Рішення № 136418583, 11.05.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/16494/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОРСКЛА-МОДА» до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

Стислий зміст позовних вимог.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОРСКЛА-МОДА» звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень, а саме просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 27.11.2025 №00182000701, №00182010701, №00181980701, № 00181960701, № 001819507.

Підставою для звернення до суду позивач зазначає порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин рішенням щодо протиправного збільшення суми грошових зобов`язань з податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб, військового збору та застосування штрафних фінансових санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, здійснення роздрібного продажу алкогольних товарів без відповідної ліцензії.

Позивач обґрунтовує свої доводи в частині податку на прибуток, що результати попередньої позапланової перевірки не можуть впливати на право платника податку щодо уточнення обліку курсових різниць у бухгалтерському обліку, фінансовій та податковій звітності, також позивач стверджує, що мав право на відображення у витратах основних сум визначених податкових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями попередньої перевірки. Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОРСКЛА-МОДА» зазначає, що закордонні відрядження керівника здійсненні у зв`язку із господарською діяльністю, оформлені відповідно до вимог законодавства, що спростовує доводи контролюючого органу про заниження у цій частині грошових зобов`язань із податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб, військового збору.

Також позивач стверджує, що у нього відсутній обов`язок для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями в операціях із безоплатної передачі своїм партнерам ігристих вин в межах корпоративних заходів.

Позивач подав відповідь на відзив в якому додатково зазначив про доводи викладені у позовній заяві.

Позивач не оскаржує податкове повідомлення-рішення із підстав порушення порядку проведення документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Інші обставини процедурних порушень відсутні у змісті позовної заяви.

На виконання вимог ухвали суду, позивач надав додаткові пояснення щодо підстав та обставин кожного оспорюваного у цій справі податкового повідомлення-рішення за епізодами правопорушень, які встановлені в акті перевірки.

Щодо оспорюваного податкового повідомлення-рішення №00181960701 від 27.11.2025 позивач повідомив суду, що у позовній заяві та у відповіді на відзив відсутні обґрунтування протиправності цього рішення, фактично позивач визнає вказане порушення, застосований штраф на даний час ТОВ «Ворскла-Мода» - сплачений, надав копію платіжної інструкції, посилання у резолютивній (прохальній) частині з проханням визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00181960701 від 27.11.2025 року, є помилковим, з урахуванням процесуальних строків, визначених у статті 47 КАС України, позивач пропустив строк для подачі заяви про уточнення позовних вимог, така не подається.

Просив позов задовольнити з урахуванням додаткових пояснень.

Щодо порушення про невключення до складу інших операційних доходів за півріччя 2025 року страхового відшкодування (аварія машини) від ТзДВ «Експрес страхування» в сумі 15000 грн. (платіжна інструкція від 08.04.2025 № 68822736, призначення платежу страхове відшкодування № 208.24.01852 від 24.05.2024, страхувальник ТОВ «Ворскла-Мода»), то заяви по суті спору доводів про такі обставини та підстави не містять.

Стислий зміст заперечень відповідача.

У наданому відзиві до суду на позовну заяву з додатками представник відповідача, заперечуючи проти позовних вимог, наголошував, що за результатами перевірки встановлені порушення позивачем норм Податкового кодексу України (далі ПК України), в результаті чого занижені грошові зобов`язання із податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб, військового збору, застосовані штрафні (фінансові) санкції за відсутність складання та реєстрації податкових накладних у строки визначені законодавством, а також позивач здійснював безоплатну передачу алкогольних напоїв кінцевим споживачам, що є роздрібним продажом алкогольних товарів, без відповідної ліцензії на право здійснення таких операцій.

Додатково звернув увагу, що у змісті позовної заяви відсутні підстави та обставини щодо деяких епізодів порушень податкового обліку.

Контролюючий орган у відзиві навів свої заперечення щодо епізодів порушень податкового обліку із податку на прибуток: щодо заниження інших операційних доходів внаслідок перерахунку курсових різниць, щодо включення до складу інших операційних витрат донарахованих сум основного платежу за актом перевірки контролюючого органу, щодо включення до складу інших операційних витрат адміністративних витрат, сформованих за операціями зі списання підзвітних сум по відрядженнях за межами України за 2024 рік в сумі 177 382,92 грн.

Також відповідач зазначив про порушення позивачем податкового обліку із податку на доходи фізичних осіб, військового збору в частині відсутності зв`язку витрат на відрядження керівника за кордон із господарською діяльністю товариства.

На виконання вимог ухвал суду, відповідач двічі надав додаткові пояснення щодо розрахунків грошових зобов`язань, відповідно до оспорюваних у цій справі податкових повідомлень-рішень, за окремими епізодами порушень та розрахунок визначення бази оподаткування позивачу із податку на прибуток, з урахуванням податкової звітності із податку на прибуток, уточнюючих розрахунків та фінансової звітності, з метою встановлення фінансового результату визначеного до оподаткування за результатами бухгалтерського обліку.

Відповідач пояснив суду, що ТОВ «ВОРСКЛА-МОДА» за 2023 рік задеклароване від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі (-) 5 914 450 грн. (при цьому 2 півріччя 2023 року, що підлягає перевірці, становить (-) 6 377 547 грн.), шляхом зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2023 рік в сумі 2 698 725 грн. (курсові різниці 2 450 995 грн. + основний платіж за актом перевірки 247 730 грн.), за результатами перевірки визначене грошове зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 520 399 грн., в т.ч. за 2024 рік - 517 700 грн. та півріччя 2025 року - 2 699 грн. За результатами перевірки ГУ ДПС у Полтавській області винесене податкове повідомлення-рішення від 27.11.2025 № 00181950701 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 520 399 грн. Щодо заниження інших операційних доходів внаслідок перерахунку курсових різниць та не включення отриманого страхового відшкодування (автомобільна аварія); заниження інших операційних доходів по рядку 2120 «Інші операційні доходи», які виникли в результаті перерахунку операційних курсових різниць за попередній звітний період, який перевірений попередньою документальною перевіркою та не знайшов свого відображення в акті попередньої документальної перевірки, всього на суму 2 450 995 грн. (за даними платника 44 664 500 грн., за даними перевірки 47 115 495 грн.).

ТОВ «ВОРСКЛА-МОДА» занижені інші операційні доходи в сумі 2 450 95 грн., в т.ч. за 2023 рік 2 450 995 грн., чим занижений рядок 01 Декларації з податку на прибуток «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» в цій сумі. Крім того, платником податку не включена до складу інших операційних доходів за півріччя 2025 року сума страхового відшкодування (аварія машини) від ТзДВ «Експрес страхування» в сумі 15000 грн. (платіжна інструкція від 08.04.2025 № 68822736, призначення платежу страхове відшкодування № 208.24.01852 від 24.05.2024, страхувальник ТОВ «Ворскла-Мода»).

Щодо включення до складу інших операційних витрат донарахованих сум основного платежу за актом перевірки контролюючого органу, то відповідач зазначив, що ТОВ «ВОРСКЛА-МОДА» на порушення вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 6, п. 20 НП(С)БО 16 «Витрати», то позивачем неправомірно включено до складу інших операційних витрат донараховані суми основного платежу за актом перевірки контролюючого органу на загальну суму 247 729,74 грн., у т.ч. за 2023 рік 247 729,74 грн.

Відносно включення до складу інших операційних витрат адміністративних витрат, сформованих за операціями зі списання підзвітних сум щодо відряджень керівника за межі України за 2024 рік в сумі 177 382,92 грн, то на порушення вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 6, п. 20 НП(С)БО 16 «Витрати» неправомірно включено до складу інших операційних витрат адміністративні витрати за нарахованими підзвітними сумами, пов`язаними з відрядженням за межами України на загальну суму 177 382,92 грн., в т.ч. за 2024 рік 177 382,92 грн.

У наступних додаткових поясненнях на виконання повторної ухвали суду відповідач зазначив наступні доводи про розрахунок сум податкових грошових зобов`язань із податку на прибуток в розрізі (кореляції) епізодів порушень за податковим повідомленням-рішенням від 27.11.2025 №00181950701.

Відповідно до наданого розрахунку, відповідач пояснив, що порушення вчинені ТОВ «ВОРСКЛА-МОДА» за період друге півріччя 2023 року відображені у складі грошового зобов`язання за 2024 рік за результати здійснення господарської діяльності за 2023 рік, платником отриманий збиток в розмірі (-)5 914 450 грн., який в подальшому відображено у складі РІ за 2024 рік. За результатами проведеної перевірки встановлені порушення за друге півріччя 2023 року знайшли своє відображення у розрахунку грошових зобов`язань до податкового повідомлення-рішення за період 2024 року.

Платником податку подані уточнюючі податкову звітність з податку на прибуток та фінансову звітність за період, що перевірявся, та встановити відповідачу факт виправлення позивачем саме обліку курсових різниць в них не є можливим під час перевірки.

Відповідач зазначив, що висновки акту перевірки є обґрунтованими а оспорювані податкові повідомлення-рішення правомірними.

Заяви, клопотання учасників справи.

Сторони подали суду пояснення, клопотання із процесуальних питань щодо виконання вимог ухвал суду.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 15.12.2025 позовну заяву залишено без руху.

25.12.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої було додано доказ сплати судового збору.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 адміністративна справа прийнята до провадження, призначений розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Витребувані докази від відповідача.

Ухвалами суду від 16.03.2026 та від 17.03.2026 витребувані додаткові докази від відповідача: витребувати від Головного управління ДПС у Полтавській області інформацію (відомості) та докази щодо сум податкових зобов`язань із податку на прибуток в розрізі (кореляції) епізодів порушень (три епізоди) за податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Полтавській області від 27.11.2025 №00181950701, по якому окремому епізоду порушення із податку на прибуток визначена конкретна окрема сума податку на прибуток із посиланням на податкову звітність з податку на прибуток та її показники, пояснення, чому порушення встановлені за 2023-2024 роки, а суми податку визначені за 2024 рік та перше півріччя 2025 року; надати також зведені показники звітності із податку на прибуток за період перевірки, які слугували підставою для обрахунку податкових зобов`язань позивачу цьому рішенні та зазначені у розрахунку до нього; копію податкової звітності із податку на прибуток, фінансову звітність із відповідними додатками, уточнюючими звітам, по яким встановлені порушення в акті перевірки, за весь період перевірки. Суд запропонував позивачу надати додаткові пояснення з окремих питань: зазначити, в яких частинах (абзаци, сторінки) позовної заяви та відповіді на відзив зазначені обставини та підстави визнання протиправними оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень №00181960701 від 27.11.2025, № 00182010701, № 00181980701 від 27.11.2025 - ПДФО, військового збору та штрафу за нереєстрацію податкових накладних.

Від позивача та відповідача надійшли пояснення та надані докази на виконання ухвал суду.

Суд ухвалою від 08.04.2026 повторно витребував від відповідача інформацію (відомості) та докази щодо суми податкових/грошових зобов`язань із податку на прибуток в розрізі (кореляції) епізодів порушень за податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Полтавській області від 27.11.2025 №00181950701, а саме: яка сума визначена зобов`язань визначена відповідачем за кожним окремим епізодом порушення із податку на прибуток із посиланням на податкову звітність з податку на прибуток та її показники, пояснення, чому порушення встановлені за 2023-2024 роки, а суми податку визначені за 2024 рік та перше півріччя 2025 року; копію фінансової звітності позивача із відповідними додатками, уточнюючими звітами, по яким встановлені порушення в акті перевірки, за весь період перевірки; відомості чи уточнював позивач показники фінансової звітності та податкової звітності із податку на прибуток після 30.06.2023 у наступних звітних періодах за 2023 рік щодо виправлення обліку курсових різниць у бухгалтерському обліку.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши заяви по суті справи та наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, п. 81.1 ст. 81, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (далі ПК України), згідно з планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників на 2025 рік, на підставі наказу Головного управління ДПС у Полтавській області від 25.08.2025 № 2878-п проведена документальна планова виїзна перевірка ОВ «ВОРСКЛА-МОДА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.07.2023 по 30.06.2025, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2023 по 30.06.2025, терміном на 20 робочих днів. Наказом від 26.09.2025 № 3246-П перевірку було продовжено з 03.10.2025 на 10 робочих днів.

За результатами перевірки складений акт від 23.10.2025 № 15241/16-31-07-01-01/43278833 (далі акт перевірки), згідно із висновків якого встановлені наступні порушення податкового законодавства, що становлять підставу та предмет спору у цій справі:

п.44.1, ст.44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПК України), ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV, п.5.4, п.5.5 ПСБО 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2000 № 161/4382, П(С)БО 15 «Доходи», П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, в результаті чого занижений податок на прибуток підприємств в періоді, що перевірявся, на загальну суму 520 399 грн., у т.ч. по періодах: 2024 рік 517 700 грн., півріччя 2025 2 699 гривень;

п. 201.1, п. 201.10 ст. 201, п. 89 ХХ «Перехідні положення» ПК України, а саме несвоєчасно зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальний обсяг постачання 2 000 200 гривень;

підпункт «е» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункт «а» пункту 176.2 статті 176 ПК України;

п. 7 ст. 16 Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» в частині реалізації алкогольних напоїв у грудні 2024 року на загальну суму 6862,04 гривні;

підпункт «е» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункт «а» пункту 176.2 статті 176 ПК України, визначена суму грошового зобов`язання з військового збору в сумі 2 660,74 грн., в т.ч. за липень 2024 1 262,22 грн., серпень 2024 762,13 грн., жовтень 2024 450,00 грн., листопад 2024 186,39 гривень;

ТОВ «ВОРСКЛА-МОДА» подані заперечення на висновки акту перевірки від 06.11.2025 № 36/11 (вх. № 71387/6/16-31/ЕКПП від 06.11.2025): щодо заниження інших операційних доходів внаслідок перерахунку курсових різниць; щодо включення до складу інших операційних витрат донарахованих сум основного платежу за актом перевірки контролюючого органу; щодо включення до складу інших операційних витрат адміністративних витрат, сформованих за операціями зі списання підзвітних сум щодо відряджень керівника за межі України; щодо не утримання та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого фізичною особою доходу як додаткове благо у вигляді відшкодування витрат на відрядження; щодо реалізації алкогольних напоїв у грудні 2024 року на загальну суму 6862,04 грн. без отримання відповідної ліцензії на торгівлю.

