Ухвала суду № 136381728, 03.02.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 381/5483/25

Провадження 2/362/2191/26

У х в а л а

"03" лютого 2026 р. суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності на житловий будинок та земельну ділянку та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

14.11.2025 р. до суду надійшов позов, в якому позивач просить суд припинити право спільної часткової власності відповідачки на частку земелної ділянки та житлового будинку, розташованих по АДРЕСА_1 ; визнати за позивачем право особистої приватної вланості на весь житловий будинок; зобов`язати позивача виплатити відповідачці грошову компенсацію вартості її частки у спірному будинку, визначеної на підставі висновку судової оціночно-будівельної експертизи.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14.11.2025 року було залишено без руху позовну заяву та надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

30.01.2026 р. на виконання ухвали суду представник ОСОБА_1 адвокат Чорний М.В. подав нову редакцію позовної заяви у відповідності до вимог п. 2 ч. 3 ст 175 Цивільного процесуального кодексу України, із доказами сплати судового збору, а також доказами підтвердження повноважень представника позивача у Васильківському міськрайонному суді Київської області, але вимоги ухвали в частині визначення ціни позову виконано не було.

Перевіривши позовну заяву й додані до неї матеріали, приходжу до висновку про те, що вона підлягає повторному залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.

Отже, суд наголошує, що копії додатків у справі належним чином не засвідчені.

Зазначаючи про належність засвідчення копії суд вказує, що копія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).

Згідно абз. 2 ч. 5 ст. 95 ЦПК України, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до ч. 4 ст. 95 ЦПК України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Крім того, враховуючи вимоги процесуального законодавства, позивач зобов`язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.

Згідно висновку ВС від 20.10.2020 р. по справі №756/671/19 (№ в ЄДРСР 92335060), "Відповідно до частини восьмої статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї".

Звертаючись до суду із позовом, позивач просить припинити право спільної часткової власності відповідачки на частку земелної ділянки та житлового будинку, розташованих по АДРЕСА_1 та визнати за позивачем право особистої приватної вланості на весь житловий будинок та земельну ділянку, але не долучає до матеріалів витяги з Державного реєстру речових прав на майно та не надає докази, що позивачу чи його представнику письмово було відмовлено в наданні цих доказів.

Вищевказане має значення, оскільки, при подачі позовної заяви, в якості доказу спільного часткового права власності надано, зокрема, договір купівлі-продажу житлового будинку, витяг про реєстрацію права власності та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, які датовані 2005 та 2013 роками, відповідно, інформація про право власності на день звернення до суду може відрізнятися, у зв`язку з викладеним, до позову підлягає долученню витяг з реєстру речових прав на спірний будинок та на спірну земельну ділянку.

Також, в позовній заяві висунуто вимоги майнового характеру, а тому згідно п. 3 ч. 3 ст.175 ЦПК України слід зазначити ціну позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно п. а ст. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт чи акт про оцінку майна.

За порядком проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженому постановою КМУ від 4 березня 2013 року № 231 зазначено, що термін дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більш як шість місяців з моменту оцінки, адже ціна позову має бути визначена у наведені строки.

За аналізом наведених правових норм, суддя вказує на те, що зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

Як вбачається, позивачем не зазначено ціну позову відносно житлового будинку та земельної ділянки, а позовна заява з доданими до неї документами має містити відомості про дійсну вартість всього майна на час пред`явлення позову, а тому позивачу слід надати суду висновок суб`єкта оціночної діяльності щодо дійсної вартості житлового будинку та земельної ділянки при подачі позову.

Крім того, основною вимогою позивачем було заявлено припинення права спільної часткової власності відповідачки на частку житлового будинку та частки земельної ділянки.

Відповідно до ст. 365 Цивільного кодексу України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною ; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Відповідно до ч. 2 ст. 365 Цивільного кодексу України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Недоліки позовної заяви підлягають усуненню шляхом подання до суду позовної заяви в новій редакції, належним чином завірених доказів, визначення ціни позову та внесення на депозитний рахунок суми вартості майна.

Вказані судом недоліки перешкоджають прийняттю заяви до судового розгляду, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

У відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

У зв`язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених Законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 174-177, 184, 185, 352-355 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності на житловий будинок та земельну ділянку та визнання права власності, - залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п`ять днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М.Кравченко