Рішення № 136416833, 11.05.2026, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/347/26

Провадження № 2/515/828/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Луцюка В.О.,

секретар судового засідання Комерзан Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в особі представника Кудіної Анастасії Вячеславівни до ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

27 лютого 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») через свого представника Кудіну А.В. звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціною позову 13 200,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані таким.

08 квітня 2025 року ОСОБА_1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») Договір про надання коштів у кредит № 71799443, шляхом підписання електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, за умовами якого отримав фінансовий кредит та зобов`язався повернути кредитні кошти, сплатити відсотки та інші платежі у строк та на умовах Договору.

Відповідно до Договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно з Витягом з Реєстру боржників № 14 від 26 серпня 2025 року до Договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року, ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором про надання коштів у кредит № 71799443 від 08 квітня 2025 року у сумі 13 200,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - сума заборгованості по тілу кредиту; 600,00 грн - сума заборгованості по відсоткам; 8 000,00 грн сума заборгованості за пенею; 600,00 грн комісія за надання кредиту.

Вказану заборгованість за Договором відповідачка не погасила, чим допустила порушення договірного зобов`язання по поверненню кредиту.

Враховуючи викладене, просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у сумі 13 200,00 грн та судові витрати у сумі 2 662,40грн.

27 березня 2026 року стороною відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи таким.

Позивачем не доведено тієї обставини, на яку він посилається у позові, а саме, що Договір укладено з ОСОБА_1 у вигляді електронного документу шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Не додано доказів того, що ОСОБА_1 , як позичальника, було ідентифіковано та верифіковано за допомогою системи BankID НБУ, як зазначено в п. 4.4 Договору надання коштів у кредит. У зв`язку з зазначеним, вважаємо позивачем не доведено факту/обставини укладення відповідачем 08 квітня 2025 року Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71799443 та відповідно виникнення у сторін прав і обов`язків за ним. Отже, позивачем не доведено наявність у відповідача обов`язку повернути кредит та сплатити проценти у строк визначений договором у відповідності до умов договору та ст. 1054 ЦК України.

Крім того, позивачем не надано доказів надання відповідачу грошових коштів відповідно до умов договору у розмірі 4 000,00 грн (первинних ів вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Договір факторингу, яким передано права вимоги за договором надання коштів у кредит № 71799443, було укладено 27 березня 2025 року, у той час як кредитний договір позики укладено пізніше, а саме 08 квітня 2025 року, що протирічить хронологічній послідовності укладення цих договорів, так як спочатку укладається договір позики, а в подальшому, можливо, договір факторингу. Таким чином, на момент укладення договору факторингу від 27 березня 2025 року договору позики не існувало, тому його умови є нікчемними і не можуть породжувати юридичних наслідків і права вимоги позивача (нібито нового кредитора) до відповідача. Договір факторингу є похідним від первинного договору позики, а не навпаки. Права кредитора за кредитним договором до позивача не перейшли, внаслідок чого позивач не набув прав кредитора по відношенню до відповідача, а тому позовні вимоги є безпідставним та незаконними.

Крім того, матеріали справи не містять підтвердження того, що відповідач був обізнаний про необхідність в разі наявності підстав сплати коштів позивачу в результаті укладення Договору факторингу та про їх розмір станом на день укладення вказаного Договору факторингу (вх. № 2363/26-Вх 27.03.2026).

01 квітня 2026 року від представника сторони позивача ОСОБА_3 надійшла відповідь на відзив, де остання зазначила таке.

Сторони узгодили розмір кредитів та позик, грошову одиницю, в якій надано кредити та позики, строк та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договорів в електронній формі, на погоджених умовах шляхом підписання Договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Враховуючи вище викладені факти, відповідач має в мережі Інтернет сторінку з розміщеною пропозицією (офертою). На даній сторінці розміщена інформація про підприємство, скановані копії правовстановлюючих документів, фінансові звіти про діяльність підприємства, та пропозиції (оферти) щодо видачі кредитів з правилами їх отримання та повернення.

Так, у Договорі оферти зазначено, що клієнт здійснює оформлення кредиту шляхом заповнення Заявки на отримання кредиту на Сайті Товариства, обов`язково вказуючи всі дані, зазначені в заявці як обов`язкові для заповнення.

Порядок отримання кредитних коштів є наступним: вибирається сума коштів, яку позичальник бажає взяти у кредит та строк на який береться такий кредит; оформлюється заявка; обирається персональний логін і пароль для входу в Особистий кабінет, при підписанні документів на телефонний номер клієнта, направляється повідомлення з одноразовим ідентифікатором у вигляді коду, який клієнт зобов`язаний ввести на веб-сторінці (далі - «електронний підпис одноразовим ідентифікатором»), електронний підпис одноразовим ідентифікатором як аналог власноручного підпису є підтвердженням особи клієнта, при цьому, сторони домовилися, що всі документи щодо надання кредиту підписуються клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором; проводиться погодження та перевірка банківської карти; у разі прийняття рішення про отримання кредиту клієнт ознайомлюється з індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту в Особистому кабінеті, у разі згоди із запропонованими умовами кредитування, клієнт підписує індивідуальну частину договору за допомогою отриманого одноразового ідентифікатора; отримуються кошти на розрахункову карту позичальника. Тобто, укладання угоди без заповнення Заявки клієнтом є неможливим.

Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором (позикодавцем) не було б укладено.

Укладення Договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариств, доступ до якої забезпечується клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства. Тобто верифікація та ідентифікація позичальника здійснюється через ІТС первісного кредитора. Кредитний договір укладалися в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства (ІТС Товариства) та доступний зокрема через сайт Товариства та /або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Перерахування коштів на платіжну карту відповідача за укладеними договорами було безпосередньо здійснено оператором онлайн-послуг платіжної інфраструктури, які не здійснюють операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. Кредитні кошти було перераховані на банківську карту № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 та відкрита на його ім`я у АТ «Універсал Банк».

Жодних заперечень з приводу того, що відповідач не погодився з умовами та правилами надання кредиту під час укладення та підписання договору чи про зарахування та розподілення сплачених коштів відповідачем висловлено не було.

Позивач разом з позовною заявою надав суду належним чином завірені копії документів, що свідчать про належні правові підстави для переходу права вимоги до відповідача. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Враховуючи викладене, відзив на позовну заяву є необґрунтованим, недоведеним, суперечать умовам укладеного правочину (вх. № 2473/26-Вх 01.04.2026).

У своєму заперечені на відповідь на відзив, сторона відповідача просила відмовити у задоволенні позову, за такого. З огляду на наявність спору та позиції відповідача, який ставить під сумнів укладання спірного договору, відсутність в матеріалах справи оригіналу електронного доказу, стороною позивача не було доведено позовні вимоги. Крім того, позивачем не спростовано доводи відповідача щодо відсутності у позивача права вимоги за кредитним договором, оскільки ним не було доведено перехід права вимоги від первісного кредитора (вх. № 2524/26-Вх 01.04.2026).

27 квітня 2026 року стороною відповідача подані письмові пояснення у справі, де представник відповідача вказав, що позивач, зазначаючи про надання в кредит грошових коштів відповідачу, не виконав свого процесуального обов`язку щодо надання доказів перерахування коштів та розміру кредиту, а тому лист АТ «Універсал Банк» від 24 квітня 2026 року № БТ/Е-16293 не може братися судом до уваги. Крім того, відповідач був призваний на військову службу під час мобілізації в особливий період та направлений для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_2 , де з 12 червня 2024 року по теперішній час проходить службу, а тому в період виконання умов кредитного договору від 29 листопада 2024 року та на теперішній час на відповідача поширюються пільги, передбачені ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто у нього відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом (вх. № 3093/26-Вх 28.04.2026).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 лютого 2026 року, справу передано у провадження судді Луцюка В.О.

Відповідно до ухвали судді від 05 березня 2026 року, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін; відповідачу роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву.

За змістом ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавали.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази по справі, з`ясувавши думку учасників справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 08 квітня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був підписаний Договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71799443, який вчинено із використанням електронного підпису відповідача (а.с. 6-13).

За умовами Договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу кошти в сумі 4 000,00 грн, на банківський картковий рахунок, а останній зобов`язався повернути отриманий кредит в строк, визначений умовами Договору, а саме - 30 днів, тобто до 07 травня 2025 року, на визначені договором реквізити позикодавця, зі сплатою відсотків: процентна ставка в день 1,000 %, процентна ставка за понадстрокове користування позикою, за день 4,00 %.

Комісія за надання кредиту 15,00 % від суми наданого кредиту, що становить 600,00грн.

Пунктом 2.1. вказаного Договору визначено, що за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики кредиту та комісію за надання кредиту.

Пунктом 7.1. Договору визначено, що позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування кредиту здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права.

У Договорі сторони також передбачили, що у разі порушення строків повернення кредиту позичальниця несе відповідальність, зокрема, якщо сума кредиту, що надається позичальнику за Договором, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення Договору, користування кредитом понад встановлений Договором строк, нараховуються проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) у розмірі, визначеному п.2.2. Договору за кожен день такого користування, з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства (п.10.5.1. Договору).

Якщо сума кредиту, що надається позичальнику за Договором, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення Договору, за користування кредитом (його частиною) понад встановлений Договором строк, у випадку невиконання позичальником умов Договору, кредитодавець має право нараховувати пеню у розмірі, визначеному п.2.2. Договору з першого дня понадстрокового користування кредитом (його частиною) за кожен день такого користування, з урахуванням обмежень, визначених Законом України «Про споживче кредитування» (п.10.5.2. Договору).

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 45468.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

При цьому, в ч. 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Даний Договір містить персональні дані відповідача, зокрема, його прізвище, ім`я, по батькові, дату народження, паспортні дані, номер картки платника податків, номер банківського рахунку, на який перераховуватимуться грошові кошти - № НОМЕР_1 , а також адресу, номер телефону та адресу електронної пошти відповідача.

За такого, сторони обумовили у письмовому вигляді ціну Договору у вигляді сплати процентів за користування кредитними коштами, комісії, конкретні умови кредитування.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало зобов`язання та перерахувало 08 квітня 2025 рокуна картку відповідача № НОМЕР_1 кошти у сумі 4 000,00 грн через ТОВ «ФК «Фінексперес», згідно з Договором про переказ коштів №23-01-18/5 від 23 січня 2018 року, номер платежу: 7124524d-9965-4f71-bae7-8403d39e32bc (а.с. 14).

Як вбачається з інформації, наданої АТ «Універсал Банк» 20 квітня 2026 року вих. №БТ/Е-16293, на ім`я ОСОБА_1 у Банку емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , на яку 08 квітня 2025 року успішно були зараховані кошти у сумі 4 000,00 грн; номер телефону, на який відправлялася інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за вказаною платіжною карткою: НОМЕР_4 .

27 березня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали Договір факторингу № 27/03/25 та 26 серпня 2025 року Додаткову угоду № 8 до Договору Факторингу № 27/03/25, за умовами яких ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с. 18-23).

26 серпня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підписано Акт прийому-передачі Реєстру боржників № 14 від 26 серпня 2025 року за Договором факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року (а.с. 24).

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимог № 14 від 26 серпня 2025 року до Договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року, позивач набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у сумі 13 200,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - сума заборгованості по тілу кредиту; 600,00 грн - сума заборгованості по відсоткам; 8 000,00 грн сума заборгованості за пенею; 600,00 грн - сума заборгованості за комісією за надання кредиту (а.с. 26).

Факт сплати коштів фактором на користь клієнта за вказаним вище Договором факторингу підтверджується копією платіжної інструкції (а.с. 25).

Матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що відповідач повернув первісному стягувану ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» кредит та нараховані відсотки у строки, передбачені Договором.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

За правилами ч.1 ст.1049, ст.1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві кредит у строк та порядок, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, згідно умов договору та у строки передбачені цим договором.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача станом на 26 серпня 2025 року становить 13 200,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - сума заборгованості по тілу кредиту; 600,00 грн - сума заборгованості по відсоткам; 8 000,00 грн - сума заборгованості пенею; 600,00 грн - комісія за надання кредиту (а.с. 15-17). Коштів на погашення кредиту відповідач не вносив.

За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобов`язання за кредитним договором.

Разом з тим, як вбачається з копії військового квитка серії НОМЕР_5 , виданого 110 березня 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_1 та довідки командира Військової частини НОМЕР_2 від 13 квітня 2026 року вих. № 6193, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_2 з 12 червня 2024 року по теперішній час.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дія цього Закону поширюється, зокрема, на: військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей.

Згідно з п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» № 303/2014 від 17 березня 2014 року та триває по теперішній час.

Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду в розумінні Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 серпня 2020 року у справі № 813/402/17 (провадження № 11-609апп19) дійшла висновку про те, що за змістом наведених вище визначень, навіть за невведення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов`язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи.

Крім цього, на території України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан о 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, який продовжує діяти.

Отже, станом на дату отримання ОСОБА_1 кредиту (08 квітня 2025 року) та станом на дату розгляду справи діяв і, відповідно, діє особливий період.

Частиною 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.

Отже, дія п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» поширюється на всіх військовослужбовців без виключення. Такий висновок, зокрема міститься в постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21.

За такого, відповідач як військовослужбовець під час особливого періоду має пільги, передбачені, п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому заборгованість за пенею у сумі 8 000,00 грн та відсотками за користування кредитом у сумі 600,00 грн підлягають списанню позивачем, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача в цій частині безпідставні.

Щодо посилання сторони відповідача на недоведення факту/обставини укладення відповідачем Договору та відповідно виникнення у сторін прав і обов`язків за ним, у зв`язку з ненаданням позивачем доказів ідентифікації та верифікації позичальника за допомогою системи BankID НБ, суд зазначає таке.

Згідно з п.3.1. Договору, для отримання кредиту, позичальник має зареєструватися в ІКС, для чого він проходить процедуру реєстрації на сайті.

Реєстрації на сайті відбувається на сторінці реєстрації. Для проходження процедури реєстрації позичальник заповнює всі поля форми реєстрації, вказує дані банківської картки, на яку він хоче отримати кредит. Вказана картка проходить прив`язку до особи позичальника і верифікацію. При проходженні верифікації картки позичальник вводить у відповідне поле код операції, отриманий від свого банку. При проходженні процедури верифікації позичальник надає згоду на обробку своїх персональних даних та підтвердження ознайомлення з політикою конфіденційності (п.3.2. Договору).

Згідно з п.4.4. Договору, ідентифікація та верифікація позичальника здійснюється за допомогою системи BankID НБ.

Так, у Договорі позичальником зазначено банківську картку № НОМЕР_1 , яка як вбачається з інформації, наданої АТ «Універсал Банк», імітована саме на ім`я відповідача ОСОБА_1 та на яку 08 квітня 2025 року були успішно перераховані кошти у сумі 4 000,00 грн, тобто позичальник пройшов ідентифікацію та верифікацію за допомогою системи BankID НБ, а тому вказане посилання сторони відповідача не заслуговує на увагу.

Щодо посилання сторони відповідача на те, що Договір факторингу був укладений раніше за кредитний договір, суд зазначає таке.

Відповідно до положень ст. 1077,1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами 1.2 ст. 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 530/1995/18, провадження № 61-697св21, викладено загальний правовий висновок, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України). Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Відомостей про те, що Договір факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року в частині відступлення права вимоги за Договором про надання коштів у кредит № 71799443 від 08 квітня 2025 року, судовим рішенням визнано недійсним, матеріали справи не містять.

Факт переходу права вимоги позивача саме до відповідача за вказаним вище кредитним договором підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру боржників № 14 від 26 серпня 2025 року та самим Реєстром боржників № 14 від 26 серпня 2025 року, який містить відомості та обсяг необхідної інформації, таких як анкетні дані відповідача, номер кредитного договору, суми заборгованості, які дають можливість належним чином підтвердити набуття позивачем права вимоги до ОСОБА_1 .

Щодо посилання сторони відповідача на нездійснення належного повідомлення боржника про відступлення права вимоги та підписання Договору факторингу, що призвело до зміни кредитора на позивача у справі, суд зазначає таке.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.

Посилання сторони відповідача щодо нарахування відсотківза користування кредитом поза межами строку дії Договору та ненадання доказів отримання кредитних коштів відповідачів суд не приймає до уваги, оскільки останні спростовується дослідженими у ході розгляду справи матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов`язання по погашенню кредитної заборгованості, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 4 600,00 грн, з яких: 4 000,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 600,00 грн комісія за надання кредиту.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовними вимогам.

Керуючись ст. 4,13,81,141,263-265,268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Броварський район, Київська область, заборгованість за Договором надання коштів у кредит № 71799443 від 08 квітня 2025 року станом на 26 серпня 2025 року у сумі 4 600,00 грн (чотири тисячі шістсот грн 00к.), з яких: 4 000,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 600,00 грн комісія за надання кредиту, а також 927,85 грн (дев`ятсот двадцять сім грн 85 к.) судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 11.05.2026 р.

Суддя В.О. Луцюк