Рішення № 136384958, 11.05.2026, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа №505/4659/25

Провадження № 2/491/376/26

РІШЕННЯ

іменем України

11 травня 2026 року м. Ананьїв

Ананьївський районний суд Одеської області в складі головуючого судді Желяскова О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м. Ананьїв Подільського району Одеської області цивільну справу за позовною заявою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеною позовною заявою до відповідача, в якій просив стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором у розмірі 30 961,34 гривня, а також судові витрати. В обґрунтування позову посилається на те, що13 листопада 2023 року між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 шляхом подання заяви-договору № 2023/І_С/204-002190 було укладено договір про приєднання до Правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за якими здійснюється з використанням електронних платіжних засобів, та надання послуг за платіжними картками ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ АКЦІОНЕРНИМ БАНКОМ «УКРГАЗБАНК» відкрито договір споживчого кредиту № 2023/ОВР/204-000453. Керуючись положеннями укладеного договору, позивач відкрив відповідачу картковий рахунок та субрахунок за програмою кредитування «ЕКО-кредитка», на якому встановлено орієнтовна сума кредиту 10 000,00 гривень, можливу суму кредиту - 300 000,00 гривень, відсоткова ставка 43,00%, відсоткова ставка на прострочену заборгованість 53,39%, комісію за видачу кредиту 2,99%, строк кредитування 12 місяців.

Оскільки відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав та має заборгованість, позивач був змушений звернутися з відповідним позовом до суду та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 30 961,34 гривня та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 442,40 гривні.

Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 17 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у відповідності до частини п`ятої статті 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 178 ЦПК України (а.с.65).

Оскільки позовна заява подана через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», позивач самостійно направив відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів рекомендованим листом з описом вкладення та надав суду докази їх надсилання (а.с.43).

Відповідачу ОСОБА_1 , за зареєстрованим місцем його проживання, було надіслано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, про що містяться відомості в матеріалах справи (а.с.67). Поштовий конверт з вкладенням повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.68).

Відповідно до положень пункту 5 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Аналогічні положення закріплені у пунктах 3 та 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, якими врегульовано порядок надсилання та вручення учасникам справи судових повісток та повідомлень.

Верховний Суд в постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року в справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 листопада 2019 року в справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року в справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року в справі №24/260-23/52-б).

За наведених обставин відповідач вважається таким, що 26 лютого 2026 року отримав копію ухвали суду про відкриття провадження у справі (а.с.68).

Проте, в установлений судом строк відповідачем не було подано до суду відзив на позовну заяву, тому відповідно до вимог частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Крім того, відповідач із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не звертався та будь-яких інших заяв, клопотань не надавав. Отже, відповідач своїми процесуальними правами, передбаченими ЦПК України не скористався.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки справа призначена судом до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, судове засідання для її розгляду у відповідності до норм ЦПК України не проводиться.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи в порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із зобов`язального права, пов`язані з ухиленням відповідача від виконання своїх обов`язків з повернення кредитних коштів кредитору, тому при вирішенні спору між сторонами слід керуватися Цивільним кодексом України.

Судом встановлено, що 13 листопада 2023 року між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 шляхом подання заяви-договору № 2023/І_С/204-002190 укладено договір про приєднання до Правил відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб та надання послуг за платіжними картками ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ АКЦІОНЕРНИМ БАНКОМ «УКРГАЗБАНК» №2023/ОВР/204-000453.

Згідно цього кредитного договору ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» надав ОСОБА_1 безготівковий споживчий кредит шляхом встановлення ліміту дозволеного овердрафту на картковому рахунку відповідача, враховуючи зазначені в цьому договорі умови кредитування, зокрема: строк кредитування 12 місяців; орієнтовна сума кредиту 10 000,00 гривень; можлива сума кредиту до 300 000,00 гривень; процентна ставка 43,00% річних; процентна ставка на прострочений кредит 53,39% річних, комісія за видачу кредиту 2,99%.

Відповідач отримував для власних потреб кредитні кошти шляхом зняття готівки з допомогою виданої йому платіжної картки, та шляхом безготівкової оплати товарів/послуг на протязі всього періоду користування кредитними коштами, зі списанням комісії за здійснення таких транзакцій, що підтверджується випискою з особового рахунку (а.с.31-32).

Відповідач (позичальник) ухиляється від взятих на себе зобов`язань по сплаті кредитних платежів та відсотків за користування кредитом.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем станом на 01 грудня 2025 року заборгованість відповідача складає 30 961,34 гривні та складається з: заборгованості по кредиту (прострочена) - 12 759,01 гривень, заборгованості по кредиту (поточна) - 6 370,41 гривень, заборгованості по процентах (прострочена) - 11 581,52 гривень, заборгованості по процентах (поточна) - 250,40 гривень (а.с.46).

На момент розгляду справи відповідач не сплатив зазначену суму заборгованості. Будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості умовам кредитного договору, суду надано не було. Розрахунок заборгованості відповідачем жодним чином не спростований. Умови договору також не оспорюються.

Позивач 03 листопада 2025 року звертався до відповідача з письмовою вимогою про дострокове повернення кредиту, надавши можливість останньому погасити заборгованість у сумі 30 253,81 гривні, у тридцяти денний строк (а.с.30). Однак, станом на момент звернення до суду з позовною заявою, дана вимога відповідачем не виконана.

Таким чином, відповідач належним чином не виконав узяті на себе зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в статті 3 ЦК України.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в статті 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статтей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини першої статі 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частин другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» виконало умови кредитного договору, відкривши рахунок та надавши позичальнику платіжну картку з кредитними коштами.

Позичальник умови кредитного договору не виконує, свою заборгованість по кредитному договору не погашає, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.46).

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується із тим, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

Договір від 13 листопада 2023 року відповідачем не оспорений, в установленому законом порядку недійсним його не визнано, а тому в силу положень статті 204 ЦК України його умови підлягають до виконання.

Враховуючи те, що зобов`язання не виконуються з вини відповідача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 30 961,34 гривня.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано заперечень проти позову, контррозрахунку, доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, тощо.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу заявлених вимог, підтверджених доказами, перевіреними судом, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.

Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими в розмірі 30 961,34 гривня, що складається з: заборгованості по кредиту (прострочена) - 12 759,01 гривень, заборгованості по кредиту (поточна) - 6 370,41 гривень, заборгованості по процентах (прострочена) - 11 581,52 гривня, заборгованості по процентах (поточна) - 250,40 гривень.

В позовній заяві міститься вимога позивача про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, які складаються з судового збору.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, а позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 442 гривень 40 коп. (а.с.45), суд вважає за необхідне судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору, покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 264, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 04 червня 2004 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_2 , на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 23697280; місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1), заборгованість за договором споживчого кредиту № 2023/ОВР/204-000453 від 13 листопада 2023 року в розмірі 30 961,34 (тридцять тисяч дев`ятсот шістдесят одна) гривня 34 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 04 червня 2004 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_2 , на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 23697280; місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1), судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до підпункту 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

Відомості про сторін та інших учасників справи на виконання пункту 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

позивач:ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 23697280; місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1відповідач:ОСОБА_1 ; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_2 .

Копію рішення суду вручити/надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу.

У відповідності до положень частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є 11 травня 2026 року, тобто дата складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Желясков

Рішення суду набрало законної сили «_____» ___20____ року.

Оригінал рішення суду знаходиться в матеріалах цивільної справи № 505/4659/25 Ананьївського районного суду Одеської області.