Ухвала суду № 136371322, 08.05.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2673/26

Провадження № 2-ві/522/9/26

УХВАЛА

08 травня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Бондар В.Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Чорнухи Юлії Вікторівни у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про визнання дій такими, що завдали майнової та моральної шкоди, стягнення моральної та майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси (головуюча суддя Чорнуха Ю.В.) знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про визнання дій такими, що завдали майнової та моральної шкоди, стягнення моральної та майнової шкоди.

29.04.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відвід судді Чорнухи Ю.В., мотивований тим, що заявник двічі вже подавав заяви про відвід судді. Заявнику стало відомо, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень зазначено повне ім`я ОСОБА_1 замість знеособленого «Особа 1», про що він подав скаргу 13.04.2026. Суддя Чорнуха Ю.В. порушила баланс між змагальністю сторін щодо збирання доказів судом, коли суддя прийняла справу №522/26763/26 від 24.02.2026 до провадження, та, незважаючи на виказану судді недовіру від позивача щодо її своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи на підставі поданих доказів, суддя пішла у відпустку аж до кінця опалювального сезону з метою подальшої неможливості щодо ретельної перевірки та об`єктивного оцінювання температурного режиму та щодо прийняття справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду у вирішенні цієї важливої для позивача та багатьох мешканців - співвласників будинку цивільної справи, коли їх примушують сплачувати за опалення приватних-комерційних підприємств, розташованих у будинку на підставі розрахунку по площам МЗК, приймає до уваги відсутність та гротескну кондицію системи опалення у під`їздах та підвалах тощо. З чотирьох ухвал судді ОСОБА_1 не отримав жодної, а дві надійшли за ініціативою керівника апарату в розкритих конвертах, що свідчить про порушення правил захисту персональних даних заявника. Також суддя Чорнуха Ю.В. навмисно фіксує для Укрпошти неіснуючий у позивача контактний номер телефону. Невиконання суддями обов`язку щодо направлення копій ухвали є порушенням вимог частини 5 ст.272 ЦПК України.

Ухвалою судді Чорнухи Ю.В. від 29.04.2026 заяву ОСОБА_1 про відвід суддя вважала необґрунтованою. Заяву передано до канцелярії на підставі ч.3 ст.40 ЦПК України.

Приморським районним судом м.Одеси проведено автоматизований розподіл судової справи між суддями 01.05.2026 в результаті якого заява передана судді Домусчі Л.В.

Ухвалою судді Домусчі Л.В. від 04.05.2026 заявлено собі самовідвід, матеріали справи передано до канцелярії суду для визначення головуючого у порядку ч.3 ст.14 ЦПК України.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддям від 06.05.2026, матеріали заяви передано 07.05.2026 судді Бондарю В.Я.

Ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси Чорнухи Ю.В., суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч.2,3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Частинами сьомою та восьмою статті 40 ЦПК визначено, що питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суд не розглядає питання висвітлені заявником щодо подання перших двох заяв про відвід, адже такі заяви розглянуті, мотиви викладені у відповідних ухвалах суддів Приморського районного суду м.Одеси.

Обставини щодо наявності повного імені заявника в Єдиному державному реєстрі судових рішень не можуть бути підставою для відводу, адже не залежать від волі судді, а знеособлення учасників та їх персональних даних відбувається в автоматичному режимі, поза контролем головуючого.

Обставини, визначені заявником у заяві про відвід судді Приморського районного суду міста Одеси Чорнухи Ю.В. щодо строків розгляду справи, якості відправки поштової кореспонденції та перебування судді у відпустці в опалювальний сезон не є підставою для відводу.

Фактично ОСОБА_1 наводить обставини викладені у заяві від 29.04.2026, адже за цих підстав вважає, що суддя Чорнуха Ю.В. не може брати участі у розгляді справи через сумнів в її об`єктивності та неупередженості.

За умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України).

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Непогодження Назаренка А.А. з процесуальними та процедурними рішеннями головуючої судді Чорнухи Ю.В. не є підставою для її відводу.

Відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, зокрема якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою (пункт 2 частини третьої статті 376 ЦПК України).

Тобто, наявність у осіб, які беруть участь у цивільному процесі, заперечень, сумнівів щодо правильності та відповідності процесуальних дій судді протягом розгляду справи не можуть бути підставою згідно із ст.ст.36 ЦПК України для відводу судді, всі ці заперечення можуть бути викладені цими особами в апеляційній скарзі, у разі незгоди з прийнятим судовим рішенням.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що зазначені в заяві обставини, не викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Чорнухи Ю.В. при вирішенні цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про визнання дій такими, що завдали майнової та моральної шкоди, стягнення моральної та майнової шкоди.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.35-40 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Чорнухи Юлії Вікторівни від 29 квітня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про визнання дій такими, що завдали майнової та моральної шкоди, стягнення моральної та майнової шкоди.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Я. Бондар