За результатами розгляду заперечення Головним управлінням ДПС у Полтавській області, відповіддю № 36345/6/16/-31-07-01-07 від 20.11.2025 висновки акту перевірки залишені без змін, а заперечення товариства без задоволення.

Головним управлінням ДПС у Полтавській області на підставі висновків акту перевірки прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

1. № 00182000701 від 27.11.2025, застосована сума штрафних санкцій 24000,00 грн за оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності відповідної ліцензії (крім випадків передбачених Законом);

2. № 00182010701 від 27.11.2025, яким збільшена сума грошового зобов`язання з військового збору у сумі 3636,35 грн (у т.ч. за податковим зобов`язанням у сумі 2660,74 грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафами) у сумі 665,19 грн, пеня у сумі 310,42 грн);

3. № 00181980701 від 27.11.2025, яким збільшена сума грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у суму 43636,21 грн (у т.ч. з податковим зобов`язанням у сумі 31928,93 грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафами) у сумі 7982,23 грн, пеня у сумі 3725,05 грн);

4. №00181960701 від 27.11.2025, визначені грошові зобов`язання за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, застосований штраф у сумі 2098,70 гривень;

5. №00181950701 від 27.11.2025, яким збільшена сума грошового зобов`язання із податку на прибуток у сумі 650498,75 грн. (у т.ч. за податковими зобов`язаннями 520399,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафами) у сумі 130099,75 грн).

Позивач не здійснював адміністративне оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень до Державної податкової служби України.

1. Щодо податкового повідомлення-рішення №00181950701 від 27.11.2025 (податок на прибуток).

Це податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом на підставі декількох окремих епізодів порушення платником податку ведення бухгалтерського обліку та податкового обліку із податку на прибуток.

1.1. Щодо виправлення помилок відображення результатів курсових різниць за попередні періоди.

Під час проведення перевірки контролюючим органом вручений платнику податків запит від 30.09.2025 №16-31 про надання пояснень в частині правомірності та повноти формування інших операційних доходів (витрат).

Позивач надав відповідь від 02.10.2025 № 30/11, що розбіжність виникла в результаті проведеного перерахунку курсових різниць за операціями з нерезидентами, а саме: в січні 2024 виявлений неправильний розрахунок курсових різниць за період 2021 2023 рр. Такий розрахунок проводиться автоматично, внаслідок помилки в програмному забезпеченні помилково завищені доходи в цих періодах. Після проведеного перерахунку курсових різниць змінились показники фінансового результату за І півріччя 2023 року, а саме відбулося зменшення доходу від операційних доходів в звіті про фінансовий результат і як наслідок показник інших операційних доходів в звіті про фінансовий результат зменшений на суму 2451,0 тис. грн. У звіті про фінансовий результат за 2023 рік всі дані відображені з урахуванням всіх змін і перерахунків.

На сторінці 6 акту перевірки зазначені наступні доводи, за даними перевірки встановлене заниження інших операційних доходів: за даними платника - 44 664 500 грн., за даними перевірки 47 115 495 грн.

Відповідно до результатів попередньої позапланової документальної виїзної перевірки (акт від 03.10.2023 № 9520/16-31-07-04-02/43278833 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.10.2019 по 30.06.2023, додатку 6 реєстру кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників фінансового результату до оподаткування в податковій декларації з податку на прибуток), не встановлені завищення задекларованих доходів та/або завищення витрат та їх невідповідність даним бухгалтерського обліку ТОВ «ВОРСКЛА-МОДА». Позивач не заперечував висновки зазначеної перевірки в цій частині, відсутні підстави для прийняття проведеного платником перерахунку монетарних статей в іноземній валюті за курсом НБУ на дату балансу та перерахунку курсових різниць за попередні звітні періоди, які відображено у складі доходів або витрат поточного перевіряємого періоду.

В порушення п. 44.1, ст. 44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (із змінами та доповненнями.), п.5.4, п.5.5 ПСБО 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2000 № 161/4382, П(С)БО 15 «Доходи», П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, платником ТОВ «ВОРСКЛА-МОДА» занижено інші операційні доходи на загальну суму 2 465 995 грн., в т.ч. по періодах: за 2023 рік 2 450 995 грн., півріччя 2025 - 15 000 грн., чим занижено рядок 01 Декларації з податку на прибуток «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» в цій сумі.

У відзиві на позов відповідач зазначив, помилки в програмному забезпеченні та як наслідок помилкове завищення доходів, про наявний технічний збій у програмному забезпеченні як підставу для виправдання допущених розбіжностей у бухгалтерському та податковому обліку є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не спростовують встановленого контролюючим органом порушення, оскільки дані бухгалтерського обліку збережені; курсові різниці піддаються перерахунку; арифметика операцій є відтворюваною, що виключає наявність реального технічного збою, оскільки у випадку об`єктивної несправності програмного забезпечення має місце втрата або пошкодження даних, неможливість відтворення операцій чи наявність системних помилок, що під час перевірки не встановлене.

Позивачем долучена до матеріалів справи бухгалтерська довідка товариства за підписом керівника, в якій зазначені відомості, що внаслідок неправильного відображення обрахунків у програмного забезпечені за період з 2021 по 2023 роки, товариством завищені у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності доходи за перше півріччя 2023 року, внаслідок їх виявлення під час складення та подання фінансової звітності за 2023 рік (річної), позивачем виправлені показники бухгалтерського обліку та фінансової звітності у періоді, в якому виявлені помилки за попередній період, тобто у річні фінансовій звітності за 2023 рік виправлені помилки за попередні періоди, показник інших операційних доходів у звіті про фінансовий результат зменшений на суму 2451,0 тис. грн.

У змісті «бухгалтерської довідки товариства щодо перерахунку курсових різниць за 2023 рік» від 26 січня 2024 року зазначене наступне:

«У січні 2024 року, під час формування річної фінансової звітності за 2023 рік, було виявлено помилку в розрахунку курсових різниць за перше півріччя 2023 року.

Аналіз бухгалтерських даних показав, що в бухгалтерській програмі у модулі «Банк» по валютному рахунку НОМЕР_1 (поточний рахунок у ПУМБ) було технічно неправильно сформовано запис по рахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці» 25 травня 2023 року програма помилково нарахувала дохід у сумі 2 480,3 тис. грн. При цьому банківська виписка від 25.05.2023 р. відображала правильні обороти та залишки, і жодного фактичного доходу за цю операцію не існувало. Внаслідок цього в бухгалтерському обліку виникло завищення доходу від операційної курсової різниці.

Після виявлення неточності банківську виписку було перепроведено та перераховано курсові різниці, що дозволило привести дані обліку у відповідність до фактичних банківських даних.

Аналогічні уточнення були здійснені по валютному рахунку НОМЕР_2 (Укргазбанк), де було донараховано дохід у сумі 29,3 тис. грн відповідно до банківських виписок за 04, 05, 29 та 31 травня 2023 року.

Порівняльний аналіз оборотів по рахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці» за І півріччя 2023 року показав:

до виправлення помилки - 4 242,5 тис. грн (завищено);

після виправлення - 1 791,5 тис. грн.

Таким чином, у результаті уточнення бухгалтерських даних дохід від операційних курсових різниць було зменшено на 2 451,0 тис. грн.

Згідно Пункту 4 розділу І Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженого наказом Мінфіну №137 від 28.05.1999, помилки минулих періодів виправляються у тому звітному періоді, в якому їх виявлено.»

На підставі цієї бухгалтерської довідки та долучених додатків (банківські виписки за травень 2023 р. (ПУМБ та Укргазбанк); аналіз оборотів по рахунку 714 за перше півріччя 2023р. (до і після коригування); аналіз оборотів по рахунку 31201 (Уккргазбанк) за перше півріччя 2023р. (до і після коригування); аналіз оборотів по рахунку 31208 (ПУМБ) за перше півріччя 2023р. (до і після коригування); головна книга за перше півріччя 2023р. (до і після коригування); копії звітів про фінансові результати за перше півріччя 2023р. (до і після коригування), позивачем здійснене виправлення показників фінансової звітності за попередні періоди у річній фінансовій звітності за 2023 рік.

Акт перевірки не містить доводів в частині неправильних розрахунків (перерахунку курсових різниць) позивача під час виправлення помилок за перше півріччя 2023 у річній звітності за 2023 рік.

Фактичний зміст заперечень у цій частині акту перевірки контролюючого органу зводиться до того, що позивач не мав права виправляти помилки у річній фінансовій звітності за 2023 рік щодо порушень допущених та відображених у фінансовій звітності за перше півріччя 2023 року, оскільки цей період вже перевірений позаплановою документальною виїзною перевіркою, за результатами якої складений акт від 03.10.2023 № 9520/16-31-07-04-02/43278833 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.10.2019 по 30.06.2023.

Суд не встановлює фактичні обставини розрахунків результатів (перерахунку після помилок програмного забезпечення) курсових різниць позивачем та розрахунки виправлення показників бухгалтерського обліку та фінансової звітності (арифметичні, методологічні обрахунки), оскільки такі обставини та факти (спірні питання) не є змістом спірних правовідносин, оскільки зміст спору у цій частині виник внаслідок застосування норм бухгалтерського обліку щодо можливості виправлення помилок результатів курсових різниць за попередні періоди у періоді, в якому такі помилки виявлені.

Суд також встановив, що контролюючий орган не заперечує в частині арифметичного (математичного) визначення сум перерахунку результатів курсових різниць позивачем під час виправлення помилок у показниках бухгалтерського обліку, акт перевірки такої інформації не містить.

1.2. Щодо відображення у витратах основних сум визначених податкових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями попередньої перевірки.

У змісті акту перевірки зазначені відомості (с. 8-9 акту), що під час перевірки складу інших операційних витрат на підставі даних бухгалтерського обліку, а саме регістрів бухгалтерського обліку по рахунках 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 641 «Розрахунки по податках», 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки», банківських виписок встановлено включення до їх складу грошового зобов`язання (основного платежу) донарахованого за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки (акт від 03.10.2023 № 9520/16-31-07-04-02/43278833), за результатами якої винесені податкові повідомлення-рішення: - № 00099920704 від 07.11.2023 з податку на прибуток, сума основного платежу 103785 грн., штрафна санкція 10988 грн., - № 00099930704 від 07.11.2023 з ПДФО, сума основного платежу 132872,04 грн., штрафна санкція - 33218,01 грн., - № 00099940704 від 07.11.2023 з військового збору, сума основного платежу 11072,70 грн., штрафна санкція - 2768,18 грн.

У бухгалтерському обліку операції відображені наступним чином: Дт 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» Кт 641 «Розрахунки по податках» Дт 641 «Розрахунки по податках» Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті» Пунктом 6 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (далі П(С)БО 16 «Витрати») витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідач вказав, що суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нараховані за наслідками перевірки контролюючими органами, визнаються витратами згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ «ВОРСКЛА-МОДА» на порушення вимог п. 134.1.1 134.1 ст. 134, п. 6, п. 20 НП(С)БО 16 «Витрати» неправомірно включено до складу інших операційних витрат донараховані суми основного платежу за актом перевірки на загальну суму 247 729,74 грн., у т.ч. за 2023 рік 247 729,74 грн.

У запереченнях платника податку зазначені відомості, що до складу інших операційних витрат донараховані суми основного платежу за актом перевірки на загальну суму 247 729,74 грн., у т.ч. за 2023 рік 247 729,74 грн., а саме:

«за результатами проведеної документальної позапланової виїзної

перевірки (акт від від 03.10.2023 № 9520/16-31-07-04-02/43278833), за результатами якої винесені податкові повідомлення-рішення:

№ 00099920704 від 07.11.2023 з податку на прибуток, сума основного платежу - 103785 грн., штрафна санкція - 10988 грн.,

№ 00099930704 від 07.11.2023 з ПДФО, сума основного платежу 132872,04 грн., штрафна санкція - 33218,01 грн.,

№ 00099940704 від 07.11.2023 з військового збору, сума основного платежу 11072,70 грн., штрафна санкція - 2768,18 грн.».

Суд встановив, що основні зобов`язання визначені податковими повідомленнями-рішеннями з податку на прибуток - 103785 грн., з податку на доходи фізичних осіб - 132872,04 грн., з військового збору - 11072,70 грн., що у сумі становить 247 729,74 грн., позивач включив до складу інших операційних витрат.

На підтвердження правомірності таки дій, позивач посилається на те, що у законодавстві відсутня заборона на включення сум основних податків, які визначені за актом перевірки, як несплачені платником, до сум витрат, а також з урахуванням принципу превалювання суті над формою у бухгалтерському обліку.

1.3. Щодо включення до складу витрат сум на відрядження керівника товариства.

В бухгалтерському обліку проведено наступним чином: Дт 92 «Адміністративні витрати» Кт 372 «Розрахунки по підзвітним особам» Дт 372 «Розрахунки по підзвітним особам» Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

У змісті акту перевірки (с. 9 акту перевірки) дане порушення досліджене наступним чином:

«Перевіркою встановлено включення до складу інших операційних витрат адміністративних витрат, сформованих за операціями зі списання підзвітних сум по відрядженні за межами України за 2024 рок в сумі 177 382,92 грн. Так, за даними перевірки встановлено перебування директора ОСОБА_1 у відрядженні за межами України, доцільність яких не підтверджено первинними документами.

