Рішення № 136382635, 08.05.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Ритов Я. М.

Справа № 644/10082/25

Провадження № 2-а/644/18/26

08.05.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суду міста Харкова у складі:

Головуючого судді Ритова Я.М.,

за участю секретаря судового засідання Швайка О.А.,

представника відповідача Федюка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Департаменту патрульної поліції, в якій просив постанову серії ЕНА № 5944923 від 15.10.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП - скасувати, стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтуванння позовної заяви зазначив, що 15.10.2025 року інспектор Литовченко О.М. виніс відносно позивача постанову серія ЕНА № 5944923 від 15.10.2025 року з якою позивач не згоден, оскільки він 15.10.2025 року не порушував жодного пункту правил дорожнього руху України, про це не завадило інспектору внести особисті персональні данні позивача до бланку постанови та неправомірно звинуватити позивача. Після отримання постанови позивачу стало відомо, що до фабули внесено наступну інформацію: 15.10.2025 о 21:22:00 год. м.Харків, просп. Героїв Харкова, 95 водій (хто саме не зазначено) керуючи ТЗ не подав сигнал світловим покажчиком відповідного напрямку (не зазначено якого напрямку) при повороті (не зазначено куди саме здійснювався поворот) і чим порушив п.9.2.б ПДР - порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом ст. 122 ч.2 КУпАП. На місці події жодного належного розгляду справи з боку інспектора Литовченка О.М. не проводилося та провадження не відкривалося, і фактично особисті персональні данні позивача було передрукувано в бланк незаконної постанови, що є підставою для скасування такої постанови. У зв`язку з порушеннями з боку представників правоохоронних органів вимог діючого законодавства та безпідставне звинувачення позивача у вчиненні правопорушення, грубого порушення процесуальних вимог в сукупності з фальсифікуванням документу з використанням персональних даних позивача, постанова серія ЕНА №2917981 від 26.08.2024 року підлягає скасуванню.

Представником відповідача подано відзив, в якому останній позовні вимоги не визнав, оскільки 15.10.2025, о 21 год. 22 хв. за адресою м. Харків, проспект Героїв Харкова, буд. 195, поліцейськими було виявлено транспортний засіб Seat Ateca, державний номерний знак НОМЕР_1 , водій якого не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив пункт 9.2. б) Правил дорожнього руху України, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР України). Зазначений транспортний засіб був зупинений на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон). Поліцейський підійшов до водія, пояснив причину застосування превентивних поліцейських заходів, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону, поліцейським було висунуто вимогу до позивача про пред`явлення документів, що посвідчують його особу та відповідне право, а саме посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію на транспортний засіб, відповідно. Водій надав документ на ім`я ОСОБА_1 . Поліцейський, встановивши, що дана подія має цілісний склад адміністративного правопорушення, у відповідності до ст. 278 КУпАП, розпочав підготовку до розгляду справи. Позивачеві в повному обсязі роз`ясненні його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що підтверджується відеозаписом з портативного відеореєстратора серії № 475965, який долучено в п. 7 постанови. За результатом розгляду справи, згідно з вимогами статей 251, 252, 268, 278, 279, 280 КУпАП, поліцейським встановлений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, у зв`язку з цим винесена постанова серії ЕНА № 5944923. При винесенні цієї постанови, інспектор керувався положеннями ПДР та КУпАП, в постанові чітко описане правопорушення, яке було скоєне водієм, а тому він діяв в межах своїх повноважень і не порушував норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з вищевказаним, вважав, що позовна заява позивача щодо скасування постанови не підлягає задоволенню, оскільки постанова серії ЕНА № 5944923 винесена у відповідності до норм чинного законодавства. Стосовно твердження позивача, щодо незазначеної інформації у фабулі в постанові по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5944923. Відповідно до ст. 283 КУпАП, містяться відомості про дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові), дата народження, місце проживання чи перебування, опис обставин, установлених під час розгляду справи про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. З урахуванням положень даної статті, дублювання зазначеної інформації у фабулі постанови не є необхідним. Щодо твердження позивача, з приводу порушення ПДР України, останній зазначив, що не порушував ПДР України. Це спростовується відеозаписом з відеореєстратора 70 МАІ, долученому до матеріалів справи, о 21 годині 22 хвилини зафіксовано рух транспортного засобу Seat Ateca державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням позивача, який не подав сигнал світлового показника відповідного напрямку при повороті, що фактично є порушенням 9.2 б) ПДР України, яке тягне за собою адміністративну відповідальність за ч. 2 ст. 1 22 КУпАП. Стосовно думки позивача, що інспектор не провів належний розгляд справи. На відеозаписі портативного відеореєстратора № 475965, о 21 години 46 хвилин, позивачу роз`яснено підстави зупинки його транспортного засобу відповідно до ст. 35 Закону. О 21 годині 59 хвилин поліцейський, відповідно до ст. 279 КУпАП, проводить розгляд справи та відповідно до ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України ознайомлює з правами позивача.

В цьому випадку, оскаржувана постанова винесена відповідно до КУпАП, а розгляд справи відбувся з дотриманням процедури визначеної цим же кодексом. Під час розгляду справи інспектор з`ясував, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, дослідив матеріали, які підтверджують винність останнього у вчиненні правопорушенні, а також з`ясував всі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Стосовно правничої допомоги відповідач вбачає неспівмірність витрат, позивач заявив про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. Відповідно до ст. 134 КАС України, компенсації підлягають лише фактично понесені, документально підтверджені та співмірні витрати на правничу допомогу. Однак позивачем не подано належних доказів, які б підтверджували факт сплати заявленої суми. За відсутності таких доказів суд позбавлений можливості встановити факт понесених витрат. Враховуючи викладене, витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню. Вважаємо заявлену суму витрат такою, що не відповідає принципам розумності та співмірності, з огляду на характер спору, його незначну складність, відсутність великого обсягу доказової бази та однотипність правової позиції.

Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Харкова від 28.10.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Представник відповідача в судовому засідання позовні вимоги не визнав з пісдтав викладених у відзиву на позовну заяву.

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з наданої суду постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5944923, 15.10.2025 року відносно позивача складено постанову про адміністративне правопорушення за вчинення правопорушення, за яке встановленf відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП за порушення п. 9.2 б ПДР України. До Позивача застосовано штраф у сумі 510 гривень.

Відповідно до змісту вказаної постанови, 15.10.2025, о 21 год. 22 хв., в м. Харків, проспект Героїв Харкова, буд. 195, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Seat Ateca, державний номерний знак НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п.9.2.б ПДР.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Завданням адміністративного судочинства, як зазначається у частині 1 статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).

За змістом ст. 251 КУпАП (зі змінами), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Судом встановлено, що відповідно до постанови серії ЕНА № 5944923 від 15.10.2025, 15 жовтня 2025, о 21 год. 22 хв., в м. Харків, проспект Героїв Харкова, буд. 195, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Seat Ateca, державний номерний знак НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2.б ПДР України.

Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення положень ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) грн.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення які стосуються правил дорожнього руху, зокрема ч.1 ст.122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевіряти документи особи, опитувати осіб, зупиняти транспортні засоби, застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеку, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ, і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Відповідно до ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримуватись вимог ЗУ «Про дорожній рух», Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.3 ПДР закріплено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За змістом обставин правопорушення, викладених інспектором в оскаржуваній поставі, водієм ОСОБА_1 порушено вимоги Правил дорожнього руху України.

Так, згідно п. 9.2 б Правил дорожнього руху водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямкуперед перестроюванням, поворотом або розворотом.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Зокрема частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, серед іншого, за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно з положеннями ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак, разом з тим, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд у відповідності до ст. 90 цього ж Кодексу оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до переглянутого судом відеозапису, наданого відповідачем, твердження позивача про безпідставність притягнення його до адміністративної відповідальності у зв`язку із відсутністю події та складу зазначеного в постанові адміністративного правопорушення не знайшли свого підтвердження.

Зокрема зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, а саме ОСОБА_1 . Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер.

Наявним відеозаписом чітко зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Seat Ateca, державний номерний знак НОМЕР_1 15 жовтня 2025, о 21 год. 22 хв., в м. Харків, проспект Героїв Харкова, буд. 195, та не подання ОСОБА_1 сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, всупереч вимогам п. 9.2.б ПДР України. Вказані обставини ОСОБА_1 , у встановленому процесуальним законом порядку не спростовані.

Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в постанові, а тому суд приймає його як належний та допустимий доказ у справі.

Сумнівів щодо достовірності та допустимості відеозапис не викликає, оскільки на ньому відображено подію, що зафіксована постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаного відеозапису ОСОБА_1 , суду не було надано. Не встановлено таких обставин і під час розгляду справи судом.

Отже, з наявних в матеріалах справи відеозаписів, які оглянуті судом, вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Seat Ateca, державний номерний знак НОМЕР_1 15 жовтня 2025, о 21 год. 22 хв., в м. Харків, проспект Героїв Харкова, буд. 195, та не подання сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, всупереч вимогам п. 9.2.б ПДР України.

Наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_2 свідчить про те, що останній знає Правила дорожнього руху, оскільки умовою отримання такого посвідчення є складання обов`язкового іспиту на знання цих Правил. При цьому, презюмоване знання закону є принципом права, згідно з яким закон поширюється на кожного, навіть якщо особа і не знає про нього. Незнання вимог діючого законодавства не є підставою для звільнення особи від передбаченої законом відповідальності та закриття провадження у справі, що кореспондується з положеннями ст. 68 Конституції України.

Суд вбачає, що ОСОБА_1 свідомо ігнорував вимоги п. 9.2.б ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП, у зв`язку з чим, такі дії ОСОБА_1 вірно розцінені працівником поліції як порушення вимоги подання сигналу світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом, за що передбачена відповідальнисть ч. 2 ст. 122 КУпАП

Також, наданим відеозаписом спростовуються і доводи позивача про порушення інспектором поліції норм законодавства та прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення і притягнення її до адміністративної відповідальності.

Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що для забезпечення безпеки дорожнього руху пунктом 2.3 розділу 2 Правил дорожнього руху на водія покладено обов`язок, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Також варто зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Отже, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог ПДР України.

Таким чином, в ході судового розгляду справи, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку доведення, суд прийшов до висновку, що обставини, викладені в позовній заяві не знайшли свого підтвердження.

Отже, на переконання суду, постанова серії ЕНА № 5944923 від 15.10.2025 про накладення на позивача адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, є законною, правомірною, винесеною у відповідності до норм чинного законодавства та не підлягає скасуванню, отже в задоволенні позову слід відмовити.

Частиною третьою статтею 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Крім того, суд звертає увагу на те, що частинами 1, 2 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011року №3674-VI(зі змінами та доповненнями), відповідно до ст. 1 якого судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Оскільки позов задоволенню не підлягає, то судові витрати слід залишити за позивачем.

З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 6-8, 19, 72-77, 241-246, 255, 286 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивач - ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ;

відповідач - Департаменту патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд.3.

Суддя Я.М. Ритов