Рішення № 136403806, 11.05.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/39131/25

Провадження 2/127/9302/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що 04.09.2024 ОСОБА_1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» та став клієнтом банку. Того ж дня він підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а також заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, на підставі яких банк відкрив відповідачу поточний рахунок, встановив кредитний ліміт та видав платіжну картку як засіб доступу до рахунку. Позивач зазначив, що на виконання умов договору банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на рахунок, однак відповідач належним чином зобов`язання не виконував, у зв`язку із чим станом на 12.12.2025 утворилась заборгованість.

Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 04.09.2024 у розмірі 21515,33 грн, яка складається з: 13764,69 грн - заборгованість за кредитом; 7100,64 грн - заборгованість по відсоткам; 650,00 грн - пеня; 0,00 грн - штраф, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою суду від 02.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Суд постановив проводити розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою відповідачу роз`яснено, зокрема, право на подання відзиву на позовну заяву та наслідки його неподання.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи. Правом на подання відзиву на позовну заяву він не скористався.

Будь-які докази у справі, крім поданих стороною позивача разом із позовною заявою, чи клопотання від учасників справи на адресу суду не надходили.

Суд відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України розглянув справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд установив такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 04.09.2024 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» та став клієнтом банку. Анкета-заява містить персональні дані відповідача, адресу проживання, відомості про документ, що посвідчує особу, соціальний статус, місце роботи, відомості про дохід, а також підтвердження того, що дана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк» становлять договір про надання банківських послуг. У цій же анкеті-заяві відповідач визнав електронний підпис аналогом власноручного підпису та погодився на його використання для вчинення правочинів і платіжних операцій.

Відповідач 04.09.2024 підписав заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком. У цій заяві сторони погодили, що відповідачу відкривається поточний рахунок № НОМЕР_1 .

Пунктом 3 заяви визначено вид кредиту - кредитний ліміт на поточний рахунок.

Відповідно до п. 4 заяви встановлено, що тип кредиту - кредитування рахунку.

Пунктом 5 заяви визначено мету отримання кредиту - споживчі цілі.

Пунктом 6 заяви передбачено, що сума кредиту (ліміту) становить від 1000 грн до 200000 грн, а банк має право на свій розсуд встановлювати, зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту.

Відповідно до п. 7 заяви встановлено, що пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001 %, а в разі виходу з пільгового періоду на кредит нараховується процентна ставка 3,4 % на місяць, при цьому проценти сплачуються у складі щомісячного платежу.

Відповідно до п. 8 заяви встановлено строк кредитування - 240 місяців.

Пунктом 9 заяви погоджено порядок погашення: щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно, в розмірі не менше 5 % від заборгованості та не менше нарахованих відсотків, та не менше 100 грн і не більше повного розміру заборгованості.

Пунктом 10.1 заяви передбачено, що при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту застосовується ставка 6,8 % у місяць на суму загальної заборгованості.

Пунктом 10.2 заяви сторони погодили штраф за несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків у розмірах 50 грн, 100 грн або 500 грн + 5 % від суми загальної заборгованості залежно від тривалості та характеру прострочення.

Також до матеріалів справи долучено паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка». Цей документ містить інформацію про основні умови кредитування, процентні ставки, загальні витрати за кредитом та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, що надавались відповідачу перед укладенням договору.

Подані банком договірні документи підтверджують оформлення правовідносин в електронній формі та накладення електронного підпису відповідача і представника банку 04.09.2024.

Відповідно до довідки за лімітами за кредитним договором б/н від 04.09.2024 за період з 04.09.2024 по 12.12.2025 12.01.2025 о 15:42:24 банк установив відповідачу кредитний ліміт у розмірі 13800 грн. Відповідно до довідки за картами на ім`я ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано платіжну картку № НОМЕР_3 строком дії до грудня 2031 року.

Відповідно до виписки по картці від 12.12.2025 № SAMABWFC10078851723 за період з 04.09.2024 по 12.12.2025, яка містить відомості про рух коштів по рахунку, відповідач користувався кредитними коштами та здійснював їх часткове погашення. Із цієї виписки суд установив, що сума витрат за вказаний період становить 51524,41 грн, сума зарахувань - 40286,03 грн, сума комісій - 908,85 грн. Виписка також містить відомості про окремі операції по картці, у тому числі внесення коштів, зняття готівки, безготівкові розрахунки, списання процентів та штрафів за прострочення.

На підтвердження заявленої до стягнення суми заборгованості позивач надав розрахунок заборгованості за договором б/н від 04.09.2024 станом на 12.12.2025. Відповідно до цього розрахунку загальний розмір заборгованості відповідача становить 21515,33 грн, з яких: 13764,69 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), у тому числі 13701,53 грн - залишок заборгованості за тілом кредиту та 63,16 грн - залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочений); 7100,64 грн - загальний залишок заборгованості за процентами, з яких 1200,14 грн - залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість та 5900,50 грн - залишок заборгованості за процентами на прострочену заборгованість; штраф - 650,00 грн. Разом - 21515,33 грн. При цьому у позовній заяві позивач визначив цю суму 650,00 грн як пеню.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 6005315544421 від 12.12.2025.

Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов`язання-правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором визначено обов`язок повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За змістом ч. 1 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договорів (оферту) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозицію укласти договорі є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису (стаття 641 ЦК України).

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним (частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України (частина 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Оцінивши досліджені докази у сукупності, суд дійшов такого висновку.

Факт укладення між сторонами договору підтверджується анкетою-заявою від 04.09.2024, заявою про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 04.09.2024, а також паспортом споживчого кредиту. У цих документах відповідач погодився з умовами банківського обслуговування, визнав електронний підпис аналогом власноручного підпису та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг АТ «А-Банк».

Також належними та допустимими доказами підтверджено, що позивач виконав свої зобов`язання за договором, оскільки відкрив на ім`я відповідача поточний рахунок, видав йому платіжну картку та надав кредитний ліміт. Довідка за лімітами підтверджує встановлення кредитного ліміту в розмірі 13800 грн, а довідка за картами - відкриття рахунку та видачу платіжної картки. Виписка по картці містить численні операції, у тому числі видаткові та прибуткові, а також щомісячні списання процентів і штрафів, що підтверджує фактичне користування відповідачем кредитними коштами.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості узгоджується з випискою по картці, відомостями про рух коштів та погодженими сторонами умовами кредитування. Тому пред`явлена позивачем до стягнення сума 13764,69 грн заборгованості за тілом кредиту та 7100,64 грн заборгованості за процентами є доведеною належними та допустимими доказами та підлягає стягненню. Відповідач доказів належного виконання зобов`язань або спростування розрахунку позивача суду не надав.

Щодо вимоги про стягнення 650,00 грн, яку позивач у позовній заяві визначив як пеню, суд зазначає таке. У розрахунку заборгованості ця сума визначена як штраф. Водночас незалежно від того, як саме її вказав позивач у позовній заяві, ця сума є неустойкою, тобто санкцією за порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання. Оскільки ця неустойка нарахована у період дії воєнного стану, вона підлягає списанню кредитодавцем, а тому підстави для її стягнення відсутні.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач свій обов`язок виконав повністю, надав відповідачу кредит згідно з умовами кредитного договору, що погодили сторони. Відповідач свої зобов`язання своєчасно і в повному обсязі не виконав, кредит не повернув, проценти не сплатив, порушив умови договору та вимоги цивільного законодавства, через що виникла заборгованість за кредитом. Зазначені дії відповідача призвели до порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Оскільки позивач довів належними та допустимими доказами свої вимоги в частині стягнення тіла кредиту та процентів, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог (позов задоволено на 96,98%) у розмірі 2349,24 грн.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 04 вересня 2024 року у розмірі 20865 (двадцять тисяч вісімсот шістдесят п`ять) гривень 33 копійки, з яких: 13764 (тринадцять тисяч сімсот шістдесят чотири) гривні 69 копійок - заборгованість за кредитом; 7100 (сім тисяч сто) гривень 64 копійки - заборгованість за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір у розмірі 2349 (дві тисячі триста сорок дев`ять) гривень 24 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-банк», код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження юридичної особи: м. Дніпро, вул. Батумська, 11.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В. В. Горбатюк