При цьому, понесені ним витрати відшкодовано платником ТОВ «ВОРСКЛА-МОДА» в повній мірі. Перевіркою не встановлено взаємовідносин з нерезидентами GKALLIS Limited, Swing Collections Gmb, Modasst, Maglieria spl, Santinelli Patnostritelina Tehnika ED, відсутнє підтвердження пов`язаності даних витрат з господарською діяльністю платника.

До перевірки наданий: наказ від 17.06.2024 №89 про перебування директора ОСОБА_1 протягом 17.06.2024 - 30.06.2024 (Кіпр, фабрика GKALLIS Limited, м. Лефкосія), проживання в м. Ларнака, Кіпр. Авансовий звіт на загальну суму 84147,92 грн.; наказ від 31.07.2024 №117 про перебування директора ОСОБА_1 протягом 02.08.2024 - 11.08.2024 (Румунія, м. Слатіна, фірма Modasst, м. Орадея, фірма Мaglieria spl, Болгарія, фірма Santinelli Patnostritelina Tehnika ED). Авансовий звіт на загальну суму 50808,77 грн.; наказ від 31.10.2024 №179 про перебування директора ОСОБА_1 протягом 05.11.2024 - 13.11.2024 (Німеччина, м. Schermbeck, участь у переговорах з фірмою Swing Collections Gmb). Авансовий звіт на загальну суму 42426,23 грн.»

У зв`язку з відсутністю підтверджуючих документів щодо пов`язаності даних відряджень з господарською діяльністю платника, позивачу вручений запит від 01.0.2025 № 2/16- 31 щодо надання пояснень та завірених копій первинних документів, що слугували підставою для проведення в бухгалтерському та податковому обліку операцій, пов`язаних з відшкодуванням фізичній особі ОСОБА_1 витрат за відрядження за межами України, як такими, що не пов`язані з господарською діяльністю платника ТОВ «ВОРСКЛА-МОДА».

Позивачем надана відповідь від 03.10.2025 № 31/11 на запит, що згідно із наказами №231 від 30.11.2023 №28 від 05.02.2024 №27 від 25.02.2025 та №80 від 06.06.2025 директор здійснив низку робочих візит до компанії Вetty Barelay (згідно з листом-запрошенням) для обговорення питань якості продукції та затвердження графіку відвантажень на наступний сезон. Використовуючи відрядження максимально ефективно, керівник позивача також відвідував компанію Swing Model Bekleidungs GmbH, як другого основного замовника, маючи змогу висловити свою повагу її керівництву, що сприяє зміцненню партнерських відносин та подальшій співпраці. Згідно із наказом № 179 від 31.10.2024 директор відвідував Swing Model Bekleidungs GmbH Запрошення Директора на переговори відбулося в усній формі. Директор та керівництво компанії-замовника перебувають у постійному робочому контакті та, зокрема, часто спілкуються по телефону та через месенджери. Спілкування здійснюється у діловій формі, відповідно до практики сучасних бізнес-комунікацій, і є звичним способом узгодження робочих питань. Згідно із наказами №39 від 17.06.2024 та №117 від 31.07.2024 директор відбував до низки підприємств, які радили йому колеги та партнери. Необхідність у таких поїздках зумовлена особливостями співпраці з двома основними замовниками: навесні та восени у них відсутні замовлення (період міжсезоння). Це створює ризик простою виробництва або виконання економічно невигідних контрактів, тому пошук нових партнерів є важливим для стабільності та розвитку діяльності ТОВ «ВОРСКЛА-МОДА».

Позивач під час перевірки не надав документи, які підтверджують запрошення на переговори, оскільки електронне листування зберігається не довше одного року і відсутнє у позивача.

На підтвердження понесення витрат на відрядження позивачем під час перевірки і розгляду заперечень на висновки акту перевірки надані наступні документи: копії авансових звітів, накази про відрядження; копію закордонного паспорта директора з відмітками про перетин кордону; документи на підтвердження понесених витрат у відрядженні; банківські виписки, але такі документи не досліджені ні в акті перевірки, ні у відповіді про розгляд заперечення позивача на висновки акту перевірки.

Листування (запрошення, листи та а також документи, що підтверджують їх отримання та направлення) із потенційними контрагентами щодо здійснення робочих візитів позивач не надав, пославшись на те, що таке листування не є обов`язковим для віднесення сум на відрядження керівника до витрат товариства у бухгалтерському обліку.

Контролюючим органом встановлене порушення ТОВ «ВОРСКЛА-МОДА» вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 6, п. 20 НП(С)БО 16 «Витрати», неправомірно включені до складу інших операційних витрат адміністративні витрати за нарахованими підзвітними сумами, пов`язаними з відрядженням за межами України на загальну суму 177 382,92 грн., в т.ч. за 2024 рік - 177 382,92 грн.

1.4. Щодо розрахунків в частині визначення податкових зобов`язань позивачу за епізодами порушень, які встановлені у висновках акту перевірки та в оспорюваному податковому повідомленні-рішенні.

За період з 01.07.2023 по 30.06.2025 ТОВ «ВОРСКЛА-МОДА» задекларований податок на прибуток підприємств у сумі 835112 грн. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток підприємств за період з 01.07.2023 по 30.06.2025 встановлено його заниження на загальну суму 520 399 грн., у т.ч. по періодах: за 2024 рік - 517 700 грн., півріччя 2025 - 2 699 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п. 3.1.1.1 розділу 3 акта перевірки.

В акті перевірки зазначені порушення позивачем податкового обліку із податку на прибуток за 2023, 2024, у той же час у висновках акту перевірки та розрахунку до даного податкового повідомлення-рішення визначені податкові зобов`язання за 2024 рік та перше півріччя 2025 року.

Зазначені розрахунки в акті перевірки та податкового повідомлення-рішення позбавляють суд встановити, які суми податкових зобов`язань в кореляції (розрізі) епізодів порушень податкового обліку з податку на прибуток, встановлених в акті перевірки, з урахуванням показників податкової звітності з податку на прибуток за 2023-2025 (період перевірки), визначені за 2024 рік 517700,00 грн., за перше півріччя 2025 рік 2699,00 грн.

Суд з метою офіційного з`ясування обставин справи витребував двічі відповідні відомості та розрахунки від відповідача.

Відповідач надав двічі розрахунки на виконання вимог ухвали суду, проте жодне із розрахунків нарахованих позивачу грошових зобов`язань із податку на прибуток в частині кожного окремого епізоду (а.с. 104 та файл розрахунки до клопотання від 23.03.2026 в ЕС ЄСІТС).

Як встановлено судом із розрахунку відповідача наданого до пояснень від 15.04.2026 (а.с. 103-104, а також в ЕС ЄСІТС від 08.05.2026) з урахуванням уточнюючих декларацій із податку на прибуток, то відповідач зазначає, що позивач завищив у 2023 році від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі «-2698725,00 грн.» за даними відповідача такий показник «-3215725,00 грн.», що призвело до збільшення загального показника за 2023 у сумі «-5914450,00 грн.», сума «-2698725,00 грн.» складається із двох епізодів:

- 2450995,00 грн. занижені інші операційні доходи за рахунок проведеного перерахунку операційних курсових різниць за попередні звітні (2021-1 півріччя 2023) періоди, які перевірені попередньою документальною перевіркою;

- 247730,00 грн. завищені витрати за рахунок включення до їх складу суми основного платежу за результатами попередньої перевірки.

Від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі ««-2698725,00 грн.» за результатами 2023 року перенесене до показника 2024 року, та вплинуло на об`єкт оподаткування 5314131,00 грн., що за розрахунком відповідача занижений у 2024 році на « 2698725,00 грн.», оскільки звітність із податку на прибуток складається за безперервним наростаючим підсумком, помилки попередніх періодів впливають на наступні звітні періоди до обрахунку позитивного значення об`єкта оподаткування.

Тобто відповідач, не зменшуючи позивачу від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі ««-2698725,00 грн.» за 2023 рік, збільшив об`єкт оподаткування податком на прибуток у 2024 році на « 2698725,00 грн.», без винесення відповідного податкового повідомлення-рішення форми «П» - у разі зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (додатки 15, 16) контролюючим органом приймається податкове повідомлення-рішення форми «П», відповідно до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254, статей 54, 58 ПК України.

Коригування особових рахунків із податкових зобов`язань платників податків контролюючим органом може відбуватись тільки на підставі податкових повідомлень-рішень.

Судом встановлена обставина, що відповідач за результатом перевірки та висновків акту перевірки не прийняв податкове повідомлення-рішення форми «П» про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2023 рік у сумі «-2698725,00 грн.».

Судом також встановлені обставини, що висновки акту перевірки не містять завищення позивачем від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2023 рік у сумі «-2698725,00 грн.».

Суд встановив, що відповідач збільшив об`єкт оподаткування з податку на прибуток у 2024 році позивачу, проте не зменшив від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2023 рік на цю ж суму «-2698725,00 грн.».

Без винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення форми «П» про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2023 рік на суму «-2698725,00 грн.», та зазначення у висновках акту перевірки збільшення суми об`єкта оподаткування на суму « 2698725,00 грн.», в обліку позивача існує одночасно два показники із від`ємним значенням на суму «-» 2698725,00 грн. та позитивним значенням «+» 2698725,00 грн., що не призводить технічно, фактично та реально до існування заниженого показника об`єкта оподаткування, оскільки ці дві суми віднімаються, а їх сума дорівнює « 0,00 грн.», що означає відсутність бази оподаткування та можливості відповідачем зазначити у податковому повідомленні-рішенні форми «Р» №00181950701 від 27.11.2025 суму 485771,00 грн., 18% ставки податку не обраховується від суми, а обраховується від « 0», тобто добуток є нульовим.

Оскільки відсутнє збільшення бази оподаткування «+» 2698725,00 грн., то відсутнє і податкове зобов`язання на суму 485771,00 грн. і, відповідно, - штрафна санкція у розмірі 25% у сумі 121442,75 грн. по цим двом епізодам порушень за 2023 рік., що визначені у 2024 році.

Дана обставина виникла внаслідок порушення відповідачем методології контрольно-перевірочної роботи, що призвело до методологічних та арифметичних помилок на суму грошових зобов`язань із податку на прибуток 485771,00 грн. + 121442,75 грн. на загальну суму 607213,75 грн. грошових зобов`язань із податку на прибуток у податковому повідомленні-рішенні форми «Р» №00181950701 від 27.11.2025.

Щодо нездійснення дослідження уточнюючих розрахунків в акті під час проведення перевірки.

Відповідно до розрахунків нарахованих позивачу грошових зобов`язань із податку на прибуток в частині кожного окремого епізоду (а.с. 104 та файл розрахунки до клопотання від 23.03.2026 в ЕС ЄСІТС), зазначені відомості, що всі уточнюючі розрахунки подані позивачем до початку проведення перевірки.

У додаткових поясненнях на виконання повторної ухвали суду відповідач зазначив наступні доводи про розрахунок сум податкових грошових зобов`язань із податку на прибуток в розрізі (кореляції) епізодів порушень за податковим повідомленням-рішенням від 27.11.2025 №00181950701. Відповідно до наданого розрахунку пояснив, що порушення вчинені платником ТОВ «ВОРСКЛА-МОДА» за період другого півріччя 2023 року, у розрахунку відображені у складі грошового зобов`язання за 2024 рік за результати здійснення господарської діяльності за 2023 рік, платником отриманий збиток в розмірі (-)5 914 450 грн., який в подальшому відображено у складі РІ за 2024 рік. За результатами проведеної перевірки порушення встановлені за період друге півріччя 2023 року знайшли своє відображення у розрахунку та відповідно до розрахунку грошових зобов`язань у податковому повідомленню-рішенню за 2024 рік. Платником податку подані уточнюючі податкову звітність з податку на прибуток та фінансову звітність за період, що перевірявся, та встановити факт виправлення саме обліку курсових різниць в них не є можливим.

У той же час дослідження в акті перевірки під час встановлення порушення щодо подання уточнюючих розрахунків із кореляцією показників податкової звітності, фінансової звітності та даних бухгалтерського обліку відсутні.

Тобто відповідач, встановлюючи порушення із податку на прибуток «- 2450995,00 грн.» занижені інші операційні доходи за рахунок проведеного перерахунку операційних курсових різниць за попередні звітні (2021-1 півріччя 2023) періоди, які перевірені попередньою документальною перевіркою, не здійснив дослідження уточнюючих декларацій позивача із податку на прибуток за 2023, 2024 роки та перше півріччя 2025 року, що визнав у додаткових поясненнях від 15.04.2026 (а.с. 103-104).

Щодо розрахунку грошових зобов`язань за іншими епізодами порушень із податку на прибуток.

Завищені витрати у зв`язку за відрядженням керівника за кордон - 31929 грн.+7982,25 грн. штрафна санкція, у загальному розмірі 39911,25грн. за 2024 рік.

Занижені інші доходи за рахунок не включення суму страхового відшкодування - 2699,00 грн.+674,75 грн. штрафна санкція, у загальному розмірі 3373,75 грн. за перше півріччя 2025 року.

Відсутність доводів позивача у позовній заяві стосовно наступного порушення.

Щодо порушення про невключення до складу інших операційних доходів за півріччя 2025 року страхового відшкодування (аварія машини) від ТзДВ «Експрес страхування» в сумі 15000 грн.(платіжна інструкція від 08.04.2025 № 68822736, призначення платежу страхове відшкодування № 208.24.01852 від 24.05.2024, страхувальник ТОВ «Ворскла-Мода»), то заяви по суті спору доводів про такі обставини та підстави не містять.

Тобто стосовно суми грошових зобов`язань 3373,75 грн. у податковому повідомленні-рішенні форми «Р» №00181950701 від 27.11.2025 за перше півріччя 2025 року відсутні обставини та підстави позову.

2. Щодо податкових повідомлень-рішень № 00182010701 (військового збору), №00181980701 (податок на доходи фізичних осіб) від 27.11.2025.

