Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 602/480/26
Провадження № 1-кс/602/152/2026
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"07" травня 2026 р. м. Ланівці
Слідчий суддя Лановецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю:
секретаря с/з ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання слідчого СВ ВП № 1 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62025140160001619 від 10.11.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Загірці, Лановецького району Тернопільської області, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця, який вибув у розпорядження начальника регіонального управління «Захід», солдата, із базовою середньою освітою, неодруженого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
в с т а н о в и в :
6 травня 2026 року слідчий СВ ВП № 1 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 у згаданому вище кримінальному провадженні.
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Згідно з протоколом автоматизованого визначення слідчого судді від 06.05.2026 визначено слідчого суддю Лановецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 .
Судове засідання по розгляду клопотання призначене на 07.05.2026.
У судовому засіданні прокурор підтримала подане клопотання з підстав, які у ньому наведені. Просила його задовольнити, зазначивши, що сторона обвинувачення не заперечує проти визначення розміру застави, у разі постановлення слідчим суддею ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 , якому слідчим суддею було роз`яснено його права, передбачені ч. 2 ст. 193 КПК України, у судовому засіданні не оспорюючи фактичних обставин, викладених у клопотанні, просив надати йому можливість пройти ВЛК для визначення його придатності до військової служби за станом здоров`я.
Захисник ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення клопотання через необґрунтованість ризиків, на які вказують слідчий і прокурор. Просила відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників судового провадження, оцінивши їхні доводи та аргументи стосовно обґрунтованості заявленого клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Із матеріалів клопотання убачається, що ОСОБА_5 у лютому 2024 року був призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за мобілізацією, на особливий період, що підтверджується, зокрема, копією військового квитка підозрюваного (а.с. 19-21).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 від 06.02.2024 №37 солдата ОСОБА_5 призначено на посаду водія-сапера І інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 2 роти інженерної підтримки батальйону інженерної підтримки військової частини НОМЕР_1 та зараховано його до списків особового складу в/ч НОМЕР_1 (а.с. 37).
Наказом т.в.о. командира в/ч НОМЕР_1 від 08.04.2025 №98 солдата ОСОБА_5 , призначеного наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 08.04.2025 №42/РС на посаду стрільця 2 відділення охорони 1 взводу охорони 4 роти охорони 6 батальйону охорони в/ч НОМЕР_1 , наказано вважати таким, що посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків (а.с. 38 на звороті).
17 вересня 2025 року стрілець 2 відділення охорони 1 взводу охорони 4 роти охорони 6 батальйону охорони в/ч НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 не повернувся зі щорічної основної відпустки у розташування підрозділу військової частини у населеному пункті Закарпатської області, що підтверджується повідомленням від 29.09.2025 №5/28/2994 командира в/ч НОМЕР_1 , адресованого директору ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, а також Актом службового розслідування від 28.09.2025 (а.с. 10-15).
Наказом т.в.о. командира в/ч НОМЕР_1 від 10.10.2025 №283 солдата ОСОБА_5 , стрільця 2 відділення охорони 1 взводу охорони 4 роти охорони 6 батальйону охорони, звільненого із займаної посади та зарахованого у розпорядження начальника регіонального управління «Захід» наказом від 07.10.2025 №28РС, наказано вважати таким, що справи здав та склав обов`язки за посадою і з 07.10.2025 вибув у розпорядження начальника регіонального управління «Захід» (а.с. 39 на звороті).
За фактом неприбуття солдата ОСОБА_5 до місця несення служби внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №6202514060001619 від 10.11.2025 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення ч. 5 ст. 407 КК України, що підтверджується копією Витягу з ЄРДР від 27.02.2026 (а.с. 9).
Станом на даний час досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється відділенням поліції № 1 (м. Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області.
6 травня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме у нез`явленні вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану (а.с. 42-44).
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною другою статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу (ч.1 ст. 183 КПК України).
Згідно зі ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 частини п`ятої статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, за відсутності законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри», зважає на усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» (заява № 42310/04, п. 175 рішення від 21.04.2011) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
З огляду на зазначене вище, зважаючи на те, що з матеріалів клопотання вбачається наявність фактів та інформації, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, слідчий суддя вважає, що підозра у цьому кримінальному провадженні є достатньо обґрунтованою.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , є умисним тяжким злочином проти встановленого порядку несення військової служби, який карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років.
Наявність ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовуються, насамперед, суворістю покарання, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у зв`язку з чим ОСОБА_5 , усвідомлюючи зазначену обставину, може вдатися до відповідних неправомірних дій.
При цьому, слідчий суддя бере до уваги не лише суворість передбаченого покарання, але й ураховує обставини цього кримінального провадження.
Так, під час розгляду цього клопотання встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 уже притягався до кримінальної відповідальності.
Вироком Лановецького районного суду Тернопільської області від 27.09.2023, який набрав законної сили 27.10.2023, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України і призначено йому покарання у виді громадських робіт строком 70 (сімдесят) годин (а.с. 24-25).
Вироком Лановецького районного суду Тернопільської області від 11.03.2026, який набрав законної сили 13.04.2026, ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та призначено йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано, невідбуту частину покарання, призначеного вироком Лановецького районного суду Тернопільської області від 27.09.2023 року у виді 64 годин громадських робіт, які згідно з п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 72 КК України відповідають 8 дням пробаційного нагляду, та визначено ОСОБА_5 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки 8 (вісім) днів (а.с. 26-27).
