Ухвала суду № 136386084, 06.05.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.05.2026 Справа №607/21324/24 Провадження №1-кп/607/937/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі колегії суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - дистанційно в режимі відеоконференції, обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , перекладача ОСОБА_15 - дистанційно в режимі відеоконференції, у м.Тернополі в залі суду під час відкритого судового засідання у кримінальному провадженні №12023210000000443, стосовно:

1. ОСОБА_8 про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.28 - ч.4 ст.189, ч.1 ст.263 КК України;

2. ОСОБА_9 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.28 - ч.4 ст.189 КК України;

3. ОСОБА_16 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.27 - ч.4 ст.189 КК України;

4. ОСОБА_7 про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.27 - ч.4 ст.189, ч.2 ст.28 - ч.4 ст.189 КК України;

5. ОСОБА_6 про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.27 - ч.4 ст.189, ч.2 ст.28 - ч.4 ст.189, ч.1 ст.255-1 КК України, -

встановив:

Прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 . Обгрунтовуючи подане клопотання посилається на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у особливо тяжких кримінальних правопорушень, зокрема у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.189 КК України. Крім того, на даний час продовжують існувати та не зменшились ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_7 усвідомлюючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень та можливу міру покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років, з метою уникнення покарання може переховуватись від суду як на території України, так і поза її межами. Крім того, ОСОБА_7 перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків/потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки вони відомі ОСОБА_7 . Просить врахувати, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні насильницького злочину, а відтак останній як особисто так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків/потерпілих з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати. Також, ОСОБА_7 особисто або через третіх осіб може незаконно впливати, у тому числі шляхом застосування погроз, на свідків/потерпілих та інших обвинувачених у даному кримінальному провадженні з метою ненадання ними показів чи надання показів в його користь. ОСОБА_7 не працює, не має постійного законного заробітку, осіб на його утриманні немає, що свідчить про слабку міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місцях його проживання. Вказані обставини характеризують ОСОБА_7 як особу, яка схильна до вчинення кримінальних правопорушень, і дає підставу вважати, що останній перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 . Обгрунтовуючи подане клопотання посилається на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень. Крім того, на даний час продовжують існувати та не зменшились ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_6 усвідомлюючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень та можливу міру покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років, з метою уникнення покарання може переховуватись від суду як на території України, так і поза її межами. Крім того, ОСОБА_6 перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків/потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки вони відомі ОСОБА_6 Просить врахувати, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні насильницького злочину, а відтак останній як особисто так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків/потерпілих з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати. Також, ОСОБА_6 особисто або через третіх осіб може незаконно впливати, у тому числі шляхом застосування погроз, на свідків/потерпілих та інших обвинувачених у даному кримінальному провадженні з метою ненадання ними показів чи надання показів в його користь. ОСОБА_6 не працює, не має постійного законного заробітку, що свідчить про слабку міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місцях його проживання. Вказані обставини характеризують ОСОБА_6 як особу, яка схильна до вчинення кримінальних правопорушень, і дає підставу вважати, що останній перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявлені ним клопотання підтримав, посилаючись на зазначені у них мотиви.

Захисник ОСОБА_12 щодо задоволення клопотання прокурора заперечив, як безпідставне. Крім того, адвокат ОСОБА_12 подав клопотання про зміну застосованого відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у виді застави. Обгрунтовуючи клопотання посилається на те, що зазначення в обвинувальному акті ОСОБА_6 в ролі організатора є «декларативним». В матеріалах справи немає доказів про те, що він давав вказівки, здійснював керівництво чи розподіляв ролі. Вказує на те, що протягом тривалого часу жоден із потерпілих не з`являється в судові засідання, що свідчить про відсутність у них інтересу до справи або відсутність реальної загрози з боку обвинуваченого. Ризик впливу на потерпілих недоведений, при цьому у даному кримінальному провадженні завершено досудове розслідування, докази зібрано, тому відсутній ризик знищення доказів чи перешкоджання кримінальному провадженню. Просить врахувати, що іншим обвинуваченим змінено запобіжні заходи. Крім того, обвинувачений є іноземцем, раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, одружений, на його утриманні перебуває двоє малолітніх дітей. Також просить врахувати критичний стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_6. Згідно з медичною документацією (медична карта амбулаторного хворого №108/14), стан здоров?я ОСОБА_17 характеризується наявністю важкої поєднаної патології, яка має стійку тенденцію до прогресування в умовах ізоляції. Обвинувачений проходить специфічну противірусну терапію препаратами «Софосбувір» та «Деклатасвір». Результати УЗД від 06.03.2025 р. фіксують гепатомегалію (права доля 162 мм , ліва доля 124 мм ) та спленомегалію ($128\times64$ мм). Це свідчить про прогресуюче руйнування органів, що загрожує незворотними змінами (цирозом), які неможливо контролювати в СІЗО. У ОСОБА_6 наявна серцево-судинна патологія: встановлено діагноз: «Гіпертонічна хвороба І ст., ступінь АГ 1. КВР (кардіоваскулярний ризик) високий». Зафіксовані регулярні гіпертонічні кризи з підвищенням тиску до 160/100 та 170/90 мм рт. ст.. Високий ризик означає критичну ймовірність інфаркту або інсульту, особливо в стресових умовах СІЗО. За даними КТ органів грудної клітки від 02.04.2024 р. в 4-му сегменті правої легені виявлено легеневий вузлик (гранулему) розміром 3,8 мм. Цей стан вимагає термінової динамічної оцінки онкологом, що в умовах ув?язнення неможливо. Крім того, наявна проста кіста правої нирки розміром 9 мм. Позиція Філії ЦОЗ ДКВС щодо того, що ОСОБА_17 «спеціалізованого стаціонарного лікування не потребує», суперечить їхнім же діагнозам та є формою приховування нездатності пенітенціарної системи забезпечити належне лікування.

