормативної грошової оцінки). У серпні 2025 року позивачка дізналася в бухгалтерії ПП Агрофірма «Джерело», що її земельна ділянка була оформлена на ОСОБА_2 , який 27 грудня 2022 року зареєстрував право власності на її земельну ділянку площею 1,7704 га кадастровий номер 0525387500:01:001:0007 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 27 грудня 2022 року, номер запису про право власності 48846059, державний реєстратор Хлапонін Олег Олександрович, реєстраційний номер 811997305253. Згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ВН 000003 від 30 квітня 2002 року, який виданий ОСОБА_6 на підставі рішення Садковецької сільської ради від 12 липня 2001 року, в плані зовнішніх меж земельної ділянки зазначений такий самий кадастровий номер, як її земельної ділянка, а саме 05:25:387500:01:001:0007, однак площа зазначеної земельної ділянки - 2,94 га, зовсім інша конфігурація земельної ділянки, інші координати та місцезнаходження, зазначено інші суміжні земельні ділянки від А до Б - землі надані ОСОБА_7 , від Б до А - землі спільної сумісної власності. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13 грудня 2021 року № НВ-0008337182021 земельна ділянка площею 1,7704 га кадастровий номер 0525387500:01:001:0007 цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, належить на праві власності ОСОБА_6 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку Садковецька сільська рада Шаргородського району від 30.04.2002 ВН000003. При цьому згідно з цим витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку в кадастровому плані земельної ділянки визначена конфігурація земельної ділянки згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 513939 від 06 липня 2011 року, який виданий ОСОБА_1 як власнику земельної ділянки площею 1,7704 га кадастровий номер 0525387500:01:001:0007, дата державної реєстрації земельної ділянки 24 жовтня 2011 року. Однак згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформація станом на 13 жовтня 2025 року, дата реєстрації земельної ділянки площею 1,7704 га, кадастровий номер 0525387500:01:001:0007, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 811997305253 21 грудня 2015 року. В Державному земельному кадастрі відбулася реєстрація ОСОБА_6 як власника земельної ділянки кадастровий номер 0525387500:01:001:0007 на підставі державного акта від 30 квітня 2002 року серії ВН000003 на право власності на земельну ділянку площею 2,94 га, однак з фактичним використанням даних та плану меж земельної ділянки, площею 1,7704 га,визначеному в державному акті серії ЯЛ № 513939 від 06 липня 2011 року, що належить на праві власності ОСОБА_1 .. За наведених обставин, у зв`язку з наявністю двох різних земельних ділянок з однаковим кадастровим номером 0525387500:01:001:0007 та неправильно внесеними даними до Державного земельного кадастру (незрозуміло, яким чином можна було зареєструвати земельну ділянку з кадастровим номером 0525387500:01:001:0007 на підставі одночасно двох державних актів серії ВН000003 від 30 квітня 2002 року та серії ЯЛ № 513939 від 06 липня 2011 року), державний нотаріус, не перевіривши належним чином документи, на підставі яких здійснював реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку, протиправно зареєстрував належну її земельну ділянку площею 1,7704 га за ОСОБА_2 , позбавивши позивачку законного права власності на землю.

З огляду на викладене, позивачка просить: скасувати рішення державного нотаріуса Шаргородської державної нотаріальної контори Вінницької області Хлапоніна Олега Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 грудня 2022 року щодо реєстрації права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,7704 га, кадастровий номер 0525387500:01:001:0007 (номер запису про право власності: 48846059, дата, час державної реєстрації: 27 грудня 2022 року 15:09:07), з одночасним припиненням за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 1,7704 га, кадастровий номер 0525387500:01:001:0007 та визнати право власності позивачки на земельну ділянку площею 1,7704 га, кадастровий номер 0525387500:01:001:0007, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 513939 від 06 липня 2011 року.

17 лютого 2026 року від позивачки до суду надійшло уточнення по справі, в яких вона вказує, що у зв`язку з тим, що під час первинного подання позовної заяви не було зазначено індексний номер оскаржуваного рішення, вважає за необхідне уточнити позовну заяву та позовні вимоги щодо оскаржуваного рішення. Позивачки просить: скасувати рішення державного нотаріуса Шаргородської державної нотаріальної контори Вінницької області Хлапоніна Олега Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 грудня 2022 року, індексний номер 65942817 щодо реєстрації права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,7704 га, кадастровий номер 0525387500:01:001:0007 (номер запису про право власності: 48846059, дата, час державної реєстрації: 27 грудня 2022 року 15:09:07), з одночасним припиненням за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 1,7704 га, кадастровий номер 0525387500:01:001:0007 та визнати право власності позивачки на земельну ділянку площею 1,7704 га, кадастровий номер 0525387500:01:001:0007, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 513939 від 06 липня 2011 року (а.с.155).

