Ухвала суду № 136427434, 11.05.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"11" травня 2026 р. м. ХарківСправа № 922/4213/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохоров С.А.

при секретарі судового засідання Кончаренко В.Ю.

за участю:

учасники справи в засідання не з`явилися

розглянувши матеріали заяви ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" вх. №4779 від 26.02.2026 з грошовими вимогами до боржника у справі

за заявоюОСОБА_1 про неплатоспроможність ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 27.11.2025 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 922/4213/25 та визначено її до розгляду судді Прохорову С.А.

Ухвалою суду від 12.01.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність громадянина України - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_1 .

Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру реструктуризації боргів боржника.

Призначено керуючим реструктуризації - арбітражного керуючого Яковенка Дмитра Едуардовича (свідоцтво № 2133 від 24.05.2024, адреса: 36020, м. Полтава, вул. Залізна, 42).

13.01.2026 було оприлюднено на офіційному веб-порталі Судової влади України (веб-сайті Верховний Суд) про відкриття провадження у справі.

На адресу господарського суду після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про визнання неплатоспроможним надійшла заява ТОВ "ЕЛ.ЕН.ГРУП" (вх. № 4779 від "26" лютого 2026 р.) з грошовими вимогами до боржника в розмірі 3 150,00 гривень заборгованості, 132,83 грн збитків від інфляції та судових витрат в розмірі 9324,80 гривень, з яких 5324,80 грн судовий збір та 4 000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст.122 Кодексу, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Так, згідно ч. 1 ст. 45 Кодексу, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

Враховуючи, що заява відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, однак подана з пропуском строків, встановлених ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для прийняття заяви до розгляду та відкладено її розгляд після попереднього засідання суду.

Керуючим реструктуризацією грошові вимоги визнані частково, відповідно до повідомлення вх. №5590 від 09.03.2026.

10.03.2026 кредитором подані пояснення (вх. №5814) на повідомлення арбітражного керуючого.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Розглянувши заяву ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" з грошовими вимогами до боржника, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

03.06.2024 р. року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІРОКО ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 42827134) (далі - Кредитодавець) та Боржником було укладено Договір позики № 769929 (далі Кредитний договір) підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.2.1. Кредитного договору, за цим Договором Товариство надає Клієнту Кредит у гривні, а Клієнт зобов`язується одержати та повернути Кредит, сплатити передбачені цим Договором проценти та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Сума Кредиту складає 1000,00 гривень.

Відповідно до п.2.2. Договору Строк Позики/Строк Договору (первісний строк кредитування) 15 днів. Процентна ставка 1,00%/день.

Відповідно до п.18 Договору:

«18. У разі невиконання Позичальником умов цього Договору (неповернення у встановлені умовами Договору строки суми Позики), у випадку коли Сума Позики, зазначена в п. 2 Договору, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, за користування коштами Позики понад встановлений Договором строк Позикодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п. 2 Договору за кожен день такого понадстрокового користування, з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства».

В реквізитах сторін п.30 Договору зазначено Номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_2 .

Кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором виконав та надав Боржнику грошові кошти у розмірі 1000,00 грн., що були перераховані на платіжну картку Боржника як позичальника за Кредитним договором.

На підтвердження перерахування кредитних коштів Кредитор до заяви про грошові вимоги додав Підтвердження від ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНЕКСПРЕС", ЄДРПОУ: 39706018, Ліцензія Національного Банку України на переказ коштів №21/764-рк від 27.04.2023, де зазначена наступна інформація:

1) Дата 03.06.2024 року;

2) Номер платежу 55207cf0-e141-4161-96a5-637f5c5ce2b1; 3)

Сума 1000.00 грн.; 4) Отримувач Доценко Дмитро на карту № НОМЕР_2 .

29 жовтня 2024 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» було укладено № 291024 (далі Договір факторингу), відповідно до якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило своє право вимоги за Кредитним договором.

Відповідно до п.1.1. Фактор передає грошові кошти (Розмір фінансування) в розпорядження Клієнта за плату у передбачений договором спосіб, а Клієнт відступає Фактору належні йому Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.

За умовами п.2.1.3. Договору факторингу Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається в день підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги.

Таким чином, на підставі Витягу з Реєстру прав вимог №30/10/24 від 30.10.2024 року до Договору факторингу № 29102024 від «29» жовтня 2024 року, Кредитор набув право грошової вимоги до Боржника в загальній сумі 3 150,00 грн., а саме:

1 000,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту;

150,00 грн простроченої заборгованості по процентам за користування.

2 000,00 грн - сума заборгованості за пенею.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення Цивільного кодексу України, що регулюють позику.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) є порушенням зобов`язання.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно за ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст.530 ЦК України).

Станом на даний момент, вищезазначена заборгованість не погашена.

Невиконання Боржником зобов`язання за кредитним договором по своєчасній і належній сплаті заборгованості по кредиту, процентів за користування кредитом є порушенням умов договору та норм ЦК України.

Детальні розрахунки заборгованості додані кредитором до заяви та перевірені судом.

Враховуючи, що заявлені ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" грошові вимоги в частині 1 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 150,00 грн простроченої заборгованості по процентам за користування кредитними коштами, підтверджені належними й допустимими доказами та визнані керуючим реструктуризацією, суд вважає за необхідне заяву в цій частині задовольнити та визнати ці заявлені грошові вимоги.

Щодо вимог кредитора в частині 2 000,00 грн пені та 132,83 грн збитків від інфляції суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, за змістом якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором чи законом.

Однак, згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено і станом на час розгляду даної справи він триває.

Слід зазначити, що нарахування неустойки та інфляційних, проведений в період дії в Україні воєнного стану.

Щодо посилання кредитора на те, що відповідно до роз`яснень НБУ "Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування" чітко додатково роз`яснено, що положення п.6 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про споживче кредитування" не застосовуються до договорів споживчого кредиту, які укладено після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" №3498-IX. А відтак, в даному конкретному випадку нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит є правомірними та підлягають сплаті боржником, суд зазначає наступне.

24 грудня 2023 року вступив в силу Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", яким було внесені зміни до Закону "Про споживче кредитування" та скасовано положення про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договорами про споживчий кредит, укладеними пізніше 30-го дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

Разом із тим, виник конфлікт між нормами пункту 6 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону "Про споживче кредитування", за змістом якого через 30 днів після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" дозволяється встановлення договірної відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, і пункту 18 "Прикінцевих та перехідних положень" Цивільного кодексу України, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з частинами 1,2 стаття 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.

Таким чином, усі закони України, які є актами цивільного законодавства, повинні відповідати ЦК України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012 вказано: "Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу".

Відтак хоч Закон № 3498-IX від 22.11.2023 прийнятий пізніше, проте статтею 4 ЦК України встановлено, що інші закони України приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, а на суб`єкта законодавчої ініціативи, що подає до Верховної Ради проєкт закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, покладено обов`язок одночасно подати до Верховної Ради проєкт закону про внесення змін до ЦК України, які мають розглядатися одночасно.

Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин відповідні зміни до ЦК України подані не були, то з огляду на положення статті 4 ЦК України та позицію Конституційного Суду України застосування колізійного принципу lex posterior derogat priori (лат. "пізніший закон скасовує попередній") у цій ситуації неможливе.

Отже, зазначення у ЦК України про необхідність прийняття інших законів відповідно до цього Кодексу є достатньою підставою вважати, що норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України.

Спеціальні норми закону можуть містити уточнюючі положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України.

Таким чином, ЦК України має вищу юридичну силу, тому до цих правовідносин підлягає застосуванню положення пункту 18 "Прикінцевих та перехідних положень" Цивільного кодексу України, а тому відповідач звільняється від обов`язку сплати на користь позивача неустойки за прострочення виконання зобов`язання.

Відтак, з огляду на положення п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України відсутні підстави для визнання грошових вимог ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" в частині 2 000,00 грн пені та 132,83 грн збитків від інфляції, у зв`язку з чим суд відмовляє в задоволенні заяви в цій частині.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, заявлені ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" грошові вимоги у розумінні ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства є конкурсними.

Проте суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

13.01.2026 року здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Вищевказана заява ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" з грошовими вимогами до боржника надійшла до суду - 26.02.2026 року, отже із пропуском строку встановленим ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Частиною 4 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Враховуючи, що заявлені ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" з грошовими вимогами до боржника є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, суд визнає грошові вимоги частково на загальну суму 1 150,00 грн, які є конкурсними без права вирішального голосу на зборах кредиторів.

Крім того, при зверненні до суду з заявою про грошові вимоги до боржника було сплачено судовий збір в розмірі 5 324,80 грн.

Отже, сплачений кредитором судовий збір у розмірі 5 324,80 грн також підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою та третьою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.3, 4 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Дослідивши матеріали заяви кредитора, суд зазначає, що ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" в підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, надані адвокатом Сабурою С.О. у сумі 4 000,00 грн надало суду наступні документи: копії укладеного між ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" і адвокатом Сабурою С.О. договору про надання правничої допомоги від 18.09.2025 № 18092025, копію Акту прийому - передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги № 18092025 від 18.09.2025р. від 08.12.2025, копію Детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Сабурою С.О. на виконання умов договору про надання правової допомоги № 18092025 від 18.09.2025 від 08.12.2025 року на суму 4 000,00 грн.

Ці докази є належними і допустимими для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн також підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Керуючись ст. 2, 45, 47, 112, 113, 122, 123 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 73-79, 86, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" (вх. №4779 від 26.02.2026) частково.

Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" в розмірі 1 150,00 грн заборгованості (друга черга задоволення вимог) та в розмірі 9 324,80 грн судових витрат (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів).

Відхилити грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" в розмірі 2 000 грн нарахованої пені та 132,83 грн інфляційних.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Керуючому реструктуризацією включити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" до реєстру вимог боржника - ОСОБА_1 .

Ухвалу направити розпоряднику майна, боржнику, кредитору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення - 11.05.2026.

Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. 256, 257 ГПК України.

Ухвалу підписано 11.05.2026.

Суддя Прохоров С.А.