Ухвала суду № 136390987, 08.05.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"08" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3745/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінов С.В., розглянувши матеріали позовної заяви вх. ГСОО № 3645/25 від 01.09.2025 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан А" (вул. Мельникова, 12, м. Київ, 04050), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС груп менеджмент" (вул. Госпітальна, 4-А, м. Київ, 01601), Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (вул. Пестеля, 5, м. Херсон, 73000) про солідарне стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕРИДІАН А», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулись до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариство з обмеженою відповідальністю «ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ», Акціонерне товариство «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО», у якій просять суд:

-Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ» та Акціонерного товариства «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан А" суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» в розмірі 3235758 грн. 66 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами (недоплата компенсації за примусово вилучені акції) на загальну суму 606 948 грн. 23 коп.

-Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ» та Акціонерного товариства «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» на користь ОСОБА_1 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» в розмірі 393515 грн. 44 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами (недоплата компенсації за примусово вилучені акції) на загальну суму 73813 грн. 76 коп.

-Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ» та Акціонерного товариства «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» на користь ОСОБА_2 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» в розмірі 4530146 грн. 39 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами (недоплата компенсації за примусово вилучені акції) на загальну суму 849743 грн. 33 коп.

-Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ» та Акціонерного товариства «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» на користь ОСОБА_3 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» в розмірі 19350426 грн. 64 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами (недоплата компенсації за примусово вилучені акції) на загальну суму 3 629 661 грн. 05 коп.

-Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ» та Акціонерного товариства «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» на користь ОСОБА_4 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» в розмірі 8426454 грн. 85 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами (недоплата компенсації за примусово вилучені акції) на загальну суму 1580594 грн. 35 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.10.2025 у справі №916/3745/25 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС груп менеджмент" про призначення судової економічної експертизи задоволено частково.

Призначено у справі № 916/3745/25 судову економічну експертизу. Проведення судової експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Рішельєвська, 8, м. Одеса, 65026).

На вирішення судової економічної експертизи поставлено питання:

- Яка вартість однієї акції АТ "Херсонобленерго" визначена за майновим методом станом на 08.12.2020?

- Яка ринкова вартість однієї акції АТ "Херсонобленерго" станом на 08.12.2020?

- Якому методу оцінки має бути надана перевага з метою визначення ринкової вартості однієї акції АТ "Херсонобленерго" станом на 08.12.2020?

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2026, ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.10.2025 у справі №916/3745/25 - змінено, викладено п.4 резолютивної частини ухвали в наступній редакції:

« 4. На вирішення судової економічної експертизи поставити питання:

1. Яка ринкова (справедлива) вартість однієї простої іменної акції АТ «Херсонобленерго» станом на 08.12.2020, визначена у складі 100% пакета акцій як цілісного майнового комплексу, із обов`язковим застосуванням окремо майнового, дохідного та порівняльного підходів відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства», Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», Національних стандартів №1 та №3 та Методики комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств?;

2. Якому методу оцінки має бути надана перевага з метою визначення ринкової вартості однієї акції АТ «Херсонобленерго» станом на 08.12.2020 з урахуванням вимог законодавства щодо обрання найбільшої вартості, розрахованої належними методами.»

В іншій частині ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.10.2025 у справі №916/3745/25 - залишено без змін.

Листом від 27.02.2026 справу № 916/3745/25 направлено до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

31.03.2026 від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист, яким повідомлено суд, що поставленні на вирішення питання з огляду на положення Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженних наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, не входить до переліку основних завдань, які підлягають вирішенню атестованими судовими експертами. Та натепер в ОНДІСЕ відсутні фахівці відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для проведення такого виду оцінки. А отже залишено ухвалу суду від 27.10.2025р. без виконання та повернуто справу до суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.04.2026р. поновлено провадження у справі №916/3745/25 та призначено судове засідання на "07" травня 2026 р. о 11:40.

07 квітня 2026 року до господарського суду надійшла заява (зареєстрована за вх. № 2-894/26) ОСОБА_1 про відвід судді в порядку пункту 5 частини 1 статті 35 ГПК України з підстав Враховуючи сумніви, які виникли в ході розгляду даної справи щодо неупередженості головуючого судді, його спроможності вирішувати справу справедливо у відповідності до завдання та принципів господарського судочинства.

