Ухвала суду № 136413126, 11.05.2026, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/12931/26

Провадження № 2-з/947/209/26

УХВАЛА

11.05.2026 Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Огренич І.В.

за участю секретаря - Коростій М.В.,

розглянувши у судовому засіданні заяву представника позивача - адвоката Фаркаш Каріни Віталіївни про забезпечення позову, подану по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Споживчого товариства «Будова-Фінанс» (65012, м. Одеса, вул. Осіпова, буд. 25) про розірвання договору асоційованого членства у споживчому товаристві та відшкодування збитків в розмірі сплаченої частки пайового внеску, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Споживчого товариства «Будова-Фінанс» про розірвання договору асоційованого членства у споживчому товаристві та відшкодування збитків в розмірі сплаченої частки пайового внеску.

Одночасно представник позивача - адвокат Фаркаш К.В. надала до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на суму грошових коштів у розмірі 1 841 172, 29 (один мільйон вісімсот сорок одна тисяча сто сімдесят дві гривні 29 копійок) гривень 29 копійок, які знаходяться на рахунках в банківських установах і належать або підлягають сплаті Споживчому товариству «Будова-Фінанс» (код ЄДРПОУ: 41257261, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Осипова, буд. 25). При цьому представник позивача посилається на те, що 05.02.2021 позивач ОСОБА_1 уклав зі Споживчим товариством «Будова-Фінанс» Договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 6/202-БФ (далі-Договір). Відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. Договору Товариство приймає пайовика в асоційовані члени, а пайовик зобов`язується прийняти участь в реалізації статутних цілей і завдань Товариства шляхом внесення в повному обсязі своєї Частки в Товариство, з метою забезпечення Товариством будівництва будинку, і, після здачі будинку в експлуатацію, передати пайовикові закріплений за ним об`єкт. З лютого 2021 року по лютий 2022 року ОСОБА_1 сплатив на користь Споживчого Товариства «Будова-Фінанс» суму в загальному розмірі 1 050 188,00 гривень, що в еквіваленті дорівнює 38 330, 22 доларів США та 3770,00 доларів США. Як вбачається з інформації, наявної в загальному доступі на сайті «ОПЕНДАТАБОТ» за пошуком по коду ЄДРПОУ: 41257261 за 2025 рік в СТ «БУДОВАФІНАНС»: дохід: 138 770 000 грн., та прогноз на 2026 рік 133 149 420 грн. В свою чергу, в СТ «Будова-Фінанс» відсутнє нерухоме майно, статутний капітал вказаної юридичної особи не зрозуміло скільки складає, виходячи з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданої Міністерством юстиції на безкоштовний запит. Крім того, за пошуком з офіційного сайту судової влади вбачається наявність судових проваджень, де відповідачем є саме СТ «Будова-Фінанс». Відповідач уникає можливості розв`язання спору в позасудовому порядку, а тому є достатні підстави для арешту коштів в межах заявлених вимог. Предметом позову є розірвання договору асоційованого членства в споживчому товаристві та стягнення пайових внесків у вигляді сплаченої частки пайового внеску в розмірі, еквівалентному 42 100, 22 (сорок дві тисячі сто доларів 22 центи) доларів США, що дорівнює за курсом НБУ на 22.03.2026 (43, 96 грн. за долар США), та дорівнює станом на 22.03.2026 в національній валюті 1 841 172, 29 (один мільйон вісімсот сорок одна тисяча сто сімдесят дві гривні 29 копійок) гривень 29 копійок, які знаходяться на рахунках в банківських установах і належать або підлягають сплаті Споживчому товариству «Будова-Фінанс». Загальний обсяг заборгованості складає: 42 100, 22 (сорок дві тисячі сто доларів 22 центи) доларів США, - на 22.03.2026 за офіційним курсом НБУ) в національній валюті 1 841 172, 29 (один мільйон вісімсот сорок одна тисяча сто сімдесят дві гривні 29 копійок) гривень 29 копійок. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача у разі існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду, якщо воно буде прийнято на користь позивача, які мають бути співмірними з негативними наслідками, що можуть настати від вжиття цих заходів, а також конкретні обставини справи, тому достатнім та ефективним способом забезпечення позову є арешт грошових коштів відповідача в межах сплаченої суми пайових внесків у розмірі 42 100, 22 (сорок дві тисячі сто доларів 22 центи) доларів США, що дорівнює за курсом НБУ в національній валюті 1 841 172, 29 (один мільйон вісімсот сорок одна тисяча сто сімдесят дві гривні 29 копійок) гривень 29 копійок. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідачів. Вказаний захід зможе запобігти діям відповідачів щодо фіктивного відчуження, зміни власника нерухомого майна, що унеможливить ефективний захист прав позивача. Таким чином, зазначене вище є підставою для висновку, що між сторонами дійсно існує спір, який може призвести до неправомірних дій відповідачів щодо вчинення дій, які ускладнять або зроблять неможливим виконання рішення суду у разі, якщо суд першої інстанції за наслідками розгляду справи не дійде висновку про необхідність ухвалення іншого рішення, а тому вони вимушені звернутись до суду з даною заявою.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 02.04.2026 заяву було призначено до розгляду у судовому засіданні, з викликом сторін.

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, повідомлялись, представник позивача - адвокат Фаркаш К.В. надала до суду заяву про проведення судового засідання за їх відсутності, заяву про забезпечення позову підтримала у повному обсязі, просить її задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

З урахуванням вказаного вище роз`яснення Пленуму Верховного суду України, суд вважає, що накладення арешту на грошові кошти не зашкодить істотним чином правам та охоронюваним законом інтересам відповідача.

Оскільки з матеріалів справи вбачається наявність об`єктивного спору між сторонами, беручи до уваги предмет спору, суд вважає, що позивачем вірно обрано спосіб забезпечення позову.

При цьому, суд звертає увагу, що забезпечення позову направлено на охорону матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача і не є обмеженням прав відповідача у повній мірі та носить тимчасовий характер.

Відповідно ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

При таких обставинах, з урахуванням підстав та змісту позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересам сторін, суд вважає вимоги представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову співмірними із заявленими позовними вимогами, а тому приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст.149-153, 157 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача - адвоката Фаркаш Каріни Віталіївни про забезпечення позову, задовольнити.

Накласти арешт на суму грошових коштів у розмірі 1 841 172, 29 (один мільйон вісімсот сорок одна тисяча сто сімдесят дві гривні 29 копійок) гривень 29 копійок, які знаходяться на рахунках в банківських установах і належать або підлягають сплаті Споживчому товариству «Будова-Фінанс» (код ЄДРПОУ: 41257261, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Осипова, буд. 25), до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Копію ухвали направити сторонам - для відома.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Огренич І. В.