Згаданим вище вироком суду встановлено, що ОСОБА_5 в період з 27.12.2023 по 17.01.2024 ухилився від відбуття покарання у виді громадських робіт, призначеного йому вироком Лановецького районного суду Тернопільської області від 27.09.2023.
Окрім того, встановлено, що під час розгляду судом кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, обвинувачений ОСОБА_5 не з`явився у судове засідання, не повідомивши про причини своєї неявки, у зв`язку з чим ухвалою суду від 23.02.2026 до нього було застосовано привід (а.с. 28).
Наведене вище негативно характеризує особу підозрюваного і в сукупності з суворістю покарання, передбаченого за вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , свідчить про достатньо високу ймовірність згаданих вище ризиків.
Наявність ризику впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні додатково обґрунтована тим, що ОСОБА_5 може вступати у позапроцесуальні відносини зі свідками з числа знайомих йому військовослужбовців, які ще не допитані судом, схиляючи їх до зміни наданих слідству показань.
Щодо ризику перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, то слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання у цій частині є недостатньо обґрунтованим стороною обвинувачення і має абстрактний характер.
Разом з тим, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також існування тих ризиків, які слідчий суддя визнав доведеними, є достатньою підставою для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу.
Стосовно доводів захисника про застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу - у вигляді цілодобового домашнього арешту слідчий суддя зауважує, що відповідно до ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Законодавчі положення ч. 8 ст. 176 КПК України щодо особливостей застосування запобіжного заходу під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених, у т.ч., статтею 407 КК України, позбавляють слідчого суддю можливості оцінювати недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, оскільки імперативно встановлюють необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у разі доведення стороною обвинувачення обставин, передбачених п. 1,2 ч.1 ст. 194 КПК України.
З приводу скарг підозрюваного на стан здоров`я і його тверджень про необхідність пройти ВЛК, слідчий суддя звертає увагу на таке.
Згідно з довідкою ВЛК від 02.02.2024 за результатами медичного огляду у солдата запасу ОСОБА_5 встановлено діагноз «Карієс та його ускладнення» та визнано його придатним до військової служби (а.с. 40).
Зі змісту медичної характеристики, наданої т.в.о. начальника медичної служби в/ч НОМЕР_1 від 24.09.2025, слідує, що за час проходження військової служби у в/ч НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 знаходився на лікуванні в лазареті медичної роти з 12.02.2026 по 16.02.2024 з діагнозом: ГРВІ (а.с. 17 зворот).
Під час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено об`єктивних даних, які б свідчили про отримані поранення чи травми під час проходження ОСОБА_5 військової служби, або про його незадовільний стан здоров`я. Згідно з поясненнями підозрюваного, наданими у судовому засіданні, з вересня 2025 року, коли він не повернувся з відпустки до місця служби, і по даний час він не звертався самостійно до військово-лікарських комісій чи будь-яких медичних закладів зі скаргами на стан здоров`я.
Більше того, 28.04.2026 ОСОБА_5 направлявся слідчим на медичний огляд військово-лікарською комісією, однак він від проходження такого огляду відмовився, про що свідчить його власноручний запис та особистий підпис на направленні (а.с. 40 на звороті).
Таким чином, оцінивши, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, також у сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік підозрюваного та відсутність у нього важких чи хронічних захворювань; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання; відсутність у підозрюваного постійного місця роботи та офіційного джерела доходів; репутацію підозрюваного (суперечливу характеристику за місцем служби та нейтральну за місцем проживання); ризики продовження та повторення протиправної поведінки; - дійшов висновку про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.
Визначаючи розмір застави у межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням обставин кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , його майнового та сімейного стану, інших даних про особу підозрюваного, наявних ризиків, з урахуванням думки прокурора, висловленої у судовому засіданні, дійшов висновку про те, що застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіббуде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірною для нього.
Також з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження та в силу приписів КПК України, у разі внесення застави, підозрюваного слід зобов`язати прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду і покласти на нього виконання обов`язків, передбачених п. 2, 3, 4, 8 ч.5 ст. 194 КПК України.
З урахуванням викладеного вище, керуючись статтями 2, 132, 176 - 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 369-372, 376, 392-395КПК України, слідчий суддя -
п о с т а н о в и в :
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Загірці, Лановецького району Тернопільської області, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів в державній установі «Чортківська установа виконання покарань № 26» (Тернопільська область, м. Чортків, вул. Лесі Українки, 3).
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 обчислювати з 07 травня 2026 року.
Строк дії ухвали про тримання під вартою закінчується о 23 год 59 хв 05 липня 2026 року.
Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560,00 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області на р/р UA 738201720355269001500003454, МФО 820172, ідентифікаційний код (код за ЄДРПОУ) 26198838, отримувач ДКСУ, м. Київ, призначення платежу: застава за ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 62025140160001619 від 10.11.2025 за ухвалою слідчого судді Лановецького районного суду Тернопільської області від 07 травня 2026 року.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи чи служби;
- утримуватися від спілкування із свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні, а саме зі свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;
- здати на зберігання до відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали в частині покладення на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язків у разі внесення застави закінчується 05 липня 2026 року.
Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору, та направити начальнику державної установи «Чортківська установа виконання покарань № 26» для виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали складений 12 травня 2026 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_9
Судове рішення № 136422198, Лановецький районний суд Тернопільської області було прийнято 07.05.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 602/480/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: