Рішення № 136374298, 08.05.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 753/7363/25

Провадження № 2/357/3034/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ярмола О. Я. ,

при секретарі Вдовика А. В.,

позивача - ОСОБА_1 (в режимі ВКЗ),

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Мелашенка О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон»» про відшкодування майнової шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2025 року позивач ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд», звернувся до суду з позовом, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь майнову шкоду, спричинену дорожньо-транспортною пригодою, у розмірі 247362,43 грн та судові витрати по справі.

В обґрунтування позову зазначено, що 13 серпня 2024 року о 13 год. 40 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Mercedes Benz» НОМЕР_1 , д.н.з НОМЕР_2 , на нерегульованому перехресті вул. Братська та вул. Андріївська, що у Подільському районі м. Києва, рухаючись по другорядній дорозі, не надав перевагу в русі мотоциклу «Triumph», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі. При даній дорожньо-транспортній пригоді вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою Подільського районного суду міста Києва від 22.10.2024 року у справі №758/12703/24 (провадження № 3/758/5271/24) ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у вчиненні вказаного правопорушення при вищевказаних обставинах визнав повністю, зі складеним відносно нього протоколом був згодний. Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент вчинення ДТП була застрахована у ПрАТ СК «ЕТАЛОН», поліс ОСЦПВВНТЗ № АР-3957514 від 22.10.2023 року, з лімітом страхової відповідальності 160000,00 гривень. 13 лютого 2025 року страхова компанія ПрАТ СК «ЕТАЛОН» виплатила позивачу страхове відшкодування, за мінусом франшизи /3200,00 грн./, у сумі 156800 грн. Однак зазначена сума не є достатньою та не покриває витрати на відновлювальний ремонт мотоциклу, з огляду на те, що відповідно до висновку щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 425/10-24 від 11.11.2024 р., об`єкт оцінки мотоцикл TRIUMPH TRIDENT, реєстраційний номер НОМЕР_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , відновлювальна вартість ремонту ТЗ складає 336 608,34 гривень з урахуванням ПДВ. Оскільки вартість відновлювального ремонту значно перевищувала суму страхового відшкодування, позивач 16.02.2025 року засобами електронного зв`язку, через TELEGRAM-CHAT звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 179808,34 грн., що є різницею між сплаченим страховою компанією ПрАТ СК «ЕТАЛОН» страховим відшкодуванням і вартістю відновлювального ремонту мотоциклу TRIUMPH TRIDENT, реєстраційний номер НОМЕР_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 . Крім того, відповідачу було запропоновано компенсувати витрати позивача на зіпсовані у зв`язку із ДТП, винуватцем якого є відповідач, обов`язкові елементи екіпірування мотоцикліста, а саме: мотошолом Shoei GT-Air, мотокуртка Alpinestars GP Plus R V3 Rideknit, мотоджинси PMJ CafeRacer Legend, мотоботи Icon Patrol 3 WP Black, мотоперчатки FIVE SF3 Black, загальною вартістю 67554,09 грн., які були розбиті та розірвані внаслідок ДТП, втім врятували життя. Проте, відповідач у відповідь на вимогу погодився компенсувати лише франшизу у розмірі 3200 гривень. Різницю між сплаченим страховою компанією ПрАТ СК «ЕТАЛОН» страховим відшкодуванням і вартістю відновлювального ремонту мотоциклу у розмірі 179808,34 грн. та вартість зіпсованого екіпірування у розмірі 67554,09 грн. компенсувати відмовився. 06.03.2025 року позивач повторно звернувся до відповідача засобами поштового зв`язку з вимогою про відшкодування майнової шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодо, однак, 24.03.2025 року лист повернувся на зворотну адресу позивача у зв`язку із неотриманням його відповідачем. На підставі викладено позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь майнову шкоду, спричинену дорожньо-транспортною пригодою, у розмірі 247362,43 грн та судові витрати по справі.

Процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 15.10.2025 року направлено справу за підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

29.01.2026 суд постановив ухвалу, якою прийняв указану позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.

02.03.2026 суд постановив ухвалу, якою задовольнив усне клопотання представника відповідача та залучив до участі у розгляді даної справи як третю особу ПрАТ «СК «Еталон»».

18.03.2026 суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання, якою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

30.04.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення відповідно до ч.1 ст.244 ЦПК України та повідомив сторони про дату та час проголошення повного тексту рішення.

В судовому засіданні в режимі ВКЗ позивач ОСОБА_1 надав суду пояснення аналогічні письмово викладеній позиції у позовній заяві. Додатково зазначив, що не задовго до ДТП він придбав повністю екіпірування (одяг, взуття, шолом), що в цілому коштувало 67554,09 грн. Після аварії вся екіпіровка була втрачена, куртка порвана, шолом погнутий, та в кареті швидкої допомоги медпрацівники розрізали штани.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Мелашенко О.П. в судовому засіданні позов визнав у частині стягнення з відповідача різниці між сплаченим страховим відшкодуванням і вартістю відновлювального ремонту у розмірі 179 808,34 грн, а в частині вимог про стягнення вартості нарахованих позивачем збитків за екіпірування (одяг, взуття, шолом), в розмірі 67 554,09 грн, просив суд відмовити в повному обсязі з огляду на те, що відсутні докази даних збитків, не має оцінки пошкоджень екіпірування мотоцикліста, до і після аварії. Щодо повної втрати вартості зазначених речей стороною позивача надано лише пояснення, без підтвердження належними доказами оцінки тих речей.