Ухвалою суду від 22 жовтня 2025 року позовну заяву залишено безе руху (а.с.28-29).

Ухвалою суду від 12 листопада 2025 року позовну заяву повернуто позивачці (а.с.36).

Постановою Вінницького апеляційного суду від 29 грудня 2025 року ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 12 листопада 2025 року скасовано та матеріали цієї цивільної справи направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с.60-63).

Ухвалою суду від 14 січня 2026 року цю позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с.69-70).

Ухвалою суду від 07 квітня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.186).

В судове засідання позивачка не з`явилася, однак 06 травня 2026 року від позивачки до суду надійшла заява, в якій вона просить розглядати справу без її участі, на задоволенні позовних вимог наполягає (а.с.193).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення про його виклик на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.187).

Відповідач державний нотаріус Шаргородської державної нотаріальної контори Вінницької області Хлапонін О.О. в судове засідання не з`явився, однак 02 квітня 2026 року подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі протягом усього часу її розгляду (а.с.179).

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в судове засідання не з`явився, однак 11 лютого 2026 року подав до суду письмові пояснення, в яких вказує, що згідно інформації, наданої відділом №4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин, у відділі знаходиться архівний примірник Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №513939 від 06 липня 2011 року, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,7704 га, Садковецької сільської ради за кадастровим номером 0525387500:01:001:0007 виготовлений на ім`я ОСОБА_1 , та архівний примірник Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ВН №009495 від 05 травня 2003 року, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,7704 га, Садковецької сільської ради за кадастровим номером 0525387500:01:001:0007 виготовлений на ім`я ОСОБА_8 . Також згідно планово-картографічних матеріалів із технічної документації по передачі земельних часток (паїв) з виготовленням державних актів на право приватної власності членам Садковецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області та розпорядження Шаргородської РДА №229 від 17 вересня 2002 року, дана земельна ділянка надавалась ОСОБА_3 . Також згідно відомостей Державного земельного кадастру: Кадастровий номер: 0525387500:01:001:0007 Адреса зем. ділянки: Вінницька область, Шаргородський район, Садковецька сільська рада Категорія земель: Землі сільськогосподарського призначення Цільове призначення: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Площа:1,7704 га. Відомості про державну реєстрацію земельної ділянки Інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки: Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, 16.01.2009; Інформація про власників (користувачів) земельної ділянки Прізвище, ім`я та по батькові: ОСОБА_2 Частка у спільній власності: 1 Дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно: 27 грудня 2022 року, Реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі прав: 48846059 Відомості про орган державної реєстрації прав: Шаргородська державна нотаріальна контора, Жмеринський районний нотаріальний округ Дата державної реєстрації речового права 01 червня 2023 року. Враховуючи викладене, при вирішенні даної справи Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області покладається на розсуд суду. Розгляд справи просить здійснювати без участі представника Головного управління (а.с.146-147).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оцінивши досліджені докази, суд доходить висновку, що позов слід задовольнити, виходячи із такого.

Відповідно до копій державного акта серії ЯЛ №513939 та свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 листопада 2008 року, власником земельної ділянки площею 1,7704 га, яка розташована на території Садковецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області (за межами населеного пункту), з кадастровим номером 0525387500:01:001:0007, є ОСОБА_1 (а.с.8-9).

Згідно з копією державного акта на право приватної власності на землю серії ВН 000003 від 30 квітня 2002 року, який виданий ОСОБА_6 на підставі рішення Садковецької сільської ради від 12 липня 2001 року, в плані зовнішніх меж земельної ділянки зазначений такий самий кадастровий номер, як у земельної ділянки позивачки, а саме 05:25:387500:01:001:0007, однак площа зазначеної земельної ділянки - 2,94 га (а.с.10).

Відповідно до копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0008337182021 від 13 грудня 2021 року земельна ділянка площею 1,7704 га, кадастровий номер 0525387500:01:001:0007, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, належить на праві власності ОСОБА_6 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого Садковецькою сільською радою Шаргородського району Вінницької області від 30 квітня 2002 року серії ВН000003 (а.с.11-15).

Згідно з копією актуальної інформації про нерухомість, реєстраційний номер 811997305253 від 07 серпня 2025 року, власником земельної ділянки, яка розташована на території Садковецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області, з кадастровим номером 0525387500:01:001:0007, є ОСОБА_2 (а.с.16-17).

Відповідно до копії договору оренди землі від 30 березня 2018 року, ОСОБА_1 (орендодавець) передала в оренду ПП Агрофірма «ДЖЕРЕЛО» земельну ділянку загальною площею 1,7704 га, кадастровий номер 0525387500:01:001:0007 (а.с.18).

