Ухвала суду № 136398470, 25.04.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/10627/26

Провадження № 1-кс/752/3578/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання старшого слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42026102010000039, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

за участю :

прокурора - ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в:

25.04.2026 до слідчого суді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42026102010000039, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

В обґрунтування вимог слідчим зазначено, що у провадженні слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 42026102010000039, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України..

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , достовірно знаючи про введення в Україні воєнного стану та проведення загальної мобілізації, а також про обмеження виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, з корисливих мотивів обрав способом незаконного збагачення організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України шляхом сприяння порадами та вказівками для безперешкодного перетину.

13.04.2026 року приблизно о 17 год. 00 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою домовленістю зустрівся з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який заздалегідь погодився на конфіденційне співробітництво та перебуваючи поблизу супермаркету «Еко маркет», що за адресою: м. Київ, вул. Радунська, 40. ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_7 про можливість виїзду за кордон та сприяння незаконному переправленню через державний кордон України шляхом перетину кордону з Угорщиною за винагороду у сумі 16 000 Євро. В оплату входили послуги щодо організації маршруту, транспортування до прикордонної ділянки, надання інструкцій щодо способу незаконного перетину та забезпечення безперешкодного залишення території України.

Так, в ході проведення контролю за вчиненням злочину, 23 квітня 2026 року, приблизно о 14 годин 39 хвилин ОСОБА_5 , зустрівся з ОСОБА_7 на парковці ТРЦ «Блокбастер», що розташований за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, 36, для отримання грошових коштів у сумі 16 000 Євро, що згідно курсу НБУ станом на 23.04.2026 становить 823 958 грн, де сівши до транспортного засобу «BMW 320» д.н.з. НОМЕР_1 , де ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 16 000 Євро за послуги щодо організації маршруту, транспортування до прикордонної ділянки, надання інструкцій щодо способу незаконного перетину та забезпечення безперешкодного залишення території України, після чого був затриманий працівниками поліції.

У вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Києва, українець, громадянин України, офіційно не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.

24.04.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено про підозру у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками, вчинені з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення на думку слідчого повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: допитами свідків у даному кримінальному провадженні; протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; протоколами проведення обшуку; протоколом затримання ОСОБА_5 ; речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження.

Слідчий просить застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів. Крім того, слідчий зазначає про наявність установлених у кримінальному провадженні ризиків, які можуть утруднити здійснення досудового розслідування, у зв`язку з чим, на його думку, саме тримання під вартою є запобіжним заходом, здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Метою застосування такого запобіжного заходу вказує забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. 1, 3, ч. 1 ст.177 КПК України.

Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років, а отже, усвідомлюючи можливість призначення реального покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Додатково враховується відсутність у підозрюваного офіційного працевлаштування, що свідчить про недостатність міцних соціальних зв`язків. Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваному відомі анкетні дані свідків у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим він може незаконно впливати на них з метою зміни або відмови від показань. Актуальність цього ризику зберігається до моменту безпосереднього допиту свідків судом. З огляду на викладене, більш м`які запобіжні заходи не зможуть належним чином запобігти встановленим ризикам.

Слідчий просить визначити строк запобіжного заходу на 60 днів.

Прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримав у повному обсязі та доповів його за викладеними у ньому обставинами. У ході судового розгляду також доповнив клопотання в частині визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, зазначивши, що застава у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб достатньою мірою забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечував, зазначивши, що транспортний засіб, яким користується підзахисний, не належить останньому на праві власності, у зв`язку з чим просив долучити до матеріалів справи копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Також звернув увагу, що свідок, на якого посилається сторона обвинувачення як на особу, щодо якої існує ризик незаконного впливу, фактично є заявником у кримінальному провадженні, а відтак підозрюваний не має наміру та не буде здійснювати на нього будь-який вплив. Додатково зазначив, що під час проведення обшуку у квартирі підозрюваного жодних речей чи документів не вилучено. Крім того, вказав, що підозрюваний понад 10 разів виїжджав за межі України з метою перевезення транспортних засобів для потреб Збройних Сил України, у зв`язку з чим просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні повідомив, що свою причетність до інкримінованого кримінального правопорушення визнає. Також зазначив, що є військовозобов`язаним, має міцні соціальні зв`язки, зокрема дружину та малолітню дитину на утриманні.