У змісті позовної заяви, відповіді на відзив відсутні доводи, обставини та підстави щодо даних податкових повідомлень-рішень № 00182010701, № 00181980701 від 27.11.2025, проте позивачем зазначені такі рішення у змісті позовних вимог (предметі позову).

Ці порушення податкового законодавства пов`язані із викладеним вище порушенням із податку на прибуток, внаслідок неутримання та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого фізичною особою доходу, як додаткове благо у вигляді відшкодування витрат по відрядження (ППР № 00182010701, № 00181980701 від 27.11.2025), у зв`язку із відсутністю підтверджуючих документів щодо зв`язку відряджень керівника позивача із господарською діяльністю товариства.

Відповідачем встановлені порушення оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб та військовим збором (керівника позивача) щодо оплат товариством відряджень керівника.

До перевірки надані:

- наказ від 17.06.2024 №89 про перебування директора ОСОБА_1 протягом 17.06.2024 30.06.2024 (Кіпр, фабрика GKALLIS Limited, м. Лефкосія), проживання в м. Ларнака, Кіпр. Авансовий звіт на загальну суму 84147,92 грн.;

- наказ від 31.07.2024 №117 про перебування директора ОСОБА_1 протягом 02.08.2024 11.08.2024 (Румунія, м. Слатіна, фірма Modasst, м. Орадея, фірма Maglieria spl, Болгарія, фірма Santinelli PatnostritelinaTehnikaED). Авансовий звіт на загальну суму 50808,77 грн.;

- наказ від 31.10.2024 №179 про перебування директора ОСОБА_1 протягом 05.11.2024 13.11.2024 (Німеччина, м. Schermbeck, участь у переговорах з фірмою Swing Collections Gmb). Авансовий звіт на загальну суму 42426,23 грн.

Оплата проведена за наступними документами: пл./інструкція № 1 від 01.07.2024 в сумі 84147,92 грн. (відрядні за червень 2024), пл./інструкція № 1 від 22.08.2024 в сумі 50808,77 грн. (відрядні за серпень 2024), пл./інструкція № 1 від 31.10.2024 в сумі 30000,00 грн. (відрядні за листопад 2024), пл./інструкція №1 від 15.11.2024 в сумі 12426,23 грн. (відрядні за листопад 2024).

Також позивачем під час перевірки надані інші документи на підтвердження розміру витрат та факту перебування керівника товариства за кордоном та у місці призначення відрядження, які визначені у наказі, проте в акті перевірки відповідач ці документи не дослідив, обмежившись висновком про відсутність зв`язку із господарською діяльністю.

В акті перевірки зазначені відомості (с. 20-21 акту перевірки), що вибірковою перевіркою достовірності та повноти включення доходів до складу загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податків встановлено порушения: -пп. 164.2.17, п. 164.2, п. 164.2 ст. 164, абз. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, а саме не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб з отриманого фізичною особою доходу як додаткове благо в загальній сумі 177 382,92 грн. Занижена сума податку на доходи фізичних осіб становить 31 928,93 грн.

Внаслідок відсутності підтверджуючих документів щодо пов`язаності з господарською діяльністю платника, позивачу наданий запит від 01.0.2025 № 2/16-31 для надання пояснень та копій первинних документів, що слугували підставою проведення в бухгалтерському та податковому обліку операцій, пов`язаних що відшкодуванням фізичній особі ОСОБА_1 витрат за відрядження за межами України, як такими, що не пов`язані з господарською діяльністю платника ТОВ «ВОРСКЛА-МОДА», а саме не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб з отриманого фізичною особою доходу як додаткове благо.

Позивач надав фізичній особі - директору ОСОБА_1 додаткове благо на загальну суму 177382,92 грн. (відшкодування витрат на відрядження не пов`язані із господарською діяльністю товариства), у зв`язку з чим позивач, як податковий агент, зобов`язаний нарахувати та сплатити податок на доходи фізичних осіб в сумі 31 928,93 5 грн., в т.ч. за липень 2024 - 15 146,63 грн., серпень 2024 - 9 145,58 грн., жовтень 2024 5400,00 грн., листопад 2024 - 2 236,72 грн., та військовий збір в сумі 2 660,74 грн., в т.ч. за липень 2024 - 1 262,22 грн., серпень 2024 - 762,13 грн., жовтень 2024 - 450,00 грн., листопад 2024 - 186,39 грн.

3. Щодо податкового повідомлення-рішення № 00182000701 від 27.11.2025.

Дане порушення податкового законодавства пов`язане із доводом в акті перевірки реалізації алкогольних напоїв позивачем у грудні 2024 року на загальну суму 6862,04 грн. без отримання відповідної ліцензії на торгівлю алкогольних напоїв.

В акті перевірки (с. 30-31) встановлене порушення п. 7 ст. 16 Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» в частині реалізації алкогольних напоїв у грудні 2024 на загальну суму 6862,04 грн. ТОВ «ВОРСКЛА-МОДА» у грудні 2024 року здійснене безоплатне розповсюдження алкогольних напоїв (ARTEMIVSKE ВИТР Б/НСОЛ 0,75, TAIROVO АСТІ ІГР Б/СОЛ 0,75Л ), шляхом їх передачі власним партнерам (СПД-ФОП), у зв`язку з чим виписана податкова накладна на їх реалізацію (умовний продаж) від 31.12.2024 №4 на загальну суму 6852,04 грн. (в т.ч. ПДВ 1142,01 тис. грн.). Оскільки відповідно до позиції відповідача, таке безоплатне розповсюдження вважається продажем внаслідок того, що право власності на товар переходить до споживача, то такі операції кваліфікуються відповідачем, як операції з продажу і можуть здійснюватися лише за наявності ліцензій на відповідний вид господарської діяльності. Платник мав обов`язок отримати відповідну ліцензію на торгівлю зазначеної продукції у разі її безоплатного надання.

Відповідальність передбачена п. 13 ч. 2 ст. 73 Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» - «Оптова або роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності відповідної ліцензії (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості реалізованих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року».

Позивач в запереченнях та у позовній заяві зазначив, що передача алкогольних напоїв (ARTEMIVSKE ВИТР Б/НСОЛ 0,75, TAIROVO АСТІ ІГР Б/СОЛ 0,75) не є комерційною реалізацією продукції та не передбачає отримання доходу. Безоплатна передача алкогольних напоїв відбулась одноразово, напередодні свята Нового року, у межах традиційного вітання партнерів та їх працівників із прийдешніми святами. Це не мало системний характер, це разовий захід. Передача алкогольних напоїв (ARTEMIVSKE ВИТР Б/НСОЛ 0,75, TAIROVO АСТІ ІГР Б/СОЛ 0,75) не потребує отримання ліцензії на право роздрібної чи оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями.

Стосовно правил складання податкової накладної, то позивач зазначив, що зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду. У разі складання зведеної податкової накладної в графі "Зведена податкова накладна" робиться помітка "X". У таких зведених податкових накладних у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000", а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку, так у податковій накладній від 31.12.2024 № 4 вказано код « 13» - складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності. Акт перевірки не містить зауважень до порядку складання податкової накладної.

На переконання позивача у таких операціях відсутні підстави для встановлення порушення щодо продажу алкогольної продукції без отримання відповідної ліцензії на здійснення такого виду операцій із такими товарами.

4. Щодо податкового повідомлення-рішення №00181960701 від 27.11.2025.

Цим оспорюваним податковим повідомленням-рішенням визначені грошові зобов`язання за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, застосований штраф у сумі 2098,70 гривень.

Позивач, ні у змісті заперечень на висновки акту перевірки, ні у позовній заяві не зазначає обставин та підстав протиправності цього податкового повідомлення-рішення №00181960701 від 27.11.2025.

Дане порушення визначене актом перевірки (с. 15-18 акту перевірки), 3.1.2.4. Інформація щодо встановлених порушень реєстрації (відсутності реєстрації) податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або щодо виявлення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкових накладних.

Під час перевірки встановлено, що ТОВ «ВОРСКЛА-МОДА» зареєстровані податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням граничного терміну їх реєстрації на загальний обсяг постачання (без ПДВ) на загальну суму 2000200,00 грн.: №1 від 31.07.2023, зареєстрована 26.01.2024, гранична дата реєстрації 20.08.2023, №1 від 31.07.2023, зареєстрована 30.01.2024, гранична дата реєстрації 20.08.2023, №203 від 21.11.2023, зареєстрована 25.12.2023, гранична дата реєстрації 18.12.2023, №71 від 01.03.2024, зареєстрована 15.04.2024, гранична дата реєстрації 05.04.2024, №74 від 15.03.2024, зареєстрована 17.04.2024, гранична дата реєстрації 05.04.2024, №6 від 31.03.2024, зареєстрована 22.04.2024, гранична дата реєстрації 20.04.2024, №5 від 31.03.2024, зареєстрована 22.04.2024, гранична дата реєстрації 20.04.2024, №7 від 31.03.2024, зареєстрована 22.04.2024, гранична дата реєстрації 20.04.2024, №4 від 31.03.2024, зареєстрована 22.04.2024, гранична дата реєстрації 20.04.2024, №35 від 18.04.2024, зареєстрована 13.05.2024, гранична дата реєстрації 05.05.2024.

За вказані порушення застосований штраф у загальному розмірі 2098,70 гривень.

Жодних доказів ні позивач, ні відповідач із цього порушення суду не надали.

Позивач жодним чином не заперечив щодо цього порушення, доказів на підтвердження відсутності порушення не надав.

ТОВ «Ворскла-Мода» сплачені штрафні фінансові санкції за цим податковим повідомленням-рішення.

Позивач надав копію платіжної інструкції та зазначив у додаткових поясненнях, що посилання у резолютивній (прохальній) частині з проханням визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00181960701 від 27.11.2025 року, є помилковим, з урахуванням процесуальних строків, визначених у статті 47 КАС України, позивач пропустив строк для подачі заяви про уточнення позовних вимог, така заява не подається.

Суд встановив, що дане порушення позивач оскаржив помилково без зазначення будь-яких підстав та обставин у позовній заяві, і без надання суду доказів протиправності в цій частині позовних вимог, а навпаки визнав це порушення та надав докази сплати грошових зобов`язань.

Щодо процедурних підстав та обставин оскарження податкового повідомлення-рішення.

Обставини процедурних порушень відсутні у змісті позовної заяви.

Із наданих суду доказів сторонами, судом не встановлені обставини чи факти порушення контролюючим органом порядку проведення перевірки чи інші процедурні порушення щодо розгляду заперечень, прийняття податкових повідомлень-рішень, що є достатніми для скасування оспорюваних рішень в суді, тобто такими, що несуть «кумулятивний ефект» (самостійна автономна підстава), який впливає на протиправність оспорюваних рішень та є підставою для їх скасування.

Докази протиправного включення платника податку до плану-графіку документальних планових перевірок на 2025 рік суду не надані.

Судом не встановлені очевидні обставини порушення контролюючим органом процедури, для додаткового офіційного з`ясування обставин справи та виходу за межі підстав позову.

Щодо строку давності визначення грошових зобов`язань та дотримання меж періоду перевірки.

Грошові зобов`язання визначені позивачу в межах строку давності визначеного у статті 102 ПК України, з урахуванням граничних дат зупинення строків на час періоду карантину (30.06.2023) та воєнного стану (31.08.2023).

Відсутня обставина визначення контролюючим органом позивачу грошових зобов`язань поза межами строків давності.

Суд не встановив вихід контролюючим органом за межі періоду перевірки.

Вважаючи, що відповідачем прийняті протиправні податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з цим позовом до даного відповідача.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Щодо податкового обліку.

Відповідно до пп.14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначене, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначене, що податкове зобов`язання встановлено, що - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Підпунктом 14.1.84 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлене, що інші терміни для цілей розділу III використовуються у значеннях, визначених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними в дію відповідно до законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України, дохід з джерелом їх походження з України будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з п. 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Підпунктом 58.1.2 пункту 58.1 статті 58 ПК України визначено, що у разі якщо податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами документальної перевірки та є процесуальною підставою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, воно додатково до інформації, наведеної у пункті 58.1.1 цієї статті, повинно містити:

1) обґрунтовану підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість у вигляді фактичної підстави, а саме викладення стислого змісту щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства з наведенням інформації щодо розрахунку суми податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 58.2 статті 58 ПК України, форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

У Єдиному реєстрі податкових повідомлень-рішень контролюючих органів, надісланих (вручених) платникам податків, міститься інформація про:

1) дати складання, надіслання (вручення) та отримання платником податків податкового повідомлення-рішення;

2) дату відкликання або зміни податкового повідомлення-рішення;

3) визначену суму (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та дати настання граничного строку їх сплати.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Відповідно до пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПК України, не включаються до оподатковуваного доходу платника податку будь-які витрати на відрядження за наявності документів, що підтверджують зв`язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За визначенням, наведеним в п. 2 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 р. за № 1300/27745 (далі Порядок №727), акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 3 розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 4 розділу III Порядку № 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно, зокрема: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.

IV. Інформативні додатки до акта (довідки) документальної перевірки.

Залежно від фінансово-господарської діяльності платника податків та результатів перевірки до інформативних додатків належать:

затверджений керівником (заступником керівника або уповноваженою особою) контролюючого органу та підписаний начальником відділу (управління) працівника, що очолює перевірку, план (перелік питань) перевірки платника податків;

відомості або таблиці, в яких згруповані факти однотипних порушень та порушень, що повторюються;

розрахунок податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені у випадках, встановлених податковим, валютним та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з наведенням в ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку) або звіту, відповідного звітного періоду, щодо якого здійснюється розрахунок податкового (грошового) зобов`язання, бюджетного відшкодування, від`ємних значень об`єктів оподаткування, а також іншої інформації, необхідної для визначення грошового зобов`язання.

Відповідно до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254:

II. Порядок складання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень

1. Контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо:

2) дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування та/або завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, що заявлені у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

2. У випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами:

«П» - у разі зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (додатки 15, 16);

3. При складанні податкових повідомлень-рішень до них заноситься інформація, передбачена відповідними формами, встановленими цим Порядком.

Податкові повідомлення-рішення у випадках, визначених Кодексом, повинні містити:

1) суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок;

4. У разі якщо податкове повідомлення-рішення приймається за результатами документальної перевірки, розпочатої після 01 січня 2021 року, та є процесуальною підставою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, воно додатково до інформації, наведеної у підпунктах 1-5 пункту 3 цього розділу, повинно містити:

1) обґрунтовану підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість у вигляді фактичної підстави, а саме викладення стислого змісту щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства з наведенням інформації щодо:

розрахунку суми податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість (у разі необхідності такий розрахунок може бути винесений у додаток до податкового повідомлення-рішення, що є його невід`ємною частиною);

11. У податковому повідомленні-рішенні наводиться або додається до нього розрахунок податкового зобов`язання (за наявності), зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі орган та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені (розрахунок пені додається у разі складання податкових повідомлень-рішень за формами «Р» (крім пені відповідно до статті 129 глави 12 розділу II Кодексу), «Д» (крім пені за заниження податковим агентом податкового зобов`язання при нарахуванні (виплаті) оподаткованого доходу на користь нерезидентів відповідно до статті 129 глави 12 розділу II Кодексу) та «С») із зазначенням у ньому відповідної інформації, необхідної для їх визначення.

Щодо бухгалтерського обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV, тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону №996-ХІV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 2 статті 3 Закону №996-ХІV визначено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, гуртуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

При цьому, презюмується, що такі документи є достовірними, а зафіксована в них інформація розкриває справжній зміст господарської операції, свідчить про її економічну вигоду (виправданість, ризик). Якщо певна господарська операція не відбулася або її зміст інший, ніж той, стосовно якого складені документи, підстави для відтворення фінансових показників операції в податковому обліку відсутні (в разі якщо документи складені про людське око) або ж операція відтворюється відповідно до її дійсного змісту, що відповідає принципу превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 6 статті 14 Закону №996-ХІV визначене, що підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточнену консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності та уточненої консолідованої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюються.

Згідно з п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 (далі - Положення №88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Пунктом 4 Положення №88 визначене, що виправлення помилок у первинних документах та регістрах бухгалтерського обліку відбувається наступним чином:

4.1. У тексті та цифрових даних первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку і звітності підчистки і необумовлені виправлення не допускаються.

4.2. Помилки в первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку, що складені у паперовій формі, виправляються способом «червоного сторно» або додаткових бухгалтерських проведень, або коректурним способом.

4.3. Виправлення помилок у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку, що складені у паперовій формі, з використанням способу «червоного сторно» здійснюється шляхом внесення неправильного запису (кореспонденції рахунків чи суми) червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо, що означає від`ємні числа, які в підсумку вираховуються. Одночасно під записом червоним кольором чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору здійснюється другий запис із зазначенням правильної кореспонденції рахунків чи суми.

4.4. Виправлення помилок у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку, що складені у паперовій формі, з використанням коректурного способу здійснюється шляхом закреслення неправильного тексту або цифри і над закресленим надписується правильний текст або цифри. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене.

4.5. Виправлення помилок у регістрах бухгалтерського обліку, що складені у паперовій формі, з використанням способу додаткових бухгалтерських проведень здійснюється шляхом внесення додаткової кореспонденції рахунків на суму, яка є різницею між правильною та відображеною в цих регістрах.

4.6. Помилки в регістрах бухгалтерського обліку за минулий звітний період виправляються способом сторно. Цей спосіб передбачає складання бухгалтерської довідки, в яку помилка (сума, кореспонденція рахунків) заноситься червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо або зі знаком «мінус», а виправлення (сума, кореспонденція рахунків) заноситься чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору. Внесенням цих даних до регістру бухгалтерського обліку у місяці, в якому виявлено помилку, ліквідується неправильний запис та відображається правильна сума і кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку. Довідка має наводити причину помилки, посилання на документи та регістри бухгалтерського обліку, в яких допущено помилку, і підписується працівником, який склав довідку, та після її перевірки - головним бухгалтером.

4.7. Виправлення помилки у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку, що складені у паперовій формі, повинно бути обумовлено надписом «виправлено» та підтверджено підписами осіб, що підписали цей документ, із зазначенням дати виправлення.

4.8. У документах, якими оформлені касові і банківські операції та операції з цінними паперами, виправлення не допускається.

4.9. Помилки в первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку, що складені в електронній формі, виправляються способом сторно або додаткових бухгалтерських проведень.

Виправлення помилок у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку, що складені в електронній формі, способом сторно передбачає здійснення зворотного запису на величину помилки та одночасне зазначення правильної суми.

4.10. У первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку, що складені в електронній формі, під час виправлення помилок має бути збережена інформація, яка виправляється, та міститися відомості про дату виправлення, посади і прізвища осіб, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які склали виправлений електронний документ.

4.11. Виправлення вносяться до первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку в тому звітному періоді, у якому виявлені помилки.

Згідно із пунктом 4 наказу Міністерства фінансів України №137 від 28.05.99, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 р. за №392/3685, «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах" (далі ПСБО 6), виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

Дата балансу - дата, на яку складений баланс підприємства. Звичайно датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду. Облікові оцінки - грошовий вираз елементів фінансової звітності, які не піддаються безпосередньому спостереженню, а визначаються наближено, тобто попередньо оцінені (пункт 3 ПСБО 6).

Виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності (пункт 5 ПСБО 6).

Пунктами 15-17 ПСБО 6 встановлене наступне:

15. Події після дати балансу можуть вимагати коригування певних статей або розкриття інформації про ці події у примітках до фінансових звітів.

16. Події після дати балансу, які надають додаткову інформацію про визначення сум, пов`язаних з умовами, що існували на дату балансу, вимагають коригування відповідних активів і зобов`язань. Коригування активів і зобов`язань здійснюється шляхом сторнування та (або) додаткових записів в обліку звітного періоду, які відображають уточнення оцінки відповідних статей внаслідок подій після дати балансу.

17. Події, що відбуваються після дати балансу і вказують на умови, що виникли після цієї дати, не потребують коригування статей фінансових звітів. Такі події слід розкривати в примітках до фінансових звітів, якщо відсутність інформації про них вплине на здатність користувачів звітності робити відповідні оцінки та приймати рішення.

Пунктом 20 ПСБО 6 визначене, що у примітках до фінансових звітів слід розкривати таку інформацію щодо виправлення помилок, які мали місце в попередніх

періодах:

20.1. Зміст і суму помилки.

20.2. Статті фінансової звітності минулих періодів, які були виправлені з метою повторного подання порівняльної інформації.

Згідно із пунктом 18 наказу Міністерства фінансів України №318 від 31.12.99, зареєстровано в Міністерстві України 19 січня 2000 р. за №27/4248, «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку» (далі ПСБО 16), до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: податки, збори та інші передбачені законодавством обов`язкові платежі (крім податків, зборів та обов`язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг).

Пунктом 20 ПСБО 16 визначене, що до інших операційних витрат включаються визнані штрафи, пеня, неустойка.

Згідно із пунктом 30 ПСБО 16, податки на прибуток визнаються витратами згідно з Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток».

Відповідно до пункту 3 наказу Міністерства фінансів України №353 від 28.12.2000, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20 січня 2001 року за №47/5238, «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 17 "Податок на прибуток" (далі ПСБО 17) Терміни, що використовуються у Національних положеннях

(стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення: витрати (дохід) з податку на прибуток - загальна сума витрат (доходу) з податку на прибуток, яка складається з поточного податку на прибуток з урахуванням відстроченого податкового зобов`язання і відстроченого податкового активу.

Згідно із пунктами 1, 7, 8, 10 наказом Міністерства фінансів України №193 від 10.08.2000, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2000 р. за №515/4736 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів" (далі ПСБО 21):

1. Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов`язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів; курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах;

5. Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов`язань, власного капіталу, доходів і витрат). На кожну дату балансу монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу;

7. На кожну дату балансу: а) монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу;

8. Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення господарської операції. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня.

Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвестиційну і фінансову діяльність відображаються у складі інших доходів (витрат), за винятком курсових різниць, які відображаються згідно з пунктом 9 Національного положення (стандарту) 21.

10. Показники статей фінансової звітності господарської одиниці за межами України включаються у валюті звітності до фінансової звітності підприємства в такому порядку:

10.1. Монетарні і немонетарні статті (крім статей власного капіталу) господарської одиниці за межами України підлягають перерахунку за валютним курсом на кінець дня дати балансу.

10.2. Статті доходів, витрат та руху грошових коштів підлягають перерахунку за валютним курсом на кінець дня дати здійснення господарських операцій, за винятком випадків, коли фінансова звітність господарської одиниці складена у валюті країни з гіперінфляційною економікою.

Згідно із пунктом 4 наказу Міністерства фінансів України №353 від 28.12.2000, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20 січня 2001 року за №47/5238, «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 17 "Податок на прибуток", поточний податок на прибуток і відстрочений податок на прибуток (відстрочені податкові зобов`язання, відстрочені податкові активи) визнаються витратами або доходом у звіті про фінансові результати, крім податку на прибуток, що нарахований внаслідок:

4.1. Дооцінки активів та інших господарських операцій, які відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку відображаються збільшенням власного капіталу.

4.2. Об`єднання підприємств шляхом придбання.

Згідно із наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 р. за № 893/4186, «Інструкцією «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій» (далі Інструкція №291), затверджені рахунки:

Клас 4. Власний капітал та забезпечення зобов`язань

Рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про стан і рух коштів різновидностей власного капіталу - статутного, пайового, у дооцінках, додаткового, резервного, вилученого, неоплаченого, а також нерозподілених прибутків (непокритих збитків), цільових надходжень, забезпечень майбутніх витрат і платежів, страхових резервів.

Рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)"

На рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" ведеться облік нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку.

За кредитом рахунку відображається збільшення прибутку від усіх видів діяльності, за дебетом - збитки та використання прибутку.

Рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" має такі субрахунки:

441 "Прибуток нерозподілений"

442 "Непокриті збитки"

443 "Прибуток, використаний у звітному періоді"

На субрахунку 441 "Прибуток нерозподілений" відображаються наявність та рух нерозподіленого прибутку.

На субрахунку 442 "Непокриті збитки" відображаються непокриті збитки. Їх списання здійснюють за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового чи додаткового капіталу тощо.

На субрахунку 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді" відображаються розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів), відрахування в резервний капітал та інше використання прибутку в поточному періоді. Сальдо на цьому субрахунку у кінці року закривається у кореспонденції із субрахунками 441 та/або 442 з виведенням сальдо на одному з цих субрахунків.

Виправлення помилок за минулий рік, що виявлені в поточному році, відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах" відображається кореспонденцією рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" з рахунками бухгалтерського обліку відповідних об`єктів класів 1-6.

Клас 6. Поточні зобов`язання

Рахунки цього класу призначені для обліку даних та узагальнення інформації про зобов`язання, які будуть погашені у звичайному ході операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

На рахунках цього класу ведеться облік короткострокових позик, довгострокових зобов`язань, що стали поточною заборгованістю із строком погашення на дату балансу не більше дванадцяти місяців, короткострокових векселів виданих, розрахунків з постачальниками та підрядниками, розрахунків з податків і платежів, розрахунків за страхуванням, розрахунків з оплати праці, розрахунків з учасниками, а також інших розрахунків та операцій, доходів майбутніх періодів.

На окремих субрахунках синтетичних рахунків 63, 64, 65, 68 сальдо на кінець місяця може бути не лише кредитовим, але й дебетовим. Такі показники не згортаються, а сальдо синтетичного рахунку визначається розгорнуто за дебетом і кредитом як сума відповідного сальдо на субрахунках.

Рахунок 64 "Розрахунки за податками й платежами"

Рахунок 64 "Розрахунки за податками й платежами" призначено для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету. На цьому рахунку також узагальнюється інформація про інші розрахунки з бюджетом, зокрема за субсидіями, дотаціями та іншими асигнуваннями.

Порядок справляння таких платежів регулюється чинним законодавством.

За кредитом рахунку 64 "Розрахунки за податками й платежами" відображаються нараховані платежі до бюджету, за дебетом - належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.

Рахунок 64 "Розрахунки за податками й платежами" має такі субрахунки:

641 "Розрахунки за податками"

642 "Розрахунки за обов`язковими платежами"

643 "Податкові зобов`язання"

644 "Податковий кредит"

На субрахунку 641 "Розрахунки за податками" ведеться облік податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства (податок на прибуток, податок на додану вартість інші податки).

На субрахунку 642 "Розрахунки за обов`язковими платежами" ведеться облік розрахунків за зборами (обов`язковими платежами), які справляються відповідно до чинного законодавства та облік яких не ведеться на рахунку 65 "Розрахунки з страхування".

На субрахунку 643 "Податкові зобов`язання" ведеться облік суми податку на додану вартість, визначену, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню).

На субрахунку 644 "Податковий кредит" ведеться облік суми податку на додану вартість, на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобов`язання.

Аналітичний облік розрахунків за податками й платежами ведеться за їх видами.

Рахунок 64 "Розрахунки за податками й платежами" кореспондує

84 "Інші операційні витрати"

91 "Загальновиробничі витрати"

92 "Адміністративні витрати"

93 "Витрати на збут"

94 "Інші витрати операційної діяльності"

95 "Фінансові витрати"

97 "Інші витрати"

98 "Податок на прибуток"

Клас 9. Витрати діяльності

Рахунки класу "Витрати діяльності" застосовуються для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової та іншої діяльності підприємства. Основні вимоги до визнання, складу та оцінки витрат викладені в Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".

За дебетом рахунків цього класу відображаються суми витрат, за кредитом - списання суми витрат у кінці звітного року або щомісяця на рахунок 79 "Фінансові результати".

Рахунок 92 "Адміністративні витрати»

На рахунку 92 "Адміністративні витрати" відображаються загальногосподарські витрати, пов`язані з управлінням та обслуговуванням підприємства.

За дебетом рахунку 92 "Адміністративні витрати" відображається сума визнаних адміністративних витрат, за кредитом - списання на рахунок 79 "Фінансові результати".

До загальногосподарських витрат, зокрема, належать витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу, витрати на їх службові відрядження, витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (оренда, амортизація, ремонт, комунальні послуги), охорона, юридичні, аудиторські, транспортні послуги, поштово-телеграфні, канцелярські витрати, сума податків, зборів (обов`язкових платежів).

За дебетом з кредитом рахунків: 64 "Розрахунки за податками й платежами"

Рахунок 94 "Інші витрати операційної діяльності"

На рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності" ведеться облік витрат операційної діяльності підприємства, крім витрат, які відображаються на рахунках 90 "Собівартість реалізації", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут".

Рахунок 94 "Інші витрати операційної діяльності" має такі субрахунки:

940 "Витрати від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю"

941 "Витрати на дослідження і розробки"

942 "Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти"

943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів"

944 "Сумнівні та безнадійні борги"

945 "Втрати від операційної курсової різниці"

946 "Втрати від знецінення запасів"

947 "Нестачі і втрати від псування цінностей"

948 "Визнані штрафи, пені, неустойки"

949 "Інші витрати операційної діяльності"

На субрахунку 948 "Визнані штрафи, пені, неустойки" ведеться облік визнаних економічних санкцій за невиконання підприємством законодавства та умов договорів.

На субрахунку 949 "Інші витрати операційної діяльності" узагальнюється інформація про такі витрати операційної діяльності, які не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності", зокрема витрати житлово-комунальних і обслуговуючих господарств, дитячих дошкільних закладів, будинків відпочинку, санаторіїв та інших закладів оздоровчого та культурного призначення, виплати за невідпрацьований час, що не підлягають накопиченню тощо. Підприємства, які є страховиками відповідно до Закону України "Про страхування", на цьому субрахунку узагальнюють інформацію про витрати страховика, зокрема відрахування у централізовані страхові резервні фонди, які утворюються для забезпечення виконання зобов`язань щодо окремих видів обов`язкового страхування, відрахування в страхові резерви, інші, ніж резерв незароблених премій, які формуються у випадках, передбачених чинним законодавством.

За дебетом з кредитом рахунків: 64 "Розрахунки за податками й платежами".

Згідно із пунктом 9 Методичних рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 №356, в облікових регістрах підчистки і необумовлені виправлення тексту та цифрових даних не допускаються.

Помилки в облікових регістрах виправляються коректурним способом, тобто неправильний текст та/або цифри закреслюються і над закресленим наводиться правильний текст та/або цифри. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене. Виправлення помилки повинно бути обумовлено надписом "виправлено" та підтверджено підписами осіб, що підписали цей регістр, із зазначенням дати виправлення.

Помилки в облікових регістрах за звітний рік, що виявлені після записів підсумків облікових регістрів у Головну книгу, виправляються способом сторно. Цей спосіб передбачає складання Бухгалтерської довідки, в яку помилка (сума, кореспонденція рахунків) заноситься червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо або у дужках, а правильний запис (сума, кореспонденція рахунків) заноситься чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору. Внесенням цих даних до регістру бухгалтерського обліку і Головної книги у місяці, в якому виявлено помилку, ліквідується неправильний запис та відображуються правильна сума і кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку.

Виправлення помилок минулих років оформлюється у місяці виявлення помилки Бухгалтерською довідкою, в якій наводиться зміст помилки, сума та кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку, якою виправляється помилка. У місяці складання Бухгалтерської довідки її дані записуються до відповідного регістру бухгалтерського обліку і Головної книги.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 375 «Про затвердження Положення про Міністерство фінансів України», Міністерство фінансів України (Мінфін) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, державну політику у сфері міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів, державну політику у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного фінансового контролю, державного внутрішнього фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, забезпечує формування державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності та забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової, митної політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, державної політики у сфері контролю за трансфертним ціноутворенням, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх обігу та обліку.

Мінфін відповідно до покладених на нього завдань здійснює державне регулювання бухгалтерського обліку, фінансової, бюджетної звітності та аудиту в Україні, розробляє стратегію розвитку національної системи бухгалтерського обліку, визначає єдині методологічні засади бухгалтерського обліку та складення фінансової і бюджетної звітності, обов`язкові для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків), здійснює адаптацію законодавства з питань бухгалтерського обліку та аудиту в Україні до законодавства ЄС, надає індивідуальні роз`яснення з цих питань, якщо вони належать до діяльності заявників (пункт 4 Положення про Міністерство фінансів України).

Згідно із листом Міністерства фінансів України від 23.02.2010 № 31-34000-20-10/3939, Міністерство фінансів України на запит щодо виправлення помилок повідомляє. Передбачене Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.05.99 №137, для виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року здійснюється і при відсутності залишку нерозподіленого прибутку (наявності непокритих збитків). Таке виправлення вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності. Відповідно до Методичних рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 N 356, дані про виправлення помилок минулих років, оформлені бухгалтерською довідкою, у регістри бухгалтерського обліку записуються у місяці складання цієї бухгалтерської довідки.

Пунктом 2 наказу Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868, «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (далі ПСБО 1) визначено, що фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому.

Фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності (пункт 3 ПСБО 1).

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

1. Щодо податкового повідомлення-рішення №00181950701 від 27.11.2025 (податок на прибуток).

1.1. Щодо виправлення помилок відображення результатів курсових різниць за попередні періоди.

Виправлення помилок минулих років оформлюється у місяці виявлення помилки Бухгалтерською довідкою, в якій наводиться зміст помилки, сума та кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку, якою виправляється помилка. У місяці складання Бухгалтерської довідки її дані записуються до відповідного регістру бухгалтерського обліку і Головної книги.

Аналогічні роз`яснення та тлумачення надані Міністерством фінансів України, як компетентним органом щодо тлумачення національних норм ПСБО, у листі від 23.02.2010 № 31-34000-20-10/3939, яке є офіційним тлумаченням в розумінні норм бухгалтерського обліку.

Порядок виправлення помилок, допущених при складанні фінансової звітності в попередніх звітних періодах (роках), регулюється нормами ПСБО 6.

Виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів в попередніх роках, згідно п. 4 ПСБО 6 здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

У той же час в акті перевірки (с. 6-7 акту) контролюючим органом не досліджене це питання та не визначений вплив помилки за попередній період на величину нерозподіленого прибутку, а також вплив помилки за попередні періоди на фінансовий результат, правильність виправлення фінансової звітності та необхідність уточнення податкової звітності.

Акт перевірки таких досліджень в порушення Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків №727 не містить.

Суд не може підміняти контролюючий орган і самостійно досліджувати та встановлювати обставини бухгалтерського обліку, які не досліджені та не описані в акті перевірки.

Єдина підстава неврахування контролюючим органом виправлення помилок позивачем у бухгалтерському облік є обставина, що цей період перевірений позаплановою документальною перевіркою (акт від 03.10.2023 № 9520/16-31-07-04-02/43278833 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.10.2019 по 30.06.2023).

Контролюючий орган здійснив формальний висновок без дослідження перерахунку курсових різниць та підстав для такого перерахунку, та зазначив в акті перевірки, що позивачем занижені інші операційні доходи в сумі 2 450 95 грн., в т.ч. за 2023 рік 2 450 995 грн., чим занижений рядок 01 Декларації з податку на прибуток «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» в цій сумі.

Суд зазначає, що платник податку, відповідно до статті 50 ПК України, має право подавати уточнюючі розрахунки за періоди, що перевірявся.

Більше того, в порядку пункту 50.3 статті 50 ПК України, відповідач не позбавлений, як права перевірити цей період, так і під час цієї перевірки дослідити вплив виправлення помилок, зменшення доходів від результату курсових різниць в бухгалтерському обліку, на фінансовий результат, оскільки порушення встановлене за річною звітністю - 2023 рік, а період перевірки із 01.07.2023 30.06.2025.

Тобто, контролюючий орган не був позбавлений належним чином перевірити наявність фактичних підстав до виправлення та здійснити необхідні дослідження обрахунків курсових різниць, а також дослідити правильність виправлення помилок у бухгалтерському обліку, фінансовій звітності та у податковій звітності.

Специфікою бухгалтерського обліку та податку на прибуток є те, що такі результати відображаються наростаючим підсумком, і як ПСБО 1, 6, пункт 4 Положення №88, так і норми ПК України не забороняють платнику виправляти помилки минулих періодів в уточнюючій звітності (розрахунках), так і поточних звітах, деклараціях за минулі періоди.

Усі викладені питання залишились не дослідженими в акті перевірки, виключно із формальним посиланням на те, що цей період перевірений позапланової перевіркою, а платник податків не мав підстав для виправлення помилок, оскільки контролюючий орган не вважає, що відбувся технічний збій у програмному забезпеченні.

У той же час, відповідач навіть не досліджував дійсні обставини, первинні документи, та не порівнював в акті перевірки: чи реально відбулись помилки під час обрахунку результатів курсових різниць, які не відповідають дійсним обставинам та документам, тобто контролюючий орган відмовився досліджувати дану обставину та документи.

Додатково відповідач відмовився під час перевірки здійснювати дослідження цих обставин та документів у процедурі розгляду заперечень платника податків.

Викладене свідчить, що відповідач двічі відмовився досліджувати обставини та документи, на які посилався платник податку, та встановлювати дійсні факти, а обмежився формальною відмовою із загальним переліком норм законодавства без чіткого зазначення норм законодавства, які порушив платник податку у цьому епізоді податкового обліку із податку на прибуток.

Відповідач не здійснив дослідження наданих документів під час формування акту перевірки, під час розгляду заперечень, а також не надав жодних заперечень у відзиві на позов щодо наданих документів під час проведення перевірки та розгляду заперечень на висновки акту перевірки.

Про можливість надання податковому органу додаткових документів після закінчення перевірки вказують і положення пунктів 44.6, 44.7 статті 44 ПК України.

Пункт 44.6 статті 44 ПК України також передбачає, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Проте, контролюючим органом двічі не враховані документи, що підтверджують правильність ведення бухгалтерського та податкового обліку щодо відображення виправлення помилок результатів курсових різниць на підставі бухгалтерської довідки.

Такі документи позивача не відображені та не дослідженні, ні в акті перевірки, ні у відповіді про результати розгляду заперечень.

Додатково суд встановив, що дослідження в акті перевірки під час встановлення порушення щодо подання уточнюючих розрахунків із кореляцією показників податкової звітності, фінансової звітності та даних бухгалтерського обліку відсутні.

Відповідач, встановлюючи порушення із податку на прибуток «-2450995,00 грн.» занижені інші операційні доходи за рахунок проведеного перерахунку операційних курсових різниць за попередні звітні (2021-1 півріччя 2023) періоди, які перевірені попередньою документальною перевіркою, не здійснив дослідження уточнюючих декларацій позивача із податку на прибуток за 2023, 2024 роки та перше півріччя 2025 року, що визнав у додаткових поясненнях від 15.04.2026 (а.с. 103-104).

В акті перевірки мають бути деталізовані обставини податкового правопорушення, зокрема первинні документи, що підтверджують показники, які відображені платником податків у податковій звітності та використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансова, статистична та інша звітність, пов`язана з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладений на контролюючі органи (Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №520/3141/19).

Детальне відображення в акті податкової перевірки змісту виявлених порушень - обов`язкова умова вчинення податковим органом подальших дій щодо притягнення платника до податкової відповідальності, застосування механізмів примусового стягнення податку, а також слугує гарантією дотримання прав платника. Факти податкових порушень, не зафіксовані в акті перевірки, не можуть слугувати підставою для притягнення платника до відповідальності. (висновок у постанові Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №420/1878/19).

Верховний Суд вже неодноразово аналізував зазначені норми податкового законодавства (зокрема, але не виключно, у постановах від 24 грудня 2024 року у справі №640/20970/22, від 28 березня 2023 року у справі № 810/3270/16, від 27 червня 2019 року у справі № 806/343/17) та дійшов висновку, що закріпленому у пункті 86.7 статті 86 ПК України праву платника податків подати до контролюючого органу заперечення на акт перевірки кореспондує визначений цією ж нормою обов`язок контролюючого органу розглянути такі заперечення, надавши платнику податків відповідь, та врахувати результати розгляду заперечень при прийнятті рішення про визначення грошових зобов`язань.

У постанові від 20 листопада 2018 року у справі № 826/285/15 Верховний Суд вказав, що зміст пункту 86.7 статті 86 ПК України дає підстави для висновку про те, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення податковим органом повинні враховуватися не лише висновки акта перевірки, а й результати розгляду заперечень платника податків на такий акт, як його невід`ємної частини.

Суд зазначає, що процедура розгляду заперечень на висновки акту перевірки є частиною процедури перевірки.

Відповідно до пункту 86.10 статті 86 ПК України, в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника.

Контролюючий орган, зобов`язаний під час перевірки, перевірити чи мала помилка платника податку в обрахунку результатів курсових різниць станом на перше півріччя 2023 року вплив на завищення доходів та невірне відображення фінансового результату у сторону збільшення доходів та податкових зобов`язань.

Відповідач викладених вище дій не здійснив.

У цій частині суд вважає доводи позову обґрунтованими, а висновки акту перевірки помилковими.

1.2. Щодо відображення у витратах основних сум визначених податкових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями попередньої перевірки.

Позивач відніс у бухгалтерському обліку ТОВ «ВОРСКЛА-МОДА» за дебетом рахунку 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» суми сплачених у 2023 році основного платежу, згідно попереднього акту перевірки ТОВ «ВОРСКЛАМОДА» від 03.10.2023 № 9520/16-31-07-04-02/43278833 до інших операційних витрат за наступними узгодженими податковими повідомленнями-рішеннями: № 00099920704 від 07.11.2023 з податку на прибуток, сума основного платежу 103785 грн., штрафна санкція 10988 грн.; № 00099930704 вiд 07.11.2023 з податку на доходи фізичних осбі, сума основного платежу 132872,04 грн., штрафна санкція 33218,01 грн.; № 00099940704 вiд 07.11.2023 з військового збору, сума основного платежу 11072,70 грн., штрафна санкція 2768,18 грн.

В бухгалтерському обліку ці операції здійснені наступними бухгалтерськими проводками: Дт 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» Кт 641 «Розрахунки по податках» Дт 641 «Розрахунки по податках» Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

Відповідно до Інструкції №291, на рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності" ведеться облік витрат операційної діяльності підприємства, крім витрат, які відображаються на рахунках 90 "Собівартість реалізації", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут".

На субрахунку 948 "Визнані штрафи, пені, неустойки" ведеться облік визнаних економічних санкцій за невиконання підприємством законодавства та умов договорів.

Результаті документальної перевірки нарахованих платнику податків грошових зобов`язань у податкових повідомленнях-рішеннях, які складаються із податкових зобов`язань це основна сума податку, та грошових зобов`язань це суми штрафних (фінансових) санкцій.

У даному випадку позивачу нараховані суми податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Позивач помилково ототожнює грошове зобов`язання із податковим, оскільки, відповідно до статті 14 ПК України, грошове зобов`язання це більш ширший термін, який включає податкові зобов`язання а також суми фінансової відповідальності (штраф, пеня).

Товариство штрафні фінансові санкції за податковими повідомленнями-рішеннями відобразило у складі витрат за проводками на субрахунку 948 "Визнані штрафи, пені, неустойки" рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності", разом із сумами податкових зобов`язань основних сум нарахованих податків.

Суд погоджується із позивачем, що в бухгалтерському обліку має застосовуватись принцип превалювання суті над формою, який визначає, що операції мають відображатись у бухгалтерському облік за їхнім дійсним фактичним змістом, а не бажаним суб`єктивним тлумаченням сторони.

Суд висновує, що нараховані за результатами документальної перевірки, на підставі акту перевірки від 03.10.2023 № 9520/16-31-07-04-02/43278833, контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях № 00099920704 від 07.11.2023 з податку на прибуток, сума основного платежу 103785 грн., № 00099930704 вiд 07.11.2023 з податку на доходи фізичних осбі, сума основного платежу 132872,04 грн., № 00099940704 вiд 07.11.2023 з військового збору, сума основного платежу 11072,70 грн., не є сумами поточних зобов`язань із нарахованих податків, а за своєю суттю дійсним та фактичним змістом нарахування платнику податків помилок за несплачені податкові зобов`язання, тобто помилки у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності за минулі (попередні) періоди.

Тобто такі суми, в порядку ПСБО 16 не є витратами звітного періоду зі сплати податків є сумами помилок платника податків у бухгалтерському обліку, який призвів до невірного відображення показників у фінансовій звітності у минулих періодах.

Нараховані за результатами документальної перевірки контролюючим органом основних сум податкових зобов`язань необхідно відображати через рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)», на якому ведеться облік нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку, а також здійснюються проводки із виправлення помилок за минулі періоди, що виявлені в поточному періоді, відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", що відображається кореспонденцією рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" з рахунками бухгалтерського обліку відповідних об`єктів класів 1-6.

Під час здійснення проводок із відображення у бухгалтерському обліку результатів нарахованих позивачу за податковими повідомленнями-рішення податкових зобов`язань (основних сум) та грошових зобов`язань (штрафів) позивач їх помилково оцінив та узагальним, як витрати і відніс до субрахунку 948 "Визнані штрафи, пені, неустойки" рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності".

Проте, таке тлумачення платника податків не відповідає дійсному змісту операції тобто принципу превалювання суті над формою.

Позивач зобов`язаний диференціювати та розрізняти відображення штрафних санкцій, які визначаються платнику податків за результатами перевірки, як грошових зобов`язань, оскільки такі є витратами поточного періоду і відображаються внаслідок узгодження податкового повідомлення-рішення на рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності", через кредит 641 "Розрахунки за податками", 642 "Розрахунки за обов`язковими платежами", і окремо основні суми податків за минулі звітні періоди, податкових зобов`язань, які є виправленням помилок минулих періодів, а штрафи це наслідки цих помилок у поточному періоді.

Даний висновок, узгоджується із податковим законодавством та нормами ПК України, оскільки основна сума у податковому повідомленні-рішення за результатом перевірки сума заниженого податку за минулі періоди (стаття 54 ПК України), а штрафна санкція обраховується із бази її визначення від основної суми податку та визначається у розмірі станом на день її застосування.

Викладений вище висновок повністю відповідає вимогам пункту 4 ПСБО 6, що виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх періодах, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року.

Таким чином доводи платника у цій частині не відповідають вимогам законодавства та є необґрунтованими.

1.2.1 Щодо методологічних та арифметичних розрахунків грошових зобов`язань позивачу.

Як встановлено судом у фактичних обставинах, що відповідач за результатом перевірки та висновків акту перевірки не прийняв податкове повідомлення-рішення форми «П» про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2023 рік у сумі «-2698725,00 грн.».

Висновки акту перевірки не містять висновку (питання) про завищення позивачем від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2023 рік у сумі «-2698725,00 грн.».

Суд встановив, що відповідач збільшив об`єкт оподаткування з податку на прибуток у 2024 році позивачу, проте не зменшив суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2023 рік на цю ж суму «-2698725,00 грн.» на підставі відповідного податкового повідомлення-рішення.

Без винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення форми «П» про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2023 рік на суму «-2698725,00 грн.», та зазначення у висновках акту перевірки збільшення суми об`єкта оподаткування на суму « 2698725,00 грн.», в обліку позивача існує одночасно два показники із від`ємним значенням на суму «-» 2698725,00 грн. та позитивним значенням «+» 2698725,00 грн., що не призводить технічно, фактично та реально до існування заниженого показника об`єкта оподаткування, оскільки ці дві суми віднімаються, а їх сума дорівнює « 0,00 грн.», що означає відсутність бази оподаткування та можливості відповідачем зазначити у податковому повідомленні-рішенні форми «Р» №00181950701 від 27.11.2025 суму 485771,00 грн., 18% ставки податку не обраховується від суми, а обраховується від « 0», тобто добуток є нульовим.

Оскільки відсутнє збільшення бази оподаткування «+» 2698725,00 грн., то відсутнє і податкове зобов`язання на суму 485771,00 грн. і, відповідно, - штрафна санкція у розмірі 25% у сумі 121442,75 грн. по цим двом епізодам порушень за 2023 рік., що визначені у 2024 році.

Дана обставина виникла внаслідок порушення відповідачем методології контрольно-перевірочної роботи, що призвело до методологічних та арифметичних помилок на суму грошових зобов`язань із податку на прибуток 485771,00 грн. + 121442,75 грн. на загальну суму 607213,75 грн. грошових зобов`язань із податку на прибуток у податковому повідомленні-рішенні форми «Р» №00181950701 від 27.11.2025.

Зазначені обставини є порушенням Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254, статей 54, 58 ПК України.

Враховуючи те, що зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток може здійснювати тільки за податковим повідомленням-рішенням форми «П», яке не прийняте, і висновки акту перевірки не містять відомостей про завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2023 рік, тобто податкове повідомлення-рішення визначально не могло бути винесене, оскільки у висновках акту перевірки таке порушення відповідачем не встановлене на суму завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2023 рік на суму «-2698725,00 грн.».

Таким чином, не дивлячись на ту обставину, що має місце порушення позивачем матеріальних норм законодавства під час відображення у витратах основних сум визначених податкових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями попередньої перевірки, проте податкові зобов`язання у цьому податковому повідомленні-рішенні за цим епізодом порушення у сумі 44 591,00 грн. визначені позивачу протиправно з урахуванням встановленого судом порушення порядку визначення позивачу податкових зобов`язань, як в акті перевірки, так і під час прийняття податкових повідомлень-рішень.

Порушення порядку визначення позивачу податкових зобов`язань у цій частині здійснене відповідачем внаслідок відсутності встановленого порушення у висновках акту перевірки питання щодо завищення позивачем від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2023 рік на суму «-2698725,00 грн.», невинесення відповідачем податкового повідомлення-рішення форми «П» про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2023 рік на суму «-2698725,00 грн.», призвело до відсутності правових підстав визначення цієї суми зобов`язань у податковому повідомленні-рішенні форми «Р» №00181950701 від 27.11.2025, що офіційно встановлене судом.

У цій частині податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню на суму 607213,75 грн.

1.3. Щодо включення до складу витрат сум на відрядження керівника товариства.

Ключовим питанням про порушення податкового обліку у цій частині висновків акту перевірки зводиться до доводів контролюючого органу, що оскільки відсутнє запрошення від контрагента, листування між позивачем та контрагентом, то витрати понесені на відрядження керівника за кордон не є пов`язаними із господарською діяльністю, оскільки відсутній зв`язок із господарською діяльністю товариства.

В бухгалтерському обліку проведено наступним чином: Дт 92 «Адміністративні витрати» Кт 372 «Розрахунки по підзвітним особам» Дт 372 «Розрахунки по підзвітним особам» Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

Відповідачем здійснений висновок, що ТОВ «ВОРСКЛА-МОДА» в порушення вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 6, п. 20 ПСБО 16 неправомірно включені до складу інших операційних витрат адміністративні витрати за нарахованими сумами відряджень за межі України керівника товариства на загальну суму 177 382,92 грн., в т.ч. за 2024 рік 177 382,92 грн., оскільки під час перевірки не встановлені взаємовідносини із нерезидентами GKALLIS Limited, Swing Collections Gmb, Modasst, Maglieria spl, Santinelli Patnostritelina Tehnika ED, та відсутнє документальне підтвердження пов`язаності даних витрат з господарською діяльністю платника.

До перевірки надані накази керівника позивача, в яких зазначена мета для участі у переговорах щодо пошуку замовників та вирішення виробничих питань.

Заперечення у контролюючого органу щодо наданих документів, що підтверджують розмір витрат понесених витрат на відрядження, періоду перебування керівника товариства за кордоном, місця перебування, факту виїзду за кордон відсутні.

Єдиною підставою формування висновку відповідача є те, що контролюючий орган вважає накази керівника позивача недостатніми для зв`язку таких витрат із господарською діяльністю товариства.

З огляду на викладене, суд зазначає, що керівник товариства наділений дискрецією у прийняті рішень в управлінні господарською діяльністю і самостійно визначає необхідність здійснення відрядження для цілей діяльності суб`єкта господарювання.

Суд вважає твердження відповідача про відсутній зв`язок понесених витрат на відрядження керівника товариства необґрунтованими, оскільки ні запит 01.10.2025 № 2/16-31, ні зміст акту перевірки не містять конкретного переліку необхідних документів, що повинні підтверджувати зв`язок витрат на відрядження керівника товариства із господарською діяльністю.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що первинні документи самі по собі не є єдиною та безумовною підставою для висновку про реальність або нереальність господарської операції, відсутність зв`язку із господарською діяльністю.

Визначений статтею 44 ПК України обов`язок платника вести облік на їх підставі не означає, що відсутність окремих документів автоматично доводить відсутність зв`язку операції із господарською діяльністю.

Вирішальне значення має сукупна оцінка доказів та встановлення реального економічного змісту операції, а також її змісту з урахуванням принципу бухгалтерського обліку превалювання суті над формою.

У разі наявності підтверджень фактичного використання товарно-матеріальних цінностей, основних засобів чи послуг у господарській діяльності, то формальні недоліки оформлення документів, чи відсутність певних документів (запрошення, листування) не є підставою для відмови у формуванні витрат, а витрати визнаються, відповідно до ПСБО 16 у періоді їх здійснення за умови їх зв`язку з господарською діяльністю.

Контрольний орган зобов`язаний довести не лише наявність розбіжностей у звітності чи обліку, але довести причинно-наслідковий зв`язок між такими розбіжностями та заниженням об`єкта оподаткування, або відсутністю певного документа.

Саме по собі відсутність певних документів, які не є обов`язковими, припущення або формальні зауваження без доведення викривлення податкового обліку не є достатньою правовою підставою для донарахування грошових зобов`язань відповідно до статті 77 КАС України.

Контрольний орган зобов`язаний довести, суми витрат на відрядження здійсненні поза межами господарської діяльності.

Сам факт спору щодо окремих витрат або сумніви у їхній обґрунтованості не є достатньою підставою для позбавлення платника права на формування витрат без встановлення відсутності причинно-наслідкового зв`язку їх понесення поза межами господарської діяльності.

Суд вважає такі висновки акту перевірки в цій частині формальними та необґрунтованими.

Завищені витрати у зв`язку за відрядженням керівника за кордон - 31929 грн.+7982,25 грн. штрафна санкція, у загальному розмірі 39911,25 грн. за 2024 рік. у податковому повідомленні-рішенні форми «Р» №00181950701 від 27.11.2025 є протиправними та підлягають скасуванню.

1.4. Відсутність доводів позивача у позовній заяві стосовно наступного порушення.

Порушення про невключення до складу інших операційних доходів за півріччя 2025 року страхового відшкодування (аварія машини) від ТзДВ «Експрес страхування» в сумі 15000 грн.(платіжна інструкція від 08.04.2025 № 68822736, призначення платежу страхове відшкодування № 208.24.01852 від 24.05.2024, страхувальник ТОВ «Ворскла-Мода»), то заяви по суті спору доводів, заперечень позивача про такі обставини та підстави не містять.

