Рішення № 136370347, 12.03.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/18649/25

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Т. В.,

за участю секретаря судового засідання - Крупина Ю. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 37 084,57 грн. та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.10.2021 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №77286254, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором YTfqY1EX1E.

Умовами кредитного договору передбачено: сума кредиту - 12 050,00 грн.; строк - 30 днів з 16.10.2021 р. по 15.11.2021р.; процентна ставка базова 1,99% в день; процентна ставка за понадстрокове користування кредитом - 2,70%; тип процентної ставки - фіксована; орієнтовна загальна вартість кредиту - 14567,85 грн.; реальна річна процентна ставка - 906,08%.

На банківську картку позичальника 16.10.2021р. було перераховано кредитні кошти у розмірі 12 050,00 грн. за договором №77286254.

14.06.2021 року ТОВ «1 Безпечне агентств необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір відступлення прав вимоги №14/06/2021 від 14.06.2021 року. Згідно вищевказаного договору ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №77286254 від 16.10.2021 року.

Позивач зазначає, що відповідач станом на 27.10.2023 р. має заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів за кредитним договором №77286254 у розмірі 37 084, 57 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 12 050,00 грн. та простроченої заборгованості за відсотками - 25 034,57 грн., яку не сплачено у позасудовому порядку, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 27 листопада 2025 року відкрито провадження у справі, вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

05.02.2026 року від представника відповідача надійшов Відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти стягнення заборгованості, представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 у період з 03.04.2022 року по 19.04.2025 рік, будучи військовослужбовцем, перебував у полоні та станом на день подання відзиву проходить військову службу. Так, відповідно до ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ОСОБА_1 відноситься до категорії осіб, які мають право на встановлені законодавством пільги, а саме: звільнення від сплати відсотків за користування кредитом та від сплати штрафів/пені. Вказує, що розмір нарахованих відсотків значно перевищує розмір заборгованості за кредитом. Нарахування відсотків відбувалось поза межами строку дії договору, що є протиправним діями з боку кредитодавця. Відтак, просив суд позовні вимоги задовольнити частково, а саме лише в частині стягнення тіла кредиту.

05.02.2026 року від представника позивача надійшла Відповідь на відзив. Представник позивача стверджує, що сторонами було узгоджено розмір кредиту, строки, умови кредитування та нарахування відсотків, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору позики за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Крім того, відповідачем при підписанні договору позики не було висловлено жодних заперечень або зауважень щодо умов договору позики. Доводи відповідача про протиправне нарахування відсотків за кредитом, зважаючи на те, що він є військовослужбовцем, є безпідставними, з огляду на те, що він не звернувся до первісного кредитора та не надав копію військового квитка для призупинення нарахування штрафних санкцій.

24.02.2026 року від представника відповідача надійшли Заперечення на відповідь на відзив. На спростування доводів позивача щодо ненадання копії військового квитка первісному кредитору вказує, що договір було підписано 16 жовтня 2021 року, а договір факторингу 14.06.2021 року. Тому сторона відповідача не розуміє, як позивач міг знати, за яким кредитним договором він може прийняти право вимоги. Тим більше, що відповідач не був попереджений про заміну, або намір замінити сторону стягувача. Так само і позивач не міг знати чи було направлено документи і чи було повідомлено про несення військової служби відповідачем так як позивач та первісний кредитор не є однією компанією, а первісний кредитор після відступлення прав вимоги втратив зацікавленість у вирішенні спірних питань між сторонами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, у зв`язку з наступним.

Судом встановлено, що 16.10.2021 р між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту №77286254, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит Кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим Договором (п. 2.3. договору).

На підтвердження позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 77286254 «ФК «ЄАПБ» за договором споживчого кредиту надало: кредитний договір №77286254 від 16 жовтня 2021 року; розрахунок заборгованості за кредитним договором №77286254 від 16 жовтня 2021 року.

Згідно з п. 2.3. договору, процентна ставка за Договором є фіксованою.