Вирішуючи клопотання слідчого, заслухавши доводи прокурора та заперечення сторони захисту, дослідивши надані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

Дане клопотання з урахування вимог п.1 ч.2 ст.132 КПК України подано до Голосіївського районного суду м. Києва в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Розгляд клопотання згідно з вимогами ч.2 ст.184 КПК України проведений більш ніж через 3 години після отримання підозрюваним копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до вимог ч.1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно із п.9 ч.2 ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, регламентовані ч.3 ст. 132 КПК України. Так, застосування таких заходів відбувається на підставі ухвали слідчого судді, суду у разі, якщо орган досудового розслідування, який ініціює дане питання, доведе: 1) що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до вимог п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Так, 24.04.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено про підозру у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками, вчинені з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України.

У доведення обґрунтованості підозри слідчим до клопотання додані: протоколи допитів свідків у даному кримінальному провадженні; протоколи проведення негласних слідчих (розшукових) дій; протоколи проведення обшуку; протокол затримання ОСОБА_5 ; речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження.

Проаналізувавши та оцінивши відомості, що містяться у вищезазначених документах, що додані слідчим до клопотання, слідчий суддя вважає, що вони доводять факти та обставини, що можуть переконати об`єктивного спостерігача у причетності ОСОБА_5 у вчинені інкримінованого йому діяння, тобто свідчать про наявність обґрунтованої підозри.

Також слідчий суддя вважає, що повідомлені слідчим обставини, які підтримані прокурором, доводять наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Так, слідчим та прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення та усвідомлення можливості призначення покарання у виді тривалого позбавлення волі самі по собі можуть бути мотивом для втечі. Поряд із цим, слідчий суддя враховує, що характер інкримінованого діяння, пов`язаного з організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України, свідчить про обізнаність підозрюваного зі способами ухилення від державного контролю та можливістю використання таких навичок з метою уникнення кримінальної відповідальності, у тому числі шляхом зміни місця перебування або переховування.

Водночас слідчий суддя бере до уваги статтю 23 КПК України, яка встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть саме ті показання свідків, які будуть надані останніми безпосередньо під час судового розгляду в судовому засіданні, а не надані ними в ході досудового розслідування. Вказане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб.

Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обставини та спосіб його вчинення, наявність вищевказаних ризиків, дані про особу підозрюваного, щодо якого відомі такі обставини, що він не має офіційного місця працевлаштування, слідчий суддя приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ані ж тримання під вартою, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Зокрема, підозрюваний не має стійких соціальних зв`язків, що унеможливлює здійснення за ним належного громадського контролю, і в поєднанні з відсутністю постійного джерела легального доходу створює передумови для повторного вчинення корисливих злочинів.

Разом із тим, слідчий суддя вважає, що наведені стороною захисту доводи не спростовують наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та не свідчать про відсутність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Зокрема, посилання захисту на наявність у підозрюваного сім`ї, малолітньої дитини, соціальних зв`язків, а також здійснення ним волонтерської діяльності, пов`язаної з перевезенням транспортних засобів для потреб ЗСУ, самі по собі не є безумовними обставинами, які виключають можливість переховування від органу досудового розслідування та суду або іншим чином перешкоджання кримінальному провадженню. Так само твердження про те, що транспортний засіб не належить підозрюваному на праві власності, та відсутність вилучених речей під час обшуку не спростовують обґрунтованості підозри та не впливають на оцінку ризиків у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, прокурор довів всі обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, що дає суду підстави для обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою визначається слідчим суддею в урахуванням вимог ч.2 ст. 197 КПК України, тобто в межах строків досудового розслідування, та рахується з дня повідомлення про підозру.

Разом із тим, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у межах, передбачених ст. 182 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено наявності виключного випадку, який би обумовлював необхідність визначення застави у розмірі, більшому ніж встановлено законом. За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не є завідомо непомірною для підозрюваного та буде достатньою для забезпечення виконання ним покладених процесуальних обов`язків. При цьому суд враховує, що підозрюваний має працездатну дружину, яка, як встановлено у судовому засіданні, здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець, що свідчить про наявність у сім`ї джерела доходу.

Отже слідчий суддя вважає за доцільне визначити підозрюваному ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 грн., а також покласти на нього обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Застава може бути сплачена за наступними реквізитами:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

Банк отримувача ДКСУ, м.Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089

Призначення платежу застава за … (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені....(П.І.Б. особи, що вносить заставу).

За наведених вище обставин подане клопотання слідчого є таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 110, 182-183 , 309 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого - задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком шістдесят діб, а саме по 21 червня 2026 року до 14 год. 43 хв.

Визначити ОСОБА_5 заставу, що становить вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 266 240 гривень (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок грн. 00 коп.) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Підозрюваний, звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У відповідності до частини п`ятої статті 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- не спілкуватись із свідками, експертами і учасниками даного кримінального провадження;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, які необхідно здати до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити, що у відповідності до частини десятої статті 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1