Ухвала суду № 136382588, 30.04.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/8793/26

Провадження № 1-кс/643/3562/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2026

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221170000960 від 13.04.2026 відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, офіційно непрацевлаштованого, раніше несудимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.194 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчому судді Салтівського районного суду міста Харкова 30.04.2026 надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні №12026221170000960 від 13.04.2026, зач.2 ст.194 КК України.

Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст.177 КПК України, та обґрунтованою підозрою, що підтверджується долученими копіями матеріалів кримінального провадження, відповідно до яких ОСОБА_6 встановивши зв`язок із невстановленою особою у інтернет-месенджері «Telegram» та погодившись на пропозицію останньої підшукав автомобіль марки Infiniti модель Q50, 2016 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , чорного кольору, який належить на праві власності ОСОБА_7 та фактично перебуває у користуванні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого вилив вміст заздалегідь підготовленого розпалювача на лобове скло та капот вказаного автомобілю та підпалив, у результаті чого його було частково пошкоджено.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали.

Підозрюваний зазначив що вчинив підпал з корисливих мотивів.

Захисник заперечуючи проти задоволення клопотання, вказував на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків.

Слідчий суддя, вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, встановив наступне.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 даної статті.

Поняття «обґрунтована підозра», з огляду на викладені в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» висновки означає, що існують факти й інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На переконання слідчого судді, фактів й інформації, які переконливо свідчать про причетність підозрюваного до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.

При цьому судом враховується, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Ризиком, у контексті кримінального провадження, є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню, судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Слідчий суддя доходить переконання, що у підозрюваного немає таких соціальних зв`язків, які б утримували підозрюваного у місті Харкові. З матеріалів долучених до клопотання вбачається, що підозрюваний сам зазначає про відсутність сталих зв`язків у м. Харкові, а також про місце постійного проживання у м. Ужгород, куди й збирається повернутися.

Ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України слідчий суддя знаходить слушним, оскільки наразі не викрито «замовника» протиправної діяльності, не доведено спрямованості намірів останнього. Саме з метою протидії такій діяльності стороні обвинувачення можливий вплив на свідків у кримінальному провадженні зі сторони підозрюваного.

Слідчий суддя вважає непереконливими доводи підозрюваного з приводу намірів припинення протиправної діяльності, такі доводи суперечать матеріалам кримінального провадження. Так, підозрюваний погодився вчинювати протиправні дії у м. Ужгороді та не відповів відмовою на пропозицію здійснення підпалів шляхом від Харкова до Ужгорода. При цьому інформація заявника про наявність неофіційної роботи нічим не підтверджується, а враховуючи відсутність заробітку у інших членів сім`ї підозрюваного, за відсутності офіційних джерел заробітку останній може знову вчиняти кримінальні правопорушення з корисливих мотивів.

Вирішуючи питання про обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вивчав можливість застосування щодо нього іншого, більш м`якого запобіжного заходу, однак враховуючи доведеність передбачених ст.177 КПК України ризиків, а також дані про особу підозрюваного не знайшов для цього причин, оскільки, на переконання суду, інший більш м`який запобіжний захід не забезпечить належне виконання процесуальних обов`язків останнім.

Вимога прокурора щодо обрання запобіжного заходу без визначення розміру застави - не ґрунтується на законі.

Визначаючи розмір застави слідчий суддя на підставі а.2 ч.5 ст.182 КК України враховує, що під час обшуку у підозрюваного вилучено вісім банківських карток, власником яких є підозрюваний. Виходячи з матеріалів огляду телефону, протиправна діяльність «високо» оплачувалась замовником. Тривалість протиправної співпраці на теперішній час не встановлена. Враховуючи відсутність офіційного джерела заробітку, слідчий суддя вважає, що така діяльність є тривалою. З огляду на це застава у визначеному а.1 ч.5 ст.182 КПК України розмірі є недостатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Відповідно до вимог ст.182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя призначає заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 998 400 грн. (3328 х 300 = 998 400 грн).

Даних про неможливість за станом здоров`я перебування підозрюваного в умовах тримання під вартою не встановлено.

Згідно з вимогами ч.2 ст.197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту або затримання.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 196, 616 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб з моменту затримання.

Строк тримання під вартою рахувати з 14 год. 05 хв. 30.04.2026.

Строк дії ухвали до 14 год. 05 хв. 28.06.2026.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання підозрюваного під вартою його близьких родичів, членів сім`ї або інших осіб за вибором підозрюваного у порядку, передбаченому ст.ст. 111, 112 КПК України.

Визначити суму застави у розмірі 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 30.04.2026 у справі №643/8793/26 (провадження №1-кс/643/3562/26) відносно ОСОБА_6 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватись від спілкування зі свідками.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається у дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави у дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена у дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку у частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку у частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним у той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали буде проголошено о 16:35 годині 05.05.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1