Ухвала суду № 136373255, 06.05.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9245/22

Провадження № 2/161/4482/26

У Х В А Л А

про відмову у прийнятті зустрічного позову

06 травня 2026 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Філюк Т.М.

за участю секретаря судового засідання Романюк М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Державного комунального підприємства "Луцьктепло" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

Державне комунальне підприємство «Луцьктепло» в особі директора Скорупського І. звернулось в суд із позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 грудня 2022 року, ухваленого у справі за позовом Державного комунального підприємства "Луцьктепло" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, позовні вимоги Державного комунального підприємства "Луцьктепло"задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 березня 2026 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 грудня 2022 року у справі № 161/9245/22 за позовом Державного комунального підприємства "Луцьктепло" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено, заочне рішення від 08 грудня 2022 року у справі № 161/9245/22 за позовом Державного комунального підприємства "Луцьктепло" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованостіскасовано, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

10 квітня 2026 року від ОСОБА_3 надійшла зустрічна позовна заява до Державного комунального підприємства "Луцьктепло" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (ст.193 ч.ч.1-4 ЦПК України).

Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, тобто такими, що виникають з одних правовідносин, доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень. Недоцільно розглядати первісний та зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування.

Кожна із зазначених вище умов для прийняття зустрічного позову носить самостійний характер, і при наявності будь-якої з них зустрічний позов приймається судом для спільного розгляду з первісним позовом.

Таким чином, вирішуючи клопотання про прийняття зустрічного позову суд з`ясовує такі питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову, чи поданий зустрічний позов у строк для подання відзиву на позов.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За положеннями ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до ч.1-2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з ч.ч.1-2 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права та інтересу способами, які не заборонені законом, перелік яких не є вичерпним.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine» заява № 23436/03, § 22, від 28 березня 2006 року).

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, у цьому випадку норм ЦПК України.

Таким чином, право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання.

Зі змісту первісного позову Державного комунального підприємства "Луцьктепло"вбачається, що предмет та підстави такого стосуються вимог про стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги. Тоді як предмет та підстави зустрічного позову стосуються вимог про неправомірність дій Державного комунального підприємства "Луцьктепло"та завдання такими діями матеріальної та моральної шкоди.

На переконання суду, спільний розгляд зустрічного позову з первісним є недоцільним, оскільки об`єднання вказаних позовів призведе до затягування розгляду справи та істотно розширить предмет доказування.

Таким чином, суд вважає, що під час розгляду вказаних позовів дослідженню підлягають різні обставини та похідні від них правовідносини, а тому дані обставини вказують на відсутність у них спільного предмета спору, що відповідно свідчить про недоцільність взаємного розгляду первісного та зустрічного позовів.

Відповідно до ч. 3 ст.194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частини першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

Разом з тим, суд звертає увагу заявника, що повернення зустрічного позову не є перешкодою для його подання до суду в загальному порядку, з дотриманням вимог, установлених ЦПК України.

З врахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що в прийнятті зустрічного позову ОСОБА_3 до Державного комунального підприємства "Луцьктепло" про відшкодування матеріальної та моральної шкодислід відмовити.

Керуючись ст. 194 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в прийнятті зустрічного позову ОСОБА_3 до Державного комунального підприємства "Луцьктепло" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.М.Філюк