Рішення № 136377807, 08.05.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/5800/25

Провадження № 2/362/958/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

08 травня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Медведєва К.В., розглянув у порядку письмового провадження в місті Василькові Обухівського району Київської області за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,-

встановив:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (далі позивач, ПрАТ «Страхова компанія «АРКС») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому просить стягнути з відповідача суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 157 175,54 грн. та судові витрати.

Ухвалою про відкриття провадження у справі суд постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, своїм процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався, а тому суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача та провести заочний розгляд справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 13 жовтня 2023 року о 07-00 год. м. Київ, по проспекту Голосіївському, поблизу будинку 87, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Audi», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та автомобіля «BMW», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 30 січня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення № 752/22335/23, відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно відповідача за статтею 124 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля «BMW», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на момент ДТП була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «АРКС» на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 26482а3к3 від 11 квітня 2023 року.

Згідно вказаного договору позивач застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов?язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «BMW» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Страхувальник своєчасно звернувся до позивача із заявою про подію та на виплату за Договором добровільного страхування наземного транспортного засобу від 11 квітня 2023 року.

Дану заяву було розглянуто, пошкодження автомобіля «BMW», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнано страховим випадком.

Позивач відшкодував завдані відповідачем збитки у розмірі 256 830,29 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1012027 від 02 листопада 2023 року та доплати в розмірі 60 345,25 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1024009 від 20 грудня 2023 року (всього 317 175,54 грн.).

Оскільки на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність автомобіля марки «Audi», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ СК «ВУСО» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 214920280, останнім сплачено на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 160 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 14667 від 07 березня 2024 року.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач зазначає, що відповідач, як особа відповідальна за завданий збиток, повинен сплатити на користь позивача різницю між сумою страхового відшкодування, сплаченою за Договором страхування в розмірі 317 175,54 грн. та сумою страхового відшкодування, сплаченою ПрАТ СК «ВУСО» за полісом № 214920280 у розмірі 160 000,00 грн., а саме суму в розмірі 157 175,54 грн.

Так, відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

У даному випадку позивач, який є страховиком потерпілої особи, виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі, відтак до нього перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завдання шкоди відповідачем, в порядку суброгації.

Своєю чергою, відносини ж між відповідачем і його страховиком регулюються умовами, визначеними у договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та правилами статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно з частиною першою зазначеної статті у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частини першої та другої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За змістом частини першої статті 1194 ЦК України обов`язок відшкодування шкоди у особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, виникає у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої нею шкоди.

За приписами зазначеної норми закону обов`язок відшкодування шкоди у особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, виникає у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої нею шкоди. Ліміт відповідальності страховика визначається умовами договору страхування цивільно-правової відповідальності укладеного з власником (володільцем) транспортного засобу.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 441/756/18, від 26 жовтня 2022 року у справі № 645/6088/18.

Суд установив, що позивач, який є страховиком потерпілої особи, виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

Таким чином, різниця між виплаченою сумою страхового відшкодування за договором добровільного страхування (317 175,54 грн.) та сумою, що підлягає виплаті як страхове відшкодування на адресу позивача від страховика винуватця ДТП (160 000,00 грн.), становить 157 175,54 грн.

Сторонами у справі не оспорюється факт ДТП, вина відповідача й отримання позивачем від страховика відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 160 000,00 грн. Предметом спору є відшкодування недостатньої, на думку позивача, суми страхового відшкодування для відновлення пошкодженого майна.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивачем доведена різниця між сумою страхового відшкодування, що підлягає виплаті страховиком, і вартістю відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого у ДТП, викликана у тому числі законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком.

За таких обставин суд вважає, що відповідач, як особа, винна у вчиненні ДТП, зобов`язаний сплатити позивачу таку різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у розмірі 157 175,54 грн.

Отже, позов належить задовольнити.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також належить стягнути судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду, а саме суму сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 263-265, 280 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (ідентифікаційний код 20474912) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 157 175 (сто п`ятдесят сім тисяч сто сімдесят п`ять) гривень 54 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (ідентифікаційний код 20474912) судові витрати в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя К.В. Медведєв