Рішення № 136418043, 01.05.2026, Балаклійський районний суд Харківської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

610/1766/24 2/610/24/2026 01 травня 2026 року

Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

судді: Стригуненка В.М.

за участі

секретарів: Турченкової О.В., Ворони І.О.,

розглянувши у місті Балаклія Ізюмського району Харківської області у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СЕНС БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, укладеним 29.09.2021 між ОСОБА_1 та АТ "Альфа-Банк"(натепер АТ "СЕНС БАНК"), яка станом на 15.02.2024 становить 1100105,10 гривень, а також судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що на підставі укладеної 29.09.2021угоди про надання споживчого кредиту (кредитного договору) № 501365810 відповідно до якого відповідачу було надано кредит в порядку та на умовах, встановлених договором, із встановленими ним же порядком та строками погашенням кредиту.

Проте, відповідач порушила умови договору, тому позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за договором (т. 1 а.с. 2-6).

03.07.2025 представник відповідача адвокат Лебединська І.С. надала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову. Посилалась на те, що ОСОБА_1 не направляла та не отримувала від банку оферту з пропозицією на укладення угоди, не підписувала оферту та акцепт пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної лінії від 29.09.2021 та саме в такій редакції, в якій їх додано до позову. В матеріалах справи такі докази відсутні. В долучених до матеріалів справі оферті та акцепті підпис відповідача відсутній. Враховуючи викладене, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами. У зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення заборгованості з відсотків не підлягають задоволенню. Анкета-заява про акцепт публічної пропозиції АТ "Альфа Банк" на укладення договору на банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа Банк" містить тільки анкетні дані ОСОБА_1 та не містить відомості про розмір відсоткової ставки (відсутнє будь-яке погодження розміру відсотків між сторонами), щодо розміру кредиту, процентів за користування кредитом та строку повернення кредиту. Наданий позивачем разом з позовною заявою Паспорт споживчого кредиту не є належним доказом по справі. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Крім того, позивачем не надано належним та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог (т. 1 а.с. 64-70).

Ухвалою суду від 10.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (т. 1 а.с. 151).

18.02.2026 відповідач та її представник адвокат Лебединська І.С. надали аналогічні додаткові пояснення, в яких просили відмовити у задоволенні позову. Посилались на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт перерахування грошових коштів відповідачу. Надана виписка по особовим рахункам не містить підпису та печатки уповноваженої особи банку, якою була сформована дана виписка. Меморiальний ордер не містить підпису уповноваженої особи банку та печатки банку, в якому проводилась така операція, тобто не відповідає вимогам Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті". Отже, в матеріалах справи відсутні належним чином засвідчені виписки з рахунків або інші документи, які б підтверджувати факт перерахування грошових коштів. Розрахунок заборгованості не містить підпису та печатки уповноваженої особи банку, яким був сформований даний розрахунок, інформації з аналітичних рахунків з обліку внутрішньобанківських операцій з зазначенням щомісячно нарахування заборгованості за процентами та погашення заборгованості. Інші докази, які б підтверджували факт перерахування грошових коштів, в матеріалах справи відсутні. В той же час розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (фінансової компанії) (т. 1 а.с. 168-177, 178-182).

09.03.2026 представник відповідача адвокат Лебединська І.С. надала додаткові пояснення, в яких просила відмовити у задоволенні позову. Посилалась на те, що в судовому засіданні представником позивача було надано пояснення, що документи, додані до позовної заяви, були підписані уповноваженим представником позивача - адвокатом. Разом з тим, адвокатом можуть бути завірені тільки копії документів, а не підписані оригінали документів, які згідно з вимогами законодавства мають бути створені в день здійснення банківської операції та підписані уповноваженими представниками банку. Операції банку виконують відповідальні виконавці, яким надане право оформляти та підписувати документи за визначеними операціями. У виписці по особовим рахункам та меморiальному ордері відсутні дані про посадових осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення, та відсутній особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції. У розрахунку заборгованості зазначено посадову особу - фахівець Петренко К.Ю., натомість відсутній особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції. Крім того, всі надані позивачем документи на підтвердження укладення кредитного договору є окремими самостійними документами, які по закінченню документа мають графу підпис, однак в оферті та акцепті підпис відповідача відсутній (т. 1 а.с. 213-217).

10.03.2026 представник позивача надав додаткові пояснення у справі, в яких просив відхилити доводи відповідача, викладені у відзиві та додаткових поясненнях, які є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, та задовольнити позов у повному обсязі. Посилався на те, що матеріалами справи підтверджується, що між АТ "СЕНС БАНК" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір у формі оферти та акцепту від 29.09.2021 на суму 800000 грн зі сплатою 25,00% річних, вони беззаперечно свідчать про те, що відповідач вчинила конклюдентні дії, які підтверджують прийняття нею умов договору та його фактичне виконання. Згідно з наданими суду виписками по особовим рахункам чітко вбачається, що відповідач систематично здійснювала платежі в рахунок погашення кредиту. Самостійне та систематичне погашення кредитної заборгованості із чітким зазначенням у квитанціях призначення платежу (номера та дати кредитного договору) беззаперечно підтверджує те, що відповідач знала про наявність кредиту, була ознайомлена з його умовами, отримала кошти у розмірі 800000 грн і розпочала виконання зобов`язань. Подана банком виписка по особовому рахунку, яка має статус первинного документа та є підтвердженням виконаних за день операцій, чітко відображає видачу коштів, їх рух за рахунком та зарахування коштів, внесених відповідачем на погашення тіла та відсотків. Банком долучено до матеріалів справи роздруківки електронних документів, засвідчених представником банку належним чином відповідно до вимог ЦПК України. Розрахунок заборгованості є похідним (зведеним арифметичним) документом, який ґрунтується на первинних документах банківських виписках. Він детально розкриває періоди нарахування, суми відсотків, тіла кредиту та суми погашень, що дозволяє суду перевірити математичну правильність вимог. Відповідач, стверджуючи про "неналежність" розрахунку, жодного власного контррозрахунку суду не надала і математичної вірності нарахованих сум не спростувала, обмежившись формальними запереченнями (т. 1 а.с. 219-222).

31.03.2026 та 0204.2026 відповідач надала суду аналогічні письмові додаткові пояснення, в яких пояснила, що в АТ "Альфа Банк" вона отримала кредит в розмірі 800000 грн, який видали їй в касі банку готівкою. В АТ "СЕНС БАНК" не відкривала ніяких рахунків та не брала кредитів. У виписці по особовим рахункам зазначено, що на її ім`я відкривалися рахунки в банку, але ніякі рахунки не відкривались, вона ними не користувалась. Картка АТ "Альфа Банк" їй також не видавалась. Крім того, ніякого додатку в телефоні АТ "Альфа Банк" у неї не було і вона ним не користувалась. Не заперечувала обставини, що погашала кредитні кошти в АТ "Альфа Банк", зробила декілька платежів до початку введення воєнного стану 24.02.2022. У виписці по особовим рахункам та розрахунку заборгованості зазначено, що перший платіж було здійснено 22.10.2021 на 20000 грн, потім 23.10.2021 - 20000 грн та за жовтень було погашено в цілому 40000 грн. Разом з тим, нею в жовті 2021 року було погашено 30000 грн. Також вона робила в один день по 2 платежі, тому що за раз великий платіж банкомат не приймав. Натомість у виписці та розрахунку вказано, що платежі було зроблено в різні дні. У зв`язку з цими обставинами вона заперечує щодо поданих банком доказів - виписки по особовим рахункам та розрахунку заборгованості. Також просила розглядати справу без її участі, з врахуванням цих пояснень (т. 2 а.с. 36-37, 40-41).

Представник позивача в судовому засідання позов підтримав та просив його задовольнити. Пояснив, що відповідач отримала кредит готівкою, про що в матеріалах справи містяться відповідні документи, які надані суду через електронний суду та скріплені ЕЦП представника позивача, тобто є докази отримання коштів відповідачем. Спочатку відповідач добросовісно погашала кредит згідно з графіком, а після початку війни у 2022 році припинила повернення коштів. Зазначив, що кредитні кошти у розмірі 800000 грн були перераховані на рахунок відповідача в АТ "Альфа Банк" (у їхньому ж банку до зміни назви). Акцепт був підписаний банком, а оферта, як окремий документ, підпису не містить, але є інші документи, підписані відповідачем, що свідчить про підписання кредитного договору. Не підписаний лише один документ. Можливо працівники банку до цього недобросовісно віднеслись. Відповідач здійснила 8 платежів за графіком до договору, чим конклюдентними діями підтвердила його укладення. Крім того, відповідач не спростовує тіло кредиту. За графіком повертала не тільки тіло, а й відсотки, передбачені договором. Для обслуговування договору банк відкриває декілька рахунків. Але вони відкриті на ім`я відповідача, за її рнокпп НОМЕР_1 , посилаючись на цей договір. Відкриття рахунків на ім`я відповідача підтверджується матеріалами виписки, це технічні питання обслуговування. Відсутні відомості, що він стосувався іншої особи, скарг, розслідувань за такий тривалий час не було, не підтверджено шахрайство зі сторони банку, відповідач цього не робила, не зазначала про порушення, злочини тощо. Вказав, що виписки по рахунку не зберігаються у банку виключно у паперовій формі, суду вони надані в електронній формі відповідно до ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік" та діючого законодавства, їх надав уповноважений представник банку - адвокат, підписавши їх ЕЦП. Клопотання про витребування оригіналів цих доказів сторона відповідача не заявляла. До того ж, відповідач має можливість отримати сама цю виписку і надати її суду, навіть без відвідування банку, через смартфон. Зазначив, що використання печатки у 2017 році завершилось, у КУпАП є відповідальність за вимагання печатки. Тіло кредиту фіксоване, становило 800000 грн, процентна ставка фіксована - 25 %. Розрахунок співпадає з графіком, є простим, підписаний адвокатом, але складений фахівцем, контррозрахунку сторона відповідача не надала. Відомостей про видачу кредитної карти немає. У виписці до справи є відомості щодо погашення відповідачем кредиту (форма 281): 22.10.2021 - 20000 грн, 23.10.2021 - 20000 грн, 11.11.2021 - 21000 грн, 17.11.2021 -11000 грн, 10.12.2021 - 11000 грн, 17.12.2021 - 12000 грн, 18.01.2022 - 22985 грн, 18.02.2022 235000 грн. Коли видавався кредит, то банк мав назву АТ "Альфа-Банк", тепер перейменований в АТ "СЕНС БАНК". Документи зберігаються в електронній формі, у паперовій формі немає. Після перейменування документи за минулий період у системі були перейменовані на актуальну назву банку, інші відомості в них залишилися незмінними. Документи у паперовій формі залишили попередні назви. Змінена назви банку відбулася у документах, які існували в електронній формі. Зауважив, що сторона відповідача визнала отримання кредиту та часткове його погашення.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала щодо наданих банком доказів у вигляді банківських виписок та меморіального ордеру, посилалась на їх недостовірність, тому вважала, що не підтверджено отримання кредиту, його погашення. При цьому, відповідач до правоохоронних органів щодо неправомірних дій банку не зверталась. Підтвердила, що відповідач у АТ "Альфа-Банк" отримала кредит 800000 грн. На словах відповідач їй казала, що погасила 30000 грн, а не 40000 грн та не у тому порядку, як зазначив банк. По виписці заперечень не має, а меморіальний ордер мав бути складений ще у той час, назва банку повинна бути АТ "Альфа-Банк", він не містить необхідних реквізитів.

20.04.2026 від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності у зв`язку з припиненням дії договору про надання правничої допомоги (т. 2 а.с. 93).

Представник позивача просив розглянути справу за його відсутності, позов підтримав (т. 2 а.с. 95-96).

Судом встановлені такі обставини і визначені відповідні до них правовідносини.

За змістом оферти на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 501365810, обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 29.09.2021 ОСОБА_1 пропонує АТ "Альфа-Банк" укласти угоду про надання споживчого кредиту, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб (далі Угода). Підставою для Угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк" між ОСОБА_1 та банком на умовах "Кредит готівкою" у сумі 800000 грн зі сплатою 25% річних, тип ставки фіксована, на строк 60 міс до 29.09.2026. Кредит надається позичальнику для власних потреб, спосіб видачі переказ коштів на рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ "Альфа-Банк". В оферті також зазначені умови кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії: тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія, сума кредиту - до 200000 грн, процентна ставка - 26% річних, фіксована, може бути змінена шляхом укладення відповідної додаткової угоди, строк дії кредитної картки - 3 роки з моменту випуску. В додатку № 1 до цієї угоди та додатку № 4 до договору, що є невід`ємною частиною угоди, запропонувала зазначити детальний розпис складових загальної вартості кредиту, реальної річної процентної ставки, графік платежів з повернення кредиту, сплати процентів за його користування, сум комісійної винагороди та інших платежів за угодою. Угода набуває чинності з моменту підписання банком акцепту на укладення угоди та надання споживчого кредиту, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов Угоди та договору. Тарифи є невід`ємною частиною Договору та розміщені на сайті Банку. Всі відносини, що не врегульовані угодою, ОСОБА_1 запропонувала врегулювати договором, який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом, права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов Договору, додатково до тих, що вказані в Угоді, і є невід`ємною частиною угоди та діюча редакція якого розміщена на сайті Банку. В оферті зазначено, що підпис позичальника на цьому документі свідчить про отримання нею всієї інформації про умови кредитування та про те, що акцепт пропозиції на укладення Угоди про надання споживчого кредиту № 501365810, обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 29.09.2021 отримала у дату складання цієї оферти (т. 1 а.с. 26).

29.09.2021 АТ "Альфа-Банк" прийняло пропозицію Кузьменко І.В., про що свідчить акцепт пропозиції на укладення Угоди про надання споживчого кредиту № 501365810, обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії (т. 1 а.с. 26).

До матеріалів справи також наданий додаток № 1 до угоди про надання кредиту № 501365810 від 29.09.2021, де вказаний графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та орієнтовної реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, який відповідач підписала особисто (т. 1 а.с. 26-27).

Умови кредитування, серед іншого, відображені й в паспорті споживчого кредиту, який було надано споживачу до укладення договору (т. 1 а.с. 28, 29).

29.09.2021 між ПрАТ СК "Альфа Страхування" та ОСОБА_1 підписано заяву (акцепт) № 248.501365810.111 про прийняття пропозиції укласти договір страхування (т. 1 а.с. 31).

Відповідачем також підписано довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб (т. 1 а.с. 30), анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції АТ "Альфа-Банк" на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк" (т. 1 а.с. 32-34) та податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця (т. 1 а.с. 34-35).

До матеріалів справи позивачем було також долучено копію договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_1 від 08.08.2000 (т. 1 а.с. 37, 42).

АТ "Альфа-Банк" свої зобов'язання за кредитним договором виконало і надало кредитні кошти відповідачу у повному розмірі, про що свідчить копія меморіального ордеру № 583383838 від 29.09.2021 (т. 1 а.с. 43), а також його оригінал, наданий на запит суду (т. 2 а.с. 45), згідно з яким АТ «СЕНС БАНК» перерахувало на рахунок відповідача грошові кошти за кредитним договором від 29.09.2021 № 501365810 у розмірі 800000 грн.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів також підтверджено виписками по особовим рахункам відповідача за період з 29.09.2021 по 15.02.2024, в якій міститься повна інформація про рух коштів, відображено всі операції, суми надходжень та їх розподілення на погашення складових заборгованості, з якої вбачається, що відповідач отримала грошові кошти, погашала заборгованість, що також підтверджує факт укладення кредитного договору (т. 1 а.с. 10-24).

Додатково на запит суду позивачем було надано оригінал виписок по особовим рахункам ОСОБА_1 за період з 29.09.2021 по 15.02.2024 (т. 2 а.с. 46-77).

ОСОБА_1 здійснила погашення за кредитним договором від 29.09.2021 № 501365810 в загальній сумі 141485 грн (22.10.2021 - 20000 грн, 23.10.2021 - 20000 грн, 11.11.2021 - 21000 грн, 17.11.2021 -11000 грн, 10.12.2021 - 11000 грн, 17.12.2021 - 12000 грн, 18.01.2022 - 22985 грн, 18.02.2022 - 235000 грн).

Як вбачається з розрахунку заборгованості у ОСОБА_1 станом на 15.02.2024 існує заборгованість за кредитом у розмірі 1100105,10 грн, з яких 737947,23 грн за кредитом, 362157,87 грн по відсоткам (т. 1 а.с. 25) .

12.08.2022 позачерговими загальними зборами акціонерів АТ "Альфа-Банк" прийнято рішення про зміну найменування АТ "Альфа-Банк" на АТ "Сенс Банк". Запис про найменування АТ "Сенс Банк" внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 30.11.2022. Вказані обставини підтверджені копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 22.08.2023 та копією витягу з державного реєстру банків (т. 1 а.с. 447).

26.01.2024 позивачем було надіслано на адресу відповідача вимогу про усунення порушень за кредитним договором від 29.09.2021 № 501365810, заборгованість за яким станом на 21.01.2024 становила 1077556,71 грн (т. 1 а.с. 48).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (статті 638 ЦК України).

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (частина 1 статті 640 ЦК України).

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена (частини 1, 3 статті 641 ЦК України).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції (стаття 642 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ "Сенс Банк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У рішенні від 11.07.2013 № 7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Конституційний Суд України у Рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема, у договорах про надання споживчого кредиту.\

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У справі встановлено, що звертаючись до суду з позовом АТ "СЕНС БАНК" було надано суду: довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб, яка містить роз`яснення про порядок здійснення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників; паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та орієнтовної реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг; заяву (акцепт) № 248.501365810.111 про прийняття пропозиції укласти договір страхування; анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції АТ "Альфа-Банк" на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк" та податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, які було підписано відповідачем особисто, що нею не заперечувалось.

Також було надано акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії, який було підписано лише представником позивача.

Між тим, матеріалами справи не підтверджується, що 29.09.2021 ОСОБА_1 підписала оферту пропозицію на укладення договору про надання споживчого кредиту № 501365810, оскільки в самій оферті, де зазначено, що підпис позичальника на цьому документі свідчить про отримання нею всієї інформації про умови кредитування та про те, що акцепт пропозиції на укладення Угоди про надання споживчого кредиту № 501365810, обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 29.09.2021 отримала у дату складання цієї оферти, підпис ОСОБА_1 відсутній, там стоїть тільки "галочка".

Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач підписала кредитний договір як цілісний документ у тому вигляді, у якому його надано суду позивачем на обґрунтування своїх вимог. Фактично відповідачем підписано один останній аркуш - графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та орієнтовної реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг.

До того ж, сама відповідач не визнає, що вона підписувала договір у такому вигляді, у якому його надав позивач, а позивач не спростував цього шляхом надання кредитного договору, як цілісного документа (прошитого та скріпленого печаткою, що унеможливлює підміну його сторінок) або підписаної кожної сторінки договору.

Тобто відсутні докази, що саме з цими умовами кредитного договору ознайомлювалася відповідач.

Наданий позивачем Паспорт споживчого кредиту, де також зазначені процентні ставки та інші відомості щодо кредиту, не може вважатись складовою кредитного договору, адже форма такого документу носить інформаційний характер та не є складовою кредитного договору.

Статтею 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено умови договору про споживчий кредит.

Паспорт споживчого кредиту відповідно до Закону України "Про споживче кредитування" є інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, який повинен відповідати формі, визначеній ст. 13 цього Закону.

Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20).

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Інші, підписані відповідачем документи, які було надано позивачем на підтвердження свої позовних вимог, не містять розміру відсоткової ставки, яку повинна була сплачувати відповідач за користування отриманим кредитом.

З огляду на зазначене відсутні підстави вважати, що при укладенні договору із відповідачем Банк дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими Банк.

Акцепт пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, який міститься у матеріалах справи та не містить підпису відповідача, сам по собі не доводить факту погодження між сторонами у письмовому вигляді плату за користування кредитними коштами, яка встановлена у формі сплати відсотків.

Таким чином всупереч визначеного у ст. 12, 81 ЦПК України процесуального обов`язку позивач не надав до суду належних і допустимих доказів про те, що сторони у справі дійшли згоди про укладення кредитного договору на зазначених у позові умовах, в тому числі щодо розміру відсотків за користування кредитом. А саме підпис відповідача в Оферті пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту відсутній.

Отже, докази щодо існування письмової домовленості між позивачем та відповідачем щодо нарахування процентів та їх сплати за користування, у справі відсутні.

Разом з тим, згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), не можна вважати неукладеним договір після його повного або часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

Тобто, навіть за відсутності факту дотримання сторонами письмової форми договору, головним для визначення правовідносин між сторонами є факт повного або часткового його виконання сторонами, наявність конклюдентних дій сторін, спрямованих на його укладення та виконання.

Згідно зі статтею 41 Закону України "Про Національний банк України" та частинами першою, другою статті 68 Закону України "Про банки та банківську діяльність" Національний банк України встановлює обов`язкові для банківської системи стандарти та Правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі Правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 1998 року № 566, чинного на час виникнення спірних правовідносин, зі змінами та доповненнями, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Пунктом 5.1 глави 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Згідно з пунктом 5.4 цього Положення, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

Пунктом 5.6 вказаного Положення визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Подібні висновки зроблені у постанові Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 214/1423/15-ц (провадження № 61-8821св24).

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивачем надано виписку з банківського рахунку, яка має статус первинного документу та містить інформацію про рух коштів на балансі карткових рахунків відповідача баланс станом на дату укладення договору (надана сума кредиту), всі операції за картковими рахунками (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної операції).

Тобто, надана позивачем виписка по рахункам ОСОБА_1 за період з 29.09.2021 по 15.02.2024 свідчить про те, що відповідач отримала кредитні кошти та виконувала зобов`язання щодо їх повернення.

Крім того, позивачем на підтвердження надання кредиту відповідачу було надано оригінал меморіального ордеру, який також має статус первинного документа.

Більш того сама відповідач у своїх письмових поясненнях визнала отримання кредиту у сумі 800000 грн та його погашення до початку повномасштабного вторгнення, однак стверджувала, що кредит брала в АТ "Альфа-Банк", а не в АТ "СЕНС БАНК".

При цьому, вказані доводи є неспроможними, оскільки під час розгляду справи достовірно встановлено, що АТ "Альфа-Банк" та АТ "СЕНС БАНК" це один і то й же банк, який просто змінив свою назву.

З тих же причин, як пояснив у судовому засіданні представник позивача, у первинних документах вказано банк платника, як АТ "СЕНС БАНК", а оскільки такі документи зберігаються у банку в електронному вигляді, то зміна назви в них відбулася автоматично.

До правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій відповідач не зверталась, як і не оскаржувала правомірність (дійсність) укладеного договору.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору про надання споживчого кредиту. Зазначений договір недійсним не визнано.

Розрахунок заборгованості, який відповідач вважає недостовірним, нею не спростований, контррозрахунок не наданий та судово-економічні експертизи щодо наданого розрахунку не призначалися.

Відповідачем не наведено жодних обґрунтувань помилковості здійснених розрахунків заборгованості за вказаним кредитним договором.

Тобто в суду немає підстав вважати надані докази недостовірними та недопустимими.

Посилання відповідача на не відповідність наданих документів вимогам закону, суд вважає необґрунтованими.

Отже, розрахунок заборгованості та виписка є належними та допустимими доказами в справі.

З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що відповідач частково сплачувала заборгованість за договором.

Водночас, відповідач не погодилась з порядком та сумою, внесеною нею на погашення заборгованості, тому вважала виписку по рахункам неналежним доказом. При цьому, вона не була позбавлена можливості надати виписку по своєму картковому рахунку на спростування доводів позивач та наданих ним документів, з якими не погодилась, однак чомусь цього не зробила, чим знехтувала своїм правом на надання доказів.

За відсутності належних та допустимих доказів погодження умов договору, позивач має право вимагати захисту своїх прав шляхом стягнення з відповідача фактично отриманої та не повернутої суми кредитних коштів.

Зазначений висновок відповідає правовому висновку викладеному Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17-ц (провадження №14-131цс19).

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд вважає, що договірні відносини за договором кредиту є підтвердженими лише щодо фактичного використання відповідачем кредиту, але щодо відсотків погодження у письмовій формі між сторонами не відбулось, тобто не доведено погодження між сторонами таких істотних умов договору, як сплату відсотків за користування кредитом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, який в свою чергу підтверджується випискою про рух коштів,відповідач отримала 800000 грн, з них повернула Банку 141485 грн, з яких банк безпідставно стягнув з відповідача відсотки за користування кредитом у розмірі 79432,23 грн, про нарахування яких сторони у справі у встановленому порядку не домовились.

Тому підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором у зазначеному в позові розмірі відсутні.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 658515 грн (737947,23 (тіло кредиту) -79432,23 (сплачені відсотки за користування кредитом)).

Внаслідок задоволення позову судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Оскільки позов задоволено частково та позовні вимоги банку задоволено на 59,86%, судовий збір за подачу позову в розмірі 7902,27 грн (59,86% від 13201,26 грн) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України,

у х в а л и в:

1)Позов задовольнити частково.

2)Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СЕНС БАНК" заборгованість за кредитним договором в сумі 658515 гривень.

3)В іншій частині позову відмовити.

4)Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СЕНС БАНК" 7902,27 гривні судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СЕНС БАНК", місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ 23494714.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Суддя Стригуненко В.М.