Рішення № 136403623, 11.05.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/38124/25

Провадження 2/127/9028/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 08.07.2024 ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі підписаних відповідачкою анкети-заяви та заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком банк відкрив їй поточний рахунок, встановив кредитний ліміт та видав платіжну картку як засіб доступу до рахунку.

Позивач зазначив, що на виконання умов договору надав відповідачці кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом, однак відповідачка належним чином зобов`язання не виконувала, у зв`язку із чим станом на 04.12.2025 утворилася заборгованість у загальному розмірі 28481 грн 73 коп., яка складається з: 14296,96 грн - заборгованість за кредитом; 12934,77 грн - заборгованість за процентами; 1250,00 грн - пеня; 0,00 грн - штраф. У зв`язку із цим позивач просив стягнути з відповідачки зазначену суму заборгованості та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп.

Ухвалою суду від 19.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Суд постановив проводити розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою відповідачці роз`яснено, зокрема, право на подання відзиву на позовну заяву та наслідки його неподання.

Відповідачка належним чином повідомлена про розгляд справи. Правом на подання відзиву на позовну заяву вона не скористалася.

Будь-які докази у справі, крім поданих стороною позивача разом із позовною заявою, чи клопотання від учасників справи на адресу суду не надходили.

Суд відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України розглянув справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд установив такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 08.07.2024 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» та стала клієнтом банку.

Анкета-заява містить персональні дані відповідачки, відомості про документ, що посвідчує особу, адресу проживання, номер телефону, соціальний статус, місце роботи, відомості про доходи, а також умови приєднання до банківського обслуговування. У цій анкеті-заяві відповідачка підтвердила, що до укладення угоди ознайомилася з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг становлять між нею та банком договір про надання банківських послуг, умови якого їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. У цій же анкеті-заяві відповідачка погодилася з тим, що правочини можуть вчинятися з використанням електронного підпису, визнала простий або удосконалений електронний підпис аналогом власноручного підпису та підтвердила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису.

Відповідачка 08.07.2024 підписала заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, за якою банк відкрив їй поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні та встановив кредитний ліміт.

Відповідно до п. 1 вказаної заяви вид послуги визначено як відкриття та обслуговування поточного рахунку, а до рахунку банк випускає платіжний інструмент у вигляді платіжної картки.

Згідно з п. 3 заяви вид кредиту - кредитний ліміт на поточний рахунок, а відповідно до п. 4 заяви тип кредиту - кредитування рахунку.

Відповідно до п. 5 заяви метою отримання кредиту є споживчі цілі.

Пунктом 6 заяви встановлено, що сума кредиту (ліміту) становить від 1000 грн до 200000 грн, а ліміт до використання банк розраховує та встановлює виходячи з внутрішніх процедур банку. Цим же пунктом відповідачка беззастережно погодилася з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку встановлювати, зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту.

Згідно з п. 7 заяви пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001 %, а в разі виходу з пільгового періоду на кредит нараховується процентна ставка 3,4 % на місяць. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу. Цим же пунктом передбачено, що розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, а денна процентна ставка становить 0,06 %.

Відповідно до п. 8 заяви строк кредитування становить 240 місяців.

Пунктом 9 заяви встановлено, що погашення здійснюється щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно, в розмірі не менше 5 % від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом, та не менше 100 грн, але не більше повного розміру заборгованості за договором про споживчий кредит.

Згідно з п. 10.1 заяви у випадку невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту застосовується ставка у розмірі 6,8 % на місяць, яка нараховується на суму загальної заборгованості.

Відповідно до п. 10.2 заяви штраф за несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків списується в день списання відсотків, а саме: 50 грн кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов`язкового щомісячного платежу повністю або частково на суму від 100 грн; 100 грн кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов`язкового щомісячного платежу на суму від 100 грн другий місяць поспіль і більше; 500 грн + 5 % від суми загальної заборгованості у разі непогашення протягом 60 календарних днів простроченого обов`язкового щомісячного платежу за карткою із порушеним строком більше ніж на 30 днів.

У пункті 17 заяви відповідачка підтвердила, що до укладення цієї угоди ознайомилася з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», погодилася з можливістю внесення змін до договору в порядку, визначеному договором, надала банку право здійснювати дебетовий переказ коштів з усіх її рахунків, відкритих у АТ «А-Банк», для погашення грошових зобов`язань перед банком, а також підтвердила, що примірник договору отримала визначеним договором способом.

Подані банком документи містять відомості про накладення 08.07.2024 електронних підписів як відповідачкою, так і представником банку, що підтверджує оформлення договірних документів в електронній формі.

Також до матеріалів справи долучено паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Вигода», який містить інформацію, надану споживачу до укладення договору. Цей документ містить інформацію про кредитодавця, тип кредиту, строк кредитування, порядок користування кредитом, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, реальну річну процентну ставку, наслідки прострочення виконання зобов`язань та інші істотні відомості, які надавалися споживачу до укладення договору. Кредит є кредитуванням рахунку з пільговим періодом використання, строк кредитування становить 240 місяців, загальні витрати за кредитом становлять 109120,95 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом - 134120,95 грн, а реальна річна процентна ставка - 49,34%.

Відповідно до виписки по картці від 04.12.2025 № SAMABWFC10078503474 за період з 08.07.2024 по 04.12.2025, яка містить відомості про рух коштів по рахунку, відповідачка користувалася кредитними коштами та здійснювала їх часткове погашення. Із цієї виписки суд установив, що сума витрат за вказаний період становить 31611,70 грн, сума зарахувань - 17458,90 грн, сума комісій - 534,78 грн. Виписка також містить відомості про видаткові та прибуткові операції, списання відсотків за використання кредитного ліміту, операції «Штраф за прострочення за кредитом», а також про зменшення кредитного ліміту до 14296,96 грн 28.11.2025.

На підтвердження заявленої до стягнення суми заборгованості позивач надав розрахунок заборгованості за договором № б/н від 08.07.2024 станом на 04.12.2025.

Відповідно до цього розрахунку загальний розмір заборгованості відповідачки становить 28481 грн 73 коп., з яких: 14296,96 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), у тому числі 14092,22 грн - залишок заборгованості за тілом кредиту та 204,74 грн - залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочений); 12934,77 грн - загальний залишок заборгованості за процентами, з яких 990,84 грн - залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість та 11943,93 грн - залишок заборгованості за процентами на прострочену заборгованість; штраф - 1250,00 грн. Разом - 28481,73 грн.

Дослідивши позовну заяву та письмові докази у справі у їх сукупності, суд установив, що між сторонами виникли цивільні правовідносини, які ґрунтуються на укладеному кредитному договорі. Вказані правовідносини регулюються такими нормами права.

Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов`язання-правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором визначено обов`язок повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За змістом ч. 1 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договорів (оферту) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозицію укласти договор є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису (стаття 641 ЦК України).

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним (частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України (частина 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Оцінивши досліджені докази у сукупності, суд дійшов такого висновку.

Факт укладення між сторонами договору підтверджується анкетою-заявою від 08.07.2024 та заявою про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 08.07.2024, у яких відповідачка погодилася, що ці документи разом з Умовами та правилами надання банківських послуг становлять між нею і банком договір про надання банківських послуг. Крім того, у цих документах відповідачка прямо визнала електронний підпис аналогом власноручного підпису та погодилася на можливість вчинення правочинів із використанням такого підпису.

Також належними та допустимими доказами підтверджено, що позивач виконав свої зобов`язання за договором, оскільки відкрив на ім`я відповідачки поточний рахунок, видав їй платіжну картку та надав кредитний ліміт, який у подальшому змінювався. Виписка по картці містить відомості про видаткові операції, поповнення, списання відсотків за використання кредитного ліміту та залишок заборгованості після кожної операції, що підтверджує фактичне користування відповідачкою кредитними коштами.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості узгоджується з випискою по картці, відомостями про рух коштів та погодженими сторонами умовами кредитування. Тому пред`явлена позивачем до стягнення сума 14296,96 грн заборгованості за тілом кредиту та 12934,77 грн заборгованості за процентами нарахована правомірно та підлягає стягненню.

Щодо 1250,00 грн, заявлених позивачем до стягнення як пеня, суд зазначає таке.

У розрахунку заборгованості 1250,00 грн визначені як штраф, а у виписці по картці ця сума відображена як операції «Штраф за прострочення за кредитом». Водночас у позовній заяві позивач визначив її як пеню. Незалежно від найменування цієї суми у позовній заяві вона є санкцією за порушення відповідачкою строків виконання грошового зобов`язання.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022. Станом на день розгляду справи воєнний стан в Україні не припинено і не скасовано.

Враховуючи, що неустойка, заявлена до стягнення у цій справі, нарахована у період дії воєнного стану після 24.02.2022, вона підлягає списанню кредитодавцем, а тому підстави для її стягнення відсутні.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач свій обов`язок виконав повністю, надав відповідачці кредит згідно з умовами кредитного договору, які погодили сторони. Відповідачка свої зобов`язання своєчасно і в повному обсязі не виконала, кредит не повернула, проценти не сплатила, порушила умови договору та вимоги ст. 526, 527, 530 ЦК України, у зв`язку із чим виникла заборгованість за кредитом. Зазначені дії відповідачки призвели до порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Оскільки позивач довів належними та допустимими доказами свої вимоги у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2316 грн 05 коп. (позов задоволено на 95,61%).

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 08 липня 2024 року у розмірі 27231 (двадцять сім тисяч двісті тридцять одна) гривня 73 копійки, з яких: 14296 (чотирнадцять тисяч двісті дев`яносто шість) гривень 96 копійок - заборгованість за кредитом; 12934 (дванадцять тисяч дев`ятсот тридцять чотири) гривні 77 копійок - заборгованість за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір у розмірі 2316,05 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: вул. Батумська, 11, м. Дніпро, 49074.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В. В. Горбатюк