Сторонами визначено умови кредиту: сума кредиту - 12 050,00 грн.; строк - 30 днів з 16.10.2021 р. по 15.11.2021р.; процентна ставка 1,99% в день; тип процентної ставки - фіксована; орієнтовна загальна вартість кредиту - 14567,85 грн.; реальна річна процентна ставка - 906,08%.

Договір про надання кредиту №77286254 від 16.10.2021 року підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором YTfqY1EX1E.

16.10.2021 року первісний кредитор перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 12 050,00 грн.

14.06.2021 року ТОВ «1 Безпечне агентств необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір відступлення прав вимоги №14/06/2021 від 14.06.2021 року. Згідно вищевказаного договору ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №77286254 від 16.10.2021 року.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

В абзаці другому частини другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, що передбачено статтею 205, 207 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, фактор зобов`язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Судом встановлено, що всупереч умов кредитного договору та норм закону відповідач допустив порушення умов повернення грошових коштів, оскільки не здійснював платежів, передбачених договором для погашення його договірних зобов`язань.

Зокрема, як вбачається з розрахунку заборгованості, розмір неповернутого тіла кредиту за кредитним договором від 16.10.2021 становить 12 050,00 грн..

Відтак, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за основними сумами боргу у розмірі 12050,00 грн. за кредитним договором.

Позивач також просив стягнути з відповідача відсотки за користування кредитними коштами. При цьому, у позовній заяві зазначив, що просить стягнути 25 034,57 грн. відсотків за кредитним договором №77286254, які нарахував за період з 16.10.2021 по 18.02.2022 року.

Щодо такого стягнення відсотків заперечив відповідач, надаючи докази про те, що ОСОБА_1 був військовослужбовцем та у період з 03.04.2022 року по 19.04.2025 рік перебував у полоні. На даний час відповідач проходить військову службу та відповідно до ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ОСОБА_1 відноситься до категорії осіб, які мають право на встановлені законодавством пільги, а саме: звільнення від сплати відсотків за користування кредитом та від сплати штрафів/пені.

Так, відповідно до п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Вказана норма набрала чинності 18 травня 2024 р. Саме від цієї дати позивач не мав підстав нараховувати відсотки за користування кредитом відповідачу, аби володів відомостями про статус боржника.

Однак, як вбачається з розрахунку заборгованості по сплаті відсотків, позивач нарахував відсотки за користування кредитом за період з 16.10.2021 по 18.02.2022 року, тобто за період, коли нарахування відсотків могло здійснюватися військовослужбовцю. Відповідно, посилання на особливий статус відповідача є неспроможними в даній справі та не впливають на висновок суду про необхідність стягнення заборгованості по відсоткам.

Попри це, не уся заборгованість може бути стягнута з відповідача.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 р по справі №300/438/18.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України».

За умовами договору №77286254 кредитні кошти надавалися на 30 днів. Отже, позивач має право на стягнення процентів у розмірі, встановленому договором, за період до 15.11.2021.

Сума нарахованих відсотків за період з 16.10.2021 по 15.11.2021 згідно розрахунку позивача становить 2517,90 грн. Саме у такому розмірі відсотки можуть бути стягнуті з відповідача. Після цієї дати позивач не мав підстав нараховувати відсотки у розмірі, вставленому договором.

На підставі викладеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню частково, оскільки достовірно встановлено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе за договором зобов`язання, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12050 грн. за кредитним договором та відсотками - у розмірі 2517,90 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а з відповідача підлягають стягненню 14567,90 грн. заборгованості.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №14138 від 24.10.2025р.

Із урахуванням наведеного, у зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволено частково - на 39,28%, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1189,39 грн. (39,28% від суми 3028,00 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 625,630, 631, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 13, 81, 141, 258, 263, 265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю«Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №77286254 від 16.10.2021, укладеним з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», у розмірі 14567,90 грн.та 1189,39 грн. судового збору, а всього стягнути 15 757,29 грн. (п`ятнадцять тисяч сімсот п`ятдесят сім гривень 29 коп.)

В решті позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Київського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, м.Київ, вул. Симона Петлюри, 30)

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Т.В. Войтенко