Ухвала суду № 13636685, 25.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-10506/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Баргаміна Н.М.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" січня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіМацедонської В.Е.,

суддівШурка О.І., Лічевецького І.О.,

при секретаріСесемко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Щорському районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства «Новоборовицький спиртовий завод»до Державної податкової інспекції у Щорському районі Чернігівської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року позовні вимоги державного підприємства «Новоборовицький спиртовий завод»до Державної податкової інспекції у Щорському районі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень задоволено, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Щорському районі Чернігівської області від 23 лютого 2009 року №0000082300/0 в частині донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 176615 грн. за основним платежем та 71037,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій, №0000092300/0 по донарахуванню податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 72212 грн. та штрафними санкціями 36106 грн.

Не погодившись з постановленим у справі судовим рішенням, ДПІ у Щорському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року з мотивів порушення судом норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що позивачем порушено пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також пп.пп.7.2.1, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: позивачем завищено валові витрати за рахунок віднесення до їх складу витрат з придбання зерна, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, не доведено факт доставки на підприємство товарно-матеріальних цінностей.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами планової виїзної перевірки позивача ДПІ у Щорському районі було складено акт № 63/23/00375303 від 10 лютого 2009 року про результати планової виїзної перевірки ДП «Новоборовицький спиртовий завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року, в якому встановлено, що позивач в порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не відніс до складу валових доходів у 2 кварталі 2008 року (з дня набрання чинності постанови) вартість товарів в сумі 345398,80 грн., що отримані та не оплачені від ТОВ «Катко», установчі та первинні документи якого визнані недійсними у судовому порядку з дати державної реєстрації, а також відніс до складу валових витрат у 3 кварталі 2007 року витрати по придбанню кукурудзи в сумі 361058,41 грн. Дане порушення призвело до заниження показника рядка 01.6 декларації з податку на прибуток підприємств ДП «Новоборовицький спиртовий завод»за 3 квартали 2008 року на 345398,80 грн., у тому числі за півріччя 2008 року на 345398,80 грн., та завищення показника рядка 04.1 декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2007 року на 361058,16 грн. Крім того, в порушення пп.пп.7.2.1, 7.2.4, 7.2.6 п.7.2, пп.пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем включено до складу податкового кредиту за вересень 2007 року 72211,64 грн.

Зазначені порушення встановлені відповідачем, виходячи з того, що 01 вересня 2007 року між ДП «Новоборовицький спиртовий завод» та ТОВ «Катко»було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ТОВ «Катко»продає, а позивач купує кукурудзу за ціною з розрахунку 1010 грн. за тонну в кількості 500 тонн. Загальна сума договору від 01 вересня 2007 року становить 505000 грн., в тому числі ПДВ 84166,67 грн. Враховуючи, що згідно постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2008 року визнано недійсними з дати державної реєстрації установчі документи ТОВ «Катко», свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість з моменту його складання, ДПІ у Щорському районі вважає, що згідно ст.205 ГК України вищезазначене зобовязання вважається припиненим неможливістю виконання.

На підставі акту № 63/23/00375303 від 10 лютого 2009 року ДПІ у Щорському районі видано податкові повідомлення-рішення від 23 лютого 2009 року №0000082300/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 296647 грн., в тому числі за основним платежем 209278 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями87369 грн., яке оскаржується позивачем в частині донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 176615 грн. за основним платежем та 71037,50 грн. за штрафними санкціями, та №0000092300/0, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 108318 грн., в тому числі за основним платежем 72212 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 36106 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення відповідача були оскаржені позивачем в рамках апеляційного узгодження податкового зобовязання до ДПІ у Щорському районі, ДПА у Чернігівській області та ДПА України, за наслідками розгляду зазначених скарг позивачу було відмовлено в їх задоволенні.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.11.2 ст.11 вищезазначеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем правомірно було включено до складу валових витрат вартість отриманого від ТОВ «Катко»товару на суму 361058,16 грн. у 3 кварталі 2007 року, так як отриманий товар (кукурудзу) позивачем було отримано на підставі накладних № 266/1 від 28 вересня 2007 року, № 270/1 від 29 вересня 2007 року, № 270/2 від 30 вересня 2007 року та оприбутковано по Журналу обліку зерна за 2007 рік, операцію було проведено по бухгалтерському обліку підприємства, в податковому обліку суму 361058,16 грн. віднесено до складу валових витрат у 3 кварталі 2007 року та відображено в декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2007 року, яка подана до ДПІ у Щорському районі.

Також суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у позивача не було законодавчих підстав для включення до валових доходів у 2 кварталі 2008 року вартості отриманих від ТОВ «Катко»та неоплачених товарів в сумі 345398,80 грн., з огляду на відсутність таких підстав згідно пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У відповідності до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно до п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 вищезазначеного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Водночас, відповідно до п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податків на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Враховуючи, що позивачем надано належним чином засвідчену копію податкової накладної № 270 від 30 вересня 2007 року, отриманої від ТОВ «Катко»на повну суму податку на додану вартість, зважаючи на відсутність будь-яких обмежень щодо віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність дій позивача щодо віднесення до складу податкового кредиту суми 72212 грн.

Доводи апелянта щодо наявності постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2008 року, якою установчі документи ТОВ «Катко»визнані недійсними з дати державної реєстрації, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість з моменту його складання, визнано недійсними первинні бухгалтерські документи, суд вважає безпідставними, оскільки у відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28 вересня 2009 року, на момент підписання договору купівлі-продажу від 01 вересня 2007 року, накладних № 266/1 від 28 вересня 2007 року, № 270/1 від 29 вересня 2007 року, № 270/2 від 30 вересня 2007 року та виписки податкової накладної № 270 від 30 вересня 2007 року, юридична особа ТОВ «Катко»не була припинена. Крім того, у відповідності до повідомлення Васильківської ОДПІ, на обліку в якій перебувало ТОВ «Катко», зазначене товариство останню звітність подало в червні 2008 року, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість анульовано 14 липня 2008 року, що свідчить про те, що на момент виписки податкової накладної № 270 від 30 вересня 2007 року ТОВ «Катко»було зареєстровано, як платник податку на додану вартість, та мало право виписувати податкові накладні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення від 23 лютого 2009 року №0000082300/0 в частині донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 176615 грн. за основним платежем та 71037,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій, №0000092300/0 по донарахуванню податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 72212 грн. та штрафними санкціями 36106 грн. є недійсними, з огляду на правомірність дій позивача щодо включення сум до валових витрат та віднесення до податкового кредиту у відповідності до чинного законодавства.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Щорському районі залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 31 січня 2011 року.

Головуючий суддяВ.Е.Мацедонська

СуддіО.І.Шурко

І.О.Лічевецький