Рішення № 136428325, 07.05.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1715/25

провадження № 2/136/637/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Присяжного О.І.,

за участі секретаря судового засідання Мельник В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі позивач, кредитодавець) звернулося до суду, через свого представника Балюха Є.О., із вищевказаним позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач, позичальник), обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 02.09.2023 між позивачем та відповідачем було укладено Кредитний договір № 02.09.2023-020000012 (далі Договір). Відповідно до умов Договору позичальнику надано Кредит у розмірі 11 000,00 грн.; строком на 42 дні; первинний період користування Кредитом - 14 днів з дня його надання (надалі «первинний період»); черговий період користування Кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду (надалі «черговий період»); процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; проценти розраховуються шляхом множення Кредиту (залишку Кредиту у разі його дострокового часткового повернення) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/ залишком Кредиту та на процентну ставку.

Кредитний договір (оферти) № 02.09.2023-100001670 від 02.09.2023 р. переоформлено 11.10.2023 шляхом укладення між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 кредитного договору (оферти) № 11.10.2023-020000012 шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною даного Договору. Відповідно до умов цього Договору дата надання/видачі Кредиту - 11.10.2023; сума Кредиту: 13 579 грн. 10 коп.; строк, на який надається кредит: 70 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) Кредиту - 19.12.2023; період користування Кредитом кожні наступні 14 днів з дня надання Кредиту (надалі "черговий період"); продовження строку, на який надається кредит, не передбачене; у позичальника та кредитодавця відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту; процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.1% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі - "процентна ставка"); розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; проценти розраховуються шляхом множення Кредиту/залишку Кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку.

Згідно п. 3.1. Договору за цим Договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 3.2. встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 4.1 Договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-49XX-XXXX-8488.

Відповідно до Договору від 02.09.2023 та квитанції про перерахунок коштів Кредитором надано Позичальнику кредит у розмірі 11 000,00 грн. строком на 70 днів, ОСОБА_1 02.09.2023 отримала кредитні кошти у розмірі 11 000,00 грн., а отже ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі.

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 14 016,60 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 13 079,10 грн., по процентам в розмірі 937,50 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подала.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 16.09.2025 було прийнято до розгляду позов та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач повідомлялася про день та час розгляду справи шляхом направлення ухвали суду та судової повістки за зареєстрованою адресою місця проживання. Згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення та відміток відділення Укрпошти від 03.10.2025, 21.10.2025, 18.12.2025, 03.02.2026, 07.03.2026, 02.04.2026 та 16.04.2026 судові документи відповідачу вручено особисто.

13.11.2025 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із необхідністю отримання додаткових документів від АТ КБ «ПриватБанк».

09.12.2025 від відповідача надійшла заява про перенесення судового засідання у зв`язку із її перебуванням з дітьми на лікуванні у лікарні.

09.01.2026 від відповідача надійшла заява про перенесення судового засідання у зв`язку із ненаданням їй АТ КБ «ПриватБанк» банківської виписки з чеками.

29.01.2026 від відповідача надійшла заява про перенесення судового засідання у зв`язку із перебуванням на збереженні в пологовому будинку № 1, що унеможливлює її особисту участь у судовому засіданні.

25.02.2026 від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог у зв`язку з частковою сплатою боргу та надання розстрочки, до якої долучено платіжні документи.

26.02.2026 ухвалою суду відповідно до ст. 80 ЦПК України витребувано від ТОВ «Споживчий центр» належний розрахунок заборгованості відповідно до кредитного договору № 11.10.2023-020000012 від 11.10.2023 року з урахуванням сплачених відповідачем коштів.

19.03.2026 від відповідача надійшла заява про перенесення судового засідання надавши їй можливість подати всі необхідні докази та належним чином підготуватися до розгляду справи.

09.04.2026 від відповідача надійшла заява про перенесення судового засідання у зв`язку із неможливістю з`явитися з поважних причин (стан здоров`я).

22.04.2026 від позивача на виконання ухвали суду від 26.02.2026 надійшов детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором № 11.10.2023-020000012 від 11.10.2023.

Ураховуючи те, що сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив, що відповідно до погоджених у заявці кредитного договору № 02.09.2023-100001670 та її акцепті умов кредитування, відповідачу надано кредит у розмірі 11 000,00 грн.; строком на 42 дні; дата повернення кредиту 13.10.2023; первинний період користування Кредитом - 14 днів з дня його надання (надалі «первинний період»); черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду (надалі «черговий період»); процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит; розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; проценти розраховуються шляхом множення Кредиту (залишку Кредиту у разі його дострокового часткового повернення) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку; графік платежів: проценти, розраховані вищевказаним способом за первинний, черговий періоди, сплачуються в останній день первинного, чергового періоду відповідно; кількість платежів зі сплати процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються проценти. Сума Кредиту у розмірі 11 000 грн. 00 коп. сплачується одним платежем в останній день строку, на який надається Кредит; реквізити для належного позивальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику «4149-49XX-XXXX-8488»; погоджений канал комунікації - фінансовий номер 0960118459 (а.с.27-34).

