Ухвала суду № 136410959, 05.05.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.05.2026 Справа №607/1647/24 Провадження №1-кп/607/573/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі об`єднаного кримінального провадження за № 62023140140000186 від 06.11.2023 щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

встановив:

на розгляді суду перебуває об`єднане кримінальне провадження № 62023140140000186 від 06.11.2023 щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України.

Прокурор ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів без визначення розміру застави (далі Клопотання). Вказане клопотання обґрунтоване тим, що метою застосування обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. ОСОБА_3 не виконує свої службові обов`язки з 26.03.2024. Така поведінка обвинуваченого підриває обороноздатність військової частини НОМЕР_1 та країни в цілому в умовах відкритої агресії російської федерації. Звертає увагу на те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 раніше подане ним Клопотання підтримав з підстав, наведених у ньому.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що не з`являвся у судові засідання, оскільки його мати хворіє. Також повідомив, що є ще старший брат, який є військовослужбовцем та перебуває в м. Тернополі. Додав, що постійно перебував за місцем свого проживання у с. Рибники. Заперечив проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечив проти задоволення Клопотання прокурора, обґрунтовуючи тим, що судове провадження у цьому кримінальному провадженні здійснюється тривалий час та обвинувачений неодноразово з`являвся у судові засідання. Неприбуття обвинуваченого в інші судові засідання пояснюється об`єктивними причинами, про які він повідомив у судовому засіданні, а саме необхідністю постійного стороннього догляду за матір`ю у зв`язку з погіршенням стану її здоров`я. На даний час обвинувачений проживає разом із матір`ю, інших осіб, які б могли забезпечити її догляд, не має. Крім того, у певний період часу обвинувачений не мав фінансової можливості прибути до суду, оскільки проживає територіально віддалено від місця розгляду справи. Також просив врахувати, що обвинувачений добровільно з`явився до суду. Таким чином, на думку захисника, відсутні підстави вважати, що обвинувачений умисно вчиняв дії, спрямовані на переховування від суду або ухилення від кримінальної відповідальності. У зв`язку з цим просив відмовити у задоволенні Клопотання прокурора.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши Клопотання прокурора та матеріали кримінального провадження в частині порушеного питання, суд дійшов такого висновку:

відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Частиною 8 статті 176 КПК України, передбачено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, яким є тримання під вартою.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд вважає, що за результатами розгляду Клопотання прокурора та оглянутими матеріалами кримінального провадження в частині порушеного питання, доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватися від суду, який стверджується таким:

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 України, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами.

Судом установлено, що у зв`язку з неявками у судові засідання обвинуваченим ОСОБА_3 , який був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, ухвалами Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.08.2024, 05.12.2024, 25.02.2025, 03.06.2025, 25.11.2025 застосовано привід до обвинуваченого.

У судові засідання обвинувачений з`являвся до суду виключно на підставі неодноразово постановлених ухвал про привід, виконання яких не завжди є результативним з першої спроби, а у попереднє судове засідання, призначене на 08.01.2026 о 11:30, обвинувачений доставлений працівниками поліції не був та самостійно до суду не з`явився.

Згідно з рапортом старшого оперуповноваженого СКП ВП №1 Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 від 08.01.2026, який надано на виконання ухвали суду від 25.11.2025 про привід обвинуваченого, виконати привід обвинуваченого ОСОБА_3 у судове засідання, призначене на 08.01.2026 о 11:30, неможливо, оскільки він за місцем проживання відсутній, на телефонні дзвінки не відповідає. Останнє відоме місце перебування ОСОБА_3 встановити неможливо, оскільки 03.09.2025 його було передано працівниками поліції працівникам ІНФОРМАЦІЯ_1 для подальшого проходження служби.

Відповідно до доводів прокурора, наведених у судовому засіданні 10.02.2026, ОСОБА_3 не продовжує проходити військову службу і місце його перебування не відоме.

10.02.2026 ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_3 для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та оголошено його розшук, а судове провадження в об`єднаному кримінальному провадженні зупинено до розшуку обвинуваченого.

За наслідками встановлених під час розгляду Клопотання обставин, оцінюючи процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 , суд встановив, що він, будучи обізнаним про здійснення судового розгляду об`єднаного кримінального провадження щодо нього, у судові засідання самостійно не з`являвся, прибував до суду виключно на підставі неодноразово постановлених ухвал про привід, виконання яких не завжди було результативним з першої спроби, а у судове засідання 08.01.2026, попри постановлення ухвали про привід, доставлений працівниками поліції не був та самостійно до суду не з`явився, що свідчить про неналежне виконання ним процесуальних обов`язків.

Водночас наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, прокурором належним чином не доведено. Зокрема, у клопотанні та під час судового розгляду прокурором не наведено конкретних обставин, які б свідчили про реальність такого ризику, а також не обґрунтовано, у який саме спосіб обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню.

Посилання сторони захисту на необхідність здійснення обвинуваченим постійного догляду за матір`ю не знайшли свого належного підтвердження під час судового розгляду. При цьому сам обвинувачений у судовому засіданні зазначив, що він не є єдиною дитиною в своєї матері, що спростовує твердження про відсутність інших осіб, здатних забезпечити такий догляд.

Крім того, обставини, пов`язані із станом здоров`я матері, не позбавляли обвинуваченого обов`язку належним чином повідомляти суд про причини своєї неявки та вживати заходів для участі у судових засіданнях.

Доводи захисника про відсутність у обвинуваченого фінансової можливості прибути до суду також не можуть бути визнані переконливими, оскільки такі обставини не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а також не пояснюють систематичний характер неявок та факт відсутності обвинуваченого за місцем проживання під час виконання ухвали про привід.

Таким чином, враховуючи відповідно до ст. 178 КПК України дані про особу обвинуваченого, зокрема його працездатний вік, відсутність відомостей про неможливість утримання його під вартою за станом здоров`я, сімейний стан, наявність матері пенсійного віку, яка, за словами обвинуваченого, хворіє, а також статус військовослужбовця, з огляду на стадію судового розгляду (перехід до допиту свідків), а також те, що перший обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 надійшов до суду ще 23.01.2024, а інший 30.05.2024, однак у зв`язку з неодноразовими неявками обвинуваченого судовий розгляд тривалий час не може бути завершений, суд дійшов висновку про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Суд вважає, що вказаний запобіжний захід є необхідним і таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, виконання ним процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленому ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. У зв`язку з цим Клопотання прокурора в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Водночас згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до абз 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні зокрема щодо злочину, передбаченого статтею 407 цього Кодексу.

Враховуючи обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_3 заставу в межах розміру, передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Саме такий розмір застави, який відповідає мінімальній межі, встановленій кримінальним процесуальним законом для даної категорії злочинів, на переконання суду, з одного боку, не є явно непомірним для обвинуваченого, а з іншого зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, належну процесуальну поведінку та запобігти встановленому ризику, оскільки у разі невиконання таких обов`язків застава підлягатиме зверненню в дохід держави. У зв`язку з цим Клопотання прокурора в частині не визначення обвинуваченому застави задоволенню не підлягає.

Крім того, застосовуючи до обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яка може бути ним внесена у будь-який момент, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_3 обов`язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 194, 331, 376 КПК України, суд

постановив:

клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення застави задовольнити частково.

Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на шістдесят днів, взявши його під варту у залі суду.

Встановити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 23:59 03.07.2026.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов`язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_3 у справі № 607/1647/24, згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.05.2026.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 на строк до 03.07.2026 включно такі обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України:

- прибувати до суду за кожним викликом прокурора, суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надати обвинуваченому та надіслати начальнику ДУ «Чортківська УВП (№26)».

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції та не зупиняє виконання такої ухвали, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Головуюча суддя ОСОБА_1