Згідно з копією витягу №НВ-9981482262025 від 09 жовтня 2025 року, із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, кадастровий номер 0525387500:01:001:0007, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 46521,90 грн (а.с.23).

Відповідно до копії інформацій Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку від 10 жовтня 2025 року та реєстру нерухомості від 13 жовтня 2025 року, власником земельної ділянки з кадастровим номером 0525387500:01:001:0007, яка розташована на території Садковецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області та яка перебуває в оренді ПП Агрофірма «ДЖЕРЕЛО», є ОСОБА_2 (а.с.24-25).

Згідно з копією матеріалів спадкової справи №2/2022 заведеної Шаргородською державною нотаріальною конторою Вінницької області, до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , ОСОБА_2 звернувся до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ОСОБА_6 , в тому числі земельної ділянки площею 2,94 га, яка належала останній на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ВН 000003 від 30 квітня 2002 року, на підставі рішення Садковецької сільської ради від 12 липня 2001 року, кадастровий номер 05:25:387500:01:001:0007. При цьому, з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0008337182021 від 13 грудня 2021 року, який знаходиться в матеріалах спадкової справи, земельна ділянка з кадастровим номером 0525387500:01:001:0007 має площу 1,7704 га та перебуває в оренді ПП Агрофірма «ДЖЕРЕЛО». В подальшому, 27 грудня 2022 року державним нотаріусом видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку, з кадастровим номером 0525387500:01:001:0007 та площею 1,7704 га (а.с.107-143).

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Аналіз вказаних норм вказує на можливість захисту права осіб на землю у будь-який спосіб, якщо такий спосіб є ефективним та не суперечить вимогам Закону.

Відповідно до положень ст. ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст. ст. 14, 41 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. ст. 316, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно по закону, а згідно статтею 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно з ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до ч. 2 ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Частинами 1,2 ст. 152 ЗК України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною 3 ст. 152 ЗК України визначено способи захисту прав на землю. Проте, визначений перелік не є вичерпним.

Згідно ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон) державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 цього Закону державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Судом встановлено, що позивачка, яка є власником земельної ділянки площею 1,7704 га, яка розташована на території Садковецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області (за межами населеного пункту), з кадастровим номером 0525387500:01:001:0007, згідно з свідоцтва про право на спадщину за законом. При цьому, державний нотаріус здійснювавши реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку, зареєстрував належну ОСОБА_1 , земельну ділянку площею 1,7704 га за ОСОБА_2 , позбавивши позивачку законного права власності на землю, що є підставою для звернення до суду.

Крім того, звертаючись до суду з позовом позивачка просить суд скасувати рішення державного нотаріуса Шаргородської державної нотаріальної контори Вінницької області Хлапоніна Олега Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 грудня 2022 року, індексний номер 65942817 щодо реєстрації права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,7704 га, кадастровий номер 0525387500:01:001:0007 (номер запису про право власності: 48846059, дата, час державної реєстрації: 27 грудня 2022 року 15:09:07), з одночасним припиненням за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 1,7704 га, кадастровий номер 0525387500:01:001:0007. Разом з тим, частина 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України та частина 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначають, що земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 та інших.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 ( пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 ( пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 ( пункт 98).

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ч. 1, 2 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтями 11 та 212 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Пунктом 2 Постанови пленуму Верховного суду України № 14 від 18 грудня 2009 року встановлено, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з?ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Позивачкою доведено належними та допустимими доказами викладенні у позовній заяві обставини, окрім того, на переконання суду, спосіб захисту порушеного права, обраний позивачкою, передбачений законом.

Тому, керуючись статтями 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 247, 259, 263-265 ЦПК України, на підставі статей 316, 321, 328, 373, 392 ЦКУкраїни, ст. 78, 79, 152 ЗК України, суд,

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ; державного нотаріуса Шаргородської державної нотаріальної контори Вінницької області Хлапоніна Олега Олександровича, про визнання права власності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області задовольнити повністю.

Скасувати рішення державного нотаріуса Шаргородської державної нотаріальної контори Вінницької області Хлапоніна Олега Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 грудня 2022 року, індексний номер 65942817 щодо реєстрації права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,7704 га, кадастровий номер 0525387500:01:001:0007 (номер запису про право власності: 48846059, дата, час державної реєстрації: 27 грудня 2022 року 15:09:07), з одночасним припиненням за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 1,7704 га, кадастровий номер 0525387500:01:001:0007.

Визнати право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,7704 га, кадастровий номер 0525387500:01:001:0007, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 513939 від 06 липня 2011 року.

Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.В. Войнаровський