Кредитний договір підписано за допомогою одноразового ідентифікатора «А383» направленого на мобільний телефон позичальника - НОМЕР_1 .

Аналогічні положення кредитування зазначено у паспорті споживчого кредиту, який також підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «А383» направленого на мобільний телефон позичальника - НОМЕР_1 (а.с.35-36).

Відповідно до квитанції про перерахунок коштів ID операції: 2359809868 позивачем 02.09.2023 перераховано на зазначений відповідачем у заявці картковий рахунок « НОМЕР_2 » - 11 000,00 грн., підстава: видача коштів за договором № 02.09.2023-100001670 (а.с.14), а отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі.

Суд звертає увагу на те, що у поданих до суду численних заявах та клопотаннях відповідач не заперечує факт укладення кредитного договору № 02.09.2023-100001670 від 02.09.2023 та отримання від позивача кредитних коштів у зазначеному вище розмірі.

Окрім того судом встановлено, що відповідно до погоджених у заявці кредитного договору № 11.10.2023-020000012 та її акцепті умов кредитування, відповідачу надано кредит у розмірі 13 579,00 грн.; строком на 70 днів; дата повернення кредиту 19.12.2023; період користування Кредитом - 14 днів з дня надання кредиту (надалі «черговий період»); процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит; розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; проценти розраховуються шляхом множення Кредиту (залишку Кредиту у разі його дострокового часткового повернення) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку; графік платежів: проценти, розраховані вищевказаним способом за черговий період, сплачуються не пізніше останнього дня чергового періоду; кількість платежів зі сплати процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються проценти. Сума Кредиту сплачується 5 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 2 830 грн. 94 коп., 2 платіж у розмірі 2 830 грн. 94 коп., 3 платіж у розмірі 2 830 грн. 94 коп., 4 платіж у розмірі 2 830 грн. 94 коп., 5 платіж у розмірі 2 830 грн. 96 коп. (а.с.15-24).

Кредитний договір підписано за допомогою одноразового ідентифікатора «А235» направленого на мобільний телефон позичальника - НОМЕР_1 .

Аналогічні положення кредитування зазначено у паспорті споживчого кредиту, який

також підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «А235» направленого на мобільний телефон позичальника - НОМЕР_1 (зворотна сторона а.с.24-а.с.26).

Суд звертає увагу на те, що кредитний договір № 11.10.2023-020000012 від 11.10.2023 укладено саме на наслідками прийняття ОСОБА_2 пропозиції ТОВ «Споживчий центр» на укладення додаткової угоди до кредитного договору № 02.09.2023-100001670 від 02.09.2023 (оферту), з якою вона попередньо уважно ознайомилася в інформаційній системі кредитора - в Особистому кабінеті на сайті Кредитора. Акцептовані нею умови додаткової угоди до кредитного договору № 02.09.2023-100001670 від 02.09.2023 містяться у вказаній оферті, а також вказуються нижче: 1. Сторони домовились за ініціативою Позичальника внести зміни в заявку та акцепт в частині встановлення строку, на який надається кредит та дати повернення (виплати) кредиту, та з дати укладення даної додаткової угоди викласти норму, встановлюючу строк, на який надається кредит та дату повернення (виплати) кредиту, в наступній редакції: «Строк, на який надається Кредит 70 календарних днів з дати видачі кредиту. Дата повернення (виплати) кредиту - 19.12.2023.» (зворотна сторона а.с.23-а.с.24).

При цьому у заяві ОСОБА_2 про перекредитування/зарахування відповідач на підставі ст. 601 ЦК України просила зарахувати вимогу позичальника про видачу суми кредиту у розмірі 13 579 грн. 10 коп. за кредитним договором № 11.10.2023-020000012 в рахунок вимоги кредитора про повернення суми кредиту у розмірі 10 998 грн. та про сплату процентів у розмірі 2 581,10 грн. за кредитним договором № 02.09.2023-100001670 від 02.09.2023. Кредитор погоджується на вказане зарахування рівних зустрічних однорідних вимог шляхом припинення попередніх зобов`язань позичальника в обліку кредитора. Зобов`язання кредитора з видачі кредиту за кредитним договором № 11.10.2023-020000012 та зобов`язання позичальника з повернення суми кредиту та сплати процентів за кредитним договором 02.09.2023-100001670 від 02.09.2023 вважаються виконаними в момент припинення попередніх зобов`язань позичальника в обліку кредитора. Дана заява є частиною кредитного договору № 02.09.2023-100001670 (зворотна сторона а.с.22).

З наданого розрахунку заборгованості, якими позивач обґрунтовує свої вимоги вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № 11.10.2023-020000012 від 11.10.2023 становить 14 016,60 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 13 079,00 грн. та процентам в розмірі 937,50 грн., яку у добровільному порядку відповідачем не погашено (а.с.92-93).

Суд наголошує на тому, що наданий на вимогу суду позивачем детальний розрахунок здійснено з урахуванням сплачених відповідачем 23.11.2023 500,00 грн., які зараховано у часткове погашення заборгованості по тілу кредиту.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 підписала кредитний договір, який є предметом цього судового розгляду електронним підписом одноразовим ідентифікатором з метою засвідчення дій згідно з договорами, відтак було дотримано презумпція правомірності договору, отож права, набуті за ними сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення таких договорів, підлягають виконанню.

На спростування вказаних обставин відповідачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, тоді як надані позивачем до позову докази відповідають вимогам щодо їх належності та допустимості.

Згідно з вимогами статтей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із статтями 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Приписами абзацу другого частин першої статті 1048 ЦК України визначено, що нарахування процентів може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд вважає, що вина відповідача щодо порушення умов виконання зобов`язань є доведеною зібраними та дослідженими судом доказами, що додані до матеріалів справи, а тому право кредитора на повернення кредитних коштів, комісії та процентів за їх користування є порушеним.

Згідно статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, про що визначено в статті 209 ЦПК України.

Зі статті 213 ЦПК України слідує, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі надані сторонами.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Так, відповідач у поданому до суду 25.02.2026 клопотанні просила зменшити розмір позовних вимог у зв`язку із частковою сплатою заборгованості у розмірі 6 160,00 грн.

Водночас, враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини, які перевірені та підтвердженні поданими до суду доказами, суд приходить до висновку про безпідставність зазначеного клопотання виходячи з наступного.

Предметом судового розгляду по даній справі є неналежне виконання відповідачем саме умов кредитного договору № 11.10.2023-020000012 від 11.10.2023, при цьому відповідачем надано до суду платіжні інструкції на загальну суму 6 160,00 грн., з яких 5 560,00 грн. були сплачені ще до укладення даного кредитного договору, а тому не стосуються предмету судового розгляду.

Стосовно ж перерахування 23.11.2023 коштів у розмірі 500,00 грн., суд наголошує на тому, що, як уже було встановлено судом вище, дані кошти були враховані позивачем при визначенні розміру заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 11.10.2023-020000012 від 11.10.2023 про що зазначено у поданому до суду розрахунку заборгованості, а отже вимога відповідача про повторне зменшення розміру заборгованості за даним кредитним договором на 500,00 грн. є необґрунтованою.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору із відповідачем, оскільки усі його умови прямо передбачені у заявці кредитного договору № 11.10.2023-020000012 від 11.10.2023 та паспорті споживчого кредиту, які безпосередньо підписані позичальником, а також доведено порушення (прострочення) відповідачем взятих на себе зобов`язань за таким кредитним договором.

Суд погоджується із розрахунком заборгованості відповідача перед позивачем, оскільки іншого не доведено та не спростовано відповідачем, а тому вважає, що вимога позивача про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 14 016 (чотирнадцять тисяч шістнадцять) гривень 60 коп. з яких: 13 079,10 грн. заборгованість по тілу кредиту та 937, 50 грн. заборгованість по процентам, ґрунтується на вимогах закону, а відтак підлягає до задоволення в повному обсязі.

Стосовно клопотання відповідача про надання розстрочки виконання судового рішення з можливістю сплати по 2 500,00 грн. щомісяця суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Водночас порядок вирішення питання про розстрочку виконання судового рішення врегульовано ст. 435 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому, згідно із положеннями ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд наголошує на тому, що подаючи до суду відповідне клопотання відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження ускладнення або неможливості виконання судового рішення, тяжкого захворювання відповідача або членів її сім`ї, її матеріальний стан.

Також судом враховується ступінь вини відповідача у виникненні спору, оскільки єдиний платіж за кредитним договором № 11.10.2023-020000012 від 11.10.2023 було здійснено 23.11.2023, а за весь період перебування справи на судовому розгляді відповідачем не було вчинено жодних дій, які б могли підтвердити справжність її намірів здійснювати погашення заборгованості перед позивачем щомісячно у розмірі 2 500,00 грн.

Таким чином судом не встановлено правових підстав для надання розстрочки виконання судового рішення по даній справі, водночас ОСОБА_2 не позбавлена права на звернення до суду із заявою про відстрочення і розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в порядку передбаченому ст. 435 ЦПК України.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позов задоволено повністю, понесені позивачем витрати відповідно до платіжної інструкції № СЦ00037266 від 08.09.2025 в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. (а.с.1) суд присуджує із відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 13, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 11.10.2023-020000012 від 11.10.2023 у розмірі 14 016 (чотирнадцять тисяч шістнадцять) гривень 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»

(вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, ЄДРПОУ: 37356833);

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Повний текст рішення складено та підписано 12.05.2026.

Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