Обвинувачений ОСОБА_6 щодо задоволення клопотання прокурора заперечив, клопотання захисника ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу підтримав в повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_7 , захисник ОСОБА_13 щодо задоволення клопотання прокурора заперечили, як безпідставне.

Інші учасники клопотань та заперечень не заявили.

В порядку ч.1 ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.27 - ч.4 ст.189, ч.2 ст.28 - ч.4 ст.189 КК України; ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.27 - ч.4 ст.189, ч.2 ст.28 - ч.4 ст.189, ч.1 ст.255-1 КК України.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6, колегія суддів враховує ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Це може бути мотивом і підставою для обвинувачених переховуватися від суду, що узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», згідно з якою суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаних ризиків.

Також суд враховує, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні злочину поєднаного з насильством за попередньою змовою групою осіб, а відтак, вони особисто або через третіх осіб можуть незаконно впливати на свідків/потерпілих з метою дачі ними неправдивих, неповних показань, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення від явки до суду для надання показань, що негативно вплине на розгляд кримінального провадження. Обвинувачені володіють інформацією про свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, тому реальним є ризик того, що обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 можуть незаконно впливати на свідків та потерпілих.

Ризик вчинення обвинуваченими ОСОБА_7 та ОСОБА_6 інших кримінальних правопорушень є реальним, оскільки наявні в матеріалах справи відомості про особу обвинувачених, свідчать про стійкість їх протиправної поведінки.

Стороною захисту не надано суду доказів про те, що інші, більш м`які запобіжні заходи, зможуть забезпечити належне виконання обвинуваченими своїх процесуальних обов`язків і запобігти ризикам передбаченим п.1, п.3 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення , передбачене ч.4 ст.189 КК України, є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна).

Згідно практики ЄСПЛ тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України. За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При вирішенні клопотання захисника ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу на більш м`який щодо ОСОБА_6, колегія суддів враховує обставини інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення - вимагання, поєднане з насильством, з погрозою заподіяння насильства над потерпілим та заподіяння йому тяжких тілесних ушкоджень, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, що завдало майнової шкоди у великих розмірах, міцність його соціальних зв`язків, а саме, одружений, має двох неповнолітніх дітей, не працює, не має постійного законного заробітку, що свідчить про слабку міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місцях його проживання, а також тяжкість кримінального правопорушення, яке згідно статті 12 КК України є тяжким злочином, покарання, яке загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винним - позбавлення волі на строк на строк до 12 років без альтернативної міри покарання.

У п.74 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.04.2021 року Справа N800/331/16 (800/13/16) значено, що відповідно до Конвенції та практики ЄСПЛ у справах "Нечипорук і Йонкало проти України", "Харченко проти України" та "Лабіта проти Італії", обмеження права особи на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення. Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.

Наявність кількох ризиків у сукупності унеможливлює застосування до обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 менш суворих запобіжних заходів, оскільки жоден з них не зможе запобігти існуючим ризикам і забезпечити виконання ними своїх обов`язків.

Посилання захисника ОСОБА_12 на незадовільний стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_6 колегія суддів оцінює критично, оскільки зі змісту відповіді начальника філії ДУ «Центр охорони здоров`я» Державної кримінально-виконавчої служби України» у Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській та Тернопільській областях №1/2/711 від 18 лютого 2026 року вбачається, на даний час стан здоров`я ОСОБА_17 відповідає наявним хронічним захворюванням, спеціалізованого стаціонарного лікування він не потребує. У разі погіршення стану здоров`я обвинуваченому буде надана необхідна невідкладна медична допомога.

