Ухвала суду № 136381560, 07.05.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 522/3/26-Е

Провадження № 2/362/3569/26

У Х В А Л А

"07" травня 2026 р. суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

02.03.2026 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області від Фастівського міськрайонного суду Київської області за підсудністю надійшла цивільна справа № 522/3/26-Е за позовом ТОВ «ФК «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Перевіривши позовну заяву, суд прийшов до наступного висновку.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 02.01.2026 року цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд до Фастівського міськрайонного суду Київської області (а.с. 17-18).

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05.02.2026 року цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд до Васильківського міськрайонного суду Київської області (а.с. 25-26).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.03.2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, тривалістю не більше десяти днів з дня вручення ухвали, оскільки всупереч ч. 1 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви не додано жодного із перерахованих у позовній заяві позивачем доказів, не підтверджено направлення копії позовної заяви та додатків до неї відповідачу. Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (а.с. 35-36).

На виконання ухвали від 06.03.2026 року, 04 травня 2026 року від представника ТОВ «ФК «Абекор» - Пухої Н.С. було направлено заяву про усунення недоліків.

Однак, недоліки наведені в ухвалі суду від 06.03.2026 року в повному обсязі усунуті не були, зокрема заявником так і не було додано: перерахованих у позовній заяві доказів.

З огляду на те, що позивач не виконав вимоги ч. 1 ст. 177 ЦПК України, не усунув всі зазначені в ухвалі суду недоліки, суд приходить до висновку, що заява підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач у встановлений термін в ухвалі про залишення позовної заяви без руху не усунув недоліки, позовна заява вважається не поданою та повертається позивачеві.

Згідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Суддя також враховує та звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 10 ЦПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції) наголошує, що п. 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п.36).

На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).

Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення позовної заяви, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків заявник має право повторно звернутися до суду із вказаною заявою, суддя вважає за необхідне заяву визнати неподаною та повернути заявнику, в зв`язку з не усуненням всіх недоліків та роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 294, 315, 318 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - вважати неподаною і повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 денний строк з дня оголошення ухвали, особами, які брали участь у справі але не були присутні під час оголошення ухвали - в цей же строк з часу одержання копії цієї ухвали.

Суддя Л.М.Кравченко