У представленій до суду заяві заявник посилається на те, що головуючий суддя, діючи в порушення норм ГПК України, умисно в інтересах Відповідачів затягнув розгляд справи майже на 9 місяців.

Окрім того, Відповідачем-1 заявлено клопотання про призначення керованої експертної установи (обгрунтування щодо залежності експертної установи надано в запереченнях щодо експертної установи від 04.05.2026).

Отже, заявник вважає, що є всі ознаки, що в умовах відсутності неупередженості головуючого судді, заявлена Відповідачем-1 експертна установа Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України буде затверджена головуючим суддею для проведення експертизи у справі. Представники Відповідачів, зловживаючи своїми процесуальними правами та обов`язками, використовують різноманітні процесуальні механізми з єдиною метою затягнути розгляд справи, натомість у судді є не права а обов`язки зупинити такі зловживання.

Відповідно до частини 3 ст. 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи те що ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.04.2026р. поновлено провадження у справі №916/3745/25 та призначено судове засідання на "07" травня 2026 р. о 11:40., а заява про відвід судді Літвінова С.В. надійшла до суду 07.05.2026р., отже в день судового засідання тобто пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання то вона вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно з частинами 7 та 11 статті 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

У відповідності до частини 3 статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Приписи статті 35 ГПК України встановлюють, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (частина 1). Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (частина 2). До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина 3). Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4).

З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стаття 6 Конвенції вимагає, щоб суд у межах своїх повноважень був неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає змісту нормативної конструкції "неупередженість (безсторонність) судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці ЄСПЛ.

За усталеною практикою ЄСПЛ, обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції слід встановлювати згідно з:

а) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що наявність упередженості суду (суддів) повинна визначатися окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

б) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можна поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості заявник повинен довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних складових неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про особисте переконання та поведінку конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Як указано в Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та соціальної ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Практика ЄСПЛ свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) потрібно визначити окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункти 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованого сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікаллеф проти Мальти").

У рішенні ЄСПЛ від 09.11.2009 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Аналогічне наведено в ухвалі Верховного Суду від 19.07.2023 по справі № 990/53/23.

Отже, підставою для задоволення заяви про відвід судді є наявність встановлених законом підстав або інших вмотивованих обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, а також дотримання строків, протягом яких такий відвід може бути подано.

У заяві про відвід судді Літвінова С.В. від розгляду справи №916/3745/25 відповідач не згоден із процесуальними рішеннями суду, незгода з якими не може бути підставою для відводу.

Крім того, є передчасним, що суддею буде затверджена заявлена Відповідачем-1 експертна установа Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України.

За змістом ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами.

Аналогічна позиція міститься у рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії".

Господарський суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 04.02.2020р. у справі №908/137/18 звернула увагу на помилковість аргументу заявника про те, що відповідно до висновків ЄСПЛ щонайменші сумніви щодо упередженості судді є підставою для його виходу з процесу. Так у рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж Межнаріч проти Хорватії ЄСПЛ звернув увагу на те, що слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).

У рішення ЄСПЛ від 9 листопада 2006 року "Білуха проти України" виснувано, що сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Разом з тим, заява про відвід не містить вмотивувань будь-якої залежності чи взаємозв`язку, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість чи необ`єктивність судді Літвінова С.В.

За таких обставин, розглянувши наведені у заяві ОСОБА_1 (вх.№ 2894/26 від 07.05.2026 р. ) про відвід судді Літвінова С.В. від розгляду справи №916/3745/25 підстави відводу, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість та безпідставність, у зв`язку з чим відповідно до положень ст.ст.35,38 Господарського процесуального кодексу України заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що відповідно до положень п.1 ч.2 ст.43 ГПК України заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами, що суперечать завданню господарського судочинства.

Відповідно до положень ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 35,39,234,235 Господарського процесуального кодексу України,

суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх.№ 2894/26 від 07.05.2026 р. ) про відвід судді Літвінова С.В. від розгляду справи №916/3745/25 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Літвінов