У відповідності до висновку лікаря ОСОБА_18 за результатами аналізу рентген-знімку від 01 січня 2026 року встановлено, що легені та серце ОСОБА_6 в межах вікової норми. Аналогічний висновок міститься у висновку лікаря КНП «Кременецька опорна лікарня» ОСОБА_19 (дата знімку 08 квітня 2024 року). Відповідно до заключення лікаря КНП «Кременецька опорна лікарня Кременецької міської ради» ОСОБА_20 від 08 квітня 2024 року, протипоказів до перебування ОСОБА_6 в УТТ та УВП не встановлено.

Наявність в матеріалах справи медичних документів за результатами розгляду скарг ОСОБА_6 на закладеність носа, головні болі, тошноту дискомфорт в ділянці серця тощо, не спростовують вищевказаних медичних висновків про те, що обвинувачений може утримуватися в умовах Чортківської УВП (№26). Зі змісту наданих захисником медичних документів вбачається, що ОСОБА_6 надається уся необхідна медична допомога та відповідне лікування, згідно призначень.

Суд враховує, що у висновку лікаря кабінету ультразвукової діагностики ОСОБА_21 за результатами обстеження черевної порожнини встановлено: гепатомегалія, спленомегалія, проста кіста правої нирки. Разом з тим, у вказаному висновку вказано: печінка - контури рівні, збільшена, ехоструктура однорідна, жовчні протоки не розширені, судинний малюнок незмінний; жовчний міхур - форма С подібна, стінки 3 мм, незмінені, вміст міхура однорідний; підшлункова залоза - візуалізується задовільно, контури рівні, не збільшена; селезінка - контури рівні, ехоструктура однорідна; нирки права (ліва) - розташована типово, форма звичайна, контури рівні. У вказаному протоколі ультразвукової діагностики не зазначено жодних даних про те, що виявлені під час під час обстеження черевної порожнини, нирок гепатомегалія, спленомегалія, проста кіста правої нирки є прямими протипоказаннями до перебування УВП чи потребують негайного хірургічного втручання. Наявні в матеріалах справи медичні документи підтверджують, що на даний час стан здоров`я ОСОБА_17 відповідає наявним хронічним захворюванням та його віку. Аналіз крові, сечі, біохімічний аналіз крові в межах норми, аналіз на наявність серологічних маркерів ВІЛ та антигенів корона вірусу - негативний. Жодних протипоказань для перебування в Чортківській УВП немає.

Посилання захисника ОСОБА_22 на необґрунтованість кваліфікації ролі ОСОБА_6 як організатора суд не бере до уваги, оскільки на даний час у даному кримінальному упровадженні визначено порядок та обсяг дослідження доказів, розпочато стадію дослідження доказів. Виходячи з наведеного, вирішення питання щодо правильності кваліфікації дій обвинуваченого на даний час є передчасним.

Щодо посилань захисника на порушення принципу процесуальної рівності та паритетності суд зазначає, що обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_16 та ОСОБА_9 у даному кримінальному провадженні визначено розмір застави як альтернативу триманню під вартою. Запобіжний захід вказаним обвинуваченим на більш м`який не змінювався. Разом з тим, захисник ОСОБА_22 в судовому засіданні заявив клопотання не про визначення застави, а про зміну запобіжного заходу. У відповідності до ст..331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду клопотання про зміну запобіжного заходу (ст..201 КПК України). До клопотання мають бути, зокрема додані: копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання. Судом встановлено, що до клопотання не додано матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання, та які свідчили б про наявність підстав для зміни запобіжного заходу на заставу. Перебування на утриманні ОСОБА_6 малолітніх дітей, необґрунтованість пред`явленого обвинувачення та його відносини з потерпілими та іншими особами, не спростовують наявності ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Щодо тривалості утримання під вартою обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6, суд вважає, що раніше застосовані відносно обвинувачених запобіжні заходи, з урахуванням їх строків, у співвідношенні із тяжкістю інкримінованих їм злочинів, а також, неможливістю з об`єктивних причин завершити розгляд кримінального провадження, що не залежать від суду, не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, тому в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_12 слід відмовити.

Будь-яких обставин, що виникли після прийняття рішення про застосування запобіжного заходу та його продовження, які б спростовували наявність чи свідчили про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також спростовують суспільну небезпеку осіб обвинувачених, стороною захисту суду не надано.