Третя особа ПрАТ «СК «Еталон»» у судове засідання свого представника не направили, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не відомі. Процесуальним правом подачі письмових пояснень на позовну заяву у встановлений судом строк не скористались.

Суд з`ясувавши позицію учасників судового процесу, перевіривши викладені у заяві по суті обставини, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані докази, встановив наступні фактичні обставини та визначив зміст спірних правовідносин.

Так, суд установив, що 13 серпня 2024 року о 13 год. 40 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Mercedes Benz», д.н.з. НОМЕР_2 , на нерегульованому перехресті вул. Братська та вул. Андріївська, що у Подільському районі м. Києва, рухаючись по другорядній дорозі, не надав перевагу в русі мотоциклу «Triumph», д.н.з. НОМЕР_6 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі. При даній дорожньо-транспортній пригоді вказані автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, водій мотоциклу «Triumph», д.н.з. НОМЕР_6 , ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 22.10.2024 (справа ЄУН 758/12703/24, провадження № 3/758/5271/24) ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн. Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні вказаного правопорушення при вищевказаних обставинах визнав повністю, зі складеним відносно нього протоколом був згодний, щиро каявся. Постанова набрала законної сили 02.11.2024 (а.с.11).

На підставі статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач повідомив ПрАТ «СК «Еталон»» про настання ДТП та подав заяву про виплату страхового відшкодування.

13.02.2025 позивачу надійшли від ПрАТ «СК «Еталон»» грошові кошти в частині ліміту у розмірі: 156 800,00 грн з призначенням платежу «страхове відшкодування по договору АР-3957514 згідно страхового акту № 2718/01/50, д.н. АА4892JА», що підтверджується випискою про рух коштів по картці від 11.04.2025 та скріншоту з банківського застосунку (а.с.12, 26).

Згідно із звітом суб`єкта оціночної діяльності № 425/10-24 від 12.09.2024 про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту мотоцикла «Triumph», д.н.з. НОМЕР_7 з урахуванням ПДВ становить 336 608,34 грн (а.с.13-25).

Позивач також просив суд, в рахунок відшкодування витрат за пошкоджені елементи екіпірування мотоцикліста, стягнути з відповідача 67 554,09 грн.

Відповідно до наданої позивачем копії накладної № 945 від 05.05.2024 останнім було придбано: мотошолом Shoei GT-Air 3 Black Matt (1120-0114, M) вартістю 25 053,90 грн, мотокуртку Alpinestars GP Plus R V3 Rideknit (3100321-1030, 52, Black Red) вартістю 19 943,02 грн, мотоджинси PMJ CafeRacer Legend (LEG14, 34, Blue) вартістю 8 235,16 грн, мотоботи Icon Patrol 3 WP Black (3403-1281, 41) вартістю 8 951,26 грн та мотоперчатки FIVE SF3 Black (F021821-003, S) вартістю 5 370,76 грн. Всього п`ять найменувань на суму 67554,09 грн (а.с.29).

06.03.2025 позивач звернувся засобами поштового зв`язку до відповідача з вимогою про відшкодування майнової шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, однак, поштове повідомлення адресоване відповідачу повернулося на адресу позивача без вручення адресату (а.с.30-32).

Інших доказів матеріали справи не містять та суду не надано.

Позиція суду та оцінка аргументів сторін. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 13 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За змістом ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За правилами, встановленими ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За приписами ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні ДТП була встановлена постановою Подільського районного суду м. Києва 22.10.2024 року у справі ЄУН 758/12703/24.

Відповідно до абзацу першого пункту 22.1 статті 22 Закону України від 01.07.2004 №1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон №1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За правилами, встановленими статтею 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

В постанові Верховного Суду від 15.10.2020 року у справі № 755/7666/19 вказано, що під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду.

При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що франшиза - частина збитків, яка не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У відповідності до п.12.1. ст.12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Тобто, франшиза в будь-якому виді є елементом договору страхування, який впливає на суму виплати страхового відшкодування в сторону її зменшення та її наявність у договорі обумовлена згодою сторін.

Встановлюючи розмір франшизи страхувальник фактично погоджується, що у разі настання страхового випадку визначена шкода не буде покриватися сумою франшизи.

У відповідності до п. 36.6 ст. 36 Закону, саме страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15, 12.12.2018 року у справі № 758/2356/17-ц, володілець джерела підвищеної небезпеки має відшкодувати потерпілому вартість відновлювального ремонту, що перевищує ліміт відповідальності страховика, франшизу, якщо вона встановлена умовами договору, і втрату вартості автомобіля у разі її наявності.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, що вартість майнового збитку, завданого позивачу пошкодженням його транспортного засобу внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача ОСОБА_2 , перевищує виплачений страховиком розмір страхового відшкодування, оскільки фактично на відновлення транспортного засобу необхідно витратити 336 608,34 грн. (з урахуванням ПДВ), а виплачено позивачу в якості страхового відшкодування лише 156 800,00 грн. (за мінусом франшизи, яка становить 3200 грн.).