Стосовно суми грошових зобов`язань 3373,75 грн. у податковому повідомленні-рішенні форми «Р» №00181950701 від 27.11.2025 за перше півріччя 2025 року відсутні обставини та підстави позову.

Таким чином, суд вважає правомірним податкове повідомлення-рішення в цій частині, оскільки позивач не заперечує щодо цього порушення у заявах по суті спору.

2. Щодо податкових повідомлень-рішень № 00182010701 (військового збору), №00181980701 (податок на доходи фізичних осіб) від 27.11.2025.

Оскільки висновок в цій частині порушення податкового законодавства з податку на доходи фізичних осіб, військового збору щодо відсутності зв`язку понесених витрат на відрядження керівника товариства із господарською діяльністю позивача є ідентичним висновку акту перевірки щодо податку на прибуток, то суд з метою процесуальної економії не здійснює додаткові висновки щодо протиправності податкових повідомлень-рішень № 00182010701, №00181980701 від 27.11.2025, оскільки висновки відповідача в акті перевірки є однаковими за викладом та дослідженням обставин, на основі яких встановлені порушення податкового законодавства.

Суд здійснив висновок відносно податкового повідомлення-рішення №00181950701 від 27.11.2025 (податок на прибуток), що доводи відповідача в акті перевірки про відсутність зв`язку витрат на відрядження керівника товариства із господарською діяльністю є необґрунтованими, і такі доводи відповідача ідентичні доводам у розділах акту перевірки 3.1.4.2.2 «Визначення бази оподаткування, повнота нарахування, утримання та своєчасність сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб», 3.1.4.4. «Правильність нарахування, обчислення та сплати військового збору», то суд повторює свій висновок про їх необґрунтованість в частині порушення позивачем податкового законодавства щодо обліку податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Оскільки в акті перевірки відсутні інші доводи щодо встановлення виплати позивачем керівнику додаткового блага, окрім відсутності зв`язку витрат на відрядження керівника товариства із господарською діяльністю, то суд поширює свій аналогічний висновок в частині податку на прибуток до протиправності висновків акту перевірки про заниження позивачем грошових зобов`язань із податку на доходи фізичних осіб в сумі 31 928,93 грн., в т.ч. за липень 2024 - 15146,63 грн., серпень 2024 - 9 145,58 грн., жовтень 2024 - 5 400,00 грн., листопад 2024 2 236,72 грн. та із військового збору в сумі 2 660,74 грн., в т.ч. за липень 2024 - 1 262,22 грн., серпень 2024 762,13 грн., жовтень 2024 450,00 грн., листопад 2024 - 186,39 грн., а податкові повідомлення-рішення № 00182010701 (військового збору), № 00181980701 (податок на доходи фізичних осіб) від 27.11.2025 визнає протиправними.

3. Щодо податкового повідомлення-рішення № 00182000701 від 27.11.2025.

Відносно безоплатної передачі підакцизної продукції контрагентам позивача СПД-ФОП, суб`єктам господарювання, під час здійснення рекламно-маркетингових заходів без відповідної ліцензії на здійснення операцій із роздрібної торгівлі акцизними товарами (алкогольними напоями) суд зазначає наступне.

Згідно із пп. 14.1.202 п. 14.1 статті 14 ПК України, продаж (реалізація) товарів продаж (реалізація) товарів будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Підпункт 14.1.212 пункт 14.1 статті 14 ПК України визначає, що реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

У статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини. рідин, що Використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 №3817-IX (далі Закон №3817-IX) для цілей цього Закону встановлені наступні терміни, які вживаються в такому значенні:

60) оптова торгівля алкогольними напоями - діяльність з реалізації власно вироблених, ввезених або придбаних алкогольних напоїв іншим суб`єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, іншим суб`єктам господарювання, які не мають ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями та використовують їх для виробничих потреб;

76) роздрібна торгівля - діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування.

У частині 1 статті 2 Закону 3817-IX встановлене, що законодавство у сфері регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним складається з Податкового кодексу України, Митного кодексу України, цього Закону, закону України, що регулює відносини у сфері виноградарства та виноробства, законів України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення", "Про географічні зазначення спиртних напоїв", інших нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання зазначених законодавчих актів.

Отже, правове регулювання відносин, визначення та тлумачення «роздрібна торгівля» алкогольними напоями здійснюється спеціальним Законом №3817-IX та ПК України, з урахуванням термінів статті 1 Закону №3817-IX та статті 14 ПК України.

Із 27.07.2024, набрав чинності Закон №3817-IX, окремий порядок набрання чинності із 01.01.2025 для статей 16, 73 Закон 3817-IX у частині 1 Розділу XII «Прикінцеві положення» не містить.

До 27.07.2024 дані відносини врегульовані Законом України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

В акті перевірки встановлена обставина, що спірні правовідносини і операції із безоплатної передачі алкогольних напоїв контрагентам (партнерам) позивача відбулась у грудні 2024 року, тобто під час дії норм Закону №3817-IX.

Відповідач застосовує відповідальність до позивача на підставі пункту 13 частини 2 статті 73 Закону №3817-IX, до суб`єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах: оптова або роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності відповідної ліцензії (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості реалізованих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Суд констатує, що норми пункту 76 статті 1, статті 16 Закону №3817-IX та підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України ПК України надають визначення «роздрібній торгівлі алкогольними напоями», що включає безоплатну передачу алкогольних напоїв.

Доводи контролюючого органу про необхідність отримання ліцензії товариством на роздрібну торгівлю алкогольними напоями під час безоплатної передачі таких алкогольних напоїв партнерам позивача у межах корпоративних, маркетингових, рекламних чи будь-яких інших акціях суб`єкта господарювання є правомірними.

Частиною 7 статті 16 Закону №3817-IX встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції - алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб`єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Аналогічні роз`яснення розміщенні на вебсайті ДПС України «База знань «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» у відповіді на запитання «Чи потрібно придбавати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах якщо СГ планує під час проведення рекламної акції (презентації), публічних заходів безоплатно розповсюджувати таку продукцію?»:

«Отже, при розповсюдженні алкогольних напоїв, тютюнових виробів або рідин, що використовуються в електронних сигаретах шляхом безоплатного їх надання споживачеві право власності на них переходить до споживача. Тому такі операції розглядаються як операції з продажу і можуть здійснюватися лише за наявності ліцензій на відповідний вид господарської діяльності».

Судом не встановлені обставини, що «ARTEMIVSKE ВИТР Б/ НСОЛ 0,75», «TAIROVO ACTI ІГР Б/СОЛ 0,75» є столовими винами, оскільки докази про маркування цієї продукції, як столових вин, позивачем не надані.

Враховуючи те, що позивач здійснив операцію із безоплатної передачі права власності алкогольних напоїв (ігристих вин) кінцевим споживачам, то така операція є роздрібним продажом алкогольної продукції, на яку потрібна ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, з урахуванням норм Закону №3817-IX із 27.07.2024.

Суд дійшов висновку, що контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення в межах повноважень та відповідно до вимог законодавства, а доводи позивача в цій частині є необґрунтованими.

4. Щодо податкового повідомлення-рішення №00181960701 від 27.11.2025.

Цим податковим повідомленням-рішенням визначені грошові зобов`язання за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, застосований штраф у сумі 2098,70 гривень.

Позивач, ні у змісті заперечень на висновки акту перевірки, ні у позовній заяві не зазначає обставин та підстав протиправності цього податкового повідомлення-рішення №00181960701 від 27.11.2025. Жодних доказів на відсутність цього порушення суду не надав.

Разом з тим, позивач у додаткових поясненнях зазначив, що не заперечує щодо правомірності цього податкового повідомлення-рішення.

Суд встановив, що дане порушення позивач оскаржив помилково без зазначення будь-яких підстав та обставин у позовній заяві, і без надання суду доказів протиправності в цій частині позовних вимог, а, навпаки, визнав це порушення та надав докази сплати грошових зобов`язань, які визначені контролюючим органом у цьому оспорюваному податковому повідомленні-рішенні.

Ураховуючи викладене, відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення №00181960701 від 27.11.2025.

Інші доводи сторін не впливають на висновки суду.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Додатково дії контролюючого органу повинні відповідати «належному урядуванні», коли процедура визначення грошових зобов`язань платнику податків буде відбуватись із неухильним дотриманням закону та із превалюванням рішень та інтересів платника податку (доктрина - «in dubio pro tributario», дослівно з латини - «до платника з повагою»).

На підтвердження правомірності формування даних податкового обліку платник податку повинен мати відповідні належно оформлені первинні документи, які і є підставою для формування даних податкового та бухгалтерського обліку.

Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України до їх відсутності.

Наведеними нормами законодавства визначене, по-перше, обов`язок платника податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів; по-друге, надавати посадовим особам контролюючого органу документи, необхідні для проведення контролюючим органом перевірки, крім випадків їх виїмки або іншого вилучення правоохоронними органами; по-третє, якщо якісь документи не надані платником податків під час перевірки (включаючи розгляд заперечень на висновки акту такої перевірки), то таке ненадання ототожнюється з відсутністю таких документів під час перевірки.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов`язку контролюючого органу щодо належного проведення податкової перевірки кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитись до податкових обов`язків.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що в адміністративному судочинстві добросовісність (несвавільність, розумність, справедливість) рішення суб`єкта владних повноважень означає, що при його прийнятті повинен бути застосований певний стандарт поведінки посадових осіб, що характеризується законністю, транспарентністю та повагою до прав та інтересів суб`єкта приватного права (від лат. Uberrimafides - найбільш добросовісний).

Подібний висновок ухвалений Верховним Судом у постанові 23 січня 2025 року у справі №240/32993/23.

Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви.

Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).

Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, засада використання та захисту цивільних прав, якій корелює принцип добросовісності у пункт 5 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України під час перевірки рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Цивільні права у публічно-правовому спорі захищаються в адміністративній юстиції.

Принципу добросовісності (bona fides) корелюють доктрина римського права venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки, інша назва принцип естопель) ґрунтується ще на римських максимах - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), nemo auditur propriam turpitudinem allegans (ніхто не може посилатися на власну ганебність або провину, щоб отримати перевагу в суді або в правових питаннях тобто заборони отримувати вигоду від власної неправомірної поведінки).

В основі зазначених доктрин знаходиться принцип добросовісності.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland),заява №10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява №36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 58, "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (наприклад, рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), пункту 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (зазначені вище рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 53 та "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), пункт 38).

Відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 73 КАС встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частин першої, третьої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимог и та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції». Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

За загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Європейський суд з прав людини у пункті 36 рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 року №37801/97 вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.04.2023 у справі №380/4746/22, від 31.05.2023 у справі №280/1255/20.

У розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Таки чином, в контексті обставин даної справи судом надана оцінка та відповідь на всі доводи позивача та відповідача, які можуть вплинути на правильне вирішення спору.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у наступному обсязі.

Суд визнає протиправними та скасовує наступні податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області:

№00181950701 від 27.11.2025 (податок на прибуток) частково в сумі грошових зобов`язань із податку на прибуток - 647125,00 грн. (650498,75-3373,72);

№ 00181980701 (податок на доходи фізичних осіб) від 27.11.2025;

№ 00182010701 (військового збору) від 27.11.2025.

Податкові повідомлення-рішення №00181950701 від 27.11.2025 (податок на прибуток) в сумі грошових зобов`язань із податку на прибуток 3373,72 грн., № 00182000701 від 27.11.2025, №00181960701 від 27.11.2025 суд залишає без змін.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо сплати судового збору.

Суд під час відкриття провадження визначив наступний розмір судового збору, оскільки позивач об`єднав в одній позовній заяві різні податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 27.11.2025 № 00182000701, № 00182010701, №00181980701, №00181960701, № 001819507, які не пов`язані між собою, тобто у справі заявлені п`ять окремих майнових вимог, що становлять окремі підстави та предмет позову, із окремими майновими вимогами; №00182000701 (штраф за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії - 24000,00 грн. - 3028,00 грн.), № 00182010701 (збільшена суму грошового зобов`язання з військового збору у сумі 3636,35 грн. - 3028,00 грн.), № 00181980701 збільшена сума грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у суму 43636,21 грн - 3028,00 грн.), № 00181960701 (за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у сумі 2098,70 грн - 3028,00 грн.), № 001819507 (збільшена сума грошового зобов`язання у сумі 650498,75 грн. - 9757,48 грн.), загальна сума судового збору 21869,48 грн.*0,8 (понижуючий коефіцієнт) - 17495,84 грн.

Оскільки судом скасоване податкове повідомлення-рішення №00181950701 від 27.11.2025 частково в сумі грошових зобов`язань із податку на прибуток - 647125,00 грн., то в цій частині підлягає поверненню пропорційна сума судового збору - 7765,5 грн.; скасовані податкові повідомлення-рішення № 00181980701, № 00182010701 від 27.11.2025 то підлягає поверненню пропорційна сума судового збору 4844,8 грн.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних (майнових) вимог.

Судовий збір у майнових вимогах характеризується обрахуванням за «котловим» методом від усієї суми майнової вимоги, з огляду на це застосовується математична пропорція для повернення судового збору частково.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі судового збору 12610,3 грн. (7765,5 грн. + 4844,8 грн.).

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОРСКЛА-МОДА» (вул. Соборності, 72, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 43278833) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ ВП: 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00181950701 від 27.11.2025 частково в сумі грошових зобов`язань із податку на прибуток - 647125,00 грн. (шістсот сорок сім тисяч сто двадцять п`ять гривень 00 коп.), в іншій частині податкове повідомлення-рішення №00181950701 від 27.11.2025 - залишити в силі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00181980701, № 00182010701 від 27.11.2025.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОРСКЛА-МОДА» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 12610,3 грн. (дванадцять тисяч шістсот десять гривень та 30 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.І. Бевза