Суд вважає, що продовження дії строку запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 кореспондується з характером суспільного інтересу. Зокрема, відповідно до практики Європейського суду з прав людини - рішення у справі "Летельє проти Франції" особлива тяжкість деяких злочинів, яка викликає негативну реакцію суспільства і соціальні наслідки, виправдовує попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Враховуючи наведене, для забезпечення належної поведінки обвинувачених та виконання ними процесуальних обов`язків, запобігання можливому переховуванню від суду і вчиненню інших кримінальних правопорушень, незаконного впливу на свідків, потерпілих, створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, з врахуванням осіб обвинувачених, їх стану здоров`я, майнового стану, тяжкості інкримінованих їм кримінальних правопорушень, рівня міцності соціальних зв`язків, суд приходить до переконання про необхідність продовження кожному з них дії строку виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на максимальний строк - два місяці.

Крім того, відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22 січня 2026 року у справі Ridkodubskyy and Others v. Ukraine (заяви № 16317/24 та ще п`ять), ЄСПЛ серед іншого зазначив, що суди мають аналізували можливість застосування альтернативних запобіжних заходів.

Враховуючи фактичні обставини справи, тяжкість злочину, який інкримінується ОСОБА_6, дані про особу обвинуваченого, його віку, сімейного та майнового стану, його стану здоров`я, беручи до уваги вимоги ч. 4 ст. 182 КПК України, суд не вбачає на даний час виключних підстав, які б свідчили про неможливість визначення ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні застави у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням у разі внесення застави обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Обвинувачувані ОСОБА_7 та ОСОБА_6 подали письмові заяву в якій просить проводити судове засідання з їх участю в режимі відеоконференції з ДУ «Чортківська установа виконання покарань (№26)».

Учасники судового розгляду клопотань та заперечень не заявили.

Відповідно до ст.336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; наявності інших підстав, визнаних судом достатніми. Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому поза територією юрисдикції суду та поза територією міста, в якому розташований суд, своєю ухвалою суд може доручити іншому суду, на території юрисдикції якого перебуває така особа, здійснити дії, передбачені ч.7 ст.336 КПК України. Копія ухвали може бути надіслана електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв`язку. Суд, що отримав доручення, за погодженням з судом, що надав доручення, зобов`язаний у визначений в ухвалі строк організувати виконання зазначеного доручення.

Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, тримається в установі попереднього ув`язнення або установі виконання покарань, дії, передбачені абзацом другим частини сьомої цієї статті, здійснюються службовою особою такої установи.

Враховуючи те що, обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 можуть брати участь у судовому засіданні дистанційно з ДУ «Чортківська установа виконання покарань (№26)», та обставини справи, з метою забезпечення розумних строків розгляду кримінального провадження, суд знаходить достатньо фактичних та правових підстав для забезпечення участі обвинувачених в судовому засіданні дистанційно в режимі відеоконференції.

Керуючись статтями 8, 129 Конституції України, Главою 18, ст.ст.182, 183, 331, 336, КПК України, колегія суддів,-

постановила:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 задовільнити.

ОСОБА_7 продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на два місяці до 05 липня 2026 року.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 на запобіжний захід у виді застави, відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 задовільнити частково.

ОСОБА_6 продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на два місяці до 05 липня 2026 року.

ОСОБА_6 визначити заставу в розмірі 500 (п`ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1664000 (один мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі) гривень, яка може бути внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Тернопільській області.

У разі внесення застави ОСОБА_6 звільнити з-під варти і з цього часу на нього покладаються обов`язки: не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу суду; повідомляти суду про зміну місця проживання; з`являтися за вимогою до суду; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, на строк до 23 год. 59 хв. 05 липня 2026 року, або до постановлення ухвали про зміну чи скасування запобіжного заходу.

ОСОБА_6 роз`яснити, що у випадку не виконання покладених на нього обов`язків внесена застава буде звернута в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Клопотання обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про участь в судовому засіданні дистанційно - в режимі відеоконференції з приміщення ДУ «Чортківська установа виконання покарань (№26)», задовільнити.

Доручити ДУ «Чортківська установа виконання покарань (№26)» Міністерства юстиції України здійснити дії, передбачені ч.7 ст.336 КПК України, забезпечивши 12 травня 2026 року о 13 год. 00 хв. та протягом подальшого судового розгляду даного кримінального провадження, можливість участі обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у судовому засіданні в режимі відеоконференції із Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали в частині запобіжного заходу закінчується 05 липня 2026 року в 23 год. 59 хв.

Копію ухвали вручити сторонам та надіслати до Державної установи «Чортківська установа виконання покарань №26» Міністерства юстиції України для виконання та вручення обвинуваченим.

Копію ухвали в перекладі грузинською мовою, засвідчену перекладачем ОСОБА_15 , надіслати до Державної установи «Чортківська установа виконання покарань №26» Міністерства юстиції України для вручення ОСОБА_6.

Апеляційна скарга на ухвалу в частині продовження строку тримання під вартою може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії ухвали.

Судді ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3