Ухвала суду № 136401934, 08.05.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/16971/26

Провадження № 2/761/10875/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Анохін А.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Білдінг Груп» про визнання недійсним договору купівлі - продажу, розірвання договору купівлі - продажу та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Білдінг Груп» про визнання недійсним договору купівлі - продажу, розірвання договору купівлі - продажу та стягнення коштів.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2026, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.

Під час вивчення матеріалів позовної заяви суд приходить до висновку про те, що зазначені матеріали слід передати на розгляд до Броварського міськрайонного суду Київської області, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Згідно роз`яснень, які містяться в п.п. 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013р. «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», а також в подальшому викладено Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 25 лютого 2018 р. у справі № 201/12876/17 та від 11 липня 2019 р. у справі № 426/7217/18, перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. До таких позовів відносяться позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07 лютого 2014р. до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права власності на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Разом з тим, поняття «позови, що виникають з приводу нерухомого майна» (ч.1 ст. 114 ЦПК України) є ширшим, ніж поняття «позови, де предметом спору є нерухоме майно), а тому правило даної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.

В постанові від 16 лютого 2021р., справа № 911/2390/18, Велика Палата Верховного Суду дійшла наступного правового висновку, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Отже, виходячи з аналізу вищенаведеного, можна дійти висновку, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Як вбачається зі змісту даної заяви, позивач просить суд:

визнати недійсним (нікчемним) пункт 6.1 договору купівлі-продажу майнових прав № 121/1/10-07-18/п від 10.07.2018 року, укладеного між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київ Білдінг Груп», як такий, що містить несправедливі умови та суперечить вимогам Закону України «Про захист прав споживачів»;

розірвати договір купівлі-продажу майнових прав № 121/1/10-07-18/п від 10.07.2018 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київ Білдінг Груп», у зв`язку з його істотним порушенням з боку відповідача;

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Білдінг Груп» (код ЄДРПОУ: 40722216) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ): відшкодування майнової шкоди (реальних збитків): у вигляді сплаченої за договором вартості майнових прав у розмірі 537 900,00 грн (п`ятсот тридцять сім тисяч дев`ятсот гривень 00 копійок), понесених у зв`язку з вимушеною орендою житлового приміщення у розмірі 246 000,00 грн (двісті сорок шість тисяч гривень 00 копійок), понесених у зв`язку зі сплатою комунальних послуг за орендоване житло, у розмірі 79 990,69 грн (сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто гривень 69 копійок), пеню за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 537 900,00 грн (п`ятсот тридцять сім тисяч дев`ятсот гривень 00 копійок), інфляційні втрати за час прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 457 215,00 грн (чотириста п`ятдесят сім тисяч двісті п`ятнадцять гривень 00 копійок), 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 117 690,00 грн (сто сімнадцять тисяч шістсот дев`яносто гривень 00 копійок), моральну шкоду у розмірі 200 000,00 грн (двісті тисяч гривень 00 копійок), витрати на професійну правничу допомогу, попередній розрахунок - у розмірі 25 000,00 грн (двадцять п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Як вбачається з матеріалів справи, 10 липня 2018 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київ Білдінг Груп» було укладено договір, за умовами якого сторони погодили купівлю-продаж майнових прав на квартиру за будівельним номером АДРЕСА_1 із загальною договірною вартістю 537 900,00 гривень.

З урахуванням наведеного, спір пов`язаний з нерухомим майном, позов має пред`являтися за місцезнаходженням об`єкта нерухомого майна за правилами виключної підсудності.

Враховуючи вищенаведене позов є підсудним Броварському міськрайонному суду Київської області, тобто за місцезнаходженням об`єкта нерухомого майна.

Відповідно до частини першої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно із статтею 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись статтями 27, 30 31, 32, 187, 258-261, 353 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Справу з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Білдінг Груп» про визнання недійсним договору купівлі - продажу, розірвання договору купівлі - продажу та стягнення коштів передати на розгляд до Броварського міськрайонного суду Київської області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Андрій АНОХІН