Ухвала суду № 136400473, 11.05.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22871/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.05.2026 м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12024100060000745 від 04.04.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6 , підозрюваний ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В :

До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .

У клопотанні слідчий зазначає, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Задля дієвості цього провадження у органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, у виді запобіжного заходу, посилаючись на мету і підстави застосування такого запобіжного заходу слідчий просить застосувати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 19 411 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав клопотання, просив задовольнити.

Захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечував. Заперечуючи проти задоволення клопотання захисник зазначив, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра не ґрунтується на доказах, які у своїй сукупності свідчить про вчинення ним інкримінованого правопорушення. Долучені до клопотання матеріали не містять обґрунтованих доказів, які в своїй сукупності можуть свідчити про наявність ризиків перелічених у клопотанні. Також, вказали, що всупереч ст. 194 КПК України стороною обвинувачення не доведено обставин, що буде недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому за вказаних обставин, посилаючись на міцні соціальні зв`язки підозрюваного, просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 доводи захисника підтримав.

Вислухавши позиції учасників судового провадження, вивчивши клопотання та дослідивши документи, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Печерським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві за процесуального керівництва прокурорів Печерської окружної прокуратури м. Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100060000745, у якому 24.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

У даному кримінальному провадженні досліджуються обставини, за яких, голова правління - директор ПАТ «КВБЗ» ОСОБА_4 , залучивши технічного директора ОСОБА_7 та начальника відділу технічного контролю ОСОБА_8 , розробив та реалізував злочинний план щодо заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця» в особливо великих розмірах шляхом постачання пасажирських вагонів неналежної якості. У межах виконання договору № 84/2018-ЦЮ від 30.08.2018 на загальну суму 64 559 400 грн., службові особи підприємства, зловживаючи своїм становищем, забезпечили виготовлення та передачу замовнику двох вагонів із використанням неякісного металу та порушенням технології зварювання, що було приховано шляхом підписання фіктивних актів технічного приймання. Незважаючи на обізнаність про істотні виробничі дефекти, підозрювані організували документальне оформлення передачі продукції у грудні 2020 року та отримання повної оплати, чим спричинили АТ «Укрзалізниця» збитки на загальну суму 64 559 400 грн.

Викладені обставини кримінального правопорушення підозрюваним ОСОБА_4 не визнаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити: чи доводять надані сторонами докази наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; чи існують достатні підстави вважати, що наявний хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; чи є недостатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання відповідним ризикам.

Оцінюючи наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя виходить із того, що на цій стадії кримінального провадження не вирішується питання доведеності винуватості особи поза розумним сумнівом, а перевіряється лише наявність фактичних даних, які об`єктивно пов`язують особу з інкримінованим правопорушенням та виправдовують подальше кримінальне переслідування.

Наявність обґрунтованої підозри підтверджується сукупністю матеріалів кримінального провадження, зокрема відомостями, що містяться у протоколах допиту представника потерпілого від 13.11.2025 та від 10.12.2025, а також ОСОБА_8 та ОСОБА_4 в якості свідків; відомостями з протоколу огляду місця події від 19.04.2026; відомостями з протоколів огляду від 05.11.2025, від 11.11.2025; копією договору № 84/2018-ЦЮ від 30.08.18 з додатками; копією акту технічного приймання вагону пасажирського купейного спального локомотивної тяги для міжнародного пасажирського сполучення залізницями колії 1520мм і 1435мм моделі 61-7034 ТУ У 30.2-05763814-082:2013 від 16.12.2020; копією акту технічного приймання вагону пасажирського купейного спального локомотивної тяги для міжнародного пасажирського сполучення залізницями колії 1520мм і 1435мм моделі 61-7034 ТУ У 30.2-05763814-082:2013 від 16.12.2020; висновком судової металографічної експертизи від 27.01.2026 № СЕ-19/25/58744-РМ.

Наведені матеріали у своїй сукупності дають достатні підстави для висновку про вірогідну причетність ОСОБА_4 до інкримінованого кримінального правопорушення. Остаточна оцінка належності, допустимості та достовірності доказів, а також питання наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення і винуватості особи належать до повноважень суду під час розгляду кримінального провадження по суті та не вирішуються слідчим суддею на цій стадії.

Таким чином, надані стороною обвинувачення матеріали є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри як першої необхідної передумови для застосування запобіжного заходу.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про їх наявність з огляду на значну суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, особу підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків та конкретні обставини кримінального провадження.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що у клопотанні не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти вказаним слідчим у клопотанні ризикам.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Отже, встановивши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий суддя перевіряючи наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, виходить із наступного.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Вказуючи на наявність ризиків слідчий у клопотанні та прокурори в судовому засіданні посилались на можливість вчинення ОСОБА_4 дій щодо переховування від органу досудового розслідування та суду; знищення, приховання або спотворення речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; можливість незаконного впливу на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, які слідчий суддя вважає недоведеними в силу наступного.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого у клопотанні та прокурора в судовому засіданні про те, що ОСОБА_4 на час ухвалення рішення підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, належать до категорії особливо тяжкого злочину.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Слідчим суддею в контексті встановлення наявності зазначеного ризику враховується, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, одружений, є пенсіонером за віком, має постійне місце реєстрації та проживання.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження в частині розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2024.

За період з дня внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та станом на час розгляду клопотання, ОСОБА_4 будучи обізнаним про обставини кримінального провадження № 12024100060000745, викликався на допит, та був допитаний органом досудового розслідування, в якості свідка, одночасно в порядку ст. 208 КПК України не затримувався, самостійно, без приводу з`явився у призначений час до Печерського районного суду м. Києва на розгляд клопотання про застосування відносно нього найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, має стримуючі фактори у вигляді міцних соціальних зв`язків, одночасно обставин, за яких, останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, враховуючи прояви належної процесуальної поведінки слідчим суддею не встановлено.

Викладене переконує слідчого суддю в необґрунтованості доводів слідчого у клопотанні та прокурора у судовому засіданні щодо наявності цього ризику.

Щодо ризику знищення, приховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, то доводи сторони обвинувачення про наявність цього ризику обумовлені стадією кримінального провадження, зокрема, досудове розслідування наразі триває і процес збирання доказів не завершений.

Крім того, клопотання не містить переконливих доводів щодо реальної можливості ОСОБА_4 безпосередньо або опосередковано знищити, приховати чи спотворити речі або документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Вказане свідчить про необґрунтованість наведеного ризику.

Разом з тим, посилання слідчого на наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином фактично зводиться до загальних припущень, похідних від раніше зазначеного ризику. Доводи на підтвердження об`єктивного існування загрози настання кожного із ризиків в клопотанні жодним чином не конкретизовані, а матеріали провадження не містять доказів, які б вказували на здійснення підозрюваним ОСОБА_4 будь-яких дій, спрямованих на дезорганізацію досудового розслідування. З огляду на це, слідчий суддя вважає даний ризик недоведеним.

Водночас, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що сама по собі тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному чи обвинуваченому у разі визнання його вини не може бути підставою для застосування до нього найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В рішенні «Ілійков проти Болгарії» (Ilijkov v. Bulgaria), заява № 33977/96 Європейський Суд з прав людини зазначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

В судовому засіданні прокурор не зміг обґрунтувати, чому інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити належну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування та спростувати доводи сторони захисту з цих обставин.

Як вже зазначалось, підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, одружений, є пенсіонером за віком, має постійне місце реєстрації та проживання.

Таким чином, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, необхідності забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, враховуючи зазначені дані щодо його особи, слідчий суддя вважає можливим застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, із зобов`язанням виконувати обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки та запобігання названих вище ризиків.

Слідчий суддя, роз`яснює підозрюваному, що у відповідності до ч. 2 ст. 179 КПК України, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Строк покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі необхідності може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 184, 193, 205, 206, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, зобов`язавши останнього прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою, а також виконувати строком до 24.06.2026 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до Кременчуцького відділу УДМС у Полтавській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У іншій частині вимог клопотання - відмовити.

Строк дії ухвали визначити до 24.06.2026.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на слідчого у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала в частині відмови в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_9