Таким чином, суд доходить висновку, що різниця між фактично виплаченим позивачу розміром страхового відшкодування та фактичним розміром шкоди не покривається обсягом цивільно-правової відповідальності страховика, та має бути покладена на завдавача шкоди, тобто на відповідача ОСОБА_2 .

За таких обставин з відповідача, як із винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням, оскільки різниця між виплаченою позивачу страховиком сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту ТЗ пошкодженого у ДТП, викликана у тому числі законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме розміром франшизи та врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 30.10.2019р. у справі № 753/4696/16-ц, від 22.04.2020р. у справі № 756/2632/17, від 15.10.2020р. у справі №755/7666/19.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Щодо заявлених позивачем вимог в частині стягнення з відповідача вартості пошкодженого мотоекіпірування на суму 67 554,09 грн., суд виходить з наступного.

Під час користування мотоциклом водій має право користуватися будь-яким одягом, в тому числі і захисного призначення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 81 ЦПК України)

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 83 ЦПК України позивач, особа, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі у дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму.

Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Статтею ст. 22 ЦК України визначено, що реальними збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

На підтвердження факту, що речі /мотошолом, мотокуртка, мотоджинси, мотоботи та мотоперчатки/ є майном позивача, та визначення їхньої вартості, позивачем подано до справи видаткову накладну від 05.03.2024 року № 945 на суму 67 554,09 грн. Тобто, за півроку до ДТП позивач придбав вказані у цій накладній речі, які, як зазначає позивач, були всі повністю знищені під час ДТП 13.08.2024р.

Суд звертає увагу, що видаткова накладна сама по собі не є розрахунковим документом. Вона показує, що товар передано, але не підтверджує оплату, тобто не є фіскальним чеком чи квитанцією. Також, видаткова накладна не показує, що саме цей товар було знищено/пошкоджено внаслідок ДТП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 828585 від 19.09.2024 та постанови Подільського районного суду міста Києва від 22.10.2024 року та інших наданих документів не вбачається, що заявлений мотоодяг та екіпіровка пошкоджені, тобто, суду не надано доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між ДТП та пошкодженням мотоодягу та екіпіровки, що виключає цивільно-правову відповідальність відповідно до закону.

До позовної заяви позивачем не було додано будь-яких інших доказів, які б підтверджували ту обставину, що саме під час вказаної ДТП відбулося пошкодження спеціальної екіпіровки для водія мотоцикла, яка перелічена у видатковій накладній №945 від 05.03.2024.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди за пошкодження спеціальної екіпіровки для мотоцикла: мотошолому Shoei GT-Air 3 Black Matt (1120-0114, M) вартістю 25 053,90 грн, мотокуртки Alpinestars GP Plus R V3 Rideknit (3100321-1030, 52, Black Red) вартістю 19 943,02 грн, мотоджинсів PMJ CafeRacer Legend (LEG14, 34, Blue) вартістю 8 235,16 грн, мотоботів Icon Patrol 3 WP Black (3403-1281, 41) вартістю 8 951,26 грн та мотоперчаток FIVE SF3 Black (F021821-003, S) вартістю 5 370,76 грн., на загальну суму 67554,09 грн. - не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано доказів відносно вищевказаного пошкодженого майна, не проведено товарознавче дослідження оцінки вартості майна, його вартості на час ДТП, а також не надано доказів в підтвердження, що вищевказане майно було пошкоджено і повністю знищено внаслідок ДТП, яка відбулася 13.08.2024 року.

Позивачем не заявлялося клопотання про призначення експертизи для з`ясування вартості пошкодженого майна.

Тому, позовні вимоги щодо відшкодування вартості пошкодженого мотоекіпірування не підлягають задоволенню, оскільки не є доведеними, в порушення вимог ст. 76-81 ЦПК України. Будь-яких належних доказів на підтвердження понесених в цій частині витрат, позивачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач при зверненні до суду з позовом у даній справі сплатив 2473,62 грн судового збору, що підтверджується квитанцією про сплату № 0611-7049-6427-5665 від 12.04.2025.

З урахуванням часткового задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 1 798,08 грн (179 808,34 х 2 473,62 : 247 362,43), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 133, 141, 258, 259, 265, 268, 284, 289, 352-355 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акцiонерне товариство «Страхова компанія «Еталон»» про відшкодування майнової шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану в наслідок ДТП в розмірі 179 808 (сто сімдесят дев`ять тисяч вісімсот вісім) гривень 34 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 798 (одну тисячу сімсот дев`яносто вісім) гривень 08 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання на нього апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Рішення складено та підписано 08.05.2026 року.

Суддя О. Я. Ярмола