Постанова № 13636609, 19.01.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 січня 2011 року <Час проголошення >№ 2а-7133/10/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Шкребтій І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва

до Акціонерного товариства закритого типу «Ефен - Київ»

про стягнення

за участю представників сторін:

від позивача: Скорнякової І.С., представник,

від відповідача: Романюк Н.В., представник

від прокурора : Смізюк О.О.,

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Печерського району міста Києва звернувся з позовом в в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва про стягнення з Акціонерного товариства закритого типу «Ефен - Київ» 508455,96грн. внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має заборгованість з вказаних внесків, яка виникла за результатами перевірки позивачем відповідача та винесення вимоги №Ю-292 від 19.02.2010р.

Представник позивача - Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та надав заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої стягненню підлягає 427673,16грн., у звязку з тим, що сплачені відповідачем у складі єдиного податку суми внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування були зараховані до суми боргу відповідача.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються повністю, з огляду на те, що вищезазначену вимогу №Ю-292 від 19.02.2010р відповідачем було оскаржено до Головного Управління пенсійного фонду України в місті Києві, скарга відповідача на час розгляду справи є неузгодженими, тому зобовязання відповідача є неузгодженими. Також відповідач стверджує, що суми внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування сплачуються ним у складі сум єдиного податку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, співробітником Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва було проведено перевірку Акціонерного товариства закритого типу «Ефен - Київ» з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 22.01.2007 року по 20.01.2010 року та складено Акт перевірки № 360 від 19.02.2010 р.

За результатами перевірки нараховано до сплати суму страхових внесків у розмірі 537 718,19 грн., з яких 508 452,41 грн. за ставкою 33,2 % та 29 265,78 грн. за ставкою 1 % - 5 %. На суму донарахування виписана вимога про сплату боргу № Ю-292 від 19.02.2010 р. в розмірі 508455,96 грн.

Донарахування сум внесків відповідачу мотивовано висновками акту перевірки про те, що відповідачем порушено частини 2 статті 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»у 2007- 2009 роках, яке полягало в тому, що відповідач не нараховував на те сплачував в належному обсязі страхові внески. Відповідач у поданих скаргах та судовому засіданні наявність даного порушення заперечував з огляду на те, що він перебував протягом вказаного часу на спрощеній системі оподаткування.

Судом вказані заперечення не приймаються, виходячи з нижчевикладеного.

Статтею 5 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” регулюються відносини, що виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обовязки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Пунктом першим статті 11 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” установлено, що загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в обєднаннях громадян, у фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобовязані на підставі пункту 6 частини 2 статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

У статті 18 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообовязковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обовязкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування встановлені Законом № 400/97ВР, яким разом із Законом № 1058-IV не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування для субєктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.

Аналізуючи наведені правові норми, суд дійшов висновку, що страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Отже, обовязок сплачувати страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку як субєкта підприємницької діяльності.

Указ Президента України № 727/98 регулює питання оподаткування субєктів малого підприємництва. Згідно з вимогами статті 15 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення статті 6 зазначеного Указу про звільнення субєктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, Закону суперечать і застосуванню не підлягають.

Статтею 19 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” установлено, що страхові внески до солідарної системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

При цьому, суд враховує правову позицію, викладену в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. N 1112/11/13-10

Отже, відповідач був зобовязаний нараховувати та сплачувати страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Судом не приймаються посилання відповідача на те, що зобовязання, визначені вимогою № Ю-292 від 19.02.2010 р. є неузгодженими у звязку із поданням відповідачем скарг до органів Пенсійного фонду України.

Норми Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” не містять визначень, за якими зобовязання про сплату внесків вважаються неузгодженими до закінчення розгляду скарг платника внесків чи судових позовів про їх скасування.

Такі положення містять норми Податкового кодексу України, проте, вони не можуть застосовуватись для визначення порядку сплати сум внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Також Закон України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” не передбачає повноважень інших органів на затвердження нормативних актів про визначення процедур сплати зобовязань, зокрема процедури узгодження таких зобовязань. У звязку з чим не можуть бути застосовані інструкції органів Пенсійного фонду України.

Отже, зобовязання позивача зі сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування не можуть мати статусу неузгоджених, оскільки такий статус не передбачений нормами Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”.

Оскарження в адміністративному порядку вимоги органу Пенсійного Фонду України може бути підставою для зупинення провадження у справі про стягнення внесків, нарахованих такою вимогою, на підставі пункту 4 частини другої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, проте, таке зупинення можливе за наявності клопотання сторони про це. Клопотань про зупинення провадження у справі від сторін не надходило.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем не надано жодних доказів про погашення зобовязань зі сплати внесків.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1 .Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Ефен-Київ" (м.Київ, вул.Ш.Руставелі, 6.15, кв. З, ідент.код 23733343) 427673 (чотириста двадцять сім тисяч шістсот сімнадцять) грн. 16